Підручник Українська мова 8 клас - М. І. Пентилюк - Ранок - 2016 рік

Синтаксис. Пунктуація

Односкладні речення. Неповні речення

§ 16 Неозначено-особове й узагальнено-особове речення

158

Мовознавче дослідження. Прочитайте текст уголос. З'ясуйте, яким стилем він написаний, до якого типу мовлення належить. Чого навчає притча?

ПРИТЧА ПРО ХЛІБ

Розказували наші дідусі та бабусі, що колись давно люди не працювали так тяжко, бо не було потреби — хліб ріс як трава, сам і сіявся. Вийди в степ і збирай собі досхочу, бо куди не кинеш оком — скрізь колосяться злаки. Ото був рай земний!

У родині Добромисла пекли щодня і запашні паляниці, і коржі з маком. Однак діти їли неохоче такі ласощі, особливо вередувала найменшенька Злата, пхинькала:

— Надокучив мені хліб! Що це за страва — вийшов за хату і назбирав. Хочу того, чого у нас нема.

— Слава Богу, не обділені ми харчами, дякуй долі і за це! — повчав доню батько.

— Я не можу брати в руки хліба, не хочу його їсти! — зарепетувала Злата. Несподівано для всіх дівчинка почала топтати ногами рум’яну, щойно випечену паляницю.

Небо враз затягнулося чорними хмарами, вдарив грім, сколихнув усе довкола. Небувала злива йшла сім днів. А коли нарешті виглянуло сонечко, люди побачили, що геть всеньке колосся побито, степи спорожніли. Замість хліба почав рости непоживний колючий бур’ян.

Родина Добромисла пухла з голоду, тепер уже й крихта хліба стала в них на вагу золота. Запізніле каяття Злати не могло порятувати сім’ю. Та, на щастя, збереглося кілька мірок зерна — ось і засіяли ним шмат поля.

Приходили на поклон до хлібної ниви і в сльотаві* дні весни, і в літню спеку. До сьомого поту від світанку до сутінків працювала родина Добромисла, щоб виростити золоті колоски хліба.

Вижили.

Гірка робота, та солодкий хліб.

(О. Паламарчук)

Сльотавий — дощовий.

- Випишіть із тексту речення з одним головним членом. Скориставшись поданим теоретичним матеріалом, з'ясуйте тип цих речень. Утворіть складне речення, яке складалося б із кількох односкладних частин.

- Визначте синтаксичну роль виділених у тексті слів та словосполучень. Знайдіть у тексті фразеологізми, з'ясуйте їх значення.

- Напишіть твір-мініатюру за темою «Гірка робота, та солодкий хліб».

Неозначено-особові речення — це односкладні речення, що називають дію, стан, процес, ознаку, носієм якої є невизначена особа. Головний член у цих реченнях виражено: 1) дієсловом у формі III особи множини дійсного способу теперішнього та майбутнього часу: З давніх-давен творців пісенного слова — піснетворців — називають у нас співцями. (Б. Харчук); 2) дієсловом у формі множини минулого часу дійсного способу та у формі множини умовного способу: Пили каву з білою булкою. (Б. Лепкий).

У неозначено-особових реченнях увагу зосереджують на факті, події чи процесі. Особа, яка виконує дію, невизначена, неконкретна. Вона не бере участі в спілкуванні, перебуває ніби поза тією ситуацією, у якій відбувається дія. Це не мовець і не слухач. Наприклад: Квіти дарують друзям в урочисті дні, демонструють на виставках, вирощують у садах, парках, ними прикрашають житло. (В. Протопопова)

159

Мудрість народна. Прочитайте текст «ланцюжком». З'ясуйте його стиль і тип мовлення. Доберіть заголовок і перекажіть. Яке враження справила на вас розповідь хлопчика?

Йдучи зі школи, я ще віддалік помітив біля нашої хати криту брезентом автомашину. Цікаво, хто ж це приїхав до нас?

Беру під пахву ранець і щосили біжу додому. На борту машини, що притулилася поруч з ворітьми, яскравіє напис: «Експедиційна». Дивно, чого це біля нас зупинилася експедиція…

У хаті за столом сиділо троє незнайомих людей. Двоє старших чоловіків тримали в руках записники. Молодша, певно, студентка, порпалася біля магнітофона. Неподалік сиділи дідусь із бабусею.

Я привітався, поклав на ліжко ранець.

— Нехай і він сідає з нами,— звертається дідусь до гостей.— Хлопець він тямущий. Вже чимало зробив записів. Може, подивитеся той зшиток?

— Гаразд,— згоджується найстарший.— Обов’язково подивимося. А поки що хочемо від вас дещо записати.

Дідусь знічено посміхається. Певно, переживає.

— Та ми, той,— знизує плечима,— невеликі мастаки до балачок.

— Еге, не прибіднюйтеся,— уточнив усе той же, повитий сивиною чоловік.— Нам про вас багато розказали ваші односельці!

— Щойно настав листопад, то чи є якісь прислів’я про цей місяць? — запитала студентка і непомітно увімкнула магнітофон. Бобіни на ньому повільно закрутилися. Але дідусь із бабусею не помітили цього.

— Є деякі,— пом’якшав дідусь.— У нас про листопад кажуть так: жовтню син, а зимі рідний брат.

обов’язко́во

прислі́в’я

пом’я́кшати

Я подивився на бабусю. Чому вони мовчать? Нехай би якась приказочка і від них увійшла до книжки.

— Хоч листопад і не лютий,— наче почули мій докір бабуся,— проте спитає, чи вдягнений та взутий.

— З листопадом, Мотре, бабам одна рада: ховатися на піч!

— Кволе порося, Тарасе,— відказали дідусеві бабуся,— й піч не спасе. А ось хто в листопаді не мерзне, тому й коло Йордану* нічого біда не зробить.

— До прислів’їв годилося б і прикмет доточити,— делікатно спрямовує в інше русло літній чоловік.— Бо вони доповнюють одне одного…

— Авжеж, що так,— поскубує свої вуса дідусь.— По прикметі, кажуть, прислів’я плаче.

Чутливе вухо магнітофона ловило кожну їхню прикмету.

Якщо восени рано нанесе снігу, то й весна буде рання.

Як перший сніг випав на мокру землю,— залишиться, на суху — скоро зійде.

На горобині й дубі багато плодів — чекай суворої зими.

Якщо листопад буде пізній — чекай суворої та затяжної зими.

З прикметами нарешті закінчили. Гості запропонували прослухати запис. Дідусь із бабусею залюбки зголосилися, адже вони ніколи не чули самих себе. Я спостерігав, як уважно стежили старенькі за магнітофонним голосом і посміхалися.

(За В. Скуратівським)

Йордан — свято Водохреща (19 січня).

- Випишіть речення з одним головним членом у формі присудка, з'ясуйте, чим він виражений і що означає. Скориставшись поданим нижче теоретичним матеріалом, поміркуйте, що в них спільного й чим вони різняться. Доведіть, що ці речення належать до узагальнено-особових.

- Пригадайте, коли вживається апостроф, і з'ясуйте написання слів у рамці.

Узагальнено-особовими є речення, що позначають дію, стан, процес, ознаку, які стосуються будь-якої особи. Головний член таких речень найчастіше має форму II особи однини теперішнього і майбутнього часу дійсного та наказового способу: Хочеш їсти калачі — не сиди на печі. (Нар. творч.)

Узагальнено-особові речення відтворюються в мові у вигляді готових одиниць для позначення готових ситуацій, не мають просторово-часової вказівки, існують у мовленні як абстраговані судження, що не відображають певної конкретності: Лежачого не б'ють. Чесне діло роби сміло. Хвалою не нагодуєш. (Нар. творч.)

Односкладні речення, що є фразеологізмами, переважно належать до узагальнено-особових (бо дія стосується кожного з нас).

Гра «Хто більше?»

160

- Пригадайте, які ви знаєте прислів'я та приказки про осінню й зимову пори року. Запишіть їх.

161

Мудрість народна. Прочитайте речення, доведіть, що вони узагальнено- особові. З'ясуйте їх значення.

1. Не спитавши броду, не лізь у воду. 2. Неправдою світ пройдеш, та назад не вернешся. 3. Згаяного часу і конем не наздоженеш. 4. Скажеш гоп, коли перескочиш. 5. Бездонної діжки не наллєш. 6. Чого собі не зичиш, того й другому не бажай.

- Доберіть узагальнено-особові речення у вигляді прислів'їв чи приказок, запишіть їх, підкресліть граматичні основи.

162

Випишіть речення в такій послідовності: 1) неозначено-особові; 2) узагальнено-особові.

1. Стоїш високо — не будь гордим, стоїш низько — гнися. (Нар. творч.) 2. Нових друзів шукай, а старих не забувай. (Нар. творч.) 3. Хочеш троянду — будь готовий і до колючок. (Нар. творч.) 4. Поспішиш — людей насмішиш. (Нар. творч.) 5. За одного вченого дають десять невчених. (Нар. творч.) 6. Не пером пишуть, а умом. (Нар. творч.) 7. Певно, тут не чули зроду, що бува негода в світі. (Леся Українка) 8. Через два дні про героїчний вчинок Раї написали в газетах. (П. Загребельний) 9. Сіяли всю ніч. (О. Гончар) 10. У цьому місті вас привітають усмішкою і запропонують заспівати. 11. Справжніх друзів у нас щиро вітають.

- Поміркуйте, у якому стилі можуть уживатися подані речення.

Із секретів синтаксису

Неозначено-особові, узагальнено-особові речення функціонують у різних стилях:

Односкладне речення

Стиль

Приклад

Неозначено-особове

Науковий

Восени після збирання врожаю поля переорюють… (В. Корчагіна)

Узагальнено-особове

Розмовний,

художній,

публіцистичний

Не погань криниці, бо схочеш водиці. (Нар. творч.)

Комунікативний практикум

163

З'ясуйте, у яких стилях мовлення можуть уживатися прислів'я. Наведіть приклади прислів'їв про працелюбність. Складіть і розіграйте діалог за одним із них.

164

Уявіть себе філологом-фольклористом, який збирає народні прикмети, прислів'я, приказки, пісні; розпитайте про них своїх близьких, сусідів і складіть збірочку фольклорних матеріалів вашої місцевості (місцевості, де проживають ваші бабуся та дідусь). Напишіть доповідь у публіцистичному стилі про ваше дослідження.

Подумайте і дайте відповіді

1. Які речення називаємо неозначено-особовими? У якій формі в них виражено головний член речення? Наведіть приклади.

2. Які особливості узагальнено-особових речень? Чому їх так називаємо? Свою думку аргументуйте.

3. У яких стилях уживаємо неозначено-особові, узагальнено-особові речення? Наведіть приклади.

Домашнє завдання

165

Доберіть із підручника української літератури по 5 неозначено-особових та узагальнено-особових речень, запишіть їх та підкресліть граматичні основи.

Розвиток мовлення

Вибірковий переказ художнього тексту з описом пам'ятки

166

Прочитайте текст мовчки. З'ясуйте, якого він стилю й типу мовлення.

СОФІЇВКА

Державний заповідний дендропарк «Софіївка» розташований у прекрасному місті Умані Черкаської області. Без сумніву, це один із шедеврів садово-паркового мистецтва. Його називають перлиною України.

На жаль, імена тих, хто своїми руками створив «Софіївку», не збереглися. Нещодавно вдалося з’ясувати імена трьох будівничих: Івана та Іллі Вдовиченків і Корнія Кузьменка. Усі вони були кріпаками.

Автором проекту є польський військовий інженер Мецтель. Замовлення на будівництво мальовничої садиби він отримав від магната Станіслава Потоцького. Шедевр був подарунком вельможі його майбутній дружині красуні Софії.

Парк було створено в скелястому урочищі Кам’янка поблизу міста. Урочище порізане ярами в багатьох напрямках, воно було місцем, про яке розповідали страшні казки. Тут протікав звивистий струмок Багно. В цілому Кам’янка мала на той час непривабливий вигляд, де, як вважали місцеві жителі, водилися лісовики й русалки, тому ходити там було небезпечно.

Створення парку розпочалося 1796 року. Було викопано ставки, а з величезних кам’яних брил споруджено чудові гроти та оглядові майданчики. Струмок Багно одягли в граніт і перегородили порогами, влаштувавши мальовничий каскад.

Греблю Верхнього ставка, що здобув назву Солодке море, підняли на 22 м вище від рівня Нижнього ставка. Це дало можливість створити фонтан, що б’є вгору струменем заввишки 20 м. Гігантська парабола фонтану грає на сонці всіма кольорами веселки.

Від Солодкого моря прокладено підземний канал, що символізує міфічну річку Стікс. За грецькою міфологією, цією річкою Харон і перевозить душі померлих до царства Аїда. І в парку річка Стікс впадає у так зване Море мертвих.

На березі Нижнього ставка височить скеля. За грецькою міфологією, вхід до підземного царства мертвих розміщувався під водою біля острова. Зі скелі цього острова стрибали в море ті, хто не зазнав взаємного кохання. Цю скелю відтворили в парку.

Не все в Софіївці пов’язане з грецькою міфологією. Наприклад, у ставку лежить величезний уламок граніту. Його називають Каменем смерті. Легенда пов’язує його походження й назву з нещасним випадком під час будівництва. Тут загинули кріпаки, розчавлені непосильним вантажем.

У парку висаджено дерева місцевих порід та екзотичні рослини з усього світу, які створюють затишок і дають прохолоду відвідувачам улітку. Алеї прикрашено чарівними статуями античних богів і богинь, які виготовили найкращі скульптори Італії.

Уманський парк є своєрідним еталоном для спеціалістів садово-паркового мистецтва та прекрасною пам’яткою, що приваблює не лише українців, але й іноземних гостей.

(За Г. Хробаком і П. Заграничним)

- Визначте тему, основну думку тексту. Доведіть, що заголовок розкриває тему. Доберіть свій заголовок до тексту.

- Дайте відповіді на запитання.

1. До якого виду пам’яток культури належить «Софіївка»?

2. Хто був автором проекту Софіївського парку?

3. Чи відомі будівничі заповідника?

4. Де й коли почалося створення парку?

5. Якими рослинами його засаджено?

6. Які статуї розміщено в парку?

7. Майстри якої країни створили статуї?

8. Що дало змогу створити фонтан?

9. Чому, на вашу думку, Уманський парк є своєрідним еталоном для фахівців паркового мистецтва?

Види пам'яток культури

1. Археологічні.

2. Історичні.

3. Об'єкти монументального мистецтва.

4. Об'єкти архітектури.

5. Об'єкти містобудування.

6. Об'єкти садово-паркового мистецтва.

7. Ландшафти.

8. Об'єкти науки і техніки.

- Виконайте завдання до тексту.

1. Доберіть синоніми до слів магнат, брила, уламок, екзотичний.

2. Скориставшись словником наприкінці підручника, з’ясуйте значення слів: дендропарк, каскад, парабола, еталон.

3. Скориставшись орфографічним словником, з’ясуйте написання слів та словосполучень шедевр садово-паркового мистецтва, Кам’янка, річка Стікс, підземне царство Аїда, перевізник Харон.

Увага! Під час написання переказу намагайтеся не запам'ятовувати текст детально, а зрозуміти його зміст, авторський задум, усвідомити значення й місце мовностилістичних засобів, використаних у тексті.

Вибірковий переказ — це детальний, логічно послідовний виклад змісту одного з питань переказуваного тексту. Переказувати вибірково — означає вибрати з тексту місця, що відповідають конкретному питанню, вузькій темі.

167

Поділіть текст на частини, оберіть одну з них, складіть план і напишіть вибірковий переказ.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити