Підручник Українська мова 8 клас - М. І. Пентилюк - Ранок - 2016 рік

Синтаксис. Пунктуація

Речення з однорідними членами

§ 21 Однорідні й неоднорідні означення

214

Прочитайте текст мовчки. Доберіть заголовок і перекажіть текст. Поділіться враженнями й почуттями від картини, що постала перед вами. Визначте, які типи мовлення поєднано в тексті.

Коли лежиш в полі лицем до неба і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не земне, а небесне. Щось наче свердлить там небо, наче струже метал, а вниз спадають тільки дрібні, просіяні звуки. Ниви шумлять навколо і заважають. Жену від себе голоси поля, і тоді на мене як дощ спадають небесні. Тоді пізнаю. Се жайворонки. Се вони, невидимі, кидають з неба на поле свою свердлячу пісню. Дзвінку, металеву й капризну, так що вухо ловить і не може зловити її переливів. Може, співає, може, сміється, а може, зайшлось від плачу…

Як вони оте роблять, цікавий я знати? Б’ють дзьобами в золото сонця?.. Сіють пісню на дрібне сито і засівають нею поля?

Розплющую очі. Тепер я певний, що то з того посіву зійшла срібна сітка вівсів, гнеться й блищить, мов шабля, довговусий ячмінь, пливе текуча вода пшениці.

А згори сипле та й сипле… Витрушує душу з дзвіночків, струже срібні дошки і свердлить крицю, плаче, голосить і сіє регіт на дрібне сито.

…Я вже більше нічого не годен слухати. Та пісня має у собі щось отруйне. Будить жадобу. Чим більше слухаєш, тим більше хочеться чути. …Тепер я бігаю в поле й годинами слухаю, як в небі співають хори, грають цілі оркестри.

(М. Коцюбинський)

- Знайдіть речення з однорідними членами. Схарактеризуйте однорідні члени, визначивши, до якого слова в реченні їх можна віднести, що означають, на які питання відповідають. Чи в усіх випадках між означеннями, що відносять до того самого слова, ставимо кому? Що таке однорідні та неоднорідні означення?

- Доберіть синоніми до виділених слів.

Перекажіть текст усно, доповнюючи його спогадами (прочитаною, побаченою або почутою інформацією) про природу. Уживайте означення-епітети.

Означення бувають однорідні й неоднорідні.

Однорідними слід уважати означення, які:

1) характеризують предмет з одного боку (колір, розмір, матеріал, смак, температура тощо): Голубі, зеленкуваті, фіолетові присмерки спадають степом. (І. Цюпа);

2) указують на споріднені ознаки одного предмета: Звабні, рясні, налиті плоди, червоні, сині, воскові, обтяжували гілля. (К. Гордієнко);

3) підсилюють, пояснюють одне одного: І зразу Демид із надхмарних, космічних висот майбутнього повернувся на звичайну грішну землю. (В. Собко);

4) виступають означеннями-епітетами: Україно тернова, свята і висока, не зів'януть твої корогви золоті. (Т. Севернюк);

5) стоять після означуваного слова: Люблю цю тишу мрійну, вечорову, коли виходить місяць у діброву. (І. Нехода);

6) наступне означення уточнює попереднє: Гори величезні, густії проводять таємну розмову. (Леся Українка);

7) указують на ознаки різного порядку, але об'єднані спільним критерієм, тобто становлять ряд позитивних або негативних ознак: На товстих, вивернутих губах філософа блукала посмішка. (Ю. Мушкетик).

Неоднорідними виступають означення, що характеризують предмет із різних боків. Такими слід уважати означення:

1) одне з яких виражене займенником, а друге — прикметником чи дієприкметником: Дід витяг вузлуватими руками якісь дбайливо складені листки. (М. Рильський);

2) виражені прикметниками різних лексико-граматичних розрядів: Під літнім широченним небокраєм мене стрічають друзі і знайомі. (А. Малишко);

3) виражені прикметником і дієприкметником: Сльози збігають по чисто виголених худих щоках. (О. Десняк);

4) виражені якісними прикметниками, що передають різнопланові характеристики предмета чи явища (колір і розмір, матеріал і колір тощо): Весь час чарівний барвистий світ мінився і прозорився, як плесо озера. (І. Вільде).

Між неоднорідними означеннями сполучники не вживають, коми не ставлять.

215

Спишіть речення. Які означення в них використано? Підкресліть означення. Доведіть правильність виконання завдання.

1. Шалений холодний вітер люто висвистував і завивав, біснуючись над степом. (І. Ле) 2. Червоні язики виривалися з горна, лизали сіру потріскану глину печі. (Ю. Мушкетик) 3. Твердий синявий сніг грав на сонці самоцвітами. (М. Коцюбинський) 4. Другого дня Муся оббігала всі знайомі місця в саду, побувала на лузі, біля річки. (О. Десняк) 5. Темний осінній вечір стоїть за вікнами… (В. Козаченко)

- Поясніть розділові знаки, ужиті в реченнях.

- Зробіть словотвірний розбір виділених слів.

216

Слово-диво. Прочитайте текст. Визначте його стиль. Аргументуйте свою думку. Як можна схарактеризувати літню красу вашої місцевості?

Краса в лісі влітку, скільки пташиного дзвону-передзвону! Та всі голоси — і зяблика, і вівсянки, і зеленушки, і навіть одуда — заглушувало кування зозулі. Не раз стежила Улянка за цим птахом. Літ зозулячий безшумний, потайний, як у злодюжки. Підкрадається Улянка до зозулі, яка кує на гілці, і нишком, затамувавши подих, слухає. А птах кує, кланяється, від крику в нього немов бульбашка перекочується під шкірою на витягненій шиї. І ніхто, мабуть, крім Улянки, не підслухав, що зозуля не тільки кує, а, захопившись, ще й хававкає.

А потім стихли зозулі, замовкли солов’ї, і тільки іноді обізветься пізній соловейко — почне колінце й раптом обірве, наче засоромиться. Часто можна було побачити пташку, яка, схопивши черв’яка, зникала з ним десь у хащі, де в затишному кубельці чекали жовто-пухкі пуцьверінки.

(За О. Донченком)

- Знайдіть речення з однорідними й неоднорідними означеннями. Яке слово в реченні вони пояснюють?

- Випишіть із тексту прислівники та з'ясуйте їх правопис; 2-3 з них розберіть як частину мови.

- Виділені речення доповніть однорідними й неоднорідними означеннями.

217

Прочитайте речення вголос із відповідною інтонацією. Прокоментуйте пропущені розділові знаки. Розставляючи розділові знаки, випишіть: один учень — речення з однорідними означеннями; другий — речення з неоднорідними означеннями. Обміняйтесь зошитами для взаємоперевірки.

1. Широкий український степ лежав навкруги. (Ю. Яновський) 2. Верхній шар чорнозему змінився твердою віками спресованою глиною. (Д. Бедзик) 3. Спустився негустий блакитний вечір і навіть через вікна було видно, як пухнасті сніги одсвічувались рожевими малиновими бризками зорі. (М. Стельмах) 4. Велика грізна тиша висить над степом над залитою сонцем висотою. (О. Гончар) 5. Тендітні ніжні сніжинки хтось сипле. (За П. Усенком) 6. Ліс обгортав їх — холодний сумний та мовчазний. (М. Коцюбинський)

- Зробіть синтаксичний розбір четвертого речення (див. план на форзаці). Визначте, якою частиною мови виражені члени речення.

- Поясніть орфограми у виділених словах.

Пунктограма «Кома при однорідних означеннях»

Із секретів синтаксису

Між неоднорідними означеннями не вживають сполучники, їх не можна умовно підставити в речення. Порівняйте: докладна, змістовна відповідь (докладна і змістовна) — однорідні означення; докладна учнева відповідь; його докладна відповідь (поєднати сполучником і не можна) — неоднорідні означення.

218

Запишіть речення, розставляючи й пояснюючи розділові знаки.

1. Над притомленим завороженим степом стояла така тиша що було чути як знизу дихає колос а згори випадають роси… Погляд Данила зупинився на обличчі білочубого віястого парубка що негадано почав посміхатися у сні. Ось і постарілі прибережні верби та гнучкі верболози. (Із творів М. Стельмаха) 2. Школа була простора нова недавно поставлена. Холод пізньої нічної доби обгорнув дівчину. Уже над світом — змучена змерзла й зневірена — повернула Гашіца додому. На тлі яро-зеленої молодої березини гаптувались чорні гілки сосни а там де березина витісняла сосну та пропускала паруси сонця все здавалось залите було зеленим бенгальським вогнем. (Із творів М. Коцюбинського)

- З'ясуйте лексичне значення виділених слів і доберіть до них синоніми.

- Накресліть схеми 3-4 речень (на вибір).

219

Краса врятує світ. Розгляньте репродукцію картини. Чи доводилося вам милуватися такими чудовими краєвидами? Розкажіть про свої враження, використовуючи однорідні й неоднорідні означення.

С. Васильківський. Весна

- Складіть і запишіть 2-3 речення з однорідними членами за картиною. Накресліть їх схеми.

220

Прочитайте іменники та групи прикметників-означень, що їх характеризують. Визначте, чи всі прикметники вказують на однакові ознаки. Які з них можна віднести до однорідних, а які — до неоднорідних?

Тополі — високі, стрункі, придорожні, пересаджені, підбілені. Айстри — чудові, різнокольорові, пахучі, осінні, південні, рідкісні. Ліс — кленовий, сосновий, густий, березовий, темний, осінній. Листя — червоне, пожовкле, гарне, осіннє, багряне, опале, сумне. Дівчинка — симпатична, смілива, завзята, розвинена, добра.

Гра «Хто швидше?»

221

Складіть речення зі словами будь-якої групи з попередньої вправи так, щоб

однорідні члени були з'єднані сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв'язком. Проаналізуйте однорідні члени речення.

222

Розставляючи розділові знаки, випишіть: один учень — речення з однорідними означеннями, другий — із неоднорідними. Обміняйтеся зошитами для взаємоперевірки.

1. Холодне молоде срібло сонця пізньої осені розлите по землі. (О. Гончар) 2. Серце б’ється як згадаю теплі ночі тихі зорі. (А. Малишко) 3. Широкі безкраї простори. Легке і м’яке повітря все пройняте й облите сонячним промінням. (Б. Грінченко) 4. Була темна задушлива ніч на початку місяця червня. (С. Скляренко) 5. Дві сестри тоненькі та сухенькі осінь ловлять в пелени над ставом. (І. Драч) 6. Легкий пухкий попілець ляже вернувшися в рідну землицю вкупі з водою там зростить вербицю — стане початком тоді мій кінець. (Леся Українка)

7. Хороша-хороша голубоока дівчина впіймала хижака. (Остап Вишня)

8. Зима якось видалася снігова та холодна. (Панас Мирний)

- Поясніть пунктограми. Складіть і запишіть по 2 речення: один учень — з однорідними означеннями; другий — із неоднорідними означеннями.

223

Прочитайте речення. Чи доводилось вам переживати такий стан?

Від уяви про те нове життя в Дмитра аж дух захопило, швидше застукало в грудях серце. (О. Десняк)

- Уявіть, що ви перемогли на конкурсі або в змаганнях. Розкажіть про свої почуття, уживаючи однорідні та неоднорідні означення.

□ Комунікативний практикум

224

Уявіть ситуацію: ви зі своїми однокласниками обговорюєте організаційні питання майбутнього туристичного походу. Складіть і розіграйте діалог із теми «Готуємося до подорожі». У репліках використайте однорідні й неоднорідні означення.

- Запишіть діалог і поясніть розділові знаки.

Подумайте і дайте відповіді

1. Які означення слід уважати однорідними?

2. Коли означення є неоднорідними?

3. Схарактеризуйте означення, використані в реченні: Горнулася в клубок чорна і страшна людська лють на хазяїв. (О. Десняк)

4. Доведіть, що в поданому реченні означення є неоднорідними: І червоні язики виривалися з горна, лизали сіру потріскану глину печі. (Ю. Мушкетик)

5. Розкажіть про розділові знаки при однорідних і неоднорідних означеннях. Наведіть приклади.

Домашнє завдання

225

З підручника географії, біології або історії випишіть по 2 речення з однорідними й неоднорідними означеннями. Зробіть висновок про стилістичну роль речень з однорідними членами.

- Зробіть синтаксичний розбір 2-3 речень на вибір (див. план на форзаці). Прокоментуйте розділові знаки.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити