Підручник Українська мова 8 клас - М. І. Пентилюк - Ранок - 2016 рік

Синтаксис. Пунктуація

Речення з відокремленими членами

§ 28 Відокремлені означення

288

Видатні українці. Прочитайте текст мовчки. Визначте його тему й основну думку. Якого стилю цей текст? Поміркуйте над заголовком. Чому автор назвав В. Симоненка витязем? Що означає це слово?

ВИТЯЗЬ МОЛОДОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

З глибин народного життя вийшла поезія Василя Симоненка. З мужності народу, з горя його і його звитяжної боротьби виспівалась вона. Вийшов він з того дитинства, що його в самій зав’язі опалила війна своїми чорними ураганами. Дитинство його чуло ридання матерів, обезумілих від горя над фронтовими похоронками, воно брело за ними скородити повоєнні поля, хліб насущний.

Хлоп’ям зустрів Симоненко сонячний День Перемоги. Зболений ранніми болями, одержимий жагою любові до матері-Батьківщини, він виповів цю любов і цей біль у слові пекучому й шаленому.

…Випоєний соками рідної землі, духовно багатий, сповнений почуття гідності, він очима господаря і спадкоємця дивиться на великі звершення свого народу, на його історію і майбутнє.

Гостроязикий, насмішкуватий, поет ніде не поступається своїм правом викривати рутизну й трутизну, на посміх громадський виставляти все те, що він вважає негідним, принизливим для людини. Він пише віршовані жарти й казки для дітей, зігріті теплим гумором, усмішкою, народним дотепом.

Не примеркла з літами поетична зоря Василя Симоненка. Справді, як молодий витязь, звівся він у нашій поезії, і так виразно чуємо його голос, свіжий, мажорний, юнацьки бадьорий.

(За О. Гончаром)

- Випишіть речення з виділеними відокремленими членами. Зверніть увагу на розділові знаки. До якого слова в реченні вони відносяться й на яке питання відповідають? Як вони впливають на зміст речень і всього тексту? Поекспериментуйте, опустивши їх. Як від цього зміниться зміст речень?

- Доберіть синоніми до слів витязь, звитяжний, непоборний.

Відокремленими членами речення найчастіше бувають непоширені й поширені означення, виражені одиничними прикметниками й дієприкметниками та словосполученнями (іменниками в непрямих відмінках, дієприкметниковими зворотами).

Відокремлення означень залежить від змісту вираженої реченням думки: потребує вона чи не потребує додаткового повідомлення. Найчастіше таке повідомлення супроводжує окремий член речення — слово чи словосполучення. Наприклад: Непорушно стоять дерева (які?), загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. (М. Коцюбинський) Швидко надходив вечір (який?), морозний, зоряний. (О. Гончар) У першому реченні додаткову інформацію про підмет дерева несуть відокремлені однорідні означення загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою, виражені дієприкметниковими зворотами. У другому ознаки підмета вечір розкриваються за допомогою одиничних означень морозний, зоряний, виражених прикметниками.

Означення відокремлюємо, якщо воно:

1) стоїть після означуваного слова: Морозний сніг, блискучий та легкий, здається, падає на серце прямо. (М. Рильський);

2) стоїть перед означуваним словом і має обставинний відтінок:

Осяяні сонцем, гори блищать. (Олександр Олесь);

3) відноситься до особового займенника (незалежно від позиції в реченні): Довго, довго чув я, полонений сном, солов'їну пісню за моїм вікном. (В. Сосюра);

4) від означуваного слова відділене іншими членами речення: На покуті, залитий сонцем, під сліпучою синявою неба сидів старий чумак. (І. Багряний).

Речення з відокремленими означеннями вживаються в різних стилях, але виконують неоднакову функцію. У художньому виступають засобом образності, а в інших — переважно конкретизують думку, доповнюють додатковим повідомленням.

289

Спишіть речення. Підкресліть відокремлені означення. З'ясуйте, чим вони виражені. Зверніть увагу на виділення відокремлених означень комами.

1. Я мав думки, мов корені, і мрії, ночами зазорені. 2. В конюшині лелеки ходять, і не видко червоних лапок, тільки тулуби видко білі, колихані і недосяжні. 3. Мій хлопчику, біжу я за тобою, прибитий блискавками днів твоїх. 4. Запряжений в стежки свойого краю, рвонеш ти Україну, наче віз. І, повен титанічного відчаю, снагу вкладеш у дзвін її коліс! 5. Мені, малому, палиця ліскова служила за хорошого коня. (Із творів Д. Павличка) 6. А сі волики були здорові, ситі, круторогі воли, з міцними, здоровими ногами, з дужими, широкими грудями. 7. А через годину, отовплений великою валкою людей, розхристаний, блідий, з синіми губами, Тарас з диким одчаєм і сльозами в очах розказував усе урядникові. 8. Чоловічий голос зараз же замовк, і через кілька хвилин коло воріт показався середнього зросту парубок, років тридцяти, в клітчатих, вузьких, навипуск штанях. (Із творів В. Винниченка)

- Поміркуйте над змістом четвертого речення. Які уявлення воно у вас викликає?

- Зробіть синтаксичний розбір першого речення.

290

Мовознавче дослідження. Розгляньте таблицю.

Відокремлені означення

Способи вираження означень

Умови відокремлення

Прикметники та дієприкметники

Відносяться до особового займенника; поширені й стоять після означуваного слова

Прикметники із залежними словами, дієприкметникові звороти

Мають обставинний відтінок; два і більше означень стоять після означуваного слова, перед яким уже є узгоджене означення; відділені від означуваного слова іншими членами речення

Одиничні іменники в непрямих відмінках із прийменником чи без нього, словосполучення, неозначена форма дієслова

Уживаються поряд з узгодженими; поширені й стоять після означуваного слова; відносяться до особового займенника

- З поданих нижче речень доберіть приклади до кожного випадку.

1. А він, сліпий, сивоусий, про колишнє плаче. (Т. Шевченко) 2. Труди, перелиті в добро і достаток, лягли короваєм на щедрі столи. (М. Луків) 3. У червонім намисті, зав’язана великою хусткою, Марта була б дуже гарною молодицею. (І. Нечуй-Левицький) 4. В глибоких долинах, зелених од винограду і повних сизої імли, тіснились кам’яні громади. (М. Коцюбинський) 5. Артилеристи збилися докупи, збентежені і злі. (О. Довженко) 6. Вийшла Мила, чорнява, у зморшках, у новій кофточці. (І. Микитенко) 7. Як із туману, почали випливати поважні мулли, у зелених чалмах і довгих халатах. (М. Коцюбинський) 8. Ось у зливі сонця стоїть він перед вами — засмаглий, з чорним чубом. (А. Любченко) 9. Графічний твір може мати єдине призначення — втілити задум художника. (П. Білецький)

291

Прочитайте виразно тексти, дотримуючись відповідної інтонації. Визначте стиль мовлення. Доберіть до них заголовки. Аргументуйте свій вибір. Зверніть увагу на розділові знаки при відокремлених означеннях.

З-за хмар обережно виглянув край місяця. Співчутливо торкнувся прохолодою свого срібла чорних ран лісової святині. Перечекав хвилину за легенькою хмаркою. І, заспокоєний безлюддям і тишею, виплив цілковито — повновидий і блідий. Та й завмер нерухомо, болісно здивований довершеним ділом нищення. Рясним віттям крислатого дуба промінь продерся аж до лапатої рослини, що нерушимо лишилась у прим’ятій траві… З обпалених, поломлених дерев сльозами падало зів’яле листя. Місяць скрився за хмару.

(Наталена Королева)

Естетичні переживання виникають у процесі сприймання художніх творів. Взаємодія почуттєвої та інтелектуальної сфери під час сприймання художнього твору надає враженню особливої сили. Ідеї, викладені в науковому дослідженні, сприймаються тільки розумом.

Наука оперує абстрактними поняттями, узагальнено сформульованими на основі пізнання законів природи і суспільства. Мистецтво завжди втілює ідеї в конкретній формі, загальне розкриває через одиничне. Це особливий спосіб мислення — мислення в образах і образами.

Образи виникають у свідомості людини під впливом реальної дійсності, сприйнятої за допомогою органів чуття. На основі образів пам’яті художник створює нову реальність — художні образи. Образність робить мистецтво незамінним засобом поширення ідей у масах.

(За П. Білецьким)

- Знайдіть в обох текстах речення з відокремленими означеннями, з'ясуйте, до яких членів речення вони відносяться, чим виражені, як впливають на зміст тексту. Дослідіть, чи однакову функцію вони виконують в обох текстах. Якщо ні, то чому? Аргументуйте свої міркування.

- З'ясуйте значення слів у рамці за словником наприкінці підручника.

Почуттє́вий

Інтелектуа́льний

Абстра́ктний

Реа́льний

Гра-змага́ння

292

Клас об'єднується в три групи, кожна з яких складає розповідь на одну з тем: «Роль поета (художника, ученого) у змалюванні дійсності». Виграє група, яка цікавіше розповість про це, використовуючи найбільш вдалі стиль і мовні засоби.

Із секретів синтаксису

Не відокремлюємо означення:

1) яке стосується присудка: На другий день після обіду вона прийшла до мене весела та бадьора (В. Винниченко);

2) яке стосується не особових займенників: Я думаю про щось чуже, стороннє, неважне. (М. Коцюбинський);

3) виражене дієприкметниковим зворотом, що стоїть після одиничного прикметника: Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг. (В. Козаченко)

Якщо таке означення має уточнювальний характер, то воно відокремлюється: Блакитний, оповитий серпанком, острів туманіє в морі. (О. Донченко)

293

Спишіть речення, уставляючи відокремлені означення з довідки. Визначте причини відокремлення та вкажіть, чим вони виражені.

1. Хата моя, … , тихо пливе між розмірених теплих дощів. 2. Стежину ту, … , я в забутті веснянім перейду. 3. Хата батьківська, … , в чистій криниці — прозора вода. 4. Травневий день, …, де розцвіли червоні паничі. 5. Вікно, … , — не раз мені воно іще насниться. 6. Руту-м’яту, … , я тобі стелитиму у сни. 7. Пливуть поля пополотнілі за міражами в спечну даль. Ці краєвиди, … , віщують трепетну печаль. 8. Землиця мокра тундрова, … . (Із творів В. Кулика)

Довідка: чисту, неприм’яту; заколисана зеленню літньою; пречистий після зливи; недавно побілена; прочинене в зимовий сад; чуттям моїм оспівану; серцю милі; поросла мохом і грибами.

294

Складіть речення з поданими нижче висловами. Згадайте, що ви знаєте про порівняння та з якою метою вони використовуються в текстах різних стилів.

Весела, як весна; вільний, як птах; гнучка, як лозина; гордий, як павич; далекий, як зірка; дрібний, як мак; легкий, як пух; моторний, як дзиґа; рівний, як струна; свіжа, як квітка вранці; твердий, як граніт; щедра, як земля.

295

Культура мовлення. Із двох простих речень утворіть одне з відокремленим означенням. Виділіть означення комами.

1. За горою сходить сонце. Гора повита імлою. 2. Жовтий, гладкий, високий комиш шумів. Він глузував із Соломії, промахуючи над її головою рудим чубом. 3. Він був мокрий, оброшений. Він занепокоєно пішов до верби, з якої грім вибив останнє борошно зітлілої серцевини. 4. Рядом курилась туманом важка соснова гора. Вона була закривавлена, спалена вогнем, який лизав іще червоним язиком вершечки пнів. 5. Тарас і Козачковський мовчки спустилися вниз. Вони були зачаровані врочистою вечірньою красою. 6. Тарас довго стояв під горою. Його зачарувала краса Дніпра, темної лісистої гори з монастирем. 7. Перед Шевченком вставали степи за Новопетровським укріпленням. Вони були безмежні, спалені сонцем, безводні.

- Порівнявши речення, дослідіть, як впливають відокремлені означення на їх зміст та емоційне забарвлення.

296

Перебудуйте речення так, щоб виділені відокремлені означення стали невідокремленими й навпаки. Поміркуйте, чи зміниться від такої перебудови зміст речень. Аргументуйте свої думки.

1. У серці моїм мій світ, шовком тканий, сріблом білим мережаний і перлами обкинений. (В. Стефаник) 2. Кладуться скиби, чорні та глибокі, довгі-предовгі. Гать будуйте кріпку і високу, щоб нас море грузне не залляло. А здалека шумітиме море, в береги скелисті сперте, переможене, приборкане, безпечне. (Б. Лепкий) 3. Далеко видніється ціле місто, таке невеличке, що скоріше б можна назвать його великим селом. У довгій вузькій вулочці, затопленій кіньми, волами, людьми, чути регіт, сварку, торгування. (В. Винниченко) 4. Довгий червоно-золотий блиск розлився по землі. З-поміж сірих пошарпаних хмар, як з кривавої рани, впав на верхи дерев безлистих. (Г Журба)

- Зробіть морфологічний розбір виділених слів.

297

Слово-диво. Прочитайте виразно уривки з поеми Олександра Олеся «Княжа Україна». Поміркуйте, якими засобами автор змальовує історичні події в Україні та впливає на наші розум і почуття. У чому сила поетичного слова автора?

Розкажу вам про минуле,

Що вже мохом поросло,

Що, нащадками забуте,

За водою попливло.

Пишно квітла Україна,

Повна всякого добра.

Як в раю, жили поляни

Понад хвилями Дніпра.

Над самим Дніпром на горах,

Огороджений з боків

Ровом, мурами, валами,

Київ виріс і розцвів.

Квітне Київська держава,

І могутня, і страшна.

Майже всі вона з’єднала

Українські племена.

- Назвіть у тексті відокремлені означення. З'ясуйте, чим вони виражені і як впливають на його зміст.

- Схарактеризуйте одне з речень за поданим нижче планом.

План характеристики відокремлених означень

1. Запишіть речення, підкресліть відокремлене означення.

2. З'ясуйте, до якого слова воно відноситься.

3. Поставте питання до відокремленого означення.

4. Укажіть, чим воно виражене.

5. Зверніть увагу на інтонацію, прокоментуйте розділові знаки.

298

Культура мовлення. Замініть частини складних речень на дієприкметникові звороти. Що від цього зміниться? Доведіть, що такі речення синонімічні.

1. На сцені актори виконують п’єсу, яку створив письменник-драматург. 2. Натяки на якісь факти, посилання на імена, що колись добре були відомі, тепер не хвилюють уяву. 3. Література минулих століть рясніє образами, які запозичили з Біблії й античної міфології. 4. За допомогою зорового образу, що побудований на враженнях від форм реального світу, висловити якусь хибну абстрактну думку взагалі не можливо. 5. Мистецький образ, який матеріалізував художник, ми порівнюємо з образом, який зберігає наша пам’ять. 6. Ще дивовижніше бачити людину, яка зроблена з каменю, краєвид, що відтворений фарбами на полотні. 7. Настрій, що породжується портретним образом, залежить і від настрою зображеної людини, і від засобів виконання. (За П. Білецьким)

З'ясуйте значення висловів мистецький образ, портретний образ.

Комунікативний практикум

299

Складіть і розіграйте діалоги за поданими ситуаціями.

А. Ви були на екскурсії в художньому музеї. Вас вразила поетична краса українського пейзажу на одній із картин, і виникло бажання описати його в прозовій або віршованій формі. Складіть художній опис картини, використовуючи речення з відокремленими означеннями.

Б. Весна. Ви на прогулянці в міському парку чи на околиці села або в лісі. Вас вразила краса природи, буяння зелені, квітів. Розкажіть про свої враження товаришеві. У розповіді використовуйте речення з відокремленими означеннями.

Подумайте і дайте відповіді

1. Чому означення в реченні можуть бути відокремленими?

2. Чим виражаються відокремлені означення? Наведіть приклади.

3. За яких умов можливе відокремлення означень? Аргументуйте прикладами.

4. Наведіть приклади, коли означення не відокремлюємо.

5. На матеріалі текстів, уміщених у параграфі, доведіть, що речення з відокремленими означеннями вживаємо в усіх стилях мовлення, але в різних функціях.

Домашнє завдання

300

Складіть твір-опис поданої картини в художньому стилі. Доберіть поетичний заголовок. Використовуйте поширені та непоширені (одиничні) відокремлені означення.

В. Орловський. Український пейзаж з вітряком

Розвиток мовлення

Конспектування прочитаного тексту

301

Прочитайте текст. Якого він стилю? З'ясуйте його основні тези. Доберіть заголовок.

Читання тексту починається зі свідомого чи несвідомого визначення мети читання. Конкретна мета — це той кут зору, під яким ви сприймете інформацію. Усвідомлення мети сприяє кращому осмисленню прочитаного, дозволяє виділити в тексті головне й відкинути неістотне, зробити необхідні висновки та узагальнення.

Робота з книгою є індивідуальною, творчою. Вона залежить і від конкретної мети, і від характеру тексту, і від особистості читача. Однак існують усталені, загальноприйняті прийоми й методи ведення записів, про які йтиметься далі. Основну увагу ми зосередимо насамперед на тих формах запису, які дозволяють передати конкретизований зміст текстової інформації,— це план, тези та конспект. А почнемо з найбільш короткої, але водночас достатньо місткої форми запису — з плану.

План — це короткий послідовний перелік основних питань або тем тексту. До цієї форми запису прочитаного ми вдаємося тоді, коли хочемо краще зрозуміти структуру та зафіксувати основні теми книги або статті. План великої книги — це, по суті, її розширений оглав (зміст). Але він може бути складений і до певної частини тексту.

План передує тезуванню та конспектуванню — більш складним формам запису. І план, і тези, і конспект — це аналітичні записи прочитаного. На відміну від виписок (цитат), ці форми записів потребують відповідного аналізу та перекодування інформації.

Перш ніж скласти план, ви повинні прочитати весь текст або ту його частину, яку належить опрацювати. В остаточному вигляді план записують лише тоді, коли визначено головну думку твору та виділено основні питання, що її розкривають. Ви вже вмієте це робити, але поміркуймо, чи найкращим чином? Пригадайте, чи робите ви під час читання позначки? Чи виписуєте найважливіші місця? Усе це є необхідним для успішного опрацювання книги чи статті.

(Із кн. «Учіться висловлюватися»)

- Поміркуйте, яку нову інформацію ви одержали від читання тексту. Зробіть виписки основних понять, з якими ознайомилися.

- Складіть план прочитаного (простий або складний) і стисло перекажіть текст, дотримуючись плану. Використовуйте речення з відокремленими членами.

302

Прочитайте текст. Осмисліть його та запам'ятайте.

Як відзначається в словнику української мови, слово відтворення має декілька значень: 1) створювати, виробляти знову те саме; повторювати, відновляти; 2) передавати що-небудь із максимальною точністю; 3) відновлювати в пам’яті, пригадувати.

У роботі з текстом відтворення — це розумова дія, що полягає у відновленні змісту почутого або прочитаного в певній словесній формі. Робота з текстом передбачає складання плану, тез і конспекту. Це не просте відтворення, а складні види записів, що є результатом переробки інформації, згортання її та точну передачу змісту і структури почутого або прочитаного тексту.

План — це порядок розміщення певного викладу, його композиція. План містить сукупність основних думок, виражених у тексті, а точніше — короткий послідовний перелік основних питань або мікротем тексту.

Розрізняють такі типи планів: простий і складний, називний, питальний, тезовий, цитатний. У простому плані виражаються найбільш важливі елементи тексту, а складний план відображає структуру тексту більш детально.

Пункти плану можуть бути оформлені у вигляді: а) називних речень; б) питальних речень; в) розповідних речень у формі тез; г) цитат із тексту.

Теза — це положення або ствердження, що розвивається й доводиться в тексті чи його фрагменті. Теза формулюється у вигляді розгорнутого розповідного речення. Вона відрізняється від пункту плану тим, що є стислим повідомленням про те, що було назване в його формулюванні.

Складання тез (тезування) — це розширення плану, детальніше відтворення мікротем тексту. Тезування є безпосередньою підготовкою до конспектування.

Відтво́рення

типи пла́нів

тезува́ння

конспектува́ння

Слово конспект означає короткий запис змісту певного тексту. Конспект складається з плану тексту та стисло викладених положень, фактів і прикладів. Конспект тексту повинен бути логічним, зв’язним, послідовним. Справді, конспект — це короткий зв’язний виклад змісту будь-якого тексту в письмовій формі. Під конспектуванням розуміється процес мисленнєвої переробки й писемного відтворення почутого або прочитаного тексту.

Конспектування — складний процес, у якому поєднується аудіювання або читання з письмом.

(М. Пентилюк)

- Знайдіть у тексті визначення слів, що в рамці, і запишіть.

Увага! Запам'ятайте оформлення конспекту:

1) паспортні дані тексту, що конспектується (автор, назва, де надрукований);

2) уживання скорочених слів, абревіатур, спеціальних позначень;

3) цитування й посилання на джерело;

4) виділення в тексті найголовнішої інформації (підкреслення, введення в рамки, виділення написаного різними кольорами).

303

Прослухайте або прочитайте текст. Якого він стилю? Аргументуйте свою думку. Виділіть мікротеми, складіть тезовий план і запишіть.

СУЧАСНИЙ КАЛЕНДАР

Календар, яким ми нині користуємося, має римське походження. До Юлія Цезаря в Римі був складений місячно-сонячний календар, у який часто вносились поправки. 46 року до нашої ери було проведено докорінну реформу існуючого календаря з переходом на сонячний, названий юліанським — на честь прославленого полководця і правителя.

Юлій Цезар запровадив чотирирічний цикл, у якому три роки були звичайні — 365 днів, а один — високосний — нараховував 366 днів. Цей день припадав на 29 лютого, що збереглось і дотепер.

За Юліанською системою рік тривав приблизно 365 діб 5 годин і 48 хвилин. Різниця незначна, та з бігом століть ця маленька неточність виливалася у дні і ночі. Учені астрономи звернули увагу на неточність юліанського календаря лише у XIII столітті. З XIV століття починає готуватися нова реформа календаря. Ця справа повністю перейшла в руки церкви, оскільки для обчислення дати Великодня за вихідну точку брався день весняного рівнодення — 21 березня. Унаслідок помилки ця дата весь час відсувалася назад.

Реформа була проведена папою Григорієм ХІІІ у 1582 році. Новий календар став називатися григоріанським, або «новим стилем» відносно юліанського «старого стилю». Реформа полягала в тому, що після 4 жовтня 1583 року мало настати не 5, а відразу 15 жовтня. Початок весни 1583 року знову припадав на 21 березня. Щоб запобігти в майбутньому запізненню календаря, постановили кожні 400 років рахувати менше на 3 високосних. Практично це торкнулося років, якими закінчуються століття: 1700, 1900 і т. д. За григоріанською системою, роки, числа яких закінчуються двома нулями, високосні лише в тому випадку, якщо перші дві цифри діляться на чотири.

Новий календар не відразу був прийнятий в Європі. Тільки ті країни, в яких неподільно панувала католицька церква, підкорилися буллі папи Григорія ХІІІ. Реформа вважалася суто католицькою і не мала успіху в країнах з православним, англіканським, протестантським віросповіданнями, тим більше що наукове обґрунтування її з’явилося тільки 1603 року. У 1582-1583 роках на «новий стиль» крім Італії перейшли Іспанія, Франція, Польща, Португалія, Нідерланди.

Аж до кінця XVIII століття в Росії не стояло питання про реформу календаря. Та з розвитком культурних, торговельних, політичних зв’язків, зіткнувшись з існуванням двох календарних систем, змушені були визнати переваги григоріанського календаря. Робилися спроби календарних реформ у 1860 та 1864 роках. Однак тільки 1918 року затверджується григоріанський календар. Досі різниця його з юліанським становила вже 13 діб.

Хоч у щоденному житті користуються «новим стилем», православна церква залишилася вірною «старому стилеві». Релігійні свята, пости, богослужіння відбуваються за юліанським календарем.

(За Д. Пельц)

- Чим відрізняється тезовий план від простого? За складеним вами тезовим планом стисло перекажіть текст.

Зразок

Простий план

Тезовий план

1. Юліанський календар.

2. Чотирирічний цикл.

1. Складений у часи Юлія Цезаря в Римі місячно-сонячний календар був названий юліанським.

2. Юлій Цезар запровадив чотирирічний цикл, що зберігся й досі.

Як конспектувати текст

1. Уважно прочитайте (прослухайте) текст.

2. Визначте тему й основну думку.

3. Виділіть мікротеми (абзаци).

4. Складіть план (простий або складний).

5. План розгорніть у тези.

6. Розширюючи тези, стисло перекажіть і запишіть текст.

7. Дотримуйтесь правильного оформлення конспекту.

8. Перевірте грамотність написання.

304

Уважно прочитайте текст. Доведіть, що це науковий стиль.

ІЗ ЧОГО ПОЧИНАЄТЬСЯ КОНСПЕКТ?

Перш ніж відповісти на це питання, хочемо звернути вашу увагу на те, що під словом «конспект» розуміють і спосіб запису прочитаного (або почутого), і самі ці записи, тобто результат конспектування. Із чого починати конспектування, ви вже знаєте. Треба скласти план аналізованого тексту і сформулювати основні його тези. Але як правильно вести записи в конспекті? Як поєднати фрагментарні нотатки у струнку, логічну систему?

Конспект, як правило, ведеться в окремому зошиті. На першій сторінці ви обов’язково маєте записати паспортні дані книги, над якою працюєте. Бібліографічний опис книги має чітку послідовність: спочатку пишуться прізвище та ініціали автора, потім записується назва книги, після цього вказуються вихідні дані: місто, видавництво, рік видання й кількість сторінок. Джерелом для бібліографічного опису служить титульна сторінка книги. Зверніть увагу на форму запису паспортних даних книги:

Кононенко В. І. Рідне слово. — К. : Богдан, 2001. — 304 с.

Ця форма теж є усталеною, і щоб не припускатися тут помилок, орієнтуйтеся на бібліографічний опис, який часто трапляється перед анотацією книги.

Після цього ви складаєте план конспекту. У його основі може бути зміст книги, вміщений у кінці або на початку видання. Якщо ж зміст і структура тексту зазнають під час конспектування помітної переробки, план конспекту може значно відрізнятися від оглаву. Пункти плану доречно подавати й у самому тексті конспекту як назви відповідних його фрагментів, частин.

Матеріали конспекту доречно записувати на правій сторінці зошита. Ліва сторінка служитиме для запису власних думок, коментарів, оцінок. Згодиться вона й для різних доповнень, уточнень, які можуть з’явитися вже після написання конспекту. Дві суміжні сторінки дадуть змогу розташувати всі записи симетрично, що значно полегшить роботу з ними.

Ви знаєте, що цитати — це різновид прямої мови, правила запису якої вчили на уроках мови. Але не зайвим буде нагадати, що, крім лапок, у кінці цитати ви обов’язково повинні вказати її джерело. У конспекті достатньо поставити в дужках сторінку, з якої взято цитату, оскільки на початку конспекту подають бібліографічний опис джерела. Не забувайте також ставити крапки в місці пропущених при цитуванні слів, незалежно від того, на початку, у кінці чи в середині речення зроблено пропуск. Якщо ж у цитаті випущено ціле речення або кілька суміжних речень, то тоді крапки беруться в кутові лапки. Крім того, при цитуванні ми зобов’язані відтворювати й різні авторські виділення в тексті. Їх прийнято позначати відповідними підкресленнями: напівжирний шрифт — прямою лінією, курсив — хвилястою, розрядку — пунктиром. Будьте уважними при цитуванні, не допускайте жодних неточностей у передачі авторського тексту!

(Із кн. «Учіться висловлюватися»)

- Складіть план прочитаного й законспектуйте текст.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити