Підручник Українська мова 8 клас - М. І. Пентилюк - Ранок - 2016 рік

Синтаксис. Пунктуація

Речення з відокремленими членами

§ 30 Відокремлені обставини

316

Прочитайте текст уголос. Якого він стилю? Доберіть заголовок. Визначте тему й основну думку тексту.

Посіявши зерно, селяни говорили: «Уроди, Боже, на трудящого, на ледачого, на старця, на крадія і на всяку долю». У народі споконвічно визнавалася незаперечність того, що кожному потрібно жити й плодити потомство на цій землі…

Характеризуючи той чи інший народ, виділяючи етнічну* групу або навіть жителів однієї місцевості, люди прагнули якось позначити, відчути характерні риси.

Підмічаючи відмінності в національних* типах, уловлюючи несхожість національних характерів, народ у повсякденному житті більше звертав увагу не на національність, а на те, наскільки товариська людина, яка від неї користь іншим. Цьому можна знайти підтвердження і в багатьох працях дослідників народного побуту.

Зла доля, поклик вітрів, цікавість, жадоба, образа часом зривали людей з насиджених місць і гнали курними шляхами. Кого тільки не приймало, наприклад, вільне запорозьке братство, представників яких тільки національностей не збирало під січовими прапорами!..

Як наслідки змішаних шлюбів народжувалися «суржики»* — плуталися мови. Але ніхто не ділив батьківщини. А вона була у всіх одна — Україна.

(За В. Супруненком)

Етні́чний — народний; який стосується певного народу.

Націона́льність — приналежність особи до нації, держави або народу.

Су́ржик — елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без дотримання норм літературної мови.

- Знайдіть у тексті дієприслівникові звороти. Яким членом речення вони виступають?

- Зробіть синтаксичний розбір виділеного речення. Дослідіть, яку смислову роль відіграють у ньому однорідні члени.

317

Мовознавче дослідження. Розгляньте таблицю. Які відомості про відокремлені обставини є для вас новими?

Відокремлені обставини

Спосіб вираження відокремлених обставин

Умови відокремлення

Приклади

Одиничні дієприслівники

Якщо дієприслівник означає час, причину, умову дії тощо

Що, дівуючи, Мотря придбала, те все позношувала. (Панас Мирний)

Дієприслівникові звороти

Незалежно від місця відносно дієслова-присудка

Пройшовши з кілометр, вони знову побачили короткі спалахи і темні постаті. (М. Стельмах)

Прислівники та іменники в непрямих відмінках

Іменники в непрямих відмінках, що мають обставинне значення; обставини з прийменниками незважаючи на, починаючи з, кінчаючи, наперекір

Інші, в надії на заробіток, прискорили ходу.

(П. Панч)

Незважаючи на малюсінький вітер, парило і робилося душно. (Гр. Тютюнник)

318

Прочитайте уривки з поезій Івана Драча. Знайдіть відокремлені обставини. Визначте, до якого слова в реченні вони відносяться, на яке питання відповідають і чим виражені.

1. А влітку ішли вершники крізь ніч, долаючи розлючену запону, а Вам [Юрію Яновському] зоря тулилась все до віч, зростаючи в троянду у червону. 2. Вони запеклись — ці вогненні слова, писались штиком у воєнну годину. Писав їх москвич, і башкир, і грузин, і кров’ю, ступивши на міну, писав України коханої син: «Любіть Україну! Любіть Україну!» 3. Ми любим її — карооку таку в мільярдному морі пшениці, де сонце лежить, мов дитя в сповитку, де вічні ширяють зигзиці. 4. Прокляттям будеш, коли зламаєшся, як перо, коли злякаєшся, як пензель, коли вирвешся од страху, як диригентський жезл. 5. Ти намагався писати про Неї [Чорнобильську Мадонну] — Вона пише тобою, як недолугою ручкою, як нікчемним пером, як олівцем хапливим і ошалілим. 6. Петербурзьким шляхом, по коліна грузнучи в заметах, боса йшла зморена, полатана Вкраїна, муку притуливши до чола.

Недолу́гий

Нікче́мний

Хапли́вий

Ошалі́лий

- Який алегоричний образ постає перед нами в останньому реченні? Чим ускладнене це речення?

- З'ясуйте за словником значення слів у рамці й складіть із ними речення.

Серед відокремлених членів речення особливе місце належить обставинам.

Відокремлюємо обставини:

— виражені дієприслівниковими зворотами, незалежно від місця в реченні: Майже в кожному вірші Тарас Григорович, перебуваючи в Орській фортеці, заливався журною тугою за рідним краєм. (В. Скуратівський) І тремтить схвильоване колосся, прихилившись до мого плеча. (О. Теліга) Вклонившись ґречно, повів промову польський посланець. (Яр Славутич);

— виражені одиничним дієприслівником, що відноситься до дієслова-присудка: І я, заплакавши, назад поїхав знову на чужину. (Т. Шевченко);

— приєднані до основного речення сполучниками незважаючи на, наперекір, починаючи з: Аліна, незважаючи на свій жвавий, веселий характер, читала серйозні книжки. (О. Іваненко)

Звороти зі словами у зв'язку з, на відміну від, завдяки, відповідно до, усупереч, з причини, за згодою та ін. виступають у ролі обставини, але в реченні їх можемо відокремлювати й не відокремлювати (за бажанням мовця). Порівняйте: Поїзд, згідно з розкладом, прибув до Одеси. — Поїзд згідно з розкладом прибув до Одеси.

Відокремлені обставини, як і відокремлені означення, можуть мати порівняльне значення й приєднуватися до основного речення за допомогою сполучників як, мов, немов, ніби, нібито, начеб, неначе. Наприклад: Мов келихи, повні вогню золотого, палають дуби в голубій далині. (Яр Славутич) — палають (як?) мов келихи.

Не відокремлюємо дієприслівникові звороти фразеологічного типу: сидіти склавши руки, працювати не покладаючи рук, говорити не переводячи подиху тощо.

Відокремлені обставини, як і відокремлені означення та прикладки, виконують у реченні й тексті різні стилістичні функції. Вони конкретизують, доповнюють висловлену думку, виступають засобом образності, надають емоційно-експресивного забарвлення як реченню, так і всьому текстові.

319

Спишіть речення, уставляючи з довідки пропущені обставини. Визначте їх види.

1. Коло пасіки росли яблуні й груші, … . (І. Нечуй-Левицький) 2. Часом він схоплювався серед ночі і спросоння, … , кликав Маланку. (Панас Мирний) 3. Зустріч ця, … , оживила Олену. (І. Вільде) 4. Весняний вітер нетерпляче зітхає, … . (Леся Українка) 5. Степан стояв коло поруччя на палубі, … . (В. Підмогильний) 6. Перед ним, … , стояли високі вогняні гори. (М. Коцюбинський) 7. Осінні дні мандрують, … , і вечори нудьгують в димарях. (П. Карманський)

Довідка: посхилявши густе гілля в пасіку над вуликами; незважаючи на сумні обставини; оббігаючи узлісся та розвіваючи гілля плакучій березі; з якимсь жахом у голосі; як черниці; на крайнебі; втопаючи поглядом у нічному небі.

- Зіставте варіанти речень і з'ясуйте, які з них краще й точніше висловлюють думку.

- Дайте характеристику відокремлених обставин, скориставшись планом. Зробіть синтаксичний розбір четвертого речення.

План характеристики відокремлених обставин

1. Виділіть у простому реченні відокремлений член.

2. З'ясуйте, до якого члена речення він відноситься.

3. Поставте до відокремленого члена питання.

4. Укажіть, чим він виражений (одиничний дієприслівник, дієприслівниковий зворот, іменник у непрямому відмінку).

5. Визначте вид обставини за значенням.

6. Зверніть увагу на інтонацію та розділові знаки.

320

Слово-диво. Прослухайте уривок із тексту, розглядаючи репродукцію картини Володимира Костецького «Повернення». Визначте тему й основну думку тексту. Доберіть заголовок. Якого стилю текст? Аргументуйте свої твердження.

…І враз — наче дикий постріл серед мертвої тиші — зривається дитячий крик: «Тато йдуть!»

Онисько нагло сполохався і, перестрибуючи через наші голови, кинувся назустріч незнайомому чоловікові. Збуджені, й ми шмигнули за Ониськом, але випередити його ніхто не міг — якась надприродна сила несла хлоп’я, щасливе й збентежене. Він, чіпляючись великим пальцем за кінці широких холош, кілька разів падав, але тут же зводився і знову біг. «Тато! — крізь сльози волало дитяче ридання. — Татусю любий!»

(В. Скуратівський)

В. Костецький. Повернення

- Які почуття викликав у вас текст? Як авторові вдалося висловити щирі почуття синівської любові в «дітей війни»?

- Доберіть синоніми до виділених слів. Порівняйте їх емоційне забарвлення й доведіть доцільність слів, використаних автором.

- Прочитайте текст, опустивши відокремлені члени. Дослідіть, як змінився його зміст та емоційне забарвлення від такої перебудови. Зробіть висновок про стилістичну роль відокремлених членів речення.

321

Мудрість народна. Спишіть прислів'я та приказки. Підкресліть дієприслівники й дієприслівникові звороти та визначте, яким членом речення вони виступають.

1. Не спитавши броду, не лізь прожогом у воду. 2. Дивлячись на ліс, не виростеш, а дивлячись на людей, багатим не станеш. 3. Не поговоривши з головою, не бери руками. 4. Не розбивши крашанки, не спечеш яєчні. 5. Не піднявшись на гору, не побачиш долини. 6. Навчаючись, дізнаєшся, як мало ти знаєш. 7. Розпитуючи, гори перейдеш, а мовчки і на рівнині заблукаєш. 8. На чужу роботу дивлячись, ситим не будеш.

- Доведіть, що всі подані речення односкладні. Визначте, до якого виду односкладних речень вони належать.

- Зробіть синтаксичний розбір першого речення. Поміркуйте над думкою, висловленою в шостому реченні.

1. З самого рання летять чайки в поле, углиб суходолу. (О. Гончар) 2. Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці. (О. Гончар) 3. Сонце сховалось у гай за горою, як в зачарований храм. (І. Нечуй-Левицький) 4. В боях, незмірною ціною, для світу мир ми здобули. (Т. Масенко) 5. Отут, на узліссі, в минулій війні, горіли колись партизанські вогні. (А. Малишко) 6. І при цьому — для випробу сил — міцний потиск руки. (О. Гончар) 7. Земля, осипаючись, глухо шумить… (М. Бажан)

- Виділені слова розберіть як частину мови.

- Зробіть синтаксичний розбір четвертого речення.

Із секретів синтаксису

Якщо дієприслівник стоїть після дієслова й означає спосіб дії, то він виконує функцію невідокремленої обставини: Діти сиділи деякий час задумавшись. (М. Коцюбинський)

322

Спишіть речення, підкресліть відокремлені обставини та з'ясуйте, чим вони виражені.

Гра «Хто більше?»

323

Складіть і запишіть речення з відокремленими обставинами, що приєднуються сполучниками незважаючи на, наче, мовби, як, немовбито, буцім.

324

Культура мовлення. Порівняйте речення у двох колонках. З'ясуйте, які речення емоційніше виражають думку — авторські чи змінені. Доведіть, що це синтаксичні синоніми.

1. Якби я втратив очі, Україно, то зміг би жить, не бачачи ланів…

1. Якби я втратив очі, Україно, то зміг би жить і не бачити ланів.

2. У серці солов’я від грому спів розпався, мов крові крапелька, мов світовий огром.

2. У серці солов’я від грому спів розпався крові крапелькою, світовим огромом.

3. Як батько вмер, я взяв його свічник і палицю. Наївний віршівник! Замало цього спадку, щоб світити і не боятися, йдучи в темник.

3. Як батько вмер, я взяв його свічник і палицю. Наївний віршівник! Замало цього спадку, щоб світити і не боятися, коли йдеш у темник.

4. Як той весняний дощ, розсіяний по ниві, живеш ти в райдужнім пориві і надриві, та живлячи лани, де виростає хліб, годуєш бур’яни, ненависні й злостиві.

4. Як той весняний дощ, розсіяний по ниві, живеш ти в райдужнім пориві і надриві, та живиш лани, де виростає хліб, і годуєш злостиві й ненависні бур’яни.

5. Уважним будь на темних перехрестях, де мислі йдуть, як люди, звідусіль.

5. Уважним будь на темних перехрестях, де мислі йдуть і люди звідусіль.

(Із творів Д. Павличка)

- З'ясуйте значення виділених слів за тлумачним словником і доберіть до кожного з них синоніми або антонім.

- Розкрийте зміст останнього речення. Виділіть у ньому порівняння та з'ясуйте його значення у творенні поетичного образу.

325

Прочитайте за особами уривок з оповідання Євгена Гуцала «Хто ти?». Визначте його тему й основну думку. Доберіть заголовок. З якою метою автор використав у тексті діалог і монолог? Що можна сказати про особистість старшої Галі? У якій частині тексту це відображено?

Діти принишкли в темряві. За вікном проїхала машина, її миготливе світло проникло в кімнату, спалахнувши золотими іскорками в усіх зіницях.

— Можна я перша почну? — озвалась дівчинка.— Жила на світі баба-яга, кістяна нога…

— Е-е, це не наша казка,— перебив хлопчик.—

Про бабу-ягу багато казок… Можна, я почну?

Жив-був змій із дев’ятьма головами…

Прини́шкнути

Миготли́вий

Кровни́й

— Е-е,— заперечила дівчинка,— про зміїв теж є багато казок.

— Діти, послухайте мене… Давайте складемо казку, де не буде ні баби-яги, ні змія з дев’ятьма головами. Хай це буде казка про щастя. Ось хоча б таку… Жили на світі брат і дві сестри. Старшу сестру звали Галя, й меншу сестричку мати теж назвала Галею.

— Хіба таке буває — дві сестри Галі? — трохи засумнівався хлопчик.

— А чому ж ні? Ось твою сестричку звати Галею й мене теж звати Галею.

— Ага, буває,— поміркувавши, згодився той.

Утрьох, перебиваючи одне одного, склали спільну казку, й коли нарешті почулось сонне дитяче дихання, вона вмовкла. Звівшись на лікті, дивилась на їхні обличчя, намагаючись розгледіти те, що було відоме тільки їй. І, можливо, ще не знала, а тільки здогадувалась підсвідомо, що ніколи не зможе кинути цих дітей, бо віднині вони були їй не чужі, а рідні, віднині вони були її братом і сестрою, меншими, а вона — їхньою старшою сестрою, кровною, уже досвідченою. Здогадувалась, що, сама гірко скривджена, вона не захоче, аби ці дві крихітки звідали те саме, щоб вони буди обділені ласкою, сердечністю, чулістю. Хвиля материнського тепла піднімалась у її грудях, і, схлипуючи крізь зуби, вона гладила долонею то чубату хлоп’ячу голівку, то м’які й довгі пасемка дівчинки, і в цю мить начебто десь далеко відступали всі кривди, образи, натомість душа сповнювалась світлом доброти.

- Випишіть речення з дієприслівниковими зворотами та з'ясуйте, якими членами речення вони виступають і як впливають на зміст тексту. Які ще відокремлені члени речення є в тексті? Назвіть їх, аргументуйте свою думку.

- З'ясуйте за словником наприкінці підручника значення слів у рамці й доберіть до них синоніми.

Комунікативний практикум

326

Побудуйте розповідь про відокремлення обставин, використовуючи теоретичний матеріал.

327

Відтворіть зустріч Ониська з батьком у формі діалогу, домисливши продовження тексту вправи 320. Використайте репродукцію картини.

328

Користуючись текстом вправи 325, складіть невеликий усний роздум на тему «Благородство і краса душі людини». Доведіть, що цими рисами володіє дівчина — старша сестра Галя. Аргументуйте думку прикладами з творів, що відображають чулість, щедрість душі, благородство ваших однолітків. Уживайте в роздумі відокремлені обставини.

- Знайдіть і прочитайте повний текст оповідання Є. Гуцала «Хто ти?».

Подумайте і дайте відповіді

1. Чим можуть бути виражені відокремлені обставини? Наведіть приклади.

2. Чи завжди відокремлюємо одиничний прислівник у ролі обставини? Якщо ні, то чому? Наведіть приклади.

3. За допомогою яких сполучників можуть уводитися в речення відокремлені обставини?

4. Які порівняльні звороти виконують у реченні роль відокремленої обставини?

5. Коли відокремлення обставин залежить від бажання мовця? Наведіть приклади.

6. Яку стилістичну роль виконують відокремлені обставини?

Домашнє завдання

329

Виконайте одне із завдань.

А. Випишіть із художньої літератури 5 речень із різними видами відокремлених обставин.

Б. Напишіть невеликий твір на тему «Мій робочий день», уживаючи відокремлені обставини різних видів.

Розвиток мовлення

Повідомлення на лінгвістичну тему (усно)

330

Порівняйте речення у двох колонках. Чим вони різняться?

1. Щасливі будьте на землі.

1. Щасливі будьте, люди, на землі. (В. Сосюра)

2. Ми зі словом не повинні загинути обоє.

2. Слово, моя ти єдиная зброя, ми не повинні загинуть обоє. (Леся Українка)

3. Дякую сонцю за день.

3. Вечірнє сонце, дякую за день. (Л. Костенко)

4. Будь щаслива та здорова.

4. Будь щаслива та здорова, чорноброва. (М. Вороний)

5. Підіймайся, колосися, достигай щасливо.

5. Українська ниво! Підіймайся, колосися, достигай щасливо! (І. Франко)

6. Невже сонце втомилось чи розгнівилось?

6. Ой сонечко ясне, невже ти втомилось, чи ти розгнівилось? (В. Самійленко)

- Доведіть, що речення, ускладнені звертаннями, конкретніше й емоційніше виражають думку.

- Розкажіть про роль звертань у мовленні, порівнюючи авторські та змінені речення. Схарактеризуйте способи вираження звертань.

331

Видатні українці. Прослухайте текст у двох варіантах: 1) в оригіналі; 2) з пропущеними відокремленими членами речення та вставними словами. Доведіть, що це текст публіцистичного стилю. Поміркуйте, як впливають на зміст і стиль тексту речення, ускладнені однорідними та відокремленими членами й вставними словами.

Андрій Малишко — поет-лірик від Бога. Його голос, то ніжний і схвильований, як перші слова кохання, то гнівний, сповнений пристрасті вибухової сили, не можна сплутати з чиїмось іншим. Навіть у ряду визначних талантів, яких дала українська поезія світові в XX столітті — Максим Рильський, Павло Тичина, Євген Маланюк, Василь Стус,— постать Андрія Малишка вирізняється поетичною самобутністю, власним баченням світу, органічним єднанням з народнопоетичною творчістю, інтимним тоном звучання, навіть коли він говорить про світові, загальнолюдські проблеми. А ще, безумовно, пісенністю своєї лірики, тим, що кожен її рядок бринить за камертоном* української народної пісні.

Як поет-лірик, чиї вірші відзначаються надзвичайною музичністю, Малишко неминуче приходить до пісні. Власне, більшість творів його інтимної лірики — це пісні, покладені або ще не покладені на музику.

Не диво, що багато Малишкових пісень стали воістину народними в найповнішому розумінні цього слова. І насамперед це — «Пісня про рушник», яку народ усе-таки називає по-своєму, любовно «Рідна мати моя…». Це — гідний пам’ятник Матері вкраїнській, який вдячний син звів на віки вічні.

Чудові ліричні пісні, створені здебільшого у співдружності з композитором Платоном Майбородою, супроводжували — та й нині супроводжують — молодість цілих поколінь.

(В. Неділько)

Камерто́н — прилад для настроювання музичних інструментів.

Доберіть заголовок і стисло перекажіть текст.

Як ви розумієте виділене речення? Хто ще з українських письменників увічнив у літературі образ матері? Проведіть конкурс виконавців пісень про матір.

332

Мовознавче дослідження. Прочитайте тексти.

Однорідними називаються такі члени речення, які перебувають в однакових синтаксичних відношеннях з одним членом речення, виконують однакову синтаксичну функцію і поєднуються між собою сурядним зв’язком. Однорідні члени речення мають такі диференційні ознаки: 1) займають позицію одного члена речення; 2) пов’язані між собою сурядним зв’язком; 3) відносяться до одного із членів речення; 4) часто мають однакові морфологічні форми і виражають однотипні поняття. Основною ознакою однорідних членів речення є те, що вони займають позицію одного члена речення. Однорідними можуть бути як головні, так і другорядні члени речення.

У реченні однорідні члени об’єднуються в один ряд — цілісний семантико-синтаксичний блок, який у цілому і кожний з його компонентів зокрема пов’язаний з іншими членами речення підрядним зв’язком. (М. Плющ)

У реченні значення якогось із другорядних членів може підсилюватися, виділятися з боку смислового та інтонаційно. Такий член речення кваліфікується як відокремлений. Відокремлення — це смислове та ритмічно-інтонаційне виділення другорядних членів речення для посилення їхнього значення в семантико-граматичній структурі речення.

Загальні умови відокремлення такі: 1) порядок слів (постпозиція чи препозиція), від якого залежить відокремлення означень, прикладок, обставин; 2) обтяженість другорядного члена речення залежними словами (прикметникові, дієприкметникові, прислівникові та порівняльні звороти), що зумовлює відокремлення означень, прикладок, обставин; 3) уточнювальна функція членів речення, яка спричинює відокремлення означень, прикладок, обставин; 4) особливе смислове навантаження (виділення) члена речення, що впливає на відокремлення означень, прикладок, обставин.

Відокремлюватися можуть тільки другорядні члени речення, однак лише ті, що не мають тісних синтаксичних зв’язків зі словоформами, до яких належать.

(М. Плющ)

- Дайте відповіді на запитання.

1. Що нового ви дізналися про однорідні й відокремлені члени речення?

2. Якими ознаками визначають однорідні члени речення?

3. За яких умов відокремлюємо члени речення?

4. Чому однорідні члени поєднуються між собою сурядним зв’язком?

5. Чому відокремлені члени виступають як залежні від інших слів у реченні?

6. Яку роль у мовленні виконують ці групи членів речення?

- Спираючись на тексти, з'ясуйте значення термінів однакові синтаксичні відношення; диференційні ознаки; семантико-синтаксичний блок; ритмічно-інтонаційне виділення.

Комунікативний практикум

333

Розгляньте схеми на форзаці підручника. Використовуючи тексти попередньої вправи та вивчений матеріал, побудуйте усне міркування на одну з лінгвістичних тем: «Що спільного в однорідних і відокремлених членах речення та чим вони різняться?»; «У чому виявляється багатство й різноманітність простих речень?».

Зразок міркування. Просте речення характеризується багатьма ознаками: воно може бути поширеним і непоширеним, двоскладним та односкладним. Просте речення буває ще й ускладненим. У чому суть ускладнення простого речення? Що це за речення? У чому його особливості? Відповідь на ці запитання дамо, якщо пригадаємо, що, крім звичайних членів, у ньому бувають звертання, вставні слова, однорідні та відокремлені члени. Останні особливо часто трапляються в складі простих речень і виконують особливі функції…

- На основі цих міркувань запишіть у формі тез невелике узагальнення про особливості й роль простих ускладнених речень у мовленні.

334

Побудуйте усне висловлювання, дотримуючи логічного зв'язку між реченнями й доповнюючи відомою вам інформацією про відокремлені члени речення. Дайте йому заголовок.

1. Відокремлені члени речення виражають додаткове повідомлення.

2. Члени речення можна виділяти за значенням та інтонацією, а на письмі — розділовими знаками.

3. Відокремлені прикладки бувають поширені й непоширені.

4. Відокремленими означеннями найчастіше бувають узгоджені означення, виражені одиничними прикметниками та дієприкметниками.

5. Завжди відокремлюють дієприслівниковий зворот або одиничний дієприслівник, якщо після них іде підрядна частина складнопідрядного речення.

6. Уточнювальні члени речення пояснюють або конкретизують значення головних або другорядних членів речення.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити