Підручник Українська мова 8 клас - М. І. Пентилюк - Ранок - 2016 рік

Словник

Абстра́ктний — такий, що виник у результаті абстрагування.

Акаде́мія мисте́цтв — найвища наукова установа в галузі образотворчих та інших мистецтв, а також вища художня школа.

Акомпанеме́нт — музичний супровід до сольної партії голосу або інструмента, а також до основної теми, мелодії музичного твору.

Акт — 1. Дія, вчинок. 2. Документ, протокол.

Благоро́дство — 1. Чистота моральних якостей; чесність, порядність. 2. Належність до дворянського стану, роду.

Бри́фінг — інформаційна бесіда для журналістів.

Брута́льність — грубість, жорстокість.

Бутафорі́я — зроблені з легких дешевих матеріалів копії справжніх речей.

Гармоні́йний — який перебуває в чіткій відповідності до чого-небудь.

Гриме́р — людина, що наносить грим на обличчя акторові перед виходом на сцену.

Грома́да — об'єднання людей, що ставлять перед собою певні спільні завдання; організація.

Грома́дський — 1. Який виникає, відбувається в суспільстві або стосується суспільства, пов'язаний із ним; суспільний. 2. Належний усій громаді, усьому суспільству; колективний.

Громадя́нський (від ім. громадянин) — спрямований на користь суспільству.

Деклама́ція — мистецтво виразного читання літературних творів, зокрема віршів.

Декора́тор — художник, який пише декорації для театру.

Дендропа́рк — парк ландшафтного типу, що його створюють на базі природних ділянок лісу та штучного дендрарію (деревних рослин).

Динамі́чний — який перебуває в інтенсивному русі, у дії; багатий внутрішньою силою.

Дія́льність — 1. Застосування своєї праці до чого-небудь. 2. Робота, функціювання якоїсь організації, установи.

Документува́ння — обґрунтування чого-небудь документами.

Дру́жба — стосунки, відносини, в основі яких лежить взаємна прихильність, довір'я, відданість, товариська солідарність, духовна близькість, спільність інтересів і т. ін.

Етало́н — зразок, мірило.

Е́тика — 1. Наука про мораль, походження її, розвиток і роль у суспільному та особистому житті людей. 2. Норми поведінки, сукупність моральних правил.

Eтногра́фія — історична наука, яка вивчає культуру та побут світу.

Eфі́р — теле-, радіотрансляція.

Загра́ва — відсвічування, відблиск яскравого світла, пожежі, вогників та ін.

Закла́дини — закладання фундаменту нової будівлі.

І́мідж — рекламний, представницький образ кого-небудь, що створюється для населення.

Імпровіза́ція — що-небудь складене (вірш, пісня, доповідь) без підготовки.

Інтелектуа́льний — розумовий.

Інтеліге́нтний — розумово розвинений; освічений, культурний.

Кампа́нія — 1. Сукупність воєнних операцій у визначений період часу, що мають певну стратегічну мету. 2. Сукупність заходів для здійснення в певний період якого-небудь важливого громадсько-політичного або господарчого завдання.

Каска́д — природний або штучний водоспад чи система водоспадів, що стікають уступами.

Кваліфіка́ція — ступінь підготовленості до якого-небудь виду праці.

Комерці́йний — пов'язаний із торгівлею.

Компа́нія — те саме, що товариство.

Компете́нція — 1. Добра обізнаність із чим-небудь. 2. Коло повноважень якої-небудь організації, установи або особи.

Компліме́нти — приємні, люб'язні слова; похвала.

Комуніка́бельність — здатність бути комунікабельним, товариськість, контактність.

Комуніка́ція — спілкування, повідомлення інформації від однієї людини до іншої.

Консоліда́ція — зміцнення, укріплення чого-небудь; об'єднання, згуртування когось.

Консолідува́ти — зміцнювати, укріплювати що-небудь, об'єднувати, згуртовувати когось.

Кро́вний — 1. Той, який має спільних предків. 2. Той, який ґрунтується на духовній близькості.

Культ — поклоніння кому-, чому-небудь.

Мента́льність — сукупність психічних, інтелектуальних, ідеологічних, релігійних, естетичних та інших особливостей мислення народу, соціальної групи або індивіда, що проявляються в культурі, мові, поведінці.

Ми́слення — здатність людини мислити, міркувати; розумова діяльність.

Миготли́вий — такий, що мигає, блимає.

Мо́влення — спілкування людей між собою за допомогою мови; мовленнєва діяльність.

Моде́ль — зразок чого-небудь, схема процесу, явища.

Можновла́дець — 1. Особа, яка належить до верхівки панівних класів; вельможа, владоможець, можновладник. 2. Особа, яка керує країною; правитель, володар, владика, самодержець.

Монуме́нт — архітектурна або скульптурна споруда на честь видатної події чи особи; пам'ятник.

Мора́ль — 1. Система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства. 2. Повчальний висновок із чогось. 3. Повчання, настанови, поради.

Недолу́гий — безсилий, слабкий, кволий фізично.

Нікче́мний — ні на що не здатний, нікудишній.

Нірва́на — за містичним уявлення буддистів — блаженний стан спокою людської душі, що досягається шляхом повної відмови від усіх життєвих турбот, чуттєвих бажань; стан спокою, блаженства.

Оніме́чення — примушування перейти на німецьку мову, засвоїти німецькі звичаї, культуру і т. ін.

Операти́вний — безпосередньо пов'язаний із виконанням певних завдань, здатний правильно і швидко їх виконувати.

Ошалі́лий — який утратив здатність нормально міркувати, контролювати себе.

Пара́бола — крива, кожна точка якої однаково віддалена від даної точки (фокуса) і від даної прямої (бісектриси).

Пе́рстень — обручка.

Полоніза́ція — запровадження польської мови, культури і т. ін., звичайно примусово, витісняючи національну мову, культуру і т. ін.; ополячення.

По́спільство — трудовий народ, селянство.

Почуттє́вий — одержуваний за допомогою органів чуттів.

Пошти́вий — 1. Який виявляє повагу до кого-небудь; чемний, увічливий. 2. Гідний пошани, поваги.

Прези́дія — виборний орган для ведення зборів, нарад.

Прести́ж — авторитет, вплив, що його має хто-, що-небудь.

Прини́шкнути — завмерти, перестати рухатися й видавати звуки.

Прогре́с — розвиток по висхідній лінії, удосконалення в цьому процесі, перехід від нижчого до вищого, від простого до більш складного.

Протоко́л — документ, який містить запис усього, про що йшлося на зборах, нараді.

Рада́р (скорочення від англійських слів radio detecting and ranging — радіопошук і визначення дальності) — прилад, який дозволяє виявити далекі предмети в умовах обмеженої видимості та визначити відстань до них. Принцип дії ґрунтується на якості відбиття радіохвиль від різних предметів.

Реа́льний — 1. Який існує в об'єктивній дійсності; дійсний. 2. Який можна здійснити, виконати.

Режисе́р — постановник спектаклю, фільму.

Реконстру́кція — перебудова, переобладнання чого-небудь із метою вдосконалення.

Ритуа́л — сукупність обрядів, вироблених звичаями людей, церемонія.

Ритуа́льний — пов'язаний із ритуалом, призначений для ритуалу.

Руно́ — густа й довга вовна з овець, яка не розпадається на окремі пасма, а становить одне ціле.

Русифіка́ція — у царській Росії — насильницьке запровадження російської мови, культури і т. ін. серед національних меншостей.

Семіо́тика — наука про різні знаки й системи знаків (мовні й немовні), які використовують у людському суспільстві для передавання інформації.

Скульпту́ра — вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну або рельєфну форму та виконуються способом витісування, виливання, різьблення, ліплення тощо з твердих чи пластичних матеріалів (каменю, металу, дерева, глини і т. ін.).

Спілкува́ння — взаємні стосунки, діловий, дружній зв'язок.

Сталагмі́т — вапнякове утворення у вигляді конусоподібного стовпчика, бурульки, гребінця, що виникає на дні підземних порожнин унаслідок випаровування води.

Стати́чний — у якому немає руху; нерухомий.

Стереоти́п — те, що часто повторюється, стало звичайним, загальноприйнятим і чого дотримуються, що наслідують у своїй діяльності.

Сфе́ра — 1. Предмет, що має форму кулі. 2. Район дії, межа поширення чого-небудь. 3. Сукупність умов, середовище, у якому що-небудь відбувається.

Такто́вний — 1. Який володіє почуттям міри, такту. 2. Який робиться з дотриманням такту.

Тлі́нний — який піддається тлінню, руйнуванню.

Толера́нтний — 1. Здатний переносити несприятливий вплив яких-небудь чинників. 2. Поблажливий, терпимий до чиїхось думок, поглядів, вірувань тощо.

Уго́да — документ, взаємна домовленість про що-небудь.

Управлі́нський — який стосується управління, керування адміністративною установою.

Уро́чище — 1. Ділянка, яка виділяється серед навколишньої місцевості природними ознаками — ліс серед поля, луг або болото серед лісу і т. ін. 2. Те, що становить природну мережу.

Хапли́вий — який поспішає, квапиться, робить щось із поспіхом.

Церемо́нія — прийнятий або встановлений порядок здійснення якого-небудь урочистого обряду, а також сам обряд.

Цно́та — доброчесність, чеснота.

Чесно́та — позитивна моральна риса в характері людини; доброчесність, цнотливість.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити