Підручник Українська мова 9 клас - В.В. Заболотний - Генеза 2017 рік

Синтаксис. Пунктуація

Складнопідрядне речення

§15. ВИДИ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ

Про значення означальних, з’ясувальних і обставинних підрядних частин та засоби зв’язку їх з головними частинами

ПРИГАДАЙМО. На які питання відповідають означення, додатки, обставини?

162. А. Поставте питання від головної частини до підрядної. На що вказує кожна підрядна частина?

1. Летіли сніжинки з високого неба, щоб впасти на вії, всміхнутись до тебе (Г. Дудка).

2. Узимку шишкарі виводять пташенят, тому що мають у цей час найбільше їжі (А. Давидов).

Б. Поставте питання від головної частини до підрядної. На що вказує кожна підрядна частина?

1. Я живу в країні, яка нікуди мене від себе не відпустить (Ю. Андрухович).

2. Де воля родиться, там загиба невіра (Леся Українка).

В. На які види за значенням, на вашу думку, можна поділити складнопідрядні речення?

Види складнопідрядних речень

Підрядні означальні та з’ясувальні частини пояснюють певне слово (словосполучення) в головній частині або в іншій підрядній частині, яке потребує доповнення, конкретизації. Саме від такого слова ставимо питання до підрядної частини. Підрядні обставинні частини мають кілька підвидів і найчастіше стосуються головної частини в цілому - питання до них ставимо від усієї частини, а не від окремого слова.

ОСОБЛИВОСТІ ВИДІВ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ

Вид

Значення підрядної частини

Засоби зв’язку

Питання, на які відповідає підрядна частина

3 означальними підрядними частинами

Пояснює в головній частині іменник, займенник або іншу частину мови в значенні іменника, розкриває ознаки названого ними предмета, явища

Сполучники: щоб, як, ніби, мов, наче, ніби, мовбито.

Сполучні слова: хто, що, який, чий, котрий, де, коли, куди, звідки та ін.

який? котрий?

Зі з’ясувальними підрядними частинами

3’ясовує, конкретизує в головній частині значення найчастіше дієслова-присудка або іншої частини мови

Сполучники: що, щоб, аби, мов, як, чи, ніби, наче, неначе.

Сполучні слова: хто, який, чий, котрий, де, куди, звідки, скільки, коли, як та ін.

Питання непрямих відмінків: кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? (на/у/по) кому? чому?

3 обставинними підрядними частинами

Місця

Указує на місце або напрям дії, про яку йдеться в головній частині

Сполучні слова: де, куди, звідки

де? куди? звідки?

Часу

Указує на час здійснення того, про що йдеться в головній частині

Сполучники: як, коли, відколи, поки, доки, відтоді як, після того як, з того часу як, як тільки, тільки що, скоро, ледве, щойно.

Сполучні слова: коли, допоки, доки, відколи

коли? доки? відколи? чи довго? з якого часу? відколи?

Способу дії та ступеня

Указує на ступінь вияву ознаки або спосіб дії, про яку йдеться в головній частині

Сполучники: що, щоб, як, мов, наче, неначе, ніби, ніж, чим... тим, що... то. Сполучні слова: як, скільки, наскільки

як? якою мірою? наскільки? яким способом?

Умови

Указує на умову здійснення того, про що йдеться в головній частині

Сполучники:

як, якщо, якби, коли,

коли б, аби

за якої умови?

Причини

Указує на причину здійснення того, про що йдеться в головній частині

Сполучники: бо, тому що, через те що, тим що, у зв’язку з тим що, оскільки та ін.

чому? з якої причини? через що?

Мети

Указує на мету здійснення того, про що йдеться в головній частині

Сполучники:

щоб, для того щоб,

аби

навіщо? з якою метою?

Порівняння

Пояснює головну частину через порівняння

Сполучники:

як, мов, наче, неначе,

немовби

як? як саме? подібно до чого?

Допусту

Указує на факт, усупереч якому відбувається те, про що йдеться в головній частині

Сполучники: хоч, хоча, дарма що, незважаючи на те що, нехай, нащо. Сполучні слова: як не, куди не, хто не та ін.

незважаючи на що? всупереч чому?

Наслідку

Указує на наслідок дії, про яку йдеться в головній частині

Сполучник так що

На питання не відповідає

163. І. Спишіть, ставлячи замість крапок сполучники або сполучні слова відповідно до зазначеного в квадратних дужках виду підрядної частини. Поставте розділові знаки.

1. У барвінку купали немовлят ... [мети] росли здоровими та щасливими (Із журналу). 2. Йому здавалося ... [з’ясувальна] їхатимуть цілу вічність без кінця і краю (О. Досвітній). 3. ... [ласу] навесні прилітають лелеки минулого чую чужі голоси (В. Савченко). 4. Над ставком, над садками миготіло, грало, лилося хвилями золоте марево ... [порівняння] на повітрі ворушились якісь пасма тонких золотих ниточок (І. Нечуй- Левицький). 5. Вони танцювали доти ... [часу] зовсім потомилися (І. Нечуй-Левицький). 6. Пробач мені, серпневий степе ... [причини] завинив, здається, знов і на побачення до тебе я не зібрався, не прийшов (В. Крищенко).

ІІ. Підкресліть в останньому реченні члени речення.

164. І. Визначте види складнопідрядних речень за поданими схематичними фрагментами, скориставшись таблицею «Види складнопідрядних речень». Обґрунтуйте свою відповідь.

ІІ. Доповніть поданий початок речення підрядними частинами відповідно до схеми й запишіть.

165. І. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Один з вас має виписати речення, у яких підрядна частина пояснює в головній частині іменник, а другий - у яких підрядна з'ясовує значення дієслова в головній частині. Які види складнопідрядних речень виписав кожен з вас?

1. Хочу, щоб ніколи, ніколи не зачерствіло серце (М. Стельмах). 2. Угорі озвалися журавлі, що взяли літо на крила... (М. Стельмах). 3. Здається, згасли відблиски багать, що їх в дібровах осінь запалила (Г. Дудка). 4. Послухаєм, про що шепочуть клени (Р. Братунь).

ІІ. У яких реченнях засобом зв'язку є сполучні слова? Визначте синтаксичну роль цих слів.

166 І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте види складнопідрядних речень, побудуйте схеми.

1. Прийде час коли наука випередить фантазію (Жуль Берн). 2. Скажи що-небудь щоб я тебе побачив (Сократ). 3. Будь-яка праця стає творчістю якщо ти вкладаєш у неї душу (Б. Сухомлинський). 4. Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити коли вони несерйозні (Г. Сковорода). 5. Людина яка не вміє мовчати не вміє й говорити (Ірина Більде). 6. Мова вмирає коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів (Б. Голобородько). 7. Слово яке йде від серця завжди проникає в серце (Нізамі).

II. Поясніть, як ви розумієте значення першого висловлення.

III. Виконайте розбір за будовою виділених слів.

167. КОЛО ДУМОК. Поміркуйте, чому вважаємо, що в наведених реченнях підрядні частини різних видів, хоча кожну з них з'єднано словом коли.

1. Повернуся, коли вщухне дощ.

2. Не знаю, коли прийде весна.

3. Був час, коли я хотів залишити спорт.

168. І. Знайдіть у тексті складнопідрядні речення та зачитайте їх уголос, дотримуючись такої інтонації складного речення: голос підвищуємо в кінці кожної частини й понижуємо в кінці всього складного речення.

ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО

Першим українським князівством, яке наприкінці ХІ століття відокремилося від Києва, було Галицьке.

Найбільшої могутності воно досягло за правління Ярослава Осмомисла (1153-1187 рр.), який розширив кордони князівства далеко на південь уздовж Дністра, посилаючи свої полки проти половців. Цей могутній володар, який повелівав Києвом і «закривав на замок» свої рубежі від Угорщини та Візантії, мав великий авторитет на міжнародній арені. Він підтримував дипломатичні відносини не лише із сусідами, а й з Візантією та Римською імперією.

У «Літописі Руському» про Ярослава Осмомисла сказано: «З усіма князями він жив у злагоді й раді, особливо дбав про порядок своєї землі й тому всім сусідам був страшний... Земля ж його була повна в усьому достатку, процвітала й множилася в людях, тому що умільці та ремісники з усіх країн до нього приходили й городи населяли» (За В. Остафійчуком).

ІІ. Випишіть з тексту два складнопідрядних речення, у яких підрядна частина міститься в середині головної, та побудуйте їхні схеми.

Ярослав Осмомисл

169. ДВА - ЧОТИРИ - УСІ РАЗОМ. Не порушуючи будови частин, спробуйте поміняти їх місцями (усно). Місце яких підрядних частин не можна змінити? Чому, на вашу думку?

1. Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

2. Щоб робота йшла на лад, треба вчасно її почати.

3. Як боїшся горобців, то не сій проса.

4. Кота не треба вчити, як мишей ловити.

170. І. Прочитайте речення, зверніть увагу на питання від головної частини до підрядної та назвіть засоби зв'язку. Визначте вид кожного складнопідрядного речення.

1. У цьому суєтливому поспіху ми погубили прекрасні слова (чому?), бо вони раптом стали непотрібні (С. Пушик). 2. Ставала річечка рікою (коли?), коли несла полям весну (В. Юхимович). 3. Місце для ночівлі вибрали на узвишші (навіщо?), щоб вітром здувало мошву та комарів (В. Малик). 4. Увага до нього була настільки велика (наскільки?), що Дорош почував себе дуже незручно (Гр. Тютюнник). 5. Я піду туди (куди?), де нині зацвіли троянди гожі (Л. Забашта). 6. Усі мовчали (незважаючи на що?), хоча ніхто не спав (Олесь Гончар).

II. Випишіть складнопідрядні речення з підрядними частинами мети, причини та допусту, замінивши використані в них сполучники синонімічними.

III. У виписаних реченнях підкресліть граматичні основи. Побудуйте схеми.

171. Запишіть іменники в родовому відмінку однини.

Депутат, кінотеатр, Париж, Єгипет, кисень, мороз, Пирятин, батальйон, лимон, чагарник, кілометр, конус, інтелект, барабан, автобус, інститут.

Сполучники та сполучні слова можуть бути синонімічними.

НАПРИКЛАД: що - щоб - як; який - що; який - де тощо.

ПОРІВНЯЙМО:

1. Ніхто того не бачив, що хлопчик сумував.

2. Ніхто того не бачив, щоб хлопчик сумував.

3. Ніхто того не бачив, як хлопчик сумував.

У цих реченнях з'ясувальні підрядні частини пов'язані з головними частинами синонімічними сполучниками. Підрядні мають одне значення: конкретизують дієслово головної частини. Проте кожна підрядна має певний відтінок (із сполучником щоб - непевність; із сполучником як - спосіб дії).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити