Підручник Українська мова 9 клас - В.В. Заболотний - Генеза 2017 рік

Синтаксис. Пунктуація

Безсполучникове складне речення

§25. КОМА І КРАПКА З КОМОЮ МІЖ ЧАСТИНАМИ БЕЗСПОЛУЧНИКОВОГО СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ

Про розділові знаки й смислові відношення між частинами безсполучникових речень, про подібність цих речень до складносурядних, а також про інтонацію

ПРИГАДАЙМО. Коли між частинами складносурядного речення ставимо кому й крапку з комою?

295. А. Перебудуйте усно подане безсполучникове речення на складносурядне. Чи так само між частинами утвореного речення треба ставити кому?

Ми йшли в поля доріжкою вузькою, вечірній вітер бігав по вівсі (І. Гнатюк).

Б. Який розділовий знак стоїть між частинами поданого речення? Чи є в середині частин свої розділові знаки?

Не титули і не герби, не банків лондонських скарби - зарука щастя й миру; ні, не гонитва за добром, не книги й докторський диплом дають утіху щиру (Р. Бернс).

В. Зробіть висновок про використання коми й крапки з комою між частинами безсполучникового складного речення.

Між частинами безсполучникового складного речення можуть бути такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.

Між рівноправними частинами безсполучникового речення ставимо:

Приклади

кому,

якщо цими частинами виражаємо одночасність або часову послідовність подій чи явищ

Нас кличе у мандри дорога, нам грає чарівна струна (С. Фоменко).

[ ] , [ ].

крапку з комою,

• якщо частини мають значний обсяг або в середині їх уже є розділові знаки;

• якщо частини далекі за змістом

1. Ластівки літали понад самою землею мовчки, без щебету; шуліка, розпластавши крила, висів непорушно в синім небі (Гр. Тютюнник).

2. Ми просто йшли; у нас нема зерна неправди за собою (Т. Шевченко).

[ ] ; [ ].

Інтонація

Наведені вище речення вимовляємо з інтонацією переліку.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!

Кому або крапку з комою між частинами безсполучникового складного речення ставимо тоді, коли ці частини можна з'єднати сполучником і, а отже, з них можна побудувати складносурядне речення.

296. І. Прочитайте вголос текст із правильною інтонацією. Що описується в ньому? Якими засобами досягається образність тексту?

РІДНИЙ КРАЙ

Ранок був безвітряний, тихо пролітала негуста пороша, садок ніби відпочивав у рухливих її тенетах після нічної негоди… Із заходу майже над самою землею тягло хмари; і сонце в прогалинах між ними ледь прозирало крізь холодну імлу - жовте, похмуре, сліпе.

Я вийшов за садок і став дивитися на дорогу. Он той похилений стовп із затесаною стрілкою-дороговказом, схожий на перехняблений хрест посеред снігів; від нього далі вгору мріють дві колії і сходяться біля обрію клинцем; там щось чорніє, рухається, віддаляючись, усе меншає й меншає. Десь там Дніпро. Зараз він іще не скрес, тому можна перейти на той берег по льоду. А там уже Полтавщина. У тім краю я не тільки всі шляхи, а й путівці та стежки знаю (За Гр. Тютюнником).

II. Знайдіть безсполучникові складні речення. Визначте межі частин і поясніть уживання розділових знаків між цими частинами.

III. Замініть усно перше речення синонімічним складносурядним. Яке із цих речень, на вашу думку, більш доцільне в тексті?

297. І. Спишіть речення, ставлячи кому або крапку з комою між частинами. Підкресліть граматичні основи.

1. Битим шляхом стелиться туман з півночі холодний вітер мчить (С. Вакарчук). 2. В сонні верби кинувся туман у прощанні айстри обнялися (Л. Гудзь). 3. Вівса, пшениці, ячмені - усе се зіллялось в одну могутню хвилю вона все топить, усе забирає в полон (М. Коцюбинський). 4. На бур’янах рясніли блискучими діамантами краплі нічного дощу світились, як із золота ковані, листочки глухої кропиви ніжно пахли високі буйні ромашки. (С. Васильченко). 5. Натягне дощ свої осінні струни торкне ті струни пальчиком верба (Л. Костенко).

ІІ. Доберіть синоніми до виділених слів.

298. КОЛО ДУМОК. І. Поміркуйте, чому між частинами поданого речення ставимо крапку з комою, а не просто кому.

Сонце, піднімаючись угору, привітно сяє-гріє; вітерець легенький дише; жайворонки, в’ючись над дорогою, щебечуть. (Панас Мирний).

ІІ. Поміркуйте, чому в поданому реченні між частинами стоять різні розділові знаки.

299. Перебудуйте усно складносурядні речення на безсполучникові. Чи такі самі розділові знаки треба ставити між частинами нових речень?

1. Світанок розбудив птахів, і твій голос чується у їхньому співі (Г. Овсієнко). 2. Дрімає вітру срібна дуда, і дика груша в сні дичить (М. Вінграновський). 3. Згори гора дивилась у черлінь, і хилитався човен до човниці (М. Вінграновський). 4. Свіча плакала, і крізь ті сльози поПЛИВЛИ перед очима картини пережитого (В. Сичевський). 5. Плелася із берега м’ята; і серце охоплював щем; і мить була забагата розмовами, сміхом, дощем (Г. Овсієнко).

300. Хто знайде в попередній вправі два слова, у яких чергуються звуки (при словозміні чи словотворенні)? А хто таких слів знайде найбільше?

301. Доповніть подані речення, утворивши безсполучникові складні речення із смисловими відношеннями послідовності або одночасності подій, явищ. Утворені речення запишіть.

1. Було холодно… 2. Тривожно зашелестіли дерева… 3. У класі запанувала тиша…

302. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. І. Побудуйте усно за малюнком два безсполучникових складних речення зі смисловими відношеннями послідовності або одночасності подій, явищ. Який розділовий знак ви поставите між частинами цих речень на письмі?

ІІ. Уявіть себе серед відвідувачів зображеного парку. Зверніться до однокласника (однокласниці) й висловте коротко своє враження щодо прогулянки (щодо парку), скориставшись хоча б одним безсполучниковим реченням.

303. Побудуйте усно речення, що відповідають за будовою поданим схемам. Які із цих речень безсполучникові складні?

1. [ ]; [ ] . 2. [ ], [ ], [ ] . 3. [ ], і [ ] .

304. І. Спишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки й розкриваючи дужки. Укажіть складні речення. Чи всі вони безсполучникові?

БЕРЕЗЕНЬ

Перший весняний місяць (не)рідко вважають господарем полів і лісів. До(в)кола вже зникли снігові кучугури на пагорбах почала тужавіти земля прокльовуючись ранньою травичкою. (По)під вікнами ощас(т)ливлені пробудженням природи радісно попискують синички табунці горобців зібравшись у ватаги з’ясовують свої «парубоцькі стосунки»…

Березень найочікуваніший місяць селянина. Полагоджено вози ч(е,и)кають свого застосування підвішен(н)і під стріхою плуги й борони пр(е,и)готовлена яровина. Із цим місяцем пов(’)язано чи не найбільше обрядів весняного циклу. Не остан(н)ю роль у цьому відігравала й та обставина що це був у наших далеких предків початок нового року (За В. Скуратівським).

Л. Шелудько. Перший подих весни

ІІ. Підкресліть дієприкметникові та дієприслівникові звороти як члени речення.

305. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки й розкриваючи дужки. Обведіть номери безсполучникових складних речень.

1. Відш(е,и)лестіли лебеді і трави остання гілка глоду обліта (Л. Овдієнко). 2. Одцвітали яблуні на вітах з(’)являлись зелені пуп(’)янки наливались соком. (В. Дрозд). 3. (З,С)хилився день на золоті жита упало сонце в (Д,д)ніпрові пороги (А Гарасевич). 4. Дощ (не)впинно по вулицях човгає відбиває осінні рядки (А Клюско). 5. Скільки я пам’ятаю бабусю вона весь час вишивала (Ю. Винничук). 6. За все вищі були великі верби гіл(л)ясті вони широко ро(с,з)кидалися (в)горі і над хатками і над тими садочками зеленіючи ясно на блакитному небі (Б. Грінченко).

ІІ. Підкресліть члени речення та визначте частини мови в першому реченні.

306. Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Уявіть, що вам треба виступити на міжнародній учнівській конференції. Підготуйте усне висловлення на тему «Україна - частина Європи» (6-8 речень). Використайте щонайменше два безсполучникових складних речення, частини яких виражають одночасність або часову послідовність подій.

ВАРІАНТ Б. Уявіть, що з нагоди Дня Незалежності України вам треба виступити перед однокласниками. Підготуйте усне висловлення на тему «Історична доля мого рідного народу» (6-8 речень). Використайте щонайменше два безсполучникових складних речення, частини яких виражають одночасність або часову послідовність подій.

307. Спишіть слова, розкриваючи дужки. Підкресліть орфограму.

Облас(т)ний, проїз(д)ний, зап’яс(т)ний, кіс(т)лявий, щас(т)ливий, пес(т)ливий, шіс(т)надцять, студен(т)ський, тури(ст)ський, альпіні(ст)ський.

ІЗ ГЛИБИН МОВОЗНАВСТВА

Інтонація є основним, але не єдиним засобом зв'язку частин безсполучникового складного речення. Поряд з нею можуть виступати й деякі інші засоби, як-от: однотипність форм часу, виду і способу дієслів-присудків; спільні для частин другорядні члени речення; повторення слів, однаковий порядок слів у кожній частині тощо. Наприклад, у реченні Блакить мою душу обвіяла, душа моя сонця намріяла (П. Тичина) присудки в обох частинах виражені дієсловами минулого часу, доконаного виду, дійсного способу.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити