Підручник Українська мова 9 клас - В.В. Заболотний - Генеза 2017 рік

Синтаксис. Пунктуація

Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку

§32. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ «СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ З РІЗНИМИ ВИДАМИ СПОЛУЧНИКОВОГО Й БЕЗСПОЛУЧНИКОВОГО ЗВ’ЯЗКУ»

397. І. Прочитайте текст. Про які два погляди в ньому йдеться? Визначте авторську позицію й своє ставлення до прочитаного.

ЛЬОДОХІД

Хто не любить дивитися льодохід! Кому він не подобається!..

Усі поспішаємо до річки, коли дізнаємося, що крига рушила, бо є щось незвичайне в льодоході. Кожна крижинка в безперервному русі, кожній знаходиться тут робота.

Однак, милуючись льодоходом, чи не думаємо ми більше про його шкоду, ніж про його користь? Він, мовляв, зносить мости, руйнує греблі, трощить млини, нерідко відбирає серед нас надто необережних...

Але ось однієї весни, як плин річки перепинила новозбудована гребля, льодоходу на ній не було. Крига розтала. І річкою запанував якийсь смуток, байдужість до життя. Її береги осувалися, її дно покрилося баговинням і водоростями, вода стала гнила, каламутна. Річці нікуди було поспішати, вона мовби помирала, і ніхто не міг їй допомогти. І зрозуміли тоді всі, що рікам необхідний плин, необхідні льодоходи так само, як і людям.

Нехай ламаються старезні мости і млини, нехай руйнуються старі греблі, зате не буде байдужості до життя, бо оновлюється все, що пережило льодохід (За В. Земляком).

К. Моне. Крижини на Сені

6. Цього літа не чути на Десні свистків пароплавів не гримить сердитий окрик плотового і не в’ється синій димок рибалки на кручі (Олекса Десняк).

II. Побудуйте схеми трьох речень (на вибір). Визначте види зв'язку частин цих речень.

III. Запишіть виділені слова фонетичною транскрипцією.

399. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ. Складіть кожен одне складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку. Продиктуйте своє речення однокласнику (однокласниці) й запропонуйте побудувати схему.

400. І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. З цієї хвилини все те що він бачив навколо себе чув і відчував повнилося для нього новим змістом йому ніби вставили інші очі і він ними бачив тепер те чого раніше не помічав йому ніби підмінили душу і він відчував те про що раніше не здогадувався (Гр. Тютюнник). 2. Коли б спитав мене хто-небудь яку музику любив у ранньому дитинстві який інструмент яких музик я б сказав що більше за все я любив слухати клепання коси (О. Довженко). 3. З’ївши вареника я падаю в натоптані снігом санки дядько Себастьян умощується на передку і ось уже кінь виносить нас у широкий засніжений світ де в паморозі срібно туманіють верби де вітряки остуджують сонце а річка погойдує переспілі китиці отого очерету в якому й досі живуть чиїсь сумні голоси (М. Стельмах).

II. Побудуйте схеми речень.

III. Підкресліть граматичні основи. Визначте синтаксичну роль та частину мови виділених слів.

401. Виконайте завдання одного з варіантів.

ВАРІАНТ А. Випишіть із художніх творів чотири речення з різними видами зв'язку:

а) із сурядним і підрядним; б) із сурядним і безсполучниковим; в) з підрядним і безсполучниковим; г) із сурядним, підрядним і безсполучниковим.

ВАРІАНТ Б. Випишіть із друкованих або електронних засобів масової інформації (газет, журналів) чотири речення з різними видами зв'язку: а) із сурядним і підрядним;

б) із сурядним і безсполучниковим; в) з підрядним і безсполучниковим; г) із сурядним, підрядним і безсполучниковим.

402. І. Прочитайте текст. Про яку особливість міжкультурної комунікації в ньому йдеться?

МІЖКУЛЬТУРНА КОМУНІКАЦІЯ

Міжкультурна комунікація - це обмін інформацією між людьми з різних національних, регіональних культур.

Проблема міжкультурної комунікації є особливо гострою, коли сходяться люди з суттєвими розбіжностями у звичаях, моралі, поглядах на світ тощо. Наприклад, мешканці Сходу зазвичай спілкуються на доволі близькій відстані, а от європейці чи американці негативно сприймають утручання іншої людини у свою особисту зону. Для європейців звичним є класти ногу на ногу, та якщо вони так поводитимуться, наприклад, у Таїланді, то місцеві мешканці почуватимуться приниженими, ображеними.

В українській мові є чимало різноманітних форм привітань, прощань, вибачень, які свідчать про її багатство, про високу духовність її носіїв, і кожна ситуація вимагає використання характерних для неї мовленнєвих формул. Наприклад, під час зустрічі українці використовують такі словесні формули вітань, як «Доброго ранку!», «Доброго здоров’я!», «Моє шанування!» та ін. За допомогою цих і подібних формул люди налагоджують контакт між собою, виявляють ввічливість, пошану, стриманість, такт, підтримують доброзичливу тональність розмови.

У сучасних умовах відбувається поглиблення процесів міжкультурної комунікації народів, країн, регіонів (З посібника).

II. Випишіть два складні речення із сурядним і підрядним зв'язком. Підкресліть у них члени речення. Побудуйте схеми цих речень.

III. Поясніть, чому немає коми між виділеними сполучниками. Перебудуйте усно речення так, щоб між цими сполучниками можна було поставити кому.

403. ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Які ви знаєте словесні формули привітань, прощань, вибачень? Чи допомагають ці словесні формули налагодити контакт між людьми?

404. І. Спишіть, виправляючи допущені пунктуаційні помилки та розкриваючи дужки. Визначте, які види зв'язку поєднано в кожному реченні.

1. Прилітають лелеки на старі гнізда, а, коли які (не)повертаються, то так і знай - спіткало їх у дорозі лихо (Є. Гуцало). 2. Ми милу(є,ї)мося природою, і те, що в кожного з нас у ці хвилини відкриваються серця (назустріч красі здружує нас (В. Сухомлинський). 3. Для мене було оч(е,и)видним що, коли перецвітає жасмин, то вже починається літо (Із журналу). 4. Як швидко минають дні коли в людини є хліб і вода, і як повільно течуть вони, коли (не)має ні ковтка води (С. Скляренко). 5. Вітрило напнулося, хвиля загомоніла і чов(е,и)н помчав пру(д,т)ко (І. Драч). 6. Дивлюся й слухаю: прозоро співає струмінь битія і віриться, що скоро-скоро так само заспіваю я (М. Драй-Хмара). 7. Широким скляним потоком плинула ріка, й налітала на камінні зубці поміж яких застряв корінням наперед (дуб)велет, а потік бурунив, спадав (у)низ, де також стриміли камені (Ю. Мушкетик).

ІІ. Виконайте письмово синтаксичний розбір двох речень (на вибір).

405. Спишіть, розкриваючи дужки та замінюючи цифри словами.

Два (брат), три (місяць), чотири (зошит), півтора (зошит), півтори (зміна), три (місяць), 1/3 (група), 1/8 (шлях), чотири (вагон), чотири (апельсин), три (кілометр), два (блокнот), півтора (сантиметр), двадцять чотири (комбайн).

406. МІКРОФОН. Продовжте усно речення.

1. Вивчивши тему «Складні речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв’язку», я зрозумів (зрозуміла), що ...

2. Найскладнішим під час вивчення цієї теми для мене було ...

3. Свої знання з теми я б оцінив (оцінила) на ...

Готуємося до тематичного оцінювання Виконайте завдання.

Перевірте правильність виконання за допомогою відповідей у додатку.

1. Складним з різними видами зв’язку є речення

А Рушники, які часто розвішували над вікнами і дверима, мали оберігати оселю від усього нечистого, що могло до неї потрапити (В. Супруненко).

Б Липневий день догоряє десь за сутінками густих височенних дубів і лип, палахкотить на золотих банях і сяйно-білих стінах верхівки собору, що вигнався стрімко в небо (Іван Багряний).

В Тільки крота не видно було: він кидався глибоко в норі з поверха на поверх свого житла і не тямив, що воно там коїться на горі (Гр. Тютюнник).

Г Перед його очима в буйних травах, у перелісках і між могутніми деревами повільно бродили великі пречудові тварини (П. Загребельний).

2. Складним із сурядним і підрядним зв’язком є речення

А Зненацька за одну ніч упав сніг, і тепер кущі лежали під холодним блідаво-голубим небом якісь мовби затишнілі, вирізьблювалося виразно на сніговій блідості кожне дерево, яскріли під сонцем широкі галявини (П. Загребельний).

Б Саме тоді викінчено Софію Київську, і собор стояв рожевим дивом посеред білих снігів, а невидимий християнський Бог ждав, щоб його намалювали на стінах, упевнений у своїй незамінимості (П. Загребельний).

В Ці жінки виходили своїми ногами довколишні яри, ліси та луги, їм відомо, де ще збереглися зовсім рідкісні рослини (Є. Гуцало).

Г На землі різні справи є, звісно, та слід твердо усім пам’ятати: не буває нічийного крісла, лиш буває нічийна лопата (Г. Дудка).

3. Речення Там, де став явір понад плаями, знову я чую відлуння пісень: одна верба співає ночами, друга верба співає удень (В. Марсюк) є складним із

А сурядним і підрядним зв’язком

Б сурядним і безсполучниковим зв’язком

В підрядним і безсполучниковим зв’язком

Г сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком.

4. Реченню Сніг у полі побілішав, тепер проміння не тоне в гострій млі, що насичувала повітря, не гасне в розстелених під ногами полотнах, що зараз нагадують молочні дзеркала й відображаються у високості... (Є. Гуцало) відповідає схема

А [ ], [ ], ( ), [ ], ( ).

Б [ ], [ ], ( ), ( ).

В [ ], ( ), ( ).

Г [ ], [ , ( ), ], ( ).

5. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

А Коли є і звичаї, і традиції, і пісні, то приймаєш їх як щось цілком природне, а, коли це зникає, то починаєш докопуватися до причин зникнення того, що раніше тобі здавалося незникненним (В. Голобородько).

Б Мати вірила: земля все знає, що говорить чи думає чоловік; на самоті вона тихенько розмовляла з нею, довіряючи свої радощі, болі й просячи, щоб вона родила на долю всякого... (М. Стельмах).

В Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної, із ранкових туманів, з небесних октав, коли думи збігалися з мли бездоріжньої і незвіданий смуток за душу смоктав (В. Симоненко).

Г Дивись: де сонце умивалось, там стільки крапель золотих кульбаби- них в траві зосталось, що й небо мружиться від них (Д. Іванов).

6. Прочитайте речення.

Я відриваю голову від землі, а біля мене аж перехитується од сміху Люба, у її руці погойдується чимось напакована торбинка, і дівчина кладе її на те саме місце, до якого тиснулось моє вухо (М. Стельмах).

Правильну кількість граматичних основ у цьому реченні зазначено в рядку

А три

Б чотири

В п’ять

Г шість

7. Складним із сурядним і безсполучниковим зв’язком є речення

А Вікові ялини, сосни і кедри своїм віттям закривають сонце, тому в тайзі завжди моторошна півтемрява (Із журналу).

Б Після обіду дуже хотілося спати, але командир наказав прочесати стоги, що виднілися за хутором. (І. Багмут).

В Справедливо кажуть: немає буднів - є буденні люди (Із журналу).

Г Уже й зникало сонце за горбами - сад шепотів пошерхлими губами якісь прощальні золоті слова. (С. Йовенко).

8. У реченні Минає літо, осінь вже бреде (1) лісів багрець торкнувся вересневий (2) і пахне чебрецем (3) і листя (4) де-не-де, кружляючи, лягає під дерева (Л. Тендюк) кому треба ставити на місці всіх цифр, ОКРІМ

А 1

Б 2

В 3

Г 4

9. Складіть і запишіть речення за схемою.

10. Побудуйте схему речення.

І сміються люди вже у вічі: треба ж так от збутися ума, щоб оце в двадцятому сторіччі та шукати те, чого нема (Л. Костенко).

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. На які групи поділяють складні речення з різними видами зв'язку?

2. Розкажіть про особливості структури складних речень із сурядним і підрядним зв'язком. Наведіть приклади.

3. Які є різновиди складних речень із сполучниковим і безсполучниковим зв'язком? Розкажіть про особливості структури кожного з них.

4. Розкажіть про роль складних речень з різними видами зв'язку в мовленні.

5. Складіть два речення, у кожному з яких був би представлений сурядний, підрядний і безсполучниковий зв'язок. Побудуйте схеми цих речень.

6. Випишіть із творів Тараса Шевченка або з підручника історії:

1) складне речення із сурядним і підрядним зв'язком;

2) складне речення із сполучниковим і безсполучниковим зв'язком.

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ

КОРИСНО ЗНАТИ

ЗВ’ЯЗОК СЛІВ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ

пробачте мені (а не «мене»)

мені болить(а не «мене»)

дотримати слова (а не «слово»)

оволодіти ситуацією (а не «ситуацію»)

опанувати професію (а не «професією»)

ігнорувати попередження (а не «попередженням»)

завдати шкоди (а не «шкоду»)

зазнати невдачі(а не «невдачу»)

зрадити принципи (а не «принципам»)

називати на ім’я (а не «по імені»)

звернутися за адресою (а не «по адресі»)

відправити поштою (а не «по пошті»)

прийшов у справі (а не «по справі»)

комісія для складання (а не «по складанню»)

заходи щодо поліпшення (а не «по поліпшенню»)

сталося через недбальство (а не «із-за недбальства»)

один раз на місяць (а не «в місяць»)

радіти з успіхів (а не «успіхам»)

ігнорувати закони (а не «ігнорувати законами»)

РОЗРІЗНЯЙМО

Загрожувати. 1. Містити в собі або становити собою якусь загрозу, небезпеку; бути неминучим для когось (загрожувати народам, загрожує комусь небезпека).

2. Говорити щось з погрозою, попереджати про що-небудь; нахвалятися (загрожувати зруйнувати).

Погро́жувати. Грозити покаранням, залякувати чим-небудь, нахвалятися (погрожувати війною).

Загро́за. У сполученні: загроза страшна, воєнна; миру, життю; для людства; відвернути загрозу.

Погро́за. У сполученні: погроза відверта, неприхована; безперервні, постійні; батька, ворогів; вдаватися до погрози.

* * *

Зму́шувати. Спонукати, заставляти когось (переважно обставинами) виконувати щось, робити що-небудь (змушувати працювати).

Приму́шувати. 1. Вимагати від когось виконання чогось всупереч його волі, бажанню (примушувати вийти, скоритися, скласти зброю).

2. Те саме, що змашувати (говорити правду, хвилюватися, зберігати).

НАГОЛОШУЙМО ПРАВИЛЬНО

(Форми дієслів)

Бра́ти, беремо́, берете́, беручи́

Кла́сти, кладемо́, кладете́, кладучи́

Іти́, ідемо́, ідете́, ідучи́

Нести́, несемо́, несете́, несучи́

Везти́, веземо́, везете́, везучи́

Ходжу́, молю́, роблю́

Моя сторінка

ЯК ЦЕ БУЛО

БУТИ НА СЬОМОМУ НЕБІ

Цей вислів означає найвищий ступінь блаженства та щастя.

А з’явився він завдяки ідеї грецького вченого Арістотеля про те, що світ складається із семи нерухомих сфер, на яких розміщені всі зорі та планети. Ось саме сьома сфера, на думку Арістотеля, й була місцем, де живуть боги, які проводять свій час у безтурботних радощах та веселощах К (3 посібника).

КАЛЕНДАР

Календар - це система літочислення.

Походить ця назва від латинського слова calendarium, що означає у боргова книжка. Річ у тім, що в Давньому Римі боржники виплачували своїм кредиторам відсотки першого дня кожного місяця. Дні ці звалися календи. Звідси й пішла ця назва. У ті самі часи виник і вислів «відкласти щось до грецької календи». Оскільки календ у греків ніколи не було, вислів цей означає «ніколи цього не робити». Подібне значення має вислів, що використовується в нашій мові, «після дощику в четвер» (3 посібника).

УСМІХНІМОСЯ

ПРИБЛУДНІ ДУМКИ

• Грав першу скрипку серед тих, хто пас задніх.

• Пишу вилами по воді трьома іноземними мовами (С. Павленко).

І ТАКЕ БУВАЄ

ЛІТЕРА МІНЯЄ СЛОВО

Всього чотири літери у слові, а зміст його міняють початкові:

з Ґ - буде чорна птиця дика;

з П - інша, горда і велика;

з К - вже напій пахучий буде, що для гостей готують люди;

з Л - виріб, дошка з стояками, де спочиваємо ми з вами, також вибій, на шахтах знаний, і вивержень потік вулканний. Коли ж там С поставлю я, то буде вже людське ім’я.

Які це слова?

Д. Білоус

(Гава, пава, кава, лава, Сава)

УСМІХНІМОСЯ

КАЛАМБУРИ

ü Я не я і хата не моя.

ü Ти по-вашому, ми по-нашому, а вони по-своєму.

ü «Сідай, підвезу». - «Нема часу - треба йти!»

ü Ти йому про діло, а він тобі про козу білу.

ü На городі бузина, а в Києві дядько.

ü Третя хата від Кіндрата, рябі ворота, новий пес.

ü Не знав, не знав, та як на те й забув!

ü Правда Сидорова: киселем млинці помазані, на паркані сушаться.

Хоч ти йди в ліс по дрова, а я буду вдома; хоч я буду вдома, а ти йди в ліс по дрова.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити