Підручник Українська мова 9 клас - В.В. Заболотний - Генеза 2017 рік

Уроки розвитку мовлення

Тема 2. ЧИТАННЯ МОВЧКИ

488. І. Перегляньте текст і швидко знайдіть у ньому: 1) цитату; 2) власні назви; 3) речення, у яких зазначається рік певної події.

ІІ. Прочитайте текст. Доберіть заголовок, який виражав би основну думку тексту.

ПІДПРИЄМЦІ-ПАТРІОТИ

Завдяки діяльності відомих українських підприємців Яхненків і Симиренків в Україні в середині ХІХ століття почали активно розвиватися бурякосіяння та цукрове виробництво. Цукрові заводи стали годувальниками сотень тисяч робітників, де вчорашні безземельні селяни з різних куточків Російської імперії знаходили заробіток.

Характерно, що умови праці робітників і службовців на заводах фірми «Брати Яхненки й Симиренко» порівняно з іншими підприємствами суттєво відрізнялися. Робота там оплачувалася вище, не була такою виснажливою, а кожен працівник мав певний соціальний захист. Усі користувалися безплатною лікарнею, мали право навчати дітей у школі й технічному училищі, відвідувати бібліотеку, харчуватися в заводській їдальні й купувати товари в місцевих магазинах за зниженими цінами. Робітники, які працювали тривалий час, отримували від фірми пенсію, цим правом користувалися й ті, які захворіли на підприємстві. Між керівництвом заводів і робітниками панувала атмосфера доброзичливості, довіри і взаєморозуміння. Начальники, які самі вийшли з кріпаків, завжди шанобливо ставилися до своїх підлеглих; і в побуті, і на виробництві спілкувалися з усіма рідною українською мовою. Українською мовою навіть писалися документи.

Улітку 1859 року городищенські цукрові заводи та садибу Платона Симиренка відвідав Тарас Шевченко. Поет до глибини душі був зворушений такою діяльністю українських патріотів. Після побаченого й почутого Великий Кобзар написав на дверях симиренківської оранжереї:

О люди! Люди небораки!

Нащо здалися вам царі?

Нащо здалися вам псарі?

Ви ж таки люди, не собаки!

Платон Симиренко, дізнавшись про матеріальну скруту поета й про труднощі з виданням «Кобзаря», запропонував свою фінансову допомогу. Так, останнє прижиттєве видання «Кобзаря» Т. Шевченка (1860 р.) було здійснене на кошти цього благодійника, який виділив поету кредит у розмірі 1000 карбованців на дуже вигідних умовах. Крім того, Симиренко на цю суму викупив левову частку видання й безкоштовно поширив книжку серед працівників своїх заводів і селян.

Молодший брат Платона Симиренка, Василь Симиренко, упродовж п’ятдесяти років підтримував українську культуру, мистецтво, літературу та наукові дослідження, виділяючи щорічно 10 відсотків прибутків зі свого цукрового заводу. Василь Симиренко не шкодував особистих коштів на підтримку практично всіх українських друкованих видань, проведення великомасштабних національних актів і щедру благодійність для української студентської молоді. Благодійник першим у Російській імперії заснував фонд підтримки української літератури, культури і науки. Ця організація надавала матеріальну допомогу багатьом письменникам. Перед смертю підприємець заповів весь свій капітал і нерухоме майно на суму понад 10 мільйонів карбованців українському національному руху.

О. Берендей. Шевченко читає свої твори в колі родини Платона Симиренка

Унікальна в історії України співпраця діячів культури, науки, літератури з підприємцями, започаткована фірмою «Брати Яхненки й Симиренко», дала б значно більші результати і тривала б довше, якби не була розтоптана й знищена царським самодержавством. Національно-патріотична діяльність власників фірми завжди була під пильною увагою влади й кваліфікувалася як вельми небезпечна для Російської імперії та самодержавства. Для знищення промисловців-патріотів і їх дітища - величезних цукрових заводів - влада застосувала всі посильні методи: шантаж, крадіжки, позбавлення кредитів, поліцейські репресивні заходи. Після арешту й подальшого заслання до Сибіру сина Платона Симиренка та страти Андрія Желябова (зятя Семена Яхненка) долю заводів було вирішено. Їх продали на злам, підірвавши економічні інтереси України й залишивши без роботи тисячі працівників. Отак царська влада розправилася з першими українськими промисловцями-патріотами й знищила центр національного відродження України.

Одначе українська культура й національні ідеї продовжували жити, отримуючи матеріальну підтримку від Василя Симиренка й створеного ним фонду. Продовжувало розвиватися в Україні й бурякосіяння та цукрове виробництво - галузі, які в нашій країні започаткували й розвинули великі підприємці-патріоти Яхненки й Симиренки (За П. Вольвачем).

ІІІ. Виконайте тестові завдання.

Тестові завдання для оцінювання читацьких умінь і навичок

1. Тему тексту правильно визначено в рядку

А Благодійність - почесна діяльність.

Б Діяльність підприємців-патріотів Яхненків і Симиренків.

В Розвиток цукрового виробництва в Україні.

Г Підтримка Яхненками й Симиренками українських письменників.

2. У вступній частині тексту йдеться про

А підтримку братами Яхненками й Симиренками української культури

Б відвідування улітку 1859 року городищенських цукрових заводів Т. Шевченком

В активний розвиток в Україні бурякосіяння та цукровиробництва завдяки діяльності Яхненків і Симиренків

Г знищення владою цукрових заводів фірми «Яхненки й Симиренко»

Ренет Симиренка - сорт яблук, названий на честь Платона Симиренка

3. Підприємці Яхненки й Симиренки розвивали одну з галузей промисловості, а саме

А хімічну

Б м’ясо-молочну

В хлібопекарську

Г цукрову

4. Про благодійність уславлених українців ідеться в реченні

А Цукрові заводи стали годувальниками сотень тисяч робітників, де вчорашні безземельні селяни знаходили заробіток.

Б Між керівництвом заводів і робітниками панувала атмосфера доброзичливості, довіри і взаєморозуміння.

В Улітку 1859 року городищенські цукрові заводи та садибу Платона Симиренка відвідав Тарас Шевченко.

Г Ця організація надавала матеріальну допомогу багатьом письменникам.

5. У тексті НЕМАЄ мікротеми

А знищення цукрових заводів фірми «Брати Яхненки й Симиренко»

Б національно-патріотична діяльність Яхненків і Симиренків

В допомога Платона Симиренка у виданні «Кобзаря» Т. Шевченка

Г Платон Симиренко закладає дендрарій і величезний фруктовий сад

6. Російське самодержавство пильно наглядало за діяльністю Яхненків і Симиренків, тому що вони

А виступали за повалення самодержавства

Б підтримували український національний рух

В отримували надзвичайно великі прибутки від своєї дільності

Г створювали кращі умови праці для робітників, ніж інші підприємці

7. Увесь свій капітал і нерухоме майно Василь Симиренко заповів на

А видання «Кобзаря» Т. Шевченка

Б підтримку українського національного руху

В будівництво нових цукрових заводів

Г розвиток науки

8. Умови праці на заводах фірми «Брати Яхненки й Симиренко» описано в реченні

А Працівники отримували більшу зарплату, ніж на інших підприємствах; мали безплатне лікування, отримували пенсію.

Б Працівники мали безплатне лікування й харчування, але оплата праці була нижчою, ніж на інших підприємствах.

В Праця була виснажливою й мало оплачуваною.

Г Умови праці були такими ж, як і на інших підприємствах країни.

9. Щоб знищити городищенські цукрові заводи, влада вдалася до

А шантажу, репресивних заходів, позбавлення кредитів

Б позбавлення права власності на майно й землю

В ліквідації спеціального фонду, заснованого Василем Симиренком

Г заборони приймати на роботу працівників із сільської місцевості

10. На дверях симиренківської оранжереї Т. Шевченко написав

А О люди! Люди небораки! Нащо здалися вам царі?

Б Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь.

В Борітеся - поборете, вам Бог помагає!

Г Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива.

11. Платон Симиренко уславився завдяки діяльності, пов’язаній, зокрема, з

А мистецтвом В підприємництвом

Б торгівлею Г літературою

12. Тип мовлення прочитаного тексту —

А роздум В розповідь

Б опис Г розповідь з елементами опису





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити