Підручник Українська мова 9 клас - Олександр Авраменко - Грамота 2017 рік

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

§ 11. ТВІР РОЗДУМ НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ТЕМУ

ПОВТОРЕННЯ

A. Як ви розумієте поняття «мораль», «етика»?

Б. Які морально-етичні проблеми порушено в «Повчанні дітям Володимира Мономаха», байці Г. Сковороди «Бджола та Шершень» і вірші «Всякому місту — звичай і права...»?

B. У якій послідовності мають бути частини твору-роздуму (аргументи, висновок, приклади, теза)?

1. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Двоє товаришів проходили через ліс, мокрий після дощу.

На їхні чоботи поналипали згустки важкої глини, але вони йшли, прагнучи знайти деревину для господарських потреб.

Один із них, столяр, паличкою зішкрібував із чобіт глину:

— Фе, яке болото, — сказав невдоволено, — тому й верб тут багато. А що з верби зробиш?

— Ной за велінням Бога із сосни зробив ковчег; дивися, які високі смереки та явори! — сказав товариш-музикант.

— Краще б дуб чи бук! На меблі — якраз! Смерека та явір теж не міцні! — невдоволено сказав столяр.

Його товариш-музикант руками торкнувся гілочки верби, потім смереки й, здається, м’яв ніжно пальцями її голочки. Усміхнувся:

— Смерека або явір у руках майстра перетвориться на чудову скрипку, яка полонить своєю мелодією не одне серце. Її пісні зі світових сцен даруватимуть найвідоміші музиканти світу! Вона сміятиметься щебетом птахів у польці, шумітиме карпатським вітром у вальсі, вихилятиметься пристрастю в танго.

Мав рацію О. Довженко: «Двоє дивляться вниз: один бачить калюжу, інший — зорі. Кому — що» (Притча).

A. Доведіть, що цей твір за жанром — притча.

Б. Чиє ставлення до дерев (природи) вам імпонує? У своїй відповіді використайте тезу й аргумент (доказ).

B. Знайдіть у тексті тези й аргументи. Прочитайте їх.

До речі...

Явір символізує чоловіка взагалі й молодого парубка зокрема. Явір уважають символом безсмертя.

Верба — символ краси, безперервності життя, родинного вогнища.

Дуб — символ могутності й довговічності, цілісності та здоров’я.

2.Прочитайте текст і виконайте завдання.

Незрячий сидів на хіднику. Біля його ніг лежав капелюх, а поруч — кусень картону, на якому було написано: «Я — сліпий, допоможіть мені, будь ласка!»

Повз незрячого проходив фахівець із реклами. Зі здивуванням зауваживши, що в капелюсі лише кілька нещасних копійок, він зупинився, кинув у капелюх монетку, а потім узяв картон, повернув його іншим боком і щось там написав. Після обіду знову прийшов туди й зауважив, що в капелюсі повно монет.

Новий напис зворушив усіх перехожих: «Зараз весна, але я не можу її побачити!»

Ось такою є сила слів! (Притча).

А. Про які моральні якості йдеться в цьому тексті? Моральні якості: милосердя, співчуття, гідність, справедливість, свідомість, повага до ближнього, гордість, щедрість, великодушність, вірність, благородство...

Б. Доберіть заголовок до цієї притчі.

3. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Що по собі залишаєш, людино?

Вони пливуть річкою. Краса така, що Івасю хочеться плакати. На лівому березі піднімається дубовий гай: спочатку дуби великі й товсті, а далі меншають. Останні — зовсім маленькі.

Івась пристає до берега, й ось вони вже йдуть гаєм.

— Бачиш, Івасю, оті перші дуби твій дідусь посадив, коли народився твій татко, а потім щороку саджав нові. Восени збирав жолуді, а навесні — саджав. Щось приймалося, а щось ні. А потім уже з татком твоїм сюди приходив. А ці вже твій татко посадив, коли ти народився. Їм стільки років, скільки й тобі. Бачиш, який гай піднявся за скільки років. Люди по гриби ходять. Скільки разів чула: «Де збирали?» — «В Івановому лісі».

— Бабуню, а я можу посадити свої дубочки навесні?

— Ну, певно, що можеш! У жовтні приїдемо, назбираємо жолудів, а навесні посадиш.

Вони йдуть далі. Але що це? Увесь берег за стежечкою встелено сміттям: залишки якихось вогнищ, трапез, незліченна кількість кульків і пакетиків. Під самим цвинтарем — купи будівельного сміття, а поверх нього — стара апаратура, бите скло.

Бабуся зупиняється й схвильовано запитує:

— Це що таке, Івасю! Хто це зробив?

— Це, мабуть, туристи: вони тут ціле літо жили, а це, — Івась показує на гору сміття біля цвинтаря, — хлопці бачили, як з дачі депутата вивозили. Ну, того, що ліс прихопив.

Увечері бабуся з онуком сідають на ґанку. Небо, усіяне зорями, нахиляється низенько- низенько, а Чумацький Шлях, здається, починається з їхнього двору.

— Бабуню, подивися! Зорі то гаснуть, то спалахують, і так без кінця-краю!

— Так, Івасю! Бачиш, засвітилася зірочка — то людина народилася. А ось пролетіла по небу й погасла — значить, померла людина. Бачиш, яку яскраву дорогу залишила. Значить, і людина була така ж — яскрава, як зоря.

Бабуся задумалася, а Івась міцніше притулився до неї.

—Бабуню! Ти говорила, що Господь кожному долю пише. Але ж не кожна людина добра? Чому Господь не робить усіх добрими, чесними й розумними? Який би тоді світ був гарний!

— Та ж над людиною не тільки Господь трудиться, а й диявол. Господь завжди дає людині вибір, і то вже сама людина має думати, у яку воду ступати — у чисту чи каламутну.

Івасик дивиться на бабуню широкорозплющеними очима, у яких відсвічуються зорі.

— Бачиш, Івасю, людина по-різному життя може прожити, різний слід по собі залишити. Можна занапастити своє життя, як дядько Броник; можна жити, як той недоторканний, що завалив сміттям дорогу до цвинтаря. А можна жити, як твій дідусь: урятувати з вогню твою бабусю Настю, посадити гай, щоб людей звеселяв; заступити півсвіту від наглої смерті.

Бабуся замовкає, пригортає до себе онука.

— Будеш жити, дитинко, то думай, що по собі залишити маєш.

Вони сидять обнявшись. Дві маленькі людини, дві рідні душі дивляться у високе небо, на якому сяють і їхні зорі (За Г. Марчук).

А. Визначте тему, основну думку, стиль тексту й тип мовлення.

Б. З’ясуйте, які морально-етичні проблеми порушено в тексті.

До речі...

Цвинтар і кладовище — синоніми. Прикметною особливістю цвинтаря є те, що він розташований біля церкви.

4. Складіть усний твір-роздум у публіцистичному стилі на одну з тем.

1.Чи можна зраду пробачити?

2.Говорити про добрі справи й робити їх — не одне й те саме.

Напишіть твір-роздум у публіцистичному стилі (за складним планом) на тему «Без гідності людина не особистість» у робочий зошит.

Матеріал для написання твору-роздуму Визначення з довідкових джерел

• Гідність — сукупність рис, що характеризують позитивні моральні якості («Словник української мови»).

• Гідність — поняття моральної свідомості, яке виражає уявлення про цінність будь- якої людини як моральної особистості (Вікіпедія).

• Гідність — категорія етики, що означає особливе моральне ставлення людини до самої себе та ставлення до неї суспільства (Вікіпедія).

• Особистість — конкретна людина з погляду її культури, особливостей характеру, поведінки тощо; індивідуальність, особа («Словник української мови»).

Вислови відомих людей

• Гідна людина не та, у якої немає недоліків, а та, у якої є чесноти (В. Ключевський).

• Досить миті, щоб стати героєм, але необхідне ціле життя, щоб стати гідною людиною (П. Брюла).

• У кого слабкий характер, той не людина, а річ (Н. Шамфон).

• Немає нічого небезпечнішого в суспільстві, ніж людина без характеру (Ж. Даламбер).

• Слабохарактерна людина — кандидат у негідники (І. Шевельов).






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.