Підручник Українська мова 9 клас - Олександр Авраменко - Грамота 2017 рік

ІЗ СЛОВНИКА ІНШОМОВНИХ СЛІВ

А

Авансце́на (фр. avantscène), -и, ж. 1. Відкрита частина театральної сцени, трохи висунута наперед. 2. перен. Чільне місце, передній план.

Алю́р (фр. allure — хода, хід; темп), -у, ч. Спосіб, характер ходи, бігу коня: крок, галоп, кар’єр та ін.

Аналогі́чний (грецьк. analogia — відповідність), -а, -е. Який становить аналогію до чого-небудь; подібний, схожий.

Анга́р (фр. hangar — сарай, ангар, від нім. hängen — висіти), -а, ч. Приміщення, де стоять літаки, де проводять їхній поточний ремонт.

Анна́ли (латин. annales, від annus— рік), -ів, мн. Записи історичних подій за роками в давніх народів (єгиптян, ассирійців, персів, китайців); літопис. Аннали історії.

Анота́ція (латин. annotatio— зауваження, примітка), -ї, ж. 1. Стисла бібліографічна довідка, характеристика змісту книжки, статті тощо. 2. муз. Стислий виклад змісту музичного твору. 3. Коротка характеристика змісту документа, його частини або декількох документів.

Артикуля́ція (латин. articulo— розчленовую; розбірливо вимовляю), -ї, ж. 1. лінгв. Робота мовних органів, спрямована на вимовляння того чи іншого звука мови; також положення мовних органів за вимови такого звука. 2. муз. Спосіб виконання звуків під час співу або гри на музичному інструменті. 3. муз. Чітка, виразна вимова звуків (голосних і приголосних) у співі. 4. фізіол. З’єднання за допомогою суглоба.

арф’я́р (нім. Harfe), -а, ч, заст. Музикант, який грає на арфі — щипковому музичному інструменті, що має форму трикутної рами з натягнутими на ній струнами; арфіст.

Аудіофа́йл (латин. audio— чую, слухаю та англ. file— картотека), -у, ч, спец. Комп’ютерний файл, який складається з інформації про амплітуду й частоту звуку, збереженої для подальшого відтворення на комп’ютері чи програвачі; файл, що містить звукозапис.

Б

Бакала́вр (латин. baccalarius— незаможний чи молодий лицар, власник маєтку), -а, ч. Рівень вищої освіти, який передбачає здобуття теоретичних знань і практичних умінь і навичок, достатніх для успішного виконання професійних обов’язків за обраною спеціальністю.

Ба́рка (латин. barca, від коптської ban— човен), -и, ж. Плоскодонне річкове судно без палуби для перевезення вантажу.

Баро́ко (італ. barocco, букв. — дивний, вибагливий, примхливий), невідм., с. Стилістичний напрям в європейському мистецтві наприкінці XVI — у середині XVIII ст., що характеризувався примхливістю форм і декоративною пишністю.

Бе́жевий (фр. beige— беж), -а, -е. Світло-брунатний колір із кремовим відтінком.

Боге́ма (фр. bohème — циганщина, від назви роману М. Мюрже «Життя богеми», 1848 р.), -и, ж. 1. збірн. Середовище творчих людей, переважно акторів, музикантів, художників, які живуть легковажно, безладно, не маючи постійного джерела матеріальних прибутків. 2. перен. Безладність, неорганізованість у побуті представників такої інтелігенції.

Бру́тто (італ. brutto — грубий, латин. brutus— неповороткий, важкий), незм. Вага товару разом з упаковкою.

Буршти́н (польск. bursztyn, середньонижньонім. bernstein— жар-камінь), -у, ч. Скам’яніла викопна смола хвойних дерев (переважно жовтого кольору різних відтінків); використовується для виготовлення прикрас, мундштуків для куріння тощо; янтар.

В

Вайфа́й (англ. wireless— безпровідний (Wi-Fi, WiFi)), -ю, ч. Загальновживана назва для передавання цифрових потоків даних по радіоканалах.

Візиті́вка (візи́тка, візи́тнака́ртка) (фр. visite, від латин. visito — відвідую), -и, ж. Картка з прізвищем та ім’ям, зазначенням посади й контактних адрес, телефонів її власника.

Візуа́льний (латин. visualis — зоровий), -а, -е. Який здійснюється безпосередньо очима (про спостереження).

Вінта́ж (фр. Vintage — виноробний термін, витримка вина), -у, ч. 1. Стилізований напрям у моді, особливо в одязі та предметах домашнього побуту, що орієнтується на відродження модних напрямів минулих поколінь. 2. Не продані своєчасно колекційні речі (одяг).

Г

Гардеро́б (фр. garderobe, garder — зберігати й robe — сукня, одяг), -а, ч. 1. Шафа для одягу.2.Приміщення в громадському будинку, де зберігається верхній одяг; роздягальня. 3. перен. Увесь одяг однієї людини.

Гімна́зія (грецьк. gymnasion — школа фізичних вправ; місце зборів і розмов філософів), -ї, ж. Середній загальноосвітній навчальний заклад.

Гламу́р (англ. glamour, букв. — шарм, чарівність), -а, ч. 1. Естетичний феномен, пов’язаний із культурою масового споживання, модою та шоу-бізнесом, для якого властиві акценти на розкіш і зовнішній блиск. 2. Мистецтво одягатися та правильно й природно носити одяг.3.Мистецтво мати шикарний вигляд.

Графа́ (грецьк. graphe — запис, накреслення), -и, ж. 1. Смуга, стовпчик між двома вертикальними лініями в таблицях, у конторських книгах. 2. Розділ тексту, рубрика.

Гу́глити (англ. google, від спотвореного слова googоl— десять у сотому ступені — 10100), -лю, -лиш. Шукати в Інтернеті інформацію за допомогою пошуковика«Google».

Д

Дефе́кт (латин. defectus — недолік), -у, ч. Вада, недолік, хиба, пошкодження.

Дисгармо́нія (грецьк. dys... , латин. dis... — префікс, що означає утруднення, порушення, розлад, і грецьк. harmonia — стрункий порядок, зв’язок), -ї, ж. 1. муз. Порушення гармонії, відсутність співзвучності; немилозвучність. 2. перен. Розлад, порушення відповідності чого-небудь із чимсь, різнобій.

Дрес-ко́д (англ. dresscode, нім. Kleiderordnung, фр. code vestimentaire), -у, ч. Неписане правило, регламент в одязі, який показує належність людини до певної професійної чи соціальної групи.

Е

Екіпіро́вка (екіпірува/ння) (фр. equiper — споряджувати), -и, ж. Спорядження, поповнення, обмундирування; те, що потрібне для забезпечення когось або чогось усім необхідним.

Екстер’є́р (фр. exterieur, латин. exterior— зовнішній), -у, ч, спец. Зовнішній вигляд і будова тіла тварини.

Ентузіа́зм (грецьк. enthusiasmos— божественне натхнення, захоплення), -у, ч. Сильний запал, захоплення, душевне піднесення.

Есте́тика (грецьк. aisthëtikos — чуттєво сприйманий), -и, ж. 1. Наука про мистецтво, про форми прекрасного в художній творчості, у природі та суспільстві. 2. Краса чого-небудь.

Етні́чний (грецьк. ethnikos — племінний, народний), -а, -е. Той, що належить до якогось народу, його культури, традицій. Етнічна група.

Ж

Жупа́н (пол. Zupan), -пана, ч. У XVI-XVIII ст. східноєвропейський верхній одяг східного походження, поширений серед заможного населення Речі Посполитої (сучасної Польщі, Литви, України та Білорусі) — шляхти, козаків, міщан, пізніше — серед селян.

З

Зені́т (латин. zenith, араб. samt, semt— дорога, напрям, які в середні віки під час переписування були передані як senitунаслідок того, що m було помилково прочитано як ni), -у, ч. 1. Найвища точка небесної сфери над головою спостерігача. 2. перен. Найвищий ступінь розвитку, вершина чого-небудь.

І

Ідентифікува́ти (середньолатин. identifico — ототожнюю), -ую, -уєш. Визнавати які-небудь явища, поняття тощо тотожними, однаковими, подібними; уподібнювати до чого-небудь.

Іммігра́нт (латин. immigrans — який уселяється), -а, ч. Чужоземець, який переїхав до якої-небудь країни на постійне проживання; переселенець.

К

Каме́лія (від власного імені місіонера Камеллі, що описав цю рослину й привіз в Європу зі Східної Азії), -ї, ж. Південне вічнозелене дерево або чагарник із великими білими або червоними пахучими квітками; вирощують як декоративну рослину; квітка цієї рослини.

Кваліфіка́ція (середньолатин. qualis— який, якої якості й латин. ...ficatioвід facio— роблю), -ї, -ж. 1. Рівень спеціальних знань і практичних навичок, який дає змогу працівникові виконувати роботу певного ступеня складності. 2. Фах, професія, спеціальність.

Кі́ві1 (англ. kiwiз мови маорі, тубільців Нової Зеландії — птах), невідм., ж. Безкрилий птах з довгим дзьобом, який не літає; живе на островах Нової Зеландії.

Кі́ві2 (англ. kiwiз мови маорі — птах), невідм., с. Тропічне плодове дерево, що дає зеленувато-коричневі плоди з оксамитовою шкіркою та кислосолодким смаком; плід такого дерева.

Ковбо́й (англ. cowboy, від cow— корова і boy— хлопець), -я, ч. У західних штатах США — пастух-вершник, який пасе табуни коней у степах.

Ко́ледж (англ. college, від латин. collegium— група, товариство), -у, ч. Вищий або середній навчальний заклад, у деяких країнах входить до складу університету.

Коле́ж (фр. collège, від латин. collegium— група, товариство), -у, ч. Середній навчальний заклад у Франції, Бельгії, Швейцарії, Канаді та деяких інших країнах.

Колори́тний (італ. colorito, від латин. color— колір), -а, -е. 1. Який відзначається майстерним співвідношенням фарб, кольорів (про картину, фреску тощо); барвистий. 2. перен. Своєрідний, характерний, яскраво виражений.

Компете́нтність (латин. competens— належний, відповідний),-ності, ж. 1. Поінформованість, авторитетність, обізнаність. 2. Володіння компетенцією.компетенція (латин. competentia, від competere— досягати; відповідати, прагнути), -ї, ж. 1. Добра обізнаність із чим-небудь. 2. Коло повноважень якої-небудь організації, установи або особи.

Конте́нт (англ. content— зміст), -а, ч. Зміст, інформаційне наповнення сайта, видання тощо.

Конфіскува́ти (латин. confiscatio, від confisco— вилучаю у власність держави), -ую, -уєш. Здійснювати конфіскацію — примусове та безоплатне вилучення майна, грошей тощо в приватної особи на користь держави як санкції за правопорушення.

Коша́ра (рум. câsârie — загорожа), -и, ж. Приміщення для утримання овець у холодний період; загорожа для овець; овеча ферма.

Крава́тка (італ. cravatta або фр. cravate; можливо, за посередництва пол. krawat — краватка), -и, ж. Смужка тканини, зав’язана навколо шиї; використовують як прикрасу, аксесуар одягу, зокрема як обов’язковий атрибут ділового костюма.

Креати́вний (латин. creo — створюю, виробляю), -а, -е. Творчий.

Л

Ліло́вий (фр. lilas— бузок), -а, -е. Колір бузку або фіалки; світло-фіолетовий.

Ліно́леум (латин. linum — полотно й oleum— олія), -у, ч. Рулонний матеріал для покриття підлоги, що виготовляють із тканини або потовщеного паперу й пластмас.

Лі́рник (грецьк. lyra— ліра), -а, ч. Народний співак-музикант.

Ліце́й (грецьк. Lykeion— назва гаю біля храму Аполлона Лікейського поблизу Афін, де Арістотель навчав своїх учнів), -ю, ч. Середній, іноді вищий навчальний заклад з певною спеціалізацією. Педагогічний ліцей. Фізико-математичний ліцей.

Лосьйо́н (фр. lotion, латин. lotio— обмивання), -у, ч. Живильна рідина для догляду за шкірою обличчя, рук тощо.

М

Магі́стр (магі/стер) (латин. magister— начальник, учитель),-тра, ч. В Україні — освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра чи спеціаліста здобув поглиблені спеціальні вміння та знання інноваційного характеру.

Мае́стро (італ. maestro— учитель, майстер), невідм., ч. 1. Шаноблива назва видатного музиканта, композитора, художника. 2. Звання, що надається видатним майстрам-шахістам у деяких закордонних країнах.

Малахі́т (грецьк. malachë — мальва), -у, ч. Крихкий мінерал класу карбонатів яскраво-зеленого кольору з металевим відблиском, який використовують як цінний камінь для художньо-декоративних виробів, як сировину для отримання міді тощо.

Медита́ція (латин. meditatio — роздум), -ї, ж. 1. Розумова дія, що має своєю метою приведення психіки людини в стан глибокої зосередженості. 2. Роздум, споглядання.

Ме́неджмент (англ. management — керування, організація), -у, ч. 1. Сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом з метою підвищення його ефективності, збільшення прибутків. 2. Керівництво підприємства, фірми; керівний орган.

Мече́ть (араб. masdzid— місце поклоніння), -і, ж. Молитовний дім у мусульман.

Мінаре́т (турецьк. minare— башта при мечеті, від араб. minora — маяк, від nar— вогонь), -у, ч. Висока башта при мечеті, з якої муедзин скликає мусульман на молитву.

Міні-ма́ркет (англ. mini перша частина складних слів, яка має значення «малий розмір», й англ. market— ринок, збут), -у, ч. Магазин самообслуговування торговою площею до 200 м2, з обмеженим асортиментом продовольчих товарів.

Н

Наї́вний (фр. naïf), -а, -е. Простодушно-довірливий, який не має життєвого досвіду; безпосередній, недосвідчений.

Нейрохіру́рг (грецьк. neuron— жила, нерв — перша частина складних слів, яка вказує на причетність до нервів, нервової системи, і нім. Chirurgie від грецьк. cheir — рука й ergon— робота), -а, ч. Фахівець із лікування захворювань центральної та периферичної нервової системи людини; також розробляє хірургічні методи їх лікування.

Не́тто (італ. netto — чистий), невідм. Вага товару без тари й упаковки.

О

Одіссе́я (грецьк. Odysseia, від назви поеми Гомера «Одіссея»), -ї, ж. Тривалі мандри чи блукання з різними пригодами; від назви однойменної поеми напівлегендарного давньогрецького поета Гомера (VI ст. до н. е.).

Ліце́й (грецьк. Lykeion— назва гаю біля храму Аполлона Лікейського поблизу Афін, де Арістотель навчав своїх учнів), -ю, ч. Середній, іноді вищий навчальний заклад з певною спеціалізацією. Педагогічний ліцей. Фізико-математичний ліцей.

Лосьйо́н (фр. lotion, латин. lotio— обмивання), -у, ч. Живильна рідина для догляду за шкірою обличчя, рук тощо.

П

Пара́ліч (польск. paraliz, грецьк. paralysis— розслаблення), -у, ч. 1. Втрата рухових функцій у результаті різних патологічних процесів у нервовій системі. 2. Втрата здатності до дії, повна бездіяльність.

Паранорма́льний (грецьк. para — префікс, що означає суміжність, переміщення, виступ, відхилення, зміну, і латин. normalis — прямолінійний), -а, -е, псих. Який перебуває за межами нормального.

Параолімпі́йський (грецьк. para — префікс, що означає суміжність, переміщення, виступ, відхилення, зміну, і грецьк. Olympos — назва гори в Греції, на якій жили боги), -а, -е. Такий, що стосується олімпійських ігор, у яких беруть участь спортсмени-інваліди.

Парча́ (перс. parce — тканина), -і, ж. Складноузорчаста тканина, зроблена з шовкових, золотих або срібних чи таких, що їх імітують, ниток.

Піала́ (перс. peyale — посудина), -и, ж. Поширена на сході кругла посудина для пиття у вигляді невеличкої розширеної доверху чашки без ручки.

Популя́ція (латин. populus — народ), -ї, ж., біол. Сукупність особин одного виду тваринних чи рослинних організмів, поширена в певній місцевості.

Пре́рія (фр. prairie — лука), -ї, ж. Рівнинна місцевість у Північній Америці з трав’янистою рослинністю степового типу.

Р

Ра́лі(англ. rally— збори, зліт), невідм., с. Спортивне змагання на спеціально підготовлених стандартних автомобілях або мотоциклах за заданим режимом руху.

Ре́йтинг(англ. rating— оцінка, від rate— норма, ставка, ціна), -у, ч. 1. Показник оцінки діяльності, популярності якоїсь особи, організації, програм, що визначається соціологічним опитуванням, голосуванням. 2. Відносний показник надійності ділового партнера, банку, страхової компанії тощо. 3. Становище спортсмена, що оцінюється певним числом балів.

Рела́кс (латин. relaxatio— зменшення, ослаблення), -у, ч. Розслаблення; зменшення, ослаблення стану фізичного та/або психологічного напруження особи, засіб опанування власного стану, володіння собою. При релаксації відбувається зняття емоційного напруження, а відтак м’язового перенавантаження.

Рентге́н (від прізвища німецького фізика В. Рентгена (Röntgen), ч. 1. -у. Те саме, що рентгенівське проміння; просвічування цим промінням; знімок, зроблений унаслідок просвічування цим промінням. 2. -а. Апарат для просвічування цим промінням. 3. -а. Одиниця дози рентгенівського чи гамма-випромінювання.

Ре́тро (латин. retro— назад), невідм., с. Напрям, стиль, звернений у минуле; захоплення минулим, мода на минуле.

Рудимента́рний (латин. rudimentum— початок, перший ступінь), -а, -е. 1. біол. Недорозвинений, зникаючий, залишковий. 2. перен., книжн. Стосовно до залишку, пережитку того, що зникло.

С

Сап’я́н (перськ. saxtyan, saxt— міцний), -у, ч. Тонка, м’яка шкіра найрізноманітніших кольорів, виготовлена з козячих (рідше овечих, телячих) шкур.

Сенс (латин. sensus— смисл, sentio— уважаю), -у, ч. 1. Сутність чого-небудь; значення; зміст. || Те, що відіграє особливу роль, має виняткове значення; сила. 2. Розумна підстава; рація. || Доцільність, корисність чого-небудь. 3. Мета, основне призначення чого-небудь. 4. Почуття, замисел.

Сентиме́нти (фр. sentimental — сентиментальний), -ів, мн., розм. Вияв надмірної чутливості.

Сеньйо́ра (ісп. senora, латин. senior— старий), -и, ж. Ввічлива назва, звертання до жінки в Іспанії та деяких інших країнах.

Серена́да (італ. serenata, sereno— ясний, латин. sera (hora) — вечір), -и, ж. 1. У середньовічній поезії трубадурів — вечірня віншувальна пісня, яку виконували просто неба. 2. муз. В Італії, Іспанії та деяких інших країнах — вечірня пісня на честь коханої, яку виконували під її вікном у супроводі гітари або мандоліни. 3. Музичний твір на зразок сюїти, спокійного, ліричного характеру.

Скраб (англ. scrub— терти, чистити), -у, ч. Косметичний крем, що містить тверді частинки (подрібнене насіння рослин, сіль, цукор, очищений пісок тощо), використовують для очищення шкіри від відмерлих клітин.

Смартфо́н (з англ. smart— розумний та англ. phone— телефон), -у, ч. Окрема категорія телефонів, які, на відміну від простих стільникових телефонів, мають більше оперативної пам’яті та власний потужний, як для кишенькових пристроїв, процесор.

Сомбре́ро (ісп. і порт. sombrero, sombra — тінь, затінок), невідм., с. Традиційний капелюх населення Піренейського півострова й Латинської Америки.

Спецефе́кт (спеціа́льнийефе́кт) (латин. specialis — особливий, своєрідний та effectus— виконання, дія, результат; в англ. уживається абревіатура SPFX, SFX або просто FX), -у, ч. Спільна назва технологічних прийомів у кінематографі, на телебаченні й у відеоіграх, що застосовується для візуалізації сцен, які не можуть бути зняті звичайним способом.

Спі́кер (англ. speaker — промовець), -а, ч. 1. Голова парламенту або палати парламенту в багатьох країнах. 2. Особа, яка повідомляє глядачів про рішення суддів на змаганнях із боксу.

Страз (нім. Strass від прізвища німецького винахідника, скловара та ювеліра наприкінці XVIII ст. Й. Страссера(Strasser), -а, ч, спец. Штучний камінь, який виготовляється з кришталю з домішкою свинцю; блиском і грою подібний до дорогоцінного каменя.

Т

Теплові́зор (тепло та латин. visus— зір), -а, ч. Прилад, який перетворює інфрачервоні промені, що випускають або відбивають різні об’єкти, на зображення, видиме на екрані.

Токси́чність (грецьк. toxikon— отрута), -ності, ж, спец. Отруйність, здатність деяких хімічних речовин шкідливо впливати на рослини, тварин і людину.

Тре́йлер (англ. trailer— тягти), -а, ч. 1. Тягач із причепом для перевезення великогабаритних неподільних вантажів. 2. Житловий будиночок на колесах, що причіпляється до автомобіля. 3. Відеоролик, який складається з коротких і зазвичай найбільш видовищних уривків фільму для його анонсування або реклами.

Тре́кінг(англ. trek— піші походи, переселятися), -у, ч. Вид активного відпочинку, пішохідна туристична подорож.

У

Увертю́ра (фр. ouverture, ouvrir — відкривати, починати), -и, ж. 1. Оркестрова п’єса, що є вступом до опери, балету, драми, кінофільму тощо. 2. перен. Початковий етап, вступна, попередня частина чого-небудь. 3. Самостійний оркестровий твір сонатної форми.

Ф

Фата́льний (фр. fatalisme, латин. fatalis — наперед визначений долею), -а, -е. 1. Неминучий, невідворотний; призначений долею. 2. Який зумовлює, визначає характер (звичайно негативний, небажаний) наступних дій, перебігу подій. 3. Який приносить горе, нещастя, страждання; згубний; позбавлений успіху, щастя; приречений на невдачу.

Фа́уна (латин. Fauna— у давньоримській міфології ім’я богині звірів, полів і лісів), -и, ж. Сформований історично тваринний світ, сукупність усіх видів тварин певної місцевості, країни або певного геологічного періоду; сукупність тварин певного типу, класу тощо.

Фейлето́н (фр. feuilleton, feuille — лист, аркуш), -у, ч. 1. заст. Розділ газети, у якому друкувалися статті на побутові теми, про мистецтво, літературу. 2. заст. Критична стаття про мистецтво, музику, літературу. 3. Невеликий літературно-публіцистичний твір, у якому висміюють і засуджують якісь вади, потворні явища суспільного життя.

Фено́мен (грецьк. phainomenon — те, що з’являється), -а, ч. 1. Рідкісне, незвичайне, виняткове явище. 2. Про когось надзвичайно видатного, про те, що є особливо визначним, винятковим, що дуже рідко трапляється; про людину з рідкісними здібностями, властивостями, нахилами. 3. філос. Явище, єдине у своєму роді, узяте в його цілісності, у єдності з його сутністю й дане нам у досвіді, сприйняте органами чуттів.

Фло́ра (латин. Flora — у давньоримській міфології ім’я богині квітів, весни та юності), -и, ж. 1. Сукупність усіх видів рослин, що ростуть на певній території або росли на ній у минулі геологічні епохи; рослинний світ узагалі. 2. Сукупність бактерій, що постійно живуть у якомусь органі.

Фо́льга (польськ. folga, латин. folium — лист), -и, ж. 1. Дуже тонкі блискучі листи або стрічки металів і сплавів (алюмінію, міді, латуні, олова, свинцю тощо), що їх використовують для прикраси виробів, пакування харчових продуктів, тютюну, а також для виготовлення конденсаторів, електродів. 2. Матеріал (паперова калька або прозора плівка з шаром порошку бронзи чи сухої фарби), який використовують у поліграфії для нанесення зображень на оправи книжок. Золота фольга.

Фо́рзац (нім. Vorsatz), -а, ч, спец. Подвійний аркуш паперу, що з’єднує книжку з внутрішньою частиною обкладинки, а також слугує для оформлення книжки.

Х

Хо́бі (англ. hobby — коник, пристрасть), невідм., с. Яке-небудь захоплення, улюблене заняття на дозвіллі.

Хора́л (середньолатин. choralis, від грецьк. chores — хор), -у, ч. Церковний багатоголосий хоровий спів; хвалебна духовна пісня (перев. у католиків і протестантів). || Музичний твір у такій формі.

Ш

Шта́пель (нім. Stapel — купа), -ю, ч. Короткий (40-150 см) відрізок штучного волокна; з пучка штапелю отримують пряжу — штапельне волокно, а з неї — штапельні тканини.

Штат (від нім. Staat — держава), -у, ч. 1. Державно-територіальна одиниця в складі деяких федеративних держав, яка користується тим або іншим ступенем самоврядування. 2. Постійний, установлений склад співробітників на якому-небудь підприємстві чи в установі.

ВІДПОВІДІ ДО ЗАВДАНЬ ІЗ КЛЮЧЕМ

с. 5. Енергодар. с. 6. Мова — не полова. с. 10. Вінегрет. с. 27. Єгор, Алла. с. 46. Футбол. с. 50. Хутро. с. 54. Манжет. с. 60. Алое. с. 69. Затемнення сонця. с. 83. «Кавказ», «Кобзар». с. 88. Остап, Андрій. с. 92. Барвінок. с. 96. Акула, росомаха. с. 102. Гуманізм. с. 104. Калина. с. 118. «Думка». с. 122. Лохина.

ВІДПОВІДІ ДО ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

с. 5. 1. А; 2. Г; 3. Д; 4. Б. с. 88. 1. А; 2. Б; 3. Д; 4. В.

с. 10. 1. Д; 2. А; 3. Б; 4. Г. с. 90. 1. А; 2. Г; 3. В; 4. Д.

с. 18. 1. А; 2. Г; 3. Б; 4. Д. с. 92. 1. В; 2. Д; 3. Г; 4. Б.

с. 19. Г. с. 103. 1. Б; 2. Г; 3. А.

с. 29. Б. с. 107. 1. В; 2. А.

с. 52. 1. Б; 2. В; 3. А; 4. Д. с. 110. 1. Г; 2. В.

с. 78. 1. А; 2. Д; 3. Б; 4. В. с. 125. 1. Б; 2. А; 3. В; 4. В; 5. Г.

с. 80. 1. А; 2. Б; 3. В; 4. Д.

с. 134-135. 1. В; 2. Г; 3. Г; 4. Г; 5. Б; 6. Б; 7. Б; 8. В; 9. 1) Б, 2) А, 3) Д, 4) Г;

10. 1) Г, 2) А, 3) В, 4) Д; 11. 1) Д, 2) Б, 3) Г, 4) В; 12. 1) Б, 2) В, 3) Д, 4) Г.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.