Підручник Природознавство 5 клас - О. Г. Ярошенко - Світоч 2018 рік

РОЗДІЛ III ЗЕМЛЯ - ПЛАНЕТА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ

ТЕМА 1 Земля як планета

§ 25. Розподіл сонячного світла і тепла на поверхні Землі

Вивчення параграфа допоможе вам:

• дізнатися про розподіл світла і тепла на Землі;

• зрозуміти, чому протягом року змінюється висота Сонця над горизонтом;

• з’ясувати, яка залежність існує між висотою Сонця над горизонтом, нагріванням земної поверхні і зміною пір року.

Як змінюється висота Сонця над горизонтом протягом року. Щоб з’ясувати це, пригадайте результати своїх спостережень за довжиною тіні, яку кидає гномон (жердина завдовжки 1 м) опівдні. У вересні тінь була однієї довжини, у жовтні вона стала довшою, у листопаді — ще довшою, у 20-х числах грудня — найбільшою. З кінця грудня тінь знову коротшає. Зміна довжини тіні гномона свідчить, що протягом року Сонце в полудень буває на різній висоті над горизонтом (мал. 73). Чим вище Сонце над горизонтом, тим коротша тінь. Чим нижче Сонце над горизонтом, тим довша тінь. Найвище піднімається Сонце в Північній півкулі 22 червня (у день літнього сонцестояння), а найнижче — 22 грудня (у день зимового сонцестояння).

Мал. 73. Зміни висоти Сонця і довжини тіні протягом року

Пори року. Розгляньте мал. 74. На ньому видно, що одна й та сама кількість світла й тепла, що надходить від Сонця, при його високому положенні потрапляє на меншу ділянку, а при низькому — на більшу. Яка ділянка буде нагріватися більше? Звичайно, менша, тому що на неї промені приносять стільки ж тепла і світла, як на велику ділянку.

Мал. 74. Залежність освітлення й нагрівання поверхні від кута падіння сонячних променів

Мал. 75. Зміна кута між сонячними променями і поверхнею Землі за порами року

Отже, чим вище Сонце над горизонтом, тим прямовисніше падають його промені, тим більше нагрівається земна поверхня, а від неї й повітря. Тоді настає літо (мал. 75). Чим нижче Сонце над горизонтом, тим менший кут падіння променів, тим менше нагрівається поверхня. Тоді настає зима.

Чим під більшим кутом до земної поверхні падають промені, тим більше вона освітлюється й нагрівається.

Нерівномірність розподілу сонячного тепла і світла на поверхні Землі. На поверхню кулястої Землі сонячні промені падають під різними кутами. Під найбільшим кутом до поверхні промені падають на екваторі. У напрямку до полюсів він зменшується (мал. 76, с. 110).

Продовжимо досліди з телурієм. Поставте глобус так, щоб лампа освітлювала півкулі рівномірно (земна вісь завжди має бути спрямована на північ). Зверніть увагу, що найяскравіше освітлення буде в районі екватора. Ближче до полюсів воно стає більш розсіяним, а самі вони ледь освітлюються косими променями. Пересунемо глобус по поверхні стола проти годинникової стрілки навколо лампи, як ми це робили в попередніх дослідах, спочатку на чверть кола. Добре видно, що освітлена ділянка змістилася на північ. Світло на півночі, хоча й слабке та розсіяне, доходить уже не лише до полюса, а й охоплює увесь район довкола нього. Можна помітити, що і найяскравіше освітлення поверхні змістилося з екватора далі на північ. Після проходження половини кола все повториться для Південної півкулі.

Майже прямовисно сонячні промені падають на екваторі. Земна поверхня там отримує найбільше сонячного тепла, тому обабіч екватора жарко цілорічно й змін пір року не буває.

Чим далі від екватора на північ чи на південь, тим кут між сонячними променями і поверхнею менший. Унаслідок цього менше нагрівається поверхня й повітря. Стає прохолодніше, ніж на екваторі. З’являються пори року: зима, весна, літо, осінь.

На полюси і приполярні райони взимку сонячні промені зовсім не потрапляють. Сонце по кілька місяців не з’являється з-за горизонту, і день не настає. Це явище називається полярна ніч. Поверхня й повітря сильно охолоджуються, тому зими там дуже суворі. Влітку ж Сонце місяцями не заходить за горизонт і світить цілодобово (ніч не настає) — це полярний день. Здавалося б, якщо так довго триває літо, то й поверхня мала б нагріватися. Проте Сонце там знаходиться низь ко над горизонтом, його промені лише ковзають поверхнею Землі і нагрівають її дуже слабко. Тому літо поблизу полюсів холодне.

Мал. 76. Зменшення кута між сонячними променями і поверхнею у напрямку від екватора до полюсів

Освітлення й нагрівання поверхні залежить від її розташування на Землі: чим ближче до екватора, тим більший кут між сонячними променями і поверхнею, тим сильніше вона нагрівається. З віддаленням від екватора до полюсів кут між сонячними променями і поверхнею зменшується, поверхня нагрівається менше і стає холодніше.

Значення світла і тепла для живої природи.

Сонячне світло і тепло потрібні всьому живому. Навесні і влітку, коли світла і тепла багато, рослини перебувають у розквіті. З приходом осені, коли Сонце над горизонтом знижується і зменшується надходження світла і тепла, більшість рослин скидають листя. З настанням зими, коли тривалість дня мала, природа перебуває в стані спокою, окремі тварини (ведмеді, борсуки) навіть впадають у сплячку. Коли настає весна і Сонце піднімається дедалі вище, рослини знову починають бурхливий ріст, оживає тваринний світ. І все це завдяки Сонцю.

Навесні рослини починають бурхливо розвиватись

Станьте дослідниками природи

Проведіть спостереження за тим, як листя кімнатних рослин реагує на сонячне освітлення.

Завдання 1. З’ясуйте, як розміщені листки кімнатної рослини, що стоїть на підвіконні. Чи не стала вона «однобокою», адже кожний листок намагається тягнутися до світла? Запишіть у зошиті дату і результати своїх спостережень.

Завдання 2. Поверніть рослину до вікна іншим боком.

Завдання 3. Приблизно через тиждень знову розгляньте розташування листків. Які відбулися зміни? Дату і результати цього спостереження знову запишіть у зошиті. Поясніть причину змін, що відбулися.

Скарбничка знань

Кімнатні рослини, такі як монстера, фікус, аспарагус, якщо їх поступово повертати до світла, розростаються рівномірно вусі боки. Але є і такі, що погано переносять подібну перестановку. Азалія, камелія, герань, фуксія, бегонія майже одразу скидають бутони, а то й листя. Тому під час цвітіння «чутливі» рослини краще не переставляти.

Перевірка знань

1. Від чого залежить нагрівання земної поверхні Сонцем?

2. Чому висота Сонця протягом року змінюється?

3. Чому в нашій місцевості відбувається зміна пір року?

4. Чому в напрямку від екватора до полюсів стає холодніше?

5. Поясніть, чому на екваторі немає пір року.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити