ПРИРОДОЗНАВСТВО 6 КЛАС
ВСТУП
Системою називають єдине ціле, що складається з окремих частин. При цьому складові частини системи не є випадковими, довільно взятими. Між ними обов’язково встановлюються певні зв’язки, і кожна частина впливає на інші й сама залежить від них.
Чи утворюватимуть систему розміщені на столі блокнот, олівець, ручка, бутерброд, ваза
з квітами (мал. 1)?
Мал. 1. Стіл та тіла, розміщені на ньому
Припустимо, що кожне з перелічених тіл може бути окремою частиною системи. Але чи існують між ними зв’язки, за якими можна стверджувати, що перед нами єдине ціле? Спробуємо це з’ясувати. Так, вазу можна переставити на інший стіл, замість ручки покласти олівець, бутерброд з’їсти. Такі зміни ніяк не позначаться на властивостях інших тіл, розташованих на столі. Звільнивши стіл від усіх перелічених предметів, ми також не побачимо в ньому жодних змін. Отже, розглянуті тіла не утворюють системи. Це лише випадковий набір тіл, між якими немає взаємозв’язків і взаємозалежності. Тобто вони не є складовими частинами системи, і наше припущення не підтверджується.
Природні системи
Вам відомо, що природу поділяють на живу і неживу. Тіла живої природи називають ще організмами, або живими істотами. їх дуже багато, вони мають різну форму, розміри, забарвлення, живуть у різних умовах (мал. 2). Кожна жива істота - це єдине ціле, складові частини якого діють чітко і злагоджено, тобто є системою.
Мал. 2. Багатоманітність живих організмів: 1 - риба; 2 - комаха; 3,8 - ссавці; 4 - птах; 5 - гриб; 6 - жаба; 7 - трав’яниста квіткова рослина; 9 - дерево
Як приклад природної системи розглянемо соняшник. Ця рослина (як і багато інших) має корінь, стебло, листок, а також чимало дрібних квіточок, зібраних у розкішне суцвіття, схоже на кошик. Перелічені частини рослини життєво важливі для неї. Якщо вилучити хоча б одну з них, організм утратить цілісність. Наприклад, без кореня у соняшник не надходитиме вода, без квіток не утвориться насіння.
Тіло соняшника складається з величезної кількості клітин. Загалом із клітин у природі побудовані тіла всіх живих організмів, окрім вірусів. Організми, які складаються з величезної кількості клітин, називають багатоклітинними. Соняшник - це приклад багатоклітинного організму.
Жива клітина одержує і переробляє поживні речовини, видаляє непотрібні, росте, розмножується, відповідає на подразнення.
Мал. 3. Будова клітини:
1 - ядро; 2 - зовнішня оболонка; 3 - цитоплазма
Мал. 4. Одноклітинні організми: 1 - водорість хламідомонада; 2 - амеба
Зазвичай клітини дуже малі за розмірами. Побачити їх можна тільки за допомогою збільшувальних приладів. Так, у світловий мікроскоп видно три основні частини клітини: ядро, цитоплазму та зовнішню оболонку (мал. 3). Ядро керує життєдіяльністю клітини, забезпечує передачу ознак від батьків потомству. Вміст клітини заповнює цитоплазма, багата на неорганічні та органічні речовини. Цілісність клітини зберігається завдяки зовнішній оболонці. Електронний мікроскоп, що збільшує у 100 тисяч разів, дає змогу роздивитися й інші складові частини клітини. Кожній з них у клітині належить певна роль, або функція.
Природним системам властиві також зовнішні зв’язки. Розглянемо приклади зовнішніх зв’язків рослинного організму. Так, його існування як природної системи було б неможливим без світла і тепла, що надходять від Сонця. (Пригадайте, що існує Сонячна система.) Або ще такий приклад зовнішніх зв’язків. Рослина отримує з ґрунту воду і поживні речовини. Натомість відмерлі рештки рослин поповнюють ґрунт гумусом.
Штучні системи
На відміну від природних систем, штучні системи створює людина. Робить вона це для поліпшення умов свого існування, запозичуючи багато чого від рослин і тварин. Так, на створення літаків, гелікоптерів людину надихнули тварини, здатні до польотів, - комахи, птахи, кажани. їх політ видається нам легкою справою, хоча це далеко не так. Наприклад, бджола у польоті робить крильцями 240-260 змахів за секунду! Тож конструкторам довелося чимало попрацювати, щоб підказане природою втілити у штучні системи, здатні переміщуватися в атмосфері.
Штучні системи (автомобілі, потяги, велосипеди, побутові прилади та інше) набагато полегшують життя людини. Наприклад, якби ми й досі визначали час за Сонцем чи Місяцем, то чи могли б вчасно приходити до школи, не пропускати по телевізору показ цікавого фільму, не спізнюватися на зустрічі тощо? Та нас виручає годинник (мал. 6) - штучна система для відліку часу. Годинників нині виготовляють дуже багато. Вони різні за формою, розмірами. Але головна складова частина кожного з них - годинниковий механізм. Є годинники, в яких він починає працювати завдяки стиснутій пружині. Такі годинники називають механічними. У них зубчасті коліщата годинникового механізму рухають секундну, хвилинну та годинну стрілки. Обертаючись, вони показують на циферблаті час. Усе це захищене від ушкоджень (потрапляння води, пилу, бруду) корпусом. Якщо якась із розглянутих частин годинника виходить із ладу, він псується. Іншими словами, цілісність системи порушується. Нині виробляють багато електронних годинників, роботу яких забезпечують батарейки.
Мал.5. Штучна система - годинник (1); годинниковий механізм (2)
Для сучасної людини звичним стає використання комп’ютера. Ця штучна система за секунду робить те, на що людині знадобляться години чи навіть дні. Комп’ютери дали змогу створити електронну мережу - Інтернет, завдяки якій спілкування не знає кордонів. Однак, незважаючи на їхню фантастичну досконалість, комп’ютери - творіння розуму і результат невтомної праці Людини. Як бачимо, людина досягла великих успіхів у створенні штучних систем.
Підсумки
о Система - це єдине ціле, що складається з окремих взаємопов’язаних частин.
о Розрізняють природні та штучні системи. Штучні системи, на відміну від природних, створені людиною.
о Прикладами природних систем є живі організми, ліс, річка тощо.
о Завдяки взаємозв’язкам між клітинами, тканинами та органами забезпечується цілісність живих істот як природних систем.
Сторінка природодослідника
Виконайте завдання. З’ясуйте, чи можна побутові прилади вважати штучними системами. Для цього вам знадобиться котрийсь із електричних приладів, інструкція до нього і, можливо, консультація дорослих.
Дія 1. Детально ознайомтеся із зовнішнім виглядом вибраного вами приладу; розгляньте, з яких частин він складається.
Дія 2. Дізнайтеся про призначення складових частин приладу. З’ясуйте, як робота кожної з них позначається на роботі інших.
Дія 3. Прочитайте інструкцію з користування вибраним вами приладом. З допомогою дорослих роздивіться схему його внутрішньої будови.
Дія 4. Зробіть висновок, чи є обраний для дослідження прилад системою.
Сторінка ерудита
Рослинні і тваринні організми та штучні системи із часом припиняють існування. Але живі системи, на відміну від штучних, здатні самовідтворюватися, тобто утворювати собі подібних. Так, із насінин однієї рослини пшениці наступного року зможе вирости більше десяти подібних до неї рослин. Штучні системи такої властивості не мають. Їх виготовляє та вдосконалює людина. Наприклад, телефонний апарат за 130 років із часу появи телефонного зв’язку змінився до невпізнанності (мал. 7).
Мал. 7. Телефонні апарати
Перевірте свої знання
1. Дайте визначення системи. 2. Наведіть приклади природних і штучних систем. 3. Що є складовими частинами таких природних систем, як рослинний і тваринний організм? 4. Чим природні системи відрізняються від штучних? 5*. Наведіть якомога більше прикладів зовнішніх зв’язків систем.