ПРИРОДОЗНАВСТВО 6 КЛАС

Тема 2 ПРИРОДНІ ТА ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ

 

§ 14. ҐРУНТ

 

Ґрунт — це верхній родючий шар земної кори. Утворюється він у процесі взаємодії всіх природних компонентів — повітря, води, гірських порід, рослин, тварин, грибів, бактерій. За багато сотень років верхній шар гірських порід перетворився на ґрунт. Із ґрунту рослини за допомогою коренів поглинають воду з Розчиненими в ній мінеральними речовинами. З решток рослин 1 тварин поступово утворюється гумус. Він скріплює частинки гірських порід, завдяки чому верхній шар земної кори стає пухкішим, проникним для води та повітря.

У ґрунті вода не буває хімічно чистою, оскільки в ній завжди розчинені мінеральні речовини. Нерозпушений ґрунт швидко висихає. Тому у посуху потрібно часто розпушувати його навколо рослин — руйнувати капіляри.

Ґрунт — середовище життя для багатьох організмів (мал. 65). Багато з них «працюють» день і ніч, щоб одні речовини перетворити на інші, придатні для засвоєння рослинами.

Ґрунт складається з уламків гірських порід (піску, глини), солей, відмерлих решток організмів, гумусу, води, повітря, живих організмів (коренів рослин, тварин, грибів, водоростей, бактерій). Усі складові частини ґрунту — не просто суміш, а єдине особливе природне тіло, екологічна система, компонент таких більш складних екологічних систем, як ліс, луки, поле, сад тощо.

 

Мал. 65. Життя в ґрунті: 1 — щипавка, 2 — жук-гнойовик, 3 — павук тарантул, 4 — дощовий черв’як, 5 — руда лісова мурашка, 6 — кістянка, 7 — мікроскопічні гриби, 8 — інфузорія-туфелька,

9 — кріт звичайний, 10 — бактерії

Мал. 66. Взаємодія компонентів природи під час утворення ґрунту

Утворення ґрунту — складний і довготривалий процес. Спочатку гірська порода руйнується під впливом води, повітря, температури та живих організмів. Між частинками гірської породи поселяються мікроорганізми і лишайники, результатом життєдіяльності яких є утворення органічної речовини. З часом гірська порода руйнується ще більше, а органічна речовина поступово накопичується.

Основну роль у ґрунтотвірному процесі відіграють рослини, гриби, а також мікроорганізми і тварини, які живуть у ґрунті. Вони збагачують його поживними речовинами, поліпшують структуру і водопроникність. Отже, утворення ґрунту відбувається завдяки взаємодії організмів, гірських порід, сонячного випромінювання й опадів (мал. 66).

Якщо змінюються властивості хоч одного компонента ґрунту, то він реагує на це як система — змінюється його структура, Родючість тощо. Внутрішні і зовнішні зв’язки ґрунту зазнають змін. Особливо тісно ґрунт пов’язаний із рослинністю, яка найбільше впливає на формування різних ґрунтів.

Мал. 67. Захист ґрунту від розмивання водою та вивітрювання за допомогою лісонасаджень уздовж дороги (1), на вершині пагорба (2)

Чорноземи — головне природне багатство України — сформувалися під степами. На розчленованих балками рівнинах, біля крутих берегів річок, під дубовими лісами утворилися сірі лісові ґрунти. На пісках і супісках під дубово-сосновими лісами сформувалися дерново-підзолисті ґрунти.

Різні ґрунти мають різну родючість (чорноземи — більшу, сірі лісові — меншу, дерново-підзолисті — найменшу). Для підвищення родючості ґрунти удобрюють перегноєм, азотними, фосфорними, калійними добривами. Рослини краще ростуть на пухких ґрунтах. Тому люди розпушують і розорюють ґрунти. Проте це спричинює вивітрювання та розмивання ґрунтів водою, тобто їх ерозію.

Невміле застосування мінеральних добрив, отрутохімікатів призводить до знищення живих організмів у ґрунті і спустошує його. Бувають випадки, коли родючі землі захаращуються сміттям, битим склом, пластмасою, рештками металевих виробів.

Як же охороняти ґрунт і зберігати його родючість? Важливу роль у цьому відіграють рослини. Вони захищають ґрунт від ерозії, скріплюють частинки його верхнього шару, перешкоджають воді та вітру розносити ці частинки. Небезпечні щодо ерозії місця (особливо вершини пагорбів) потрібно засаджувати деревами (мал. 67), на схилах робити сходинки-тераси, розорювати схили лише упоперек (мал. 68), щоб зменшити швидкість стікання води. Не можна забруднювати ґрунт сміттям, зловживати мінеральними добривами й отрутохімікатами.

 

Мал. 68. Правильне (1) і неправильне (2) розорювання ґрунтів на схилах

Використання добрив і пестицидів та його наслідки. Внесення в ґрунт органічних і мінеральних добрив є одним із важливих агрономічних заходів.

Для окультурення ґрунту найбільше значення мають органічні добрива: гній, компости, пташиний послід тощо. Добрі результати дає одночасне внесення органічних і мінеральних добрив, наприклад, азотних, калійних, фосфорних. Відомо, що при систематичному і раціональному використанні добрив значно підвищуються родючість ґрунту і врожайність культур.

Проте внесення добрив може погіршувати екологічний стан та родючість ґрунту. Надмірна кількість добрив на полях порушує природний цикл кругообігу природних речовин не лише у полі, а й у біосфері.

Надлишок добрив шкідливо впливає на біологічну повноцінність і харчові якості вирощуваних овочевих культур, зелених кормів. Бульби картоплі, вирощені в таких умовах, містять мало крохмалю, погано зберігаються. Внаслідок надмірного внесення добрив у рослинах накопичуються шкідливі речовини, що стає небезпечним для тварин і людей, які вживають такі рослини.

і хвороб. діють вони швидко й ефективно, проте їх застосування має також негативні наслідки для довкілля і здоров’я людей. Усі пестициди є хімічними сполуками, що не утворюються природним шляхом. Тому втручання їх у природні системи може порушувати зв’язки між компонентами живих систем.

Охороні навколишнього середовища і ґрунтів сприяє використання сучасних прогресивних систем удобрення та раціональних методів боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур, згідно з якими необхідно: додержуватися встановлених норм внесення добрив; не вносити добрив у талий ґрунт; азотні добрива вносити навесні; не залишати на полях невикористаних добрив; не вносити добрива в ґрунти водоохоронних зон; узгоджувати удобрення з прогресивними агротехнічними заходами, сівозмінами і раціональними способами захисту рослин.

Ґрунтом називають верхній родючий шар земної кори, що складається з уламків гірських порід, солей, відмерлих решток організмів, гумусу, води, повітря, живих організмів.

Ґрунт — екологічна система, у якій всі елементи взаємопов’язані.

1. Що таке ґрунт? 2. Назви складові частини ґрунту. 3. Які бувають ґрунти? 4. Які ґрунти переважають у вашій місцевості?

5. Чому землю необхідно удобрювати? Наведи приклади органічних і мінеральних добрив.

? 1. Назви процеси, що призводять до зменшення родючості ґрунту. 2. Яку роль відіграють добрива у підвищенні врожайності?

3. Охарактеризуй роль організмів у ґрунтоутворенні.

1. У чому виявляються негативні наслідки недостатнього або надмірного внесення добрив у ґрунт? 2. Обговоріть та спробуйте доповнити правила охорони ґрунтів: а) вносити органічні та мінеральні добрива, щоб збагатити ґрунт поживними речовинами, які поглинаються рослинами; б) розорювати ґрунти упоперек схилів, щоб запобігти ерозії; в) створювати захисні лісонасадження, щоб уникнути ерозії; г) збільшувати родючість внаслідок зрошення у засушливих місцях, осушення занадто зволожених ґрунтів.

Щоб зберегти родючість землі, потрібно дбайливо до неї ставитися, дотримуватися правил охорони ґрунтів.

Мал. 69. Безвідвальний обробіток ґрунту (1) і оранка плугом (2)

Проект

Ґрунтозахисний обробіток землі

Мета проекту: дізнатися про методи ґрунтозахисного обробітку і направити дані про них у відповідні громадські організації.

Хід роботи

1.     Ознайомитися з літературою, що стосується ґрунтозахисного обробітку в Україні і за кордоном.

2.     Зібрати відомості про безвідвальний обробіток ґрунту (мал. 69, 1), запроваджений у 1973—1988 pp. на Полтавщині вченим, агрономом Ф. Т. Моргуном.

3.     Зробити висновки про те, який обробіток ґрунту (за допомогою плуга (мал. 69, 2) чи безвідвальний) більшою мірою зберігає родючість ґрунту (рятує його від вивітрювання, пересихання, сприяє накопиченню гумусу тощо).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити