СЛОВНИЧОК

 

Автотрофний (від грецьких слів «сам» і «живлення») — тип живлення, при якому організми створюють необхідні для свого життя органічні речовини з неорганічних у процесі фотосинтезу.

Астрономія (від грецьких слів «зоря» і «закон») — наука про будову і розвиток небесних тіл, про Всесвіт.

 Атмосфера (від грецьких слів «пара» і «куля») — повітряна оболонка Землі, пов’язана з нею силою тяжіння; обертається разом із Землею як одне ціле.

Безвідходний виробничий цикл — виробництво, яке застосовує технологію, що зводить до мінімуму кількість відходів у виробництві чого-небудь або передбачає використання відходів.

Біосфера (від грецьких слів «життя» і «куля») — оболонка життя; охоплює нижню частину атмосфери, гідросферу і верхню частину літосфери.

Вага — сила, з якою нерухоме відносно Землі тіло діє на опору внаслідок дії сили тяжіння.

Важіль — простий механізм у вигляді стержня, що може обертатися навколо нерухомої точки опори і служить для піднімання, підважування чого-небудь, зрівноважуючи більшу силу за допомогою меншої.

Вид — група споріднених між собою організмів, які мають спільні зовнішні та внутрішні ознаки і дають плодюче потомство.

Географія (від грецького слова «землеопис») — наука, що вивчає поверхню Землі, природні умови, закономірності їх поширення.

Гетеротрофний — тип живлення, при якому організми використовують готові органічні речовини, створені іншими організмами.

Гідросфера (від грецьких слів «вода» і «куля») — водна оболонка Землі, до складу якої входять океани і моря, водні об’єкти суходолу, сніговий покрив, льодовики.

Ґрунт — верхній родючий шар земної кори, утворений у результаті взаємодії різних ґрунтоутворюючих факторів: гірських порід, клімату, рослинності, тваринного світу, мікроорганізмів, рельєфу місцевості.

Гумус — складова частина ґрунту, утворена з перегнилих рослинних і тваринних решток внаслідок життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів.

Добрива азотні — мінеральні добрива, що є хімічними сполуками, які містять у своєму складі хімічний елемент Нітроген.

Добрива калійні — мінеральні добрива, що є хімічними сполуками, які містять у своєму складі хімічний елемент Калій.

необхідні для рослин поживні елементи.

Добрива фосфорні — мінеральні добрива, до складу яких входить хімічний елемент Фосфор, необхідний для утворення багатьох органічних речовин у рослинах.

Довкілля — середовище життя, з яким жива істота пов’язана обміном речовин, енергії, інформації.

Екосистема (від грецького слова «середовище») — природна система, у якій живі організми і середовище їх існування об’єднані в єдине ціле завдяки обміну речовин і енергії.

Енергія (від грецького слова «дія», «діяльність») — здатність тіла виконувати роботу.

Енергія кінетична — енергія рухомого тіла.

Енергія потенціальна — енергія, що зумовлюється взаємодією тіл і залежить від їх взаємного розташування.

Живлення — процес надходження в живий організм речовин, необхідних для його життєдіяльності.

Заказник — ділянка земної поверхні, у межах якої охороняється один або кілька природних компонентів (рослини, тварини, водойми тощо). У заказниках дозволяється господарська діяльність, яка не завдає шкоди природоохоронному об’єкту.

Закон природи — твердження, що відображає суттєві, повторювані, незалежні від людини зв’язки в природі.

Закономірність — відображає істотні, повторювані зв’язки в навколишньому світі, може відбивати зміст кількох законів.

Заповідник — ділянка земної поверхні, виділена для збереження природних комплексів з усіма їх компонентами. У заповідниках забороняється будь-яка господарська діяльність.

Календар — система лічення проміжків часу, заснована на періодичності руху небесних тіл.

Клітина — основний структурний елемент рослинних і тваринних організмів, що забезпечує їхнє відтворення, розвиток і життєдіяльність.

Компонент (від латинського слова «складова», «частина») природний — складова частина природи певної ділянки Землі (повітря, вода, гірські породи, ґрунт, живі організми).

Концентрація (від латинського слова «накопичення», «скупчення») — ступінь насиченості, відношення кількості компонента системи до її об’єму.

Корінь — один із основних вегетативних органів рослини.

Кристали (від грецького слова «лід») — тверді тіла, що мають природну форму багатогранника і внутрішню впорядковану будову

Міксотрофний (від грецьких слів «змішувати» і «живлення») — мішаний тип живлення організмів, який включає автотрофний і гетеротрофний типи.

Мінерал (від латинського слова «руда») — природна неорганічна речовина, що входить до складу земної кори і є складовою частиною гірських порід і руд.

Образ природи — індивідуальна система знань людини про природу, яка складається у її свідомості внаслідок пояснення явищ, властивостей об’єктів, зв’язків між ними на основі загальних закономірностей природи.

Окиснення — сполучення якої-небудь речовини з Оксигеном.

Орган (від грецького слова «знаряддя», «інструмент») — частина живого організму, що виконує одну або кілька функцій.

Органи вегетативні — органи рослини, що служать для підтримання життя рослини.

Органи генеративні — органи рослин і тварин, пов’язані з функцією статевого розмноження.

Організм — будь-яка жива істота; розрізняють рослинні, тваринні та інші організми.

Органоїди (від грецьких слів «орган» і «подібний») — постійні компоненти тваринних і рослинних клітин; виконують різноманітні функції, необхідні для життєдіяльності клітин.

Осмос (від грецького слова «поштовх», «тиск») — спрямований рух розчинника крізь перетинку, яка є проникною лише для молекул розчинника.

Пагін — один із основних органів рослини з розташованими на ньому бруньками і листками.

Періодичні зміни — зміни, які повторюються через певні рівні проміжки часу.

Пластиди — органоїди рослинних клітин.

Плід — орган рослини, що утворюється при статевому розмноженні після запліднення і містить насіння.

Порода тварин — створена людиною група свійських тварин одного виду, які відрізняються специфічними господарсько-корисними ознаками.

Породи метаморфічні — речовини, які утворюються з осадових або магматичних порід під дією теплоти, тиску, хімічних реакцій.

це ділянка земної поверхні, у межах якої природні компоненти закономірно поєднуються, тісно взаємодіють і впливають один на одного.

Природничо-наукова картина світу — система знань про природу, що створюється людьми на певному етапі вивчення природи; в основі цієї системи знань лежать найбільш загальні, відомі людям, закономірності природи.

Продих — мікроскопічний щілиноподібний отвір у шкірці рослин разом із двома спеціальними клітинами, що його оточують.

Процес (від латинського слова «просування») — послідовна зміна явищ.

Регенерація (від латинського слова «відновлення») — це здатність організму повністю або частково відновлювати втрачену або пошкоджену частину тіла.

Речовина — все те, з чого складаються тіла. Речовина не має форми, об’єму, маси, а характеризується густиною, кольором тощо і знаходиться у певному агрегатному стані.

Робота механічна — фізична величина, що дорівнює добутку сили на переміщення. Вимірюється у джоулях. Виконується тоді, коли на тіло діє сила і воно рухається.

Розмноження — здатність живих організмів відтворювати подібних собі.

Розмноження вегетативне — розмноження рослин за допомогою вегетативних органів, при якому з частин материнського організму утворюються нові особини.

Сила — фізична величина, що є мірою взаємодії тіл.

Синтез (від грецького слова «сполучення», «з’єднання») — об’єднання (подумки чи реально) різних елементів того, що пізнаємо, у єдине ціле.

Система (від грецького слова «поєднання», «утворення») — сукупність визначених елементів, між якими існує закономірний зв’язок, взаємодія.

Система видільна — система органів у тварин і людини, основна функція якої полягає у виведенні з організму надлишку води, рідких продуктів обміну, солей та шкідливих речовин.

Система кровоносна — серце та система судин в організмі тварин і людини, по яких рухається кров.

Система нервова — сукупність структур в організмі тварин і людини, що здійснюють взаємозв’язок окремих органів між собою і всього організму з довкіллям.

допомогою яких відбувається газообмін між організмом і довкіллям.

Система травна — сукупність органів, що забезпечують переробку й засвоєння поживних речовин організмом тварин і людини.

Ситоподібні трубки — основні провідні елементи рослини, що мають вигляд решітчастих трубок; складаються з живих клітин, по яким рухаються органічні речовини.

Сонячна батарея — пристрій, що перетворює отриману енергію Сонця на електроенергію.

Сорт — група культурних рослин одного виду, подібних за зовнішньою і внутрішньою будовою та господарськими властивостями, які виведені людиною з метою підвищення врожайності.

Спори — утворення, що складаються з однієї або декількох клітин, укритих щільною, стійкою до впливу зовнішніх умов оболонкою.

Стебло — вегетативний орган рослини, що несе на собі бруньки, листки та органи розмноження.

Структура (від латинського слова «будова», «устрій») — взаєморозміщення та взаємозв’язок складових елементів системи.

Судини рослин — провідні елементи рослини, що являють собою трубки, по яких рухається вода і розчинені в ній мінеральні речовини.

Суцвіття — сукупність квіток із закономірним розміщенням.

Тиск — фізична величина, яка вимірюється силою, що діє на одиницю поверхні перпендикулярно до неї.

Фізика (від грецького слова «природа») — наука про будову та властивості тіл неживої природи, а також про загальні закони природи.

Фотосинтез (від грецьких слів «світло» і «з’єднання») — процес утворення рослинами органічних речовин із неорганічних за участю енергії сонячного світла.

Функція (від латинського слова «виконання») — діяльність, обов’язок, робота.

Хімія — наука про склад, будову, властивості та перетворення речовин.

Хлорофіл — зелений пігмент рослин, за участю якого відбувається фотосинтез.

Хлоропласти — пластиди рослин, які забарвлені пігментом хлорофілом у зелений колір і беруть участь у фотосинтезі.

Червона книга — офіційний документ про сучасний стан видів тварин і рослин, що перебувають під загрозою зникнення, та заходи щодо їх збереження і науково обґрунтованого відтворення.