Підручник Філософія 11 клас - Кремень В. Г. - Грамота 2012 рік

Тема 2. ЛЮДИНА ТА ЇЇ БУТТЯ У СВІТІ

§ 6. Основні цінності людського буття

Людина як людина — це індивід, персонально атомарна, психофізіологічно неподільна, соціально-культурна, унікально-особис- тісна організація. Для себе індивід відкривається як найзначніша одиниця у світі, яка переважає будь-які абсолюти.

Свобода розширює вузькі горизонти знеособленої свідомості, корпоративних спільнот, культивує суб’єктивність як дієздатну, діяльну субстанцію, повноцінне життєве «Я». Культура, уключаючи індивід у світ гуманітарних цінностей, досягає регулювання міжособистісних взаємодій, підносить людину до висоти відповідальності.

Людський індивід — явище соціальне. Він постає як буття «у собі» через вплив «іншого». Якщо «Я» захоче знайти себе, йому не обійтися без звернення на «ти» і без визнання суспільного. Основа формування особистісного — це постійний перехід зовнішнього у внутрішнє з нарощуванням власної величі, самозабезпечення, самовідкриття. Реалізація природи «Я» виявляється в особливому культуротворчому принципі його існування. Буття «Я» є також продукт культури, це — «буття тут», тепер, серед людей, зі своїм минулим і майбутнім. Реальна особистість як ціле — це рух від свого буття до буття іншого.

Е. Расел. Прометей. 1994 р.

• У давньогрецькій міфології титан, який викрав у богів з Олімпу вогонь та передав його людям. За це був прикутий до скелі й приречений на вічні муки.

Важлива роль у становленні «Я» належить комунікації — спілкуванню, контактам у стані особистої свободи, ненав’язаної відкритості, довільності, довіри, взаємовироблення «Я» — «Ти». Людина не об’єкт, а представник людства. Особистість протистоїть не закону, не спільності, не «Ми», а безособистісному, безвідповідальному. У цьому її призначення, її доля; нею є свобода переборення, творчості, а не рабства.

Завдяки спілкуванню сутнісна природа «Я» виявляється в установленні мостів взаємності. «Я» не замкнене тільки в собі, воно живе з іншими (спільнотою), для інших, розкривається в ставленні до інших. Здобуття особистісного відбувається через втрату біологічного, через усвідомлення перебування в культурі, соціальній пам’яті. Залучення «Я» до особистісно-морального буття означає занурення в стихію високодуховного, наповненого ідеалами життя, що керується законами не органічно-матеріального, а ціннісного існування. Коли сприйнятливість «Я» невисока, піднесене приходить у занепад, особистість втрачає орієнтацію на ідеали, відбувається деградація «Я», що виявляється в поверненні до природного стану, тобто «тварності» (Г. Сковорода).

Особистісне «Я» виходить за межі буття «наявного». Вихід відбувається завдяки включеності «Я» в рухомі, мінливі поведінкові контексти, що підкреслюють його екзистенційність.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити