Підручник Філософія 11 клас - Кремень В. Г. - Грамота 2012 рік

Тема 2. ЛЮДИНА ТА ЇЇ БУТТЯ У СВІТІ

§ 8. Роль особистості в історичному процесі

Суб’єктом суспільного розвитку є особистість, соціальний вияв якої виражений у конкретній індивідуальній характеристиці. Найглибші витоки ролі особистості в суспільстві закладені в її суспільній природі. Витоки ролі особистості в історії — у її нерозривному зв’язку із соціальними спільнотами, соціальними відносинами.

Активна роль особистості в суспільстві виражається в тому, що у сфері виробництва людина постійно вдосконалює знаряддя праці й накопичений досвід. У соціально-політичній сфері людина, відчуваючи активність інших людей, постійно впливає на них, на всі існуючі відносини. У засвоєнні, створенні та вдосконаленні духовних цінностей активність людини цілком очевидна.

Я вже немолодий і люблю життя. Але я не став би принижуватися й тремтіти від страху перед думкою про смерть. Щастя не перестає бути щастям, коли зоно коротке, а думки і любов не позбавлені своєї цінності через те, що мінливі. Багато людей трималися з гідністю на ешафоті; ця гордість повинна навчити нас бачити істинне місце людини у світі.

Б. Рассел

Геніальні особистості — це метеори, покликані згоріти, щоб освітити свою епоху.

Наполеон Бонапарт

Саме в особистостях, їхніх діях знаходить своє втілення роль народних мас, груп та інших соціальних спільнот в історії. Адже народ, нація взагалі самі собою не діють. Ніяких їхніх дій, відносин, ніякої їхньої боротьби немає і не може бути поза конкретними діями, вчинками окремих особистостей, окремих індивідів. Особистість як рушійна сила в історії має і свій власний зміст, який не розчиняється в спільнотах, у спільних діях. Саме від особистості, від її дій, конкретних вчинків залежить неповторний колорит суспільного життя, його унікальність. Тому історичний процес є процесом зростання ролі особистості в суспільстві.

Особливе місце у філософії займає проблема видатних та історичних особистостей. В оцінці їхньої ролі в історії ми маємо надзвичайно велику амплітуду коливань. Так, на думку Б. Рассела, якби сто найвидатніших людей Європи були вбиті в дитинстві, то світова історія склалася б по-іншому, аніж це було насправді. Разом із тим на роль особистостей у розвитку суспільства впливають екологічні умови та соціальні установи, об’єктивне середовище та індивідуальність історичної особи.

Постає запитання: від чого залежить роль такої особистості в суспільному розвитку? Можливими варіантами відповідей можуть бути: 1) від здібностей, таланту, геніальності; 2) від становища в суспільстві (в економіці, політичному житті, у державі); 3) від того, яку групу, партію очолює ця особистість (а звідси — більша чи менша її роль, прогресивна чи консервативна); 4) від того, як глибоко розуміє ця особистість історичні завдання та закони розвитку суспільства, спрямованість такого розвитку; 5) від того, з якою енергією вона діє; 6) від того, наскільки сприяють особистості об’єктивні умови її діяльності. Адже якщо вони ще не склалися, ніякого впливу на історію вона не здійснить, не зможе підняти маси на боротьбу.

Ж. Етр. Наполеон Бонапарт на перевалі. 1800 р.

• Великий французький полководець і державний діяч, який вплинув на хід світової історії.

Питання про роль видатних історичних особистостей у філософській теорії розглядається досить ґрунтовно. Цілком очевидно, що історична особистість, її роль є своєрідним результатом двох складових: соціальних умов, суспільних потреб, з одного боку, і якостей конкретної особистості — з іншого.

Суб’єктом суспільного розвитку є також народ. Ще Г. В. Ф. Гегель відзначав, що «поступальний рух світу відбувається лише завдяки діяльності величезних мас і стає помітним лише за досить значного обсягу створеного», тобто завдяки продуктивній діяльності народних мас.

Поняття «народ» багатозначне. У широкому розумінні народ — це все населення тієї чи іншої країни (тобто це демографічне розуміння цього поняття). В етносоціальному розумінні — це термін, що означає різні форми етнічних спільностей людей (плем’я, народність, нація тощо). Розуміння народу як суб’єкта історії бере початок з ідеї Й. Гердера про державний організм як «живу особу» історії. Проте одна з найглибших суперечностей історії людства полягає в тому, що люди самі роблять свою історію, хоча ні зовнішня природа, ні їхня власна — людська — від них не залежать.

Майже всі, хто задумується над історією, визнають, що в її «живому поступі» беруть участь і широкі народні маси, і видатні історичні особистості, які суттєво впливають на долю країн і народів, і еліти (економічна, політична, інтелектуальна та ін.). Тобто групи «вибраних», впливових осіб, безпосередньо причетних до влади, і з яких виокремлюються видатні особистості. Адже еліти з’являються як вираження інтересів певних історично висхідних соціальних груп. Залишається констатувати, що історія рухається у взаємодії народних мас, еліт та особистостей.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити