Тема 3. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ ДУШІ, СВІДОМОСТІ ТА РОЗУМУ

Кожна людина повинна насамперед турбуватися не про тіло, не про гроші, а про душу, щоб вона була якомога кращою.

Сократ

Блаженство полягає в душевній діяльності, що прирівнюється до добродійності.

Арістотель

Природа і сутність свідомості вивчається від часу виникнення філософії і науки. Однак мислення людини залишається великою таємницею як для інших, так і для самої себе. Тому свідомість була і залишається актуальним об’єктом філософського аналізу. Свідомість має складну й багатогранну природу. Крім філософії, свідомість вивчають такі науки, як: фізіологія, біологія, психологія, медицина, соціологія тощо. На відміну від спеціальних наук, кожна з яких розглядає феномен свідомості під своїм кутом зору, філософія прагне до цілісного, системного осягнення місця людини у світі. Виявлення особливостей функціонування свідомості на суб’єктно- культурних, духовних рівнях (індивідуальному і суспільному), у різних конкретно-історичних умовах дає можливість виробити об’ємну, цілісну картину суб’єктивного світу людини.