Підручник Філософія 11 клас - Кремень В. Г. - Грамота 2012 рік

Тема 3. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ ДУШІ, СВІДОМОСТІ ТА РОЗУМУ

§ 6. Суспільна свідомість та її структура

Суспільна свідомість є сукупністю ідеальних форм (поняття, судження, погляди, почуття, ідеї, уявлення, теорія), які охоплюють і відтворюють суспільне буття, вироблені людством у процесі освоєння природи й соціальної історії. Суспільна свідомість не тільки відображає суспільне буття, а й творить його, здійснюючи випереджаючу, прогностичну функцію щодо суспільного буття.

Випереджаюча роль суспільної свідомості проявляється в її соціальній активності. Вона пов’язана в основному з науково-теоретичним рівнем відображення дійсності, глибоким усвідомленням суб’єктом своєї відповідальності за прогрес суспільства. Теорії та ідеї не можуть обмежуватися лише ідеальним існуванням. Відображаючи певні інтереси людей, вони здатні перетворюватися на реальність, утілюватися на практиці. Активність, функціонально- регулятивний зміст цінностей суспільної свідомості потрібно розуміти як цілеспрямований вплив на суспільну практику, на хід її розвитку шляхом мобілізації духовної енергії людей, підвищення їхньої соціальної активності.

Зигмунд Фрейд

Видатний австрійський мислитель, розробник концепції «несвідомого» (теорії психоаналізу).

Процес формування і збагачення суспільної свідомості особистості виступає не тільки як мета, а й як передумова здійснення багатогранних завдань пошуку шляхів вирішення суперечностей суспільного розвитку. Коли ідеї, почуття, що становлять сутність суспільної свідомості, оволодівають людьми, стають матеріальною силою, вони виступають як важлива рушійна сила всебічного прогресу суспільства. А цінності суспільної свідомості, процес її формування і функціонування виступають як специфічний інструмент регулювання суспільного розвитку.

Суспільна свідомість може існувати тільки тоді, коли є її конкретні носії — людина, соціальні групи, спільності, конкретні особистості та інші суб’єкти. Без основних носіїв суспільної свідомості — конкретних людей — вона неможлива. Тому суспільна свідомість здатна існувати й повноцінно функціонувати тільки в індивідуальному, тобто через індивідуальну свідомість, що є духовним світом конкретної особистості, її поглядами, почуттями, уявленнями, настроями.

Що таке я сам? Що я зробив? Я зібрав і використав усе, що бачив, чув, спостерігав. Мої праці виплекані тисячами різних індивідів, невігласами й мудрецями, розумними та дурнями; моя праця — праця колективної істоти, і має вона ім’я Ґете.

Й. В. Ґете

Суспільна та індивідуальна свідомість перебувають у взаємозв’язку і взаємозалежності, оскільки в них загальне джерело — буття людей, за основу якого взято активну діяльність. Разом із тим взаємозв’язок суспільної та індивідуальної свідомості не означає їх абсолютної ідентичності. Індивідуальна свідомість конкретніша, багатогранніша, ніж суспільна. Вона включає неповторні, властиві тільки цій людині особливості, що формуються на основі специфічних особливостей її конкретного буття. З іншого боку, суспільна свідомість — це не просто арифметична сума індивідуальних свідомостей, а нова якість. Суспільна свідомість, порівняно з індивідуальною, відображає об’єктивну дійсність глибше, повніше, а отже, і багатше. Вона абстрагується від тих чи інших конкретних характеристик, властивостей індивідуальної свідомості, убираючи найбільш значиме, суттєве. Тим самим суспільна свідомість ніби підноситься над свідомістю індивідів. Однак це не означає нівелювання свідомості індивіда. Навпаки, урахування специфіки індивідуальної свідомості, її багатогранності, неповторності всього того, що становить сутність духовності особистості, є надзвичайно важливою умовою формування та розвитку цінностей духовної культури, свідомості людини.

Суспільна свідомість є надзвичайно складним явищем, що має динамічну, складну структуру, яка зумовлюється структурою суспільного буття. Одним з елементів структури суспільної свідомості є її різні рівні — буденна й теоретична свідомість, ідеологія та суспільна психологія.

Буденна та теоретична свідомість характеризують певний зріз структури суспільної свідомості, фіксуючи її компоненти в міру проникнення в сутність тих явищ суспільного життя, що виступають об’єктом пізнання. Буденна свідомість як сукупність конкретних умов життєдіяльності людей розвивається на основі їхнього повсякденного досвіду. Буденний рівень суспільної свідомості включає емпіричні знання про об’єктивні процеси, погляди, настрої, традиції, почуття, волю. Теоретичний рівень суспільної свідомості виходить за межі емпіричних умов буття людей і виступає як певна система поглядів, прагне проникнути в саму суть явищ об’єктивної дійсності, розкрити закономірності їх розвитку та функціонування. Тільки теоретична свідомість здатна вловити закономірні тенденції розвитку суспільного життя, складний взаємозв’язок його розвитку в усій складності та багатогранності. Вона спрямована на виявлення найсуттєвіших рис названих процесів.

• У своїх масових прагненнях, вимогах, оцінках, сподіваннях людство порушує суспільну свідомість.

Отже, як рівень суспільної свідомості, буденна свідомість не залишається незмінною. Зміни, що відбуваються в ній, усе більше пов’язані з виведенням її змісту за межі панівних догм, вузькості, тільки чуттєвих аспектів свідомості, фіксації лише зовнішньої сторони суспільно-практичної діяльності людей. Важливо, щоб буденна свідомість як компонент структури суспільної свідомості максимально повно відходила від неправильного, ілюзорного, спотвореного відображення об’єктивної дійсності, переводилась у сферу відповідності її суспільному буттю, досконалого знання, наповнювалась елементами загальнолюдських цінностей.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити