Підручник Філософія 11 клас - Кремень В. Г. - Грамота 2012 рік

Тема 4. ПІЗНАННЯ ТА ЙОГО ОСНОВНІ ФОРМИ

§ 5. Об’єкт і суб’єкт пізнання

Вирішуючи будь-які питання у своєму житті: теоретичні або практичні, особисті або суспільні, матеріальні або духовні, людина завжди повинна враховувати об’єктивні обставини та існуючі реальності. Пізнання також передбачає роздвоєність світу на об’єкт і суб’єкт. Світ існує лише в аспекті його даності суб’єкту. Поняття «суб’єкт» і «об’єкт» співвідносні. Коли ми говоримо: «Суб’єкт», то ставимо запитання: «Суб’єкт чого? Пізнання? Дії? Оцінки?» Коли ми говоримо: «Об’єкт», то запитуємо: «Об’єкт чого? Пізнання? Оцінки? Дії?»

Суб’єкт. Поняття «суб’єкт» виражає свідому, широко осмислену, цілеспрямовану, пізнавально-перетворювальну активність. Суб’єкт неоднорідний, різноплановий. Він є багатогранним поєднанням структур і утворень — від індивіда, соціальної групи, класу, суспільства до цивілізації і людства в цілому. Тому суб’єкт — не обов’язково конкретний фізичний індивід, персональна самосвідомість, а й усезагальний дух, народ, колектив.

Суб’єктивність — це мета, вибір, оцінка, переконаність, пріоритет, гідність, смисл, світ і образ світу. Це гама, партитура людського, узятого в усьому людському. У кожного свої комплекси, поняття, інтереси, бажання, прагнення, пов’язані з особистим життям. Отже, неможливо задати інваріантні стосунки об’єктів теоретичного світу, вони непідвладні суб’єктивному свавіллю.

• Прагнення до пізнання вважалось єретичним і жорстоко каралося релігією.

Пізнає людська особистість, і ми стоїмо перед питанням, чи є пізнання м творчим актом і чи передбачає воно її свободу.

М. Бердяєв

У контексті еволюціонізму суб’єкт — це сукупність чуттєвих і ментальних можливостей як результат усієї попередньої всесвітньої історії. Вихідні установки еволюціонізму — генетизм, історизм, соціологізм. Генетизм закріплює складні види психічної активності, які є продуктом соціально-історичного розвитку. Історизм передбачає способи тлумачення емпіричних даних, правила розміщення фактів у теоретичному просторі, прийоми мовного розуміння, утворення типів знання через детермінацію конкретно-історичних умов життєдіяльності суб’єкта, що пізнає. Соціологізм виходить з того, що процес і результат пізнання, так як і його умови — соціальні, підготовлені попереднім суспільно-історичним досвідом духовної діяльності. Індивіду, який залучається до знань, духовний досвід задається спадковістю, культурою. З цієї причини мислення протікає як інтелектуальне приєднання кожного «Я» до суспільного знання.

Об’єкт. У найширшому гносеологічному значенні під об’єктом як компонентом об’єктивної реальності розуміють будь-яку існуючу незалежно від свідомості даність, на яку спрямована пізнавально-перетворювальна активність суб’єкта.

Об’єктом є матерія, відмінна від суб’єкта, незалежна від нього, самодостатня реальність, мета і підсумок пізнання. Будь-які зміни характеру, спрямованості й масштабів суб’єктивного прямо пропорційно трансформують відповідні параметри об’єктивного: чим вагоміше перше, тим більш значиме друге. Це підтверджується формулою: «Без суб’єкта немає об’єкта, а без об’єкта — суб’єкта». Вона виражає ідею залежності реальної основи відношення суб’єкта до об’єктивного середовища від фактору діяльності й навпаки.

Утілившись у соціальну практику світових масштабів, наука і техніка обумовили становлення нового типу реальності. У перспективі стратегічна зміна ситуації: світ підходить до межі, коли предметно втілене знання перетворює біосферу в ноосферу, у компонент людської еволюції. У такій ситуації протиставлення суб’єкта та об’єкта багато в чому втрачає сенс, бо важливий не світ (об’єкт) сам по собі, а проект світу. Цікавим є не те, що існує в бутті безвідносно до людини, а те, що потрібно людині, яка існує в бутті. Об’єктивний тип пізнання втрачає своє значення.

Скульптура Ісуса Христа. м. Ріо-де-Жанейро

У зв’язку з тим, що дійсність дана як об’єкт людського самовиявлення, на перший план висуваються її ціннісно-цільові якості, а саме: наскільки вона забезпечує вищі цілі й цінності людства, пов’язані з виживанням, продовженням роду, творенням історії.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити