Підручник Філософія 11 клас - Кремень В. Г. - Грамота 2012 рік

Тема 5. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ

§ 7. Демографічні проблеми сучасного суспільства

Важливим фактором розвитку суспільства є народонаселення, постійне відтворення людей. Цю сторону природи людини вивчає наука демографія (від грецьк. demos — народ і ...графія — пишу). Вона досліджує динаміку чисельності населення, міграцію, сім’ю, ЇЇ склад і розвиток, народжуваність, смертність, зайнятість, пропорції складу населення за віковими, статевими та іншими ознаками, вступ до шлюбу та розлучення тощо. Біля джерел демографії стояв англійський мислитель-економіст Т. Р. Мальтус.

Об’єкт дослідження демографії — народонаселення. Демографічні відносини - це відносини, у які вступають люди в багатогранному процесі відтворення населення. Це поняття означає створення сім’ї, народження, міграцію, шлюбні відносини, відносини між поколіннями тощо.

Філософське бачення сукупності відносин між людьми полягає в тому, що демографічна система, по-перше, внутрішньо спрямована на самозбереження, самовідтворення. По-друге, це — ціліснісна, динамічна система, яка змінюється з історичним розвитком суспільства.

Найважливіший показник стану народонаселення — народжуваність, який розрізняють за коефіцієнтами. Загальний коефіцієнт народжуваності визначається кількістю народжених на певній території за визначений період, як правило, за рік, з розрахунку на 1000 чоловік населення. Спеціальний коефіцієнт народжуваності розраховується як відношення кількості народжених до кількості жінок дітородного віку. Коефіцієнт шлюбної народжуваності показує кількість народжених із розрахунку на 1000 заміжніх жінок, тобто кількість дітей, народжених (за рік) тисячею заміжніх жінок. Сумарний коефіцієнт народжуваності свідчить про середнє число дітей, народжених однією жінкою за весь період її життя. Це своєрідна характеристика покоління.

Природний приріст населення — різниця між кількістю народжених і померлих на певній території за визначений період часу, здебільшого, як ми вже зазначали, за рік.

Разом із коефіцієнтом народжуваності важливим показником стану демографічної системи є характеристика типу відтворення населення. Це постійне оновлення поколінь. Для того щоб кількість населення не зменшувалася, за підрахунками демографів, кожні 100 жінок (сімей) мають народити 260-270 дітей.

Кількість людей на Землі зростає в геометричній прогресії, тоді як обсяги придатної для обробки землі зростають лише в арифметичній прогресії.

Т. Р. Мальтус

Зрозуміло, мається на увазі протягом усього життя, а точніше — протягом репродуктивного (дітородного) періоду. Дітородний період — це та частина життя жінки, протягом якого вона здатна народжувати дітей. Нині прийнято вважати, що цей вік становить від 15 до 50 років. Є випадки народження дітей і за цими віковими межами, але вони поодинокі.

Однак недостатньо фізично народити дитину. Важливо, якою буде ця дитина: здорового чи хворою, здатного до високого фізичного, інтелектуального й духовного розвитку чи ні. Це означає, що суспільство, держава, політики, громадськість зобов’язані піклуватися про створення найбільш сприятливих умов для народження дітей.

Чому для простого відтворення населення має бути 260-270 народжень на кожних 100 жінок, а не 100 чи 160? Тому, що кожна сім’я, а до її складу входять чоловік і жінка, має народити як мінімум двоє дітей. Треба враховувати, що не всі народжені доростають до шлюбного віку, не всі вступають у шлюб, не в усіх сім’ях народжуються діти. Ось чому, за підрахунками демографів, має бути 260-270 народжень на 100 жінок. Якщо народжується більше 260-270 дітей на 100 жінок, має місце розширене відтворення населення, менше — звужене. Залежно від рівня соціального захисту матері й дитини гранична межа між простим і звуженим відтворенням може становити 210 народжень на 100 жінок або на 100 сімей. Дослідниками суспільства, економістами, соціологами, політиками часто використовується поняття «демографічна ситуація». Це насамперед стан таких демографічних процесів, як народжуваність і смертність, вступ до шлюбу і розлучення (шлюбність), склад і розміщення населення на певній території у відповідний період часу тощо.

Демографічна політика — система спеціальних заходів, спрямованих на досягнення в майбутньому бажаного для суспільства типу або рівня відтворення населення. Найбільш відчутно можна впливати на динаміку відтворення населення й на демографічну ситуацію через регулювання або через вплив з боку держави на рівень народжуваності.

Від чого залежить рівень народжуваності (у державі, певному регіоні, населеному пункті)? Можна визначити десятки факторів. Найважливіші серед них:

• демографічний — ураховується наявність відповідної пропорції співвідношення чоловіків і жінок на певній території;

• економічний — ідеться про рівень економічного розвитку держави, регіону, сім’ї;

• медичний — береться до уваги рівень здоров’я чоловіків і жінок, наявність відповідних медичних закладів, генетичних консультацій тощо;

• соціальний — визначається рівень і умови життя людей, наявність системи охорони здоров’я населення, житла, дитячих дошкільних закладів, шкіл, розвинутої інфраструктури суспільства;

• правовий — розглядається рівень певного законодавчого захисту сім’ї, матері та дитини;

• психологічний — аналізуються особливості ставлення чоловіків і жінок — потенційних батьків до норми народжуваності в сім’ї з урахуванням особливостей їхньої психіки, ситуації в сім’ї;

• етичний — береться до уваги ставлення батьків до дітей, до кількості їх у сім’ї, на наявність чи відсутність допомоги з боку бабусь і дідусів у догляді та вихованні внуків, вирішення інших питань, що спираються не тільки на почуття, а й на відповідні норми моралі;

• екологічний — ураховується стан навколишнього середовища, який безпосередньо впливає на рівень народжуваності в тому чи іншому регіоні;

• тип культури, традиції — добре відомо, що в Азії та деяких інших регіонах світу вважається нормою, коли в сім’ї народжується 6—8— 10 дітей. Водночас у великих європейських містах, зокрема в Києві, норма — одна-дві дитини.

Для того щоб люди могли жити узгоджено й допомагати один одному, необхідно, щоб вони поступилися своїм природним правом і зобов’язалися один одному не робити нічого, що може зашкодити іншому.

Б. Спіноза

Названі фактори не є однорядними або однопорядковими. Окремі з них мають інтегративний характер, наприклад соціальний, психологічний, етичний, екологічний. Вони взаємопов’язані й виокремлювати їх можна лише умовно, технологічно.

Забезпечення кількісно великої нації — дуже важливе й складне питання. Найрозумніший і гуманістичний шлях створення як у межах держави, так і за її межами умов для розширення й відтворення сім’ї — це розвиток економіки, спрямованої на максимальне задоволення потреб людини, а також турбота про охорону здоров’я людей та збереження навколишнього середовища. Реалізація цих завдань вимагає серйозного філософського й політичного виміру проблеми.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити