Підручник Філософія 11 клас - Кремень В. Г. - Грамота 2012 рік

Тема 6. ФІЛОСОФІЯ ЕКОНОМІКИ

§ 1. Філософсько-економічне мислення

Чим більший обсяг знань про суспільну реальність досягає філософія, тим більше виокремлюється як найважливіший інструмент пізнання процес мислення. Як діяльність в ідеальному плані, мислення виступає способом «перебудови» як духовного, так і матеріального буття. Змістом філософсько-економічного мислення є історична практика, яка завжди пронизана господарсько-економічною діяльністю.

У процесі практичного освоєння об’єктивного світу його сутність розгортається перед людиною як світ економіки. Філософсько-економічне мислення, як і мислення взагалі, відкриває його глибини. В результаті світ економіки виступає як буття, відповідне світу людини. У ньому вона реалізовує свої потреби, інтереси, прагнення.

Формування і розвиток економіки вимагає її творчого осмислення. Здійснити це можна завдяки філософсько-економічному мисленню, що має ряд невід’ємних властивостей: швидкість і сміливість думки, спостережливість, вибірковість, глибину міркувань, здатність піти на ризик, узяти на себе повноту відповідальності, уміння застосовувати нові поняття.

Філософсько-економічне мислення — складова частина духовної діяльності людей, одна з визначальних компонентів філософії економіки. Це насамперед процес, де відбувається взаємодія індивіда, соціальної групи, суспільства з матеріально-економічною реальністю. Філософсько-економічне мислення знаходить свій вираз у розумінні економічного буття та результатів економічної діяльності.

Адам Сміт

• Видатний англійський мислитель-економіст, засновник філософії економіки.

Філософсько-економічне мислення має два взаємодіючих аспекти:

• відтворення свідомістю людей економічних відносин у формі економічних ідей, категорій, законів, принципів господарювання в їхньому логічному зв’язку й конкретній системі;

• осмислення й засвоєння індивідом, соціальною групою, суспільством набутих економічних знань, переробки оперативної економічної інформації.

Філософсько-економічне мислення у своєму розвитку проходить ряд послідовних етапів:

емпіричний — нагромадження первинних знань про ринкову економіку, її зовнішні сторони й конкретні факти;

абстрактний — перехід до формування більш глибоких, змістовних, загальних понять, проникнення економічної думки від явища до сутності;

теоретичний — глибоке осмислення ринкових реалій, аналіз економічних законів як цілісної системи й синтез раніше отриманих знань.

Завдяки філософсько-економічному мисленню з’являються необхідні стимули для виникнення та розвитку філософії економіки. Вона розглядає різні діяльні сили, засоби й здібності людини в складних процесах розвитку суспільства та його гуманістичній перспективі. Філософія економіки розкриває сутність економічних процесів, які відбуваються в суспільстві в їх людському вимірі. Філософія економіки — це інтелектуальне осмислення економічного буття. У змістовному плані це означає, що наша увага повинна переключитися з існування економічного життя на його розуміння як засобу перетворення індивідом зовнішнього світу. Що означає перетворення людиною не тільки свого внутрішнього світу, а й предметно- речовинних форм власної економічної життєдіяльності. Це сприяє розвитку філософського пізнання: для нього виникають стимули включати до своїх досліджень нові підходи до людського буття, нові уявлення про реалізацію в ньому економічних форм і способів життя.

Не від добродійності м’ясника, пивовара або булочника ми очікуємо отримати обід, а від дотримання ними своїх власних інтересів. Ми звертаємося не до їхньої гуманності, а до їхнього егоїзму, і ніколи не говоримо їм про наші потреби, а про їхні вигоди.

А. Сміт

Філософія економіки визначає суспільну взаємообумовленість різних типів розподілу й кооперування людської діяльності, перспективи її змін. Однак вона вирішує й світоглядне завдання, оскільки задає систему координат, «малює» картини економічної реальності, виявляє орієнтири. Завдяки їм людська особистість може визначити «моделі» своєї життєвої поведінки, створювати необхідні й різноманітні умови для свого існування й розвитку.

Сучасна філософія економіки орієнтована на особистість, оскільки розкриває її силу й можливості, що забезпечують збереження та розвиток суспільства. Передусім суспільство звертається до філософії економіки тоді, коли для нього не зовсім визначені перспективи розвитку. Якщо є потреба в реформації системи соціальних зв’язків, які склалися, якщо потрібно визначити нові засоби для активізації людських сил, для використання позаекономічних стимулів, то це допоможе вирішити філософія економіки. Вона є вимогою часу, оскільки необхідна насамперед тому, для кого особистісна само- реалізація є життєвою необхідністю, тій людині, яка хоче щось зробити для тих, хто хоче щось змінити в умовах свого існування.

Філософсько-економічне мислення забезпечує розгляд складної системи господарювання як багатовимірний, об’ємний світ. Світ економіки є світом сутнісним, який не тільки сталий, а й перебуває в постійному розвитку. Філософсько-економічний підхід дає змогу розглядати господарство «по вертикалі», заглиблюючись у потаємне й піднімаючись над буденним, звичним. Якщо роглядати тільки «по горизонталі», то ми лише «ковзаємо» на поверхні явищ. Господарський світ не в усьому просто пізнається. Філософсько-економічне аналізування дає можливість дізнаватися про сокровенне. Воно не дістається ані досвідом, ані практикою, виходить за межі точної (математизованої) науки, часто непідвладне людському уявленню. Саме філософія економіки може надати більш багату за змістом, а тому й більш адекватну картину економічної реальності.

Філософія економіки включає в розуміння свого предмета зв’язки та форми, які характеризують соціально-економічну діяльність людини. Тим самим вона фіксує перехід від людських зусиль до форм, що визначають ускладнення, «примноження» якості діяльності в житті людини та речей, які їм слугують. Такий підхід стає багато в чому вирішальним для сучасних суспільств. Він демонструє себе насамперед у сфері об’єднання економічного й філософського мислення.

Економіка — не просто супутник, а мета життя людини, спосіб її буття. Усе життя людини пронизано економічною діяльністю. У тому числі й життя інтелектуальне, пізнавальне, мистецьке. У взаємозв’язку всі аспекти економічного життя й діяльності осягаються через філософсько-економічне мислення.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити