Підручник Філософія 11 клас - Кремень В. Г. - Грамота 2012 рік

Тема 6. ФІЛОСОФІЯ ЕКОНОМІКИ

§ 5. Морально-етичні проблеми економіки

Людська духовність — це не тільки стан, який може бути сформований за якоюсь схемою або копіювання інших людей, країн. Духовність — це активний процес, який має потребу в постійному поновленні, якісному збагаченні. У процесі становлення багатовимірного економіко-господарського механізму, суперечностях його функціонування, розвитку економічних систем, розмаїтті економічних теорій духовність не втрачає свого значення. Навпаки, вона виступає надійним захистом проти наступу прагматизму, аморалізму, «голого» практицизму, діловитості ринкової економіки, які наповнюють буття людини іншими смислами.

Роберт Оуен

• Видатний англійський економіст - утопіст, який заперечував приватну власність.

Ринкова економіка — це широкий простір міжособистісного спілкування. У його процесі діє конкретний світогляд людей у системі знань, ідеалів, переконань, інтуїтивних уявлень, ціннісних орієнтацій.

Ринкова економіка включає «економічних індивідів», особистостей. їхня життєдіяльність здійснюється не тільки в економічних, айв інших сферах суспільства. Якщо так, то в рамках ринку неможливо обійтися без розвинених духовних компонентів, неможливо бути вільним від моральних вимог і будь-якими засобами (антиправовими й аморальними) наживати свій капітал.

Отже, кожне явище й кожний процес ринкової економіки потрібно вимірювати не тільки економічними, а й морально-етичними, духовними параметрами.

Підприємець сповідує елементарну стратегію: купи дешево, продай дорого. Зрозуміло, через свою соціально-економічну роль він повинен знаходити дисбаланси в торговельних відносинах і заробляти на них. Проте якщо за договором купівлі продажу полягає тільки економічна доцільність, то це спричиняє виникненню суперечності між відомими поняттями людського буття: «бути» і «володіти» «мати». Вирішення цієї суперечності можливе лише на основі підкорення матеріальних і духовних благ не володінню як самоцілі, а ствердженню морально-етичної природи людини.

Банкіру з економічних позицій загалом байдуже, яким шляхом добуті гроші, котрі вкладені й забезпечують банку прибуток. У самому прибутку, набутому законним шляхом, немає нічого поганого. Однак одна справа «заробляти гроші», а інша — «робити гроші», і тому потрібно розрізняти ці поняття. Перше поняття сумісне з гідністю людини, її чесністю, порядністю й звеличує в очах інших людей. Друге, навпаки, принижує людину і свідчить про її зневажливе ставлення до людей, які чесно заробляють гроші.

Гроші самі по собі не «створюють» і не «руйнують» людину як особистість. Вони, як і техніка, індиферентні (байдужі) до індивіда й обслуговують людей різних політичних, релігійних, культурних орієнтацій. Усе залежить від людини, наявності в ній або сил розуму, духовності, або сил наживи, жадоби до грошей. Питання про роль грошей у духовному вдосконаленні людини чи в зруйнуванні її духовного світу потрібно адресувати самій людині. Нобелівська премія, присуджена за великий вклад у розвиток науки, техніки, культури, завжди щось більше, ніж грошова винагорода і ціна золота, витраченого на виготовлення медалі лауреата.

Тільки діяльність є необхідною. Оскільки людина діє, вона тим самим вибирає єдиний образ дій через абсолютне самовизначення й тому виступає абсолютно вільною і розумною істотою, створюючи себе.

Й. Г. Фіхте

Бенджамін Франклін

• Американський політик, філософ, один із засновників США.

Сутність морального вирішення ринкових проблем полягає в їх нерозривному зв’язку з життєвими інтересами й цілями людини. Розвиток зв’язку між моральним вирішенням проблем ринку і життєвими інтересами людини багато в чому залежить від рівня розвитку економіки, її якісного й кількісного стану. Розрізняють умови цивілізаційного й «дикого» ринку, які по-різному впливають на моральні ціннісні орієнтації. У першому випадку можна говорити про перспективу морального вибору, у другому — перевага аморалізму, який одержав своє обґрунтування у формулі: моральним є все, що вигідно.

Вирішення моральних суперечностей можна досягти за рахунок розвитку ділової етики. Вона є системою норм соціальної відповідальності за поведінку людей. Це дає змогу на основі моральних критеріїв оцінити характер стосунків між керівниками й підлеглими, бідними та багатими. У бізнесі ця система норм характеризує моральні критерії відносин між виробниками й споживачами, керівниками та співробітниками фірми (компанії), між самими фірмами, між ними та державою, суспільством.

Ділова етика містить такі принципи й норми моральної поведінки: довір’я, відповідальність, благодійницька та спонсорська діяльність, справедливість, відкритість відносин із партнерами. Ділова етика стверджує у сфері ринкової економіки зразки соціально-відповідального бізнесу.

У результаті морально-етичної діяльності формується економічна культура, яка функціонує у сфері економіки. Вона є сукупністю соціальних цінностей і норм, де економіка й культура безпосередньо переплітаються, утворюючи єдине ціле. Культура «проектується» на сферу соціально-економічних відносин.

Головний сенс економічної культури — людина, яка володіє економічними знаннями, соціальною зрілістю й відповідним духовним, морально-етичним потенціалом. Світ економічної культури — це світ матеріальних і духовних цінностей, наповнених моральним смислом.

Економічна культура охоплює тільки ті цінності, норми й потреби, які породжуються економікою й здійснюють на неї конкретний вплив. Вона орієнтована на вироблення в людей культурних навичок в організації своєї діяльності, уміння володіти собою й розуміти колег. Економічна культура володіє різними формами впливу на економіку — практичними й теоретичними.

Фрідріх фон Гаєк

• Активний прибічник ринкової економіки.

До змісту економічної культури належить: культура підприємництва; культура виробництва на фірмі чи корпорації; культура управління; інформаційна культура.

Сутність і зміст економічної культури знаходить реалізацію в її функціях: регулятивна — здійснюється за допомогою вже готових економічних концепцій, загальноприйнятих норм, відповідно до яких повинна відбуватися економічна діяльність; трансляційна — передача новим поколінням ринкових цінностей, мотивів поведінки, створених попередніми поколіннями; селекційна — відбір з існуючих ринкових цінностей і мотивів поведінки тільки перспективних при одночасному утриманні позитивних, які містяться в минулому досвіді; інноваційна - оновлення ринкових цінностей та мотивів поведінки шляхом вироблення нових і запозичення життєздатних з економічної культури інших країн.

Для успішної реалізації ринкових відносин суб’єкти економічної культури мають володіти якостями, що допоможуть реалізувати сучасні вимоги: продуктивність, діловитість, професійна самореалізація, дисципліна, участь у різних нововведеннях. Для ринкової економіки потрібні не просто виконавці, а професіонали з високою культурою відповідальності.


Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити