Підручник Філософія 11 клас - Кремень В. Г. - Грамота 2012 рік

Тема 7. ФІЛОСОФІЯ ПОЛІТИКИ

§ 2. Суть держави

Держава володіє багатьма ознаками, властивими всім інститутам політичної системи. Одночасно вона є її основою. До базових властивостей держави належать:

• суверенітет держави. Тільки держава постає як універсальна, усеохоплююча організація, поширює свої дії на всю територію країни і всіх громадян. Отже, вона «офіційно» представляє суспільство всередині і за межами країни; тільки держава має право видавати закони, здійснювати правосуддя;

• держава уособлює публічну владу й підпорядковує собі всі вияви інших суспільних відносин, застосовує владні методи, а в разі необхідності й примус;

• держава за допомогою права регулює суспільні відносини і своєю владою надає їм загальнообов’язкового змісту;

• держава завдяки наявності спеціального професійного апарату виконує основний обсяг управління справами суспільства й розпоряджається його людськими, матеріальними й природними ресурсами.

Томас Гоббс

« Англійський філософ, який розробив концепцію держави.

В. де Булонь. Суд Соломона. 1625 р.

Держава — це виокремлений із суспільства, сформований апарат управління громадянськими справами. Вона наділена монополією влади, незаперечними повноваженнями підпорядковувати волю громадян певної території, установлювати закони й домагатися їх виконання, збирати податки, застосовувати силу для забезпечення цілісного та впорядкованого існування людей.

Сутність держави виявляється в її функціях як основних напрямах діяльності. Функції держави поділяються на внутрішні та зовнішні:

— внутрішні — політична, правова, організаційна, соціальна, освітня, екологічна, культурно-виховна;

— зовнішні — оборонна, дипломатична.

Для функцій держава формує комплекс соціальних органів і установ, які в сукупності становлять організаційну структуру держави або державний механізм. До нього належать: представницькі органи державної влади (парламент і місцеві органи влади); виконавчо-розподільні органи (центральні та місцеві органи виконавчої влади); органи судової влади; органи прокуратури; органи державного контролю; органи охорони громадського порядку; збройні сили (армія).

Цар Соломон відомий як мудрий державний правитель, талановитий дипломат і письменник. Під час свого царювання всі важливі державні справи він віддав чесним і надійним людям, багато зробив для того, щоб держава міцніла і розквітала. З його творчої спадщини до нас дійшли притчі з глибоким філософським і повчальним змістом.

Хто причетний до політичної діяльності, тому, мабуть, корисно іноді звернутися до забобонів, щоб спрямувати на потрібний шлях суєтний натовп, аби відвернути його від непотрібного.

Плутарх

Держави розрізняються за формами правління й державного устрою.

Форма правління — це організація верховної державної влади, порядок утворення її органів та їх відносини з населенням. Теорія держави та права визначає два головних типи форм державного правління — монархічний та республіканський — і поділяє останній на президентський та парламентський різновиди.

Ознакою президентської республіки є значна роль президента в системі органів державного управління. Він одночасно є і головою уряду. Президент формує уряд незалежно від партійного складу парламенту (останній може тільки затверджувати склад уряду)·

Характерною ознакою парламентської республіки є формування уряду на парламентських засадах, коли він складається з представників однієї або кількох партій, які мають більшість у парламенті. Такий уряд є відповідальним перед парламентом і може бути відправлений ним у відставку. Парламент тут не тільки розробляє закони та приймає бюджет, а й спрямовує та контролює діяльність уряду.

Змішана форма передбачає поєднання елементів парламентської та президентської форм державного правління.

Форма державного устрою — це територіально-організаційна структура держави, яка визначає порядок розподілу країни на складові (штати, провінції, землі, області тощо), їх правовий статус, порядок відносин центральних і периферійних органів влади.

Обставинами та чинниками, що визначають і впливають на встановлення в суспільстві тієї чи іншої форми державного устрою, так само як і форми державного правління та політичного режиму, є історичні й конституційні традиції, умови виникнення держави, спадщина часів колоніальної залежності, співвідношення й розстановка суспільно-політичних і класових сил, рівень культури громадян і ступінь соціально-економічного розвитку країни, національний склад населення, міжнародне становище тощо. За устроєм держави бувають унітарними, федеративними та конфедеративними.

Шарль Монтеск’є

• Французький філософ, автор «Духу законів».

Унітарною є цілісна, єдина держава, частини якої є адміністративно-територіальні підрозділи (області, райони, департаменти), які не мають політичної самостійності. За умов унітаризму існує єдина для всієї держави система права, стереотипна схема організації й підпорядкування органів влади, єдина конституція, спільна центральна влада, «урядова вертикаль».

Федерація — це союзна держава, яка складається з кількох державних утворень (штати, кантони, землі).

Кожне з них більшою або меншою мірою володіє державним суверенітетом, має власну конституцію, власну систему законодавчих, виконавчих і судових органів, інші ознаки державності. Ознаками федерації є: спільна територія, спільні збройні сили, єдина митна система, єдина грошова й податкова системи, спільна конституція, яка діє разом із конституціями суб’єктів федерації; спільний союзний уряд, законодавство, суд, громадянство (разом із громадянством суб’єктів федерації).

Конфедерація — це не союзна держава, а міждержавний союз, члени якого, зберігаючи свою незалежність, створюють на договірних засадах тільки спеціальні спільні органи для координації дій у розв’язанні конкретних проблем. Рішення органів конфедерації приймаються і здійснюються тільки за згодою всіх держав — суб’єктів конфедерації. Тут не існує спільної території й спільного громадянства, єдиної податкової та правової системи. Правовою основою утворення конфедерації є союзний договір, тоді як для федерації й унітарної держави це конституція. Кошти конфедерації, її бюджет формуються з внесків її членів.

Конфедеративні державні утворення, як свідчить історія, мають тимчасовий характер, є нестійкими формами, на їх місці виникають федерації або ж вони розпадаються на окремі унітарні держави.

Отже, у політичній системі держава посідає центральне місце, обумовлене її природою та призначенням як особливий інструмент управління. За його допомогою здійснюється влада економічно домінуючих соціальних груп (класів). Збереження і зміцнення політичної влади можливе лише тоді, коли держава інтегрує інтереси всіх верств населення. Прагнучи до консолідації суспільних сил, співробітництва, громадянської злагоди, вона взаємодіє з іншими суб’єктами політичної системи як її основа, забезпечуючи соціальну стабільність і здатність до розвитку.

Адміністрація Президента України, м. Київ

Англійський парламент. м. Лондон





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити