Підручник Філософія 11 клас - Кремень В. Г. - Грамота 2012 рік

Тема 7. ФІЛОСОФІЯ ПОЛІТИКИ

§ 5. Влада і мораль

Політику розглядають як мистецтво управляти людьми в суспільстві. Політична діяльність на всіх рівнях має як свої особливості, так і загальні риси. Однак безсумнівним і найголовнішим тут є одне — основним суб’єктом політики є людина як особистість і громадянин.

Закономірно виникає запитання: кого ж ми маємо називати справжнім політиком?

Насамперед потрібно нагадати, що в самій природі людини існує необхідність займатися політикою. Адже політика — це відносини між людьми стосовно влади. Кожна людина прагне влади, навіть якщо сама собі в цьому не зізнається. Проте влада має належати справжньому політику. Ним називають громадянина, для якого політика стала першочерговою справою життя і в матеріальному, і в духовному аспекті. Однак політиком може стати не кожна людина, а та, яка має своєрідне відчуття влади. Така людина навіть на формально скромних посадах має усвідомлювати свій вплив на людей, участь у владі над ними, відчуває у своїх руках «нерв історично важливих подій». Саме це здатне підняти політика вище від повсякденності, тобто на професійний рівень.

Статуя Свободи. м. Нью-Йорк

• Символи монархії, володіння якими робили її владу легітимною.

Справжній політик обов’язково повинен бути моральною людиною. Тобто виховувати й володіти такими рисами характеру, які дають йому право і можливість справитися з владою (як би вузько вона не була окреслена в кожному конкретному випадку), відповідно — з тією відповідальністю, яку вона на нього покладає.

Отже, справжній політик для ствердження авторитета в суспільстві повинен досягти рівня громадянської самоповаги до себе. Її основним джерелом є масштабне бачення та розуміння суті справи й жагуча, нестримна самовіддача. Головне — глибока, непохитна віра в справедливість цієї справи та власна здатність до звершень на благо суспільства та держави.

Справжній політик також має нести моральну відповідальність у своїй діяльності. Адже він може реалізувати себе й мету свого життя лише за умови усвідомлення необхідності виконання моральних зобов’язань.

Людина, яка прагне бути справжнім політиком, повинна насамперед бути чесною стосовно тих, кому вона підвладна. Чесним політик буде тільки тоді, коли буде компетентним, зібраним, зосередженим.

Політик, який по-справжньому відчув і усвідомив «солодкий» та «гіркий» смак влади, повинен бути справедливим, особливо стосовно тих, кого він використовує. Це означає, що реалізація влади справжнім політиком має бути пронизана відчуттям і розумінням міри відносин між людьми.

Нарешті, справжній політик повинен бути добродійним. Тобто стверджувати своєю владою те благо, яке творять його підвладні, і знешкоджувати зло, що намагається посіяти та вирощувати влада тих, кого він нею наділив.

Формування та діяльність справжнього політика мають дві основні складові: необхідність і достатність.

Необхідність — це наявність особистості, громадянські якості якої пронизані окресленими вище самоповагою, відповідальністю, справедливістю, доброчинністю. Звичайно, не треба забувати, що коло цієї необхідності здатне невпинно розширюватися.

Достатність — це існування суспільства, яке здатне цю особистість народити й у змозі її виплекати та вберегти від звабливої природи влади.

Таке розуміння суб’єкта політики дає змогу зробити висновок. Політика — це особливий вид людської діяльності, пов’язаний зі здобуттям і здійсненням влади. Політика — це відносини, які виникають і існують між людьми, спільнотами, державами стосовно влади, та організація управління цими відносинами.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити