Підручник Філософія 11 клас - Кремень В. Г. - Грамота 2012 рік

Тема 8. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ

§ 3. Правова і моральна свідомість

Суттєву роль у життєдіяльності суспільства відіграє правова свідомість. Це сукупність знань, поглядів на юридичні права та норми, що регулюють поведінку людей у суспільстві. Право як система загальнообов’язкових норм і правил поведінки людей, що виражені в юридичних законах і відображають державну волю, установлюють права й обов’язки учасників правовідносин, змінюється разом із розвитком суспільства, держави, політики. Правова свідомість тісно взаємопов’язана з правовими нормами та законами відповідно до пануючих у суспільстві уявлень про законність, порядок і справедливість. Право як юридичне оформлення соціально-економічних відносин виражає їх відношення до засобів виробництва, до інтелектуальної власності. Взаємодіючи з політикою, право здійснює великий вплив на її реалізацію, будучи основою розвитку правосвідомості. Свій зміст правова свідомість реалізує в основних сферах життєдіяльності суспільства — соціально-економічній та політичній.

Поведінка, відносини людей, як відомо, регулюються політичними, моральними й правовими поглядами. Знання своїх прав та обов’язків дає особистості змогу проявляти політичну, правову активність у всіх сферах суспільного життя. Важливим у цьому зв’язку є підвищення в суспільстві ролі демократичних і правових інститутів, суворе дотримання законності, демократичних принципів правосуддя, рішуче подолання свавілля у сфері правотворчості.

Процес розвитку правосвідомості має суперечливий характер. Це суперечність між необхідністю розвитку в кожної особистості високої правової свідомості, культивування в громадян поваги до законів, посилення їхньої ролі як фактору зміцнення правової, громадянської відповідальності людей та незрілою правосвідомістю, низькою правовою культурою значної частини громадян.

З правосвідомістю тісно пов’язана моральна свідомість. Мораль як форма суспільної свідомості — це сукупність, система норм правил поведінки людей у суспільстві. На відміну від правових норм, норми моралі не закріплені в юридичних законах, а регулюються в суспільстві силою громадської думки.

Принципи й норми моралі не вічні, а, будучи зумовленими певним суспільним буттям людей, постійно змінюються з розвитком суспільства. З іншого боку, мораль здійснює зворотний вплив на розвиток суспільних відносин, на конкретне життя людей.

У сучасних умовах духовного розвитку все більше актуалізується роль і значення формування в суспільній свідомості моральних цінностей. Вони суттєво активізують процеси моральної регуляції суспільних відносин, культурно-морального розвитку людини, прогресу суспільства в цілому. У той же час багатогранність цінностей духовного життя, конкретної особистості, колективу значно розширює сферу застосування моральних принципів у всіх сферах життєдіяльності суспільства, сприяючи формуванню високих соціально-моральних якостей людей. Тому так важливо нині, щоб цінності моральної свідомості перетворювались у невід’ємну рису психології й моралі людини, слугували критерієм оцінки та регулятором поведінки особистості, її моральної зрілості. У всіх сферах моралі — моральній свідомості й моральних відносинах, моральній культурі й моральній практиці, моральних почуттях, формуванні морального ідеалу — роль і значення моральних принципів і норм дедалі більше зростає.

У сучасних умовах суспільного розвитку надзвичайно зростає роль моральної відповідальності особистості. Цілеспрямований процес формування духовності особистості передбачає одночасно й виховання та самовиховання в людині непримиренності до будь- яких відхилень від норм моралі, тобто всього того, що гальмує духовно-моральний прогрес суспільства. Чим вища зрілість особистості у сфері суспільних відносин, тим міцніша її моральна свідомість і самосвідомість. І навпаки, чим глибший, багатший моральний світ людини, тим вища її громадянська відповідальність.

Моральна свідомість особистості найкраще проявляється в її активній життєвій позиції, бо справжня мораль — це мораль активної діяльності.

При формуванні моральної свідомості важливим є пошук ефективних шляхів вирішення суперечностей, що властиві цьому процесу. У сучасних умовах ця суперечність між передовою моральною свідомістю частини суспільства й антиподами такої свідомості. Сюди також треба віднести суперечність між словом і ділом, коли в певних категорій людей знання норм моралі розходяться з їхніми практичними справами. Важливою умовою вирішення суперечностей у сфері формування моральної свідомості є цілеспрямоване утвердження непримиренного ставлення до всіляких різновидів її антиподів, що гальмують як процес становлення моральної культури людей, так і духовних цінностей суспільства в цілому.

Г. Доре. Моїсей зі скрижалями Заповіту. XIX cт.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити