Підручник Філософія 11 клас - Кремень В. Г. - Грамота 2012 рік

Тема 9.ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ

§ 3. Філософія освіти: її зміст і значення

З ускладненням суспільно-економічних систем, розвитком форм організації, зміною культурних форм урізноманітнюється освітній процес. Проблеми освіти пов’язані із загальним процесом глобалізації. Вони стосуються тих кардинальних змін, які відбуваються з людиною та умовами її існування. Разом із тим значимість індивідуального життя та особистісних досягнень зростає, оскільки творчість окремого індивіда може бути «точкою» розвитку всієї системи і переходу її в нову якість. Науково-технічний прогрес не лише здійснюється через індивідуальну творчість, а й дає могутні сили, здатні зруйнувати суспільство й знищити життя на землі. Усі ці реалії вимагають осмислення в самосвідомості суспільства. Для цього потрібно активізувати всі інтелектуальні сили, у тому числі й філософське розуміння ролі й значення освіти в житті суспільства та людини.

До філософії освіти належить теоретичний аналіз. Питання про освіту й перспективи її розробки закономірно виникли в період кардинальної зміни світоглядних орієнтирів. Стали актуальними проблеми, які не вкладалися в парадигму педагогічної науки: релігія і наука в сучасній освіті; освіта як складова частина соціального механізму виживання людства; практичність в освіті; межі її допустимості тощо. Необхідність філософського аналізу для їх вирішення стала очевидною.

Разом із тим виокремлення філософії освіти не означає заміни конкретного освітнього дослідження «філософуванням» про педагогічні реалії. Це принесе не більше користі, ніж могла принести, наприклад, ліквідація конкретних наукових дисциплін, тобто біології, фізики, історії та заміна їх філософією. Унаслідок цього не варто вимагати засобами особливої дисципліни — «філософії освіти» — виробити інші поняття про освіту, школу, форми викладання тощо. Так само не доцільно відносити до об’єктів філософії освіти систему і процес виховання, навчання, розвиток людини; зміст, методи, засоби й організаційні форми освітньо-виховної діяльності. Необхідно враховувати існування й подальший розвиток педагогічної науки.

Філософський аналіз у сфері освіти повинен існувати не замість теоретико-педагогічного (спеціально-наукового) пізнання, а разом із ним. Звичайно, межа між ними, на перший погляд, не вирізняється. Однак вона проявляється, якщо предмет філософського аналізу визначити як зв’язок найбільш широких уявлень про світ, суспільство й місце людини в ньому з освітньою реальністю та її відображенням у педагогічній науці. Гуманітаризація освіти як спеціальна наукова проблема і як практичне завдання вимагає використання результатів філософського аналізу подібних питань.

Філософія освіти це не лише спосіб мислення, а й зміна культури емоційних переживань, ціннісних орієнтацій, діяльність, поведінка й образ життя людини як в індивідуальному, так і в суспільному масштабі. Звичайно, найважливішими засобами вирішення цих проблем є культура, мистецтво й наука. Проте для цього вони самі повинні пройти зміну своєї самосвідомості, зблизивши предметний зміст діяльності з аксіологічною спрямованістю, увівши гуманістичні критерії в оцінки результатів цієї діяльності. Цим вони повинні покласти в її ціннісну основу принципи ненасилля на противагу принципу «боротьби всіх проти всіх», який культивувався віками. У цілому цей процес передбачає зміну самосвідомості суспільства й активізацію захисних функцій освіти щодо морально-духовного здоров’я суспільства, до «екології людини». У відносинах між людьми, спільнотами, групами й етносами має зайняти перше місце культура діалогу і згоди, узгодження різних інтересів, терпимості та плюралізму, цінностей, а не моральний хаос. Таким є одне з найважливіших спрямувань адекватної XXI ст. філософії освіти.

Емблема Національної академії наук України

Постійною проблемою освіти є предметне забезпечення педагогічного процесу. Адже освіта в цілому є полем комплексних міждисциплінарних досліджень і системного аналізу. Для філософської рефлексії як немає особливих «об’єктів» усередині цієї системи, так немає і заборон. Будь-яка проблема освітнього процесу може стати об’єктом філософського осмислення.

Чим розумніша людина, тим більше своєрідності вона знаходить у кожного, з ким спілкується. Для пересічної людини всі люди одноманітні.

Б. Паскаль

Читання робить людину знаючою, бесіда — винахідливою, а звичка записувати — точною.

Ф. Бекон

Завдання філософії освіти полягає, по- перше, у проблематизації освіти в стилі «вічного запитування» і критичного мислення; по-друге, у виявленні альтернатив; по-третє, в означенні можливих тенденцій дослідження проблемної ситуації; по-четверте, «озадачити» як окремого педагога, так і освітні заклади в пошуках вирішення і вибору шляхів подальшого розвитку освітньопедагогічного процесу. У цьому аспекті філософія спроможна ставити свої діагнози й прогнози розвитку педагогічних систем і освіти в цілому. Ті ж функції філософія зберігає стосовно освіти людини.

Закономірно постає питання про володіння філософією освіти своїм особливим предметом, а відповідно й способом філософської рефлексії, тобто особливим категоріальним апаратом, який дасть змогу претендувати на особливе місце в системі педагогічного знання. Отже, філософія освіти є окремою, дотичною сферою, яка може утворюватися в рамках соціального буття на тих же підставах, що й «філософія економіки», «філософія техніки», «філософія культури» тощо.

Виникнення філософії освіти є закономірним результатом розвитку самої освіти, особливо нині, ураховуючи її перехід у людиноцентристський вимір, зміною ситуації соціокультурного буття і становлення нового типу людини в сучасному світі. Цей вимір змінює систему діяльності, обумовлює адаптуватися до якісно інших умов життя. Динамічні зміни в науці, виробництві й суспільному житті багатьох країн світу вимагають оновлення системи освіти. Вона має стати головним фактором подолання існуючих нині перепон у духовному, інтелектуальному розвитку. Що вимагає пошуку відповіді на запитання: Яка освіта потрібна людині XXI ст.? Якою повинна бути цінність самої людини й престиж освіти в суспільстві? Якою за змістом і формою має бути освіта? Що зберігати з минулого як основу освіти?

Філософія освіти, ураховуючи особливості сучасного глобального світу, має орієнтувати освіту на розуміння смислів життя, тобто вчити людину перспективам раціонального пізнання й оцінкам ситуації, умінню дисциплінувати основні емоції, розумом спрямовувати вольові дії. Тенденція розвитку раціонально осмислених і організованих освітньо-виховних систем повинна орієнтуватися на зразки високої духовної культури, яка перебуває в жорсткому протистоянні з масовою культурою. Раціональний підхід повинен ураховувати, що освіта й життя здійснюються в різних площинах, мають різні тенденції. Завдання філософії освіти — їх максимально узгодити.

Йоганн Песталоцці

• Швейцарський педагог, засновник теорії початкового навчання.

Трансформація сучасного суспільства передбачає визначення цільових, змістовних і ціннісних контекстів освіти всіх рівнів. Освіта повинна бути спрямована на перехід суспільства на більш досконалий рівень, адекватний цивілізаційним викликам епохи. Філософія освіти дає можливість усвідомити запити часу й правильно визначити шляхи й засоби подальшого продуктивного розвитку людини.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити