Фізика 7 клас

РОЗДІЛ 3. СВІТЛОВІ ЯВИЩА

 

§24. СИЛА СВІТЛА Й ОСВІТЛЕНІСТЬ

 

4. ЯК ПРАВИЛЬНО ВИБРАТИ ОСВІТЛЕННЯ?

 

Вибір правильного освітлення дуже важливий для продуктивного навчання, роботи, повноцінного відпочинку. Та й настрій людини залежить від освітленості: яскраве світло створює зовсім інший настрій, ніж приглушене!

Для комфортного освітлення суттєво не тільки значення освітленості, але й те, які лампи використано, який колір стін і стелі.

Наприклад, очі дуже втомлюються від прямого світла, тому бажано використовувати абажури (рис. 24.4). Ідеальним варіантом освітлення приміщення вважають такий, коли прямого світла взагалі немає: світло ламп спрямоване на світлу стелю або стіни. Тоді в приміщенні рівне й м’яке світло, відбите від великої площі стелі (рис. 24.5).

Освітленість книжкової сторінки має бути не меншою ніж 100 лк. Приблизно таку освітленість дає лампа розжарювання потужністю 60 Вт, розташована на відстані близько 70 см від книжки, коли промені світла перпендикулярні до сторінки. Але якщо промінь падає на сторінку під кутом 45°, її освітленість зменшується майже в півтора раза! Тому для освітлення поверхні письмового столу треба використовувати або лампу розжарювання потужністю 75 Вт, або лампи інших типів, що дають таку саму освітленість.

Вивчення особливостей зорового сприйняття дозволило значно поліпшити умови роботи й навчання.

Так, було встановлено, що поверхня письмового столу має бути світлою, щоб вона не занадто відрізнялася від сторінок книжок і зошитів, тому що надмірний контраст викликає стомлення очей. Ось чому сьогодні поверхні парт і шкільних столів роблять світлими. Проте всього кілька десятиліть тому майже всі парти в школах були чорними!

ГОЛОВНЕ в ЦЬОМУ РОЗДІЛІ

•  Світло є різновидом електромагнітного проміння. Воно має властивості як хвиль, так і частинок. Швидкість світла становить близько 300 000 км/с.

•  Світло освітлює й нагріває, а також може спричинювати хімічні реакції та електричний струм.

•  Нагріті тіла, що випромінюють світло, називають тепловими джерелами світла, а тіла, що світяться за температури, близької до кімнатної, називають холодними джерелами світла.

•  Джерела світла, створені природою, називають природними, а джерела світла, створені людиною, — штучними.

•  Промінь світла — це лінія, уздовж якої поширюється світло. Частину оптики, яка вивчає хід променів світла, називають геометричною оптикою.

•  Джерело світла, розмірами якого за конкретних умов можна знехтувати, називають точковим джерелом світла.

•  У порожнечі (вакуумі) або однорідному середовищі світло поширюється прямолінійно.

•  Частково освітлену область (площини або простору) називають півтінню.

•  Сонячні затемнення відбуваються, коли Місяць опиняється між Сонцем і Землею та кидає на поверхню Землі тінь і півтінь.

•  Закони відбивання світла: 1) відбитий промінь лежить у одній площині з променем, що падає, та перпендикуляром до дзеркала, поставленим у точці падіння променя; 2) кут відбивання дорівнює кутові падіння.

•  Уявне зображення предмета в дзеркалі та сам предмет розташовані по різні боки від дзеркала на одній прямій, перпендикулярній до площини дзеркала, і на однакових відстанях від дзеркала. Розмір зображення предмета в дзеркалі дорівнює розміру самого предмета.

• Закони заломлювання світла: 1) заломлений промінь лежить у одній площині з променем, що падає, та перпендикуляром до межі поділу двох середовищ, поставленим у точці падіння променя; 2) відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлювання для двох конкретних середовищ є сталою величиною:

Величину n називають

відносним показником заломлювання цих двох середовищ.

•   Лінзи, що посередині товщі, ніж біля країв, називають опуклими, а лінзи, що посередині тонші, ніж біля країв, — увігнутими.

•   Лінзу, що перетворює паралельний пучок променів у збіжний, називають збиральною, а лінзу, що перетворює паралельний пучок променів у розбіжний, — розсіювальною. Скляні опуклі лінзи — збиральні, а ввігнуті — розсіювальні.

•   Відстань від площини лінзи до її фокуса називають фокусною відстанню лінзи та позначають F. Оптичною силою лінзи називають величину D,обернену до фокусної відстані лінзи: D = 1 /F.

• Формула тонкої лінзи:

•   Роль збиральної лінзи в оці виконують роговиця та кришталик.

•   Далекозорість виправляють за допомогою окулярів зі збиральними лінзами, короткозорість — за допомогою окулярів із розсіювальними лінзами.

•   Біле світло є складеним, тобто є сумішшю всіх кольорів веселки.

•   Дисперсією світла називають залежність показника заломлювання світла від його кольору.

•   Світіння джерела характеризують силою світла. Одиниця сили світла — кандела (кд).

•   Освітленість E прямо пропорційна силі світла I джерела світла й обернено пропорційна квадратові відстані R до джерела:

приклад розв’язання задачі

Знайдіть масу повітря в кімнаті, довжина, ширина та висота якої становлять відповідно 5 м, 4 м та 3 м.

Прийміть, що за кімнатної температури густина повітря

дорівнює

Перевіримо одиницю шуканої величини:

г і кг

[m= кг/м3• м • м • м = кг

Отже, m = 1,2 • 5 • 4 • 3 = 72 (кг).

Відповідь: 72 кг.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити