Підручник Фізика 7 клас - Пшенічка П.Ф. - 2015 рік

Розділ І Фізика як природнича наука. Методи наукового пізнання

§ 8. ВНЕСОК УКРАЇНСЬКИХ УЧЕНИХ У РОЗВИТОК І СТАНОВЛЕННЯ ФІЗИКИ

Українські вчені зробили вагомий внесок у розвиток ракетної техніки, атомної енергетики та дослідження космосу. Україна сьогодні входить до невеликого «клубу» космічних держав і бере участь у низці престижних міжнародних космічних проектів, таких як «Морський старт - Sea Launch» (мал. 8.1). В Україні розвивається кораблебудування, авіабудування, машинобудування, матеріалознавство та багато інших життєво важливих галузей, до яких має пряме відношення фізична наука. У нас будують найбільші у світі літаки і турбіни.

Мал 8.1. Українська ракета «Зеніт».

Іван Пулюй (1845-1918) - видатний фізик та електротехнік, народився в містечку Гримайлові на Тернопільщині, працював у Віденському та Празькому технічних університетах, був радником імператора Австро-Угорщини. Вперше дослідив рентгенівські промені, займався будівництвом низки електростанцій у Чехії, керував запровадженням трамваю в Празі.

Іван Пулюй

Микола Боголюбов (1909-1992) - визначний фізик-теоретик, народився в м. Києві, навчався в Київському університеті. У 1924 році у п’ятнадцятирічному віці Боголюбов написав першу наукову працю, а наступного року був прийнятий безпосередньо до аспірантури Української академії наук, яку закінчив у 1929 р., отримавши у 20 років ступінь доктора математичних наук. Відомий як математик і фізик- теоретик, досліджував питання будови матерії.

Микола Боголюбов

Олександр Смакула (1900-1983). Народився в селі Доброводи Збаразького району на Тернопільщині. У 1922 р. блискуче завершив навчання в українській гімназії в Тернополі. Того ж року виїхав на навчання до університету в Німеччині і склав вступні іспити до Гетингенського університету.

Працював у відомій оптичній фірмі «Цейс» та Массачусетському технологічному інституті (МІТ, США).

Найбільше його відкриття - «просвітлення оптики», суть якого полягає в тому, що поверхню лінзи покривають тоненькою плівкою, яка зменшує кількість відбитого світла. Такі лінзи відблискують бузковим кольором і ними оснащені фотоапарати, біноклі та інші оптичні прилади (мал. 8.2).

Олександр Смакула

Мал 8.2. Просвітлююче покриття лінзи.

Георгій Шарпак (1924-2010). Народився 1924 р. у м. Дубровиця (нині Рівненська обл.). Коли Георгію було 8 років, сім’я емігрувала до Франції. Навчався спочатку в гірничій школі, а потім у знаменитому Колежі де Франс. З 1959 р. працював у Європейському центрі ядерних досліджень у Швейцарії (ЦЕРН). Там він розробив пристрої для реєстрування частинок, що породжуються у спеціальних прискорювачах (колайдерах). Дрейфові камери Шарпака зараз використовуються в детекторах ATLAS (мал. 8.3) та CMS. За свої розробки Георгій Шарпак у 1992 р. отримав Нобелівську премію.

Георгій Шарпак

Абрам Йоффе (1880-1960) - видатний фізик і організатор науки. Народився в м. Ромни на Сумщині. Засновник і директор фізико-технічного інституту АН СРСР у Петербурзі. Його основний напрямок у науці - фізика напівпровідників і діелектриків. Навчався в Петербурзі (Росія), Мюнхені (Німеччина). Ініціатор створення фізико-технічних інститутів у Харкові та Дніпропетровську. Учнями А.Ф. Йоффе були Ігор Курчатов та Яків Зельдович (ведучі спеціалісти радянського атомного проекту), майбутні Нобелівські лауреати Микола Семьонов (хімія) та Ігор Тамм, Петро Капіца, Лев Ландау, і Жорес Алфьоров - фізика.

Абрам Йоффе

Мал 8.3. ЦЕРН. Детектор ATLAS

Ігор Курчатов (1902-1960). У 1920 р. закінчив із золотою медаллю сімферопольську гімназію. Навчався в Таврійському університеті в м. Сімферополь. У 1943 р. Курчатов заснував і став першим директором Інституту атомної енергії (ІАЕ). У 1945 р. під його керівництвом розпочато будову циклотрону і уран-графітового котла, на якому були отримані перші вагові порції Плутонію. У 1949 р. керований Курчатовим колектив створив радянську атомну бомбу, покінчивши з монополією США в цій царині.

Ігор Курчатов

Анатолій Александров (1903-1994). Народився на Київщині у м. Таращі. З 1916 р. навчався в 1-му Київському реальному училищі, відвідував фізико-хімічний гурток, де організував електротехнічну групу. Після закінчення школи вступив до Київського університету, який закінчив у 1930 р. Працював учителем у київських школах, а потім у Київському медичному інституті. У роки Другої світової війни Александров разом з Ігорем Курчатовим керував працями по захисту кораблів від магнітних мін і торпед, завдяки чому під час війни жодний корабель, споряджений цією захисною системою, не загинув. За участю Александрова було розроблено та побудовано атомні енергетичні установки для трьох криголамів і реактори на швидких нейтронах РБМК-1000.

Анатолій Александров

Георгій Гамов (1904-1963) - видатний фізик ХХ ст. Народився в Одесі, в учительській родині. В 1921 р. він вступив на математичне відділення фізико-математичного факультету Одеського університету і одночасно підробляв обчислювачем в Одеській астрономічній обсерваторії. Продовжив освіту в Петроградському університеті, який достроково (за три роки) закінчив. Вже у 24 роки він виконав роботу нобелівського рівня, розробивши теорію альфа-розпаду.

У 1928 р. вчений отримав стипендію Рокфеллера для навчання в Геттінгенському університеті (Німеччина).

У 1934 р. Гамов емігрував до США де він, починаючи з 1949 р., працював над проектом створення водневої зброї.

Гамов розробив модель «гарячого Всесвіту» (теорію Великого Вибуху). Він також автор багатьох науково-популярних книг, зокрема «Містер Томпкінс у Країні Чудес» (1939), трилогії «Народження й смерть Сонця» (1949), «Біографія Землі» (1941), «Народження Всесвіту» (1952), «Раз, два, три… нескінченність» (1947), «Тридцять років, що сколихнули фізику» (1966). Гамов походив з родини нащадків запорізьких козаків Лебединців, чим пишався.

Георгій Гамов

Юрій Кондратюк (1897-1942) - вчений-винахідник, один із теоретиків космонавтики, космічних польотів та основ конструювання космічних кораблів. Народився в Полтаві. Навчався у Другій Полтавській чоловічій гімназії і закінчив її зі срібною медаллю.

Незалежно від Костянтина Ціолковського розробив основи космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів. У праці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929 рік) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступеневих ракет.

Результати наукової праці Юрія Кондратюка (мал. 8.4) були використані при плануванні висадки американських астронавтів на Місяць у 1969 р. На зворотному боці Місяця є кратер, названий іменем Кондратюка.

Юрій Кондратюк

Мал. 8.4. Траса Кондратюка.

Підведемо підсумки

• Творчий розум інженерів, винахідників і вчених сприяє розвитку науки, техніки і технологій.

• Українські вчені-фізики внесли значний вклад у технічний прогрес як своїх країн, так і усього людства.

• Наше сучасне і майбутнє суттєво залежать від стану і розвитку науки і технологій.

• Творче завдання 8.1. Дослідіть, з якою метою створено проект «Морський старт».

• Творче завдання 8.1. Напишіть невеликий реферат на тему: «Траса Кондратюка».

Вправа 8

1. У якому віці Микола Боголюбов написав свою першу наукову працю?

2. Яке технічне відкриття прославило Олександра Смакулу?

3. В якій галузі фізики і техніки працювали Ігор Курчатов і Анатолій Александров?

4. Які науково-популярні книги для молоді написав Георгій Гамов?

5. Яке відкриття Юрія Кондратюка було використано в практичній космонавтиці?

6. Які галузі науки і техніки розвиваються в Україні на світовому рівні?

7. Перечисліть декілька учених, які працювали в галузі ядерної фізики.

8.Який вчений українського походження зробив значний вклад у розвиток астрономії та астрофізики?





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити