Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Підручник Правознавство 10 клас (профільний рівень) - Т. М. Філіпенко - Генеза 2018 рік

Розділ III. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Тема 12. Правоохоронні органи України та адвокатура

§ 99. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ. ПРЕЗУМПЦІЯ НЕВИНУВАТОСТІ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОВЕДЕНОСТІ ВИНИ

Одним з найважливіших положень демократичної, правової держави є закріплення в Конституції України та інших нормативних документах принципу презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.

У найзагальнішому вигляді правило презумпції невинуватості означає, що особу може бути визнано винуватою у вчиненні злочину і покарано лише за умови, що її вину буде доведено в передбаченому законом порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Повідомлення особі про підозру, складання слідчим та затвердження прокурором обвинувального акта на стадії досудового розслідування, розгляд справи в підготовчому провадженні не вирішують наперед визнання його винуватим у вчиненні злочину. Лише один орган у державі наділено таким правом - це суд, який є відповідно до Конституції України носієм судової влади, що здійснює правосуддя в умовах законності, незалежності, гласності та змагальності сторін.

Вирок суду є єдиним процесуальним документом, що встановлює винуватість обвинуваченого.

Працюємо самостійно

І. Ознайомтеся з нормативними документами.

1. Кримінальний процесуальний кодекс України. Cт. 17. Презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

2. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. Cт. 6. Право на справедливий суд.

II. Ознайомтеся з матеріалами справи «Довженко проти України», і дайте відповідь на запитання:

1. Хто має кращі судові перспективи: заявник чи відповідач? 2. Чи порушено права Довженка під час досудового розслідування та під час судового провадження? Якщо так, то які саме? Відповідь надавайте, спираючись на нормативні документи.

Справа «Довженко проти України»

11 жовтня 2003 р. громадянин України Сергій Іванович Довженко (заявник) подав до Європейського Суду з прав людини позов проти України.

19 травня 2002 р. заявника була затримано за підозрою у вчиненні кількох убивств. 22 жовтня 2002 р. досудове слідство було закінчено і заявнику було надано можливість ознайомитися з матеріалами справи. Під час досудового слідства та ознайомлення з матеріалами справи заявнику надавалася юридична допомога.

7 листопада 2002 р. заявник та його захисник повністю закінчили ознайомлення з матеріалами справи.

8 вересня 2003 р. Апеляційний суд Донецької області, діючи як суд першої інстанції, визнав заявника винним у вчиненні сімнадцяти вбивств та інших менш тяжких злочинів, які мали місце в період між 1999 та 2002 рр. і призначив йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. У ході судового розгляду заявника представляв захисник.

2 жовтня 2003 р. заявник подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вирок від 8 вересня 2003 р.

7 квітня 2005 р. Верховний Суд провів судове засідання у справі заявника. Верховний Суд у присутності прокурора і заявника встановив, що вину заявника було належним чином обґрунтовано, і відхилив касаційну скаргу заявника як необґрунтовану.

25 травня 2002 р. місцева газета «Приазовский рабочий» опублікувала повідомлення про те, що міліція затримала заявника за підозрою у вчиненні низки вбивств. У ньому йшлося, зокрема, про таке: «Найбільш сенсаційним є той факт, що затриманим виявився колишній лейтенант міліції карного розшуку Сергій Довженко...»

28 травня 2002 р. інша газета, «Салон Дона і Баса», опублікувала повідомлення про прес-конференцію, проведену паном К., керівником Маріупольського МВ УМВС України в Донецькій області. Згідно із цією публікацією, у зв’язку з ходом розслідування серії вбивств, пан К. заявив, що міліція затримала «особу, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів із використанням вогнепальної зброї», а також наголосив, що розголошувати будь-яку іншу інформацію про хід розслідування є недоречним.

8 червня 2002 р. газета «Приазовский рабочий» опублікувала резюме іншої прес-конференції пана К. з приводу затримання заявника. Журналіст, який був автором статті про прес-конференцію, називав заявника його справжнім ім’ям і навів деякі уривки з виступу пана К. Зокрема, щодо того, хто може були наступними жертвами затриманого, висловлювання пана К. було процитовано так: «Ними будуть співробітники міліції... та інші... Але щодо цього ми можемо довіряти лише словам злочинця...»

Надалі кримінальне провадження щодо заявника широко висвітлювалося цим журналістом у низці його публікацій, деякі з яких містили фото заявника.

У своїх доводах у Верховному Суді заявник скаржився, що його право на презумпцію невинуватості було порушено численними газетними статтями з повідомленнями щодо кримінального провадження в його справі, зазначивши також, що в деяких статтях посадові особи державних органів чітко зазначали, що він вчинив убивства, незважаючи на те, що провадження ще тривало.

III. Більш детально з матеріалами справи «Довженко проти України» ви можете ознайомитися на сайті Верховної Ради України: http://zakon3.radа.gоv.uа/Іaws/shоw/974_845

IV. Ознайомтеся самостійно: 1) з рішенням ЄСПЛ від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібемон проти Франції»; 2) з рішенням ЄСПЛ у справі «Мінеллі проти Швейцарії» від 25 березня 1983 р.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.