Підручник Правознавство 10 клас (профільний рівень) - Т. М. Філіпенко - Генеза 2018 рік

Розділ І. ДЕРЖАВА

Тема 6. Держава, особа, суспільство

Найкращий державний устрій для будь-якого народу - це той, який зберіг цей народ як єдине ціле.

Мішель Монтень, французький письменник і філософ

24. ЛЮДИНА, ІНДИВІД, ОСОБА

1. Співвідношення держави й суспільства

Держава й суспільство існують відносно незалежно. Держава не може ототожнюватися із суспільством. В іншому випадку політичний режим, що склався в державі, необхідно було б характеризувати як режим тоталітаризму, що означає ліквідацію будь-яких відмінностей між державою й суспільством, поглинання першою другого. Проте між ними має бути певна дистанція, яка й забезпечує демократію, відповідний рівень свободи суб’єктів.

Взаємовідносини суспільства та держави по-різному оцінювалися в різні історичні епохи. У давнину, як правило, поняття «суспільство» та «держава» ототожнювалися. Представниками такої точки зору були грецькі філософи Платон та Арістотель. До суспільства (отже, і до держави) вони зараховували тільки повноправних громадян поліса, ставлячи за межі суспільства іноземців, рабів, жінок.

У часи середньовіччя держава, як правило, ототожнювалася з правителем, а суспільство - з вищими станами. Термін «держава» (у розумінні окремого від суспільства та правителя явища) увів в обіг італійський мислитель доби Відродження Н. Макіавеллі.

Остаточно поняття «суспільство» та «держава» відокремили одне від одного європейські філософи Нового часу - Б. Спіноза, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо. Вони виробили концепцію громадянського суспільства, інтересам і потребам якого мають бути підпорядковані держава та її апарат.

Поняття «громадянське суспільство» відрізняється від поняття «суспільство». Суспільство як властивий тільки людині механізм спілкування та колективної діяльності виникло задовго до появи держави. Громадянське суспільство - це якісний стан суспільства, що склалося в деяких державах у Новий час.

2. Людина, індивід, особа

У повсякденному вжитку ці слова звучать як рівнозначні, але в юридичній мові за цими термінами закріплено різні значення. Людина - це жива розумна істота, яка має волю, дар мислення, здатна виробляти знаряддя праці та може свідомо користуватися ними.

Біологічне в людині, яка є частиною матеріального світу, складається з її природної основи, що характеризується наявністю тіла, органів чуття, природної фізичної сили та інших біологічних якостей.

У людини як індивіда розрізняють біологічні та соціальні якості.

Індивід - це конкретна людина, що біологічно й соціально вирізняється з-поміж інших людей, має індивідуально виражені психофізичні якості.

Кожна людина має зв’язки із суспільством, у якому вона живе. Люди рівні у правах, але це не означає, що вони однакові або схожі одне на одного з точки зору фізичних чи розумових здібностей, талантів. Без біологічного змісту людини не можна схарактеризувати її соціальні якості. Проте лише біологічне в людини не визначає її як особистість.

Особистість - це людина як носій свідомості, тобто суб’єкт пізнання, переживання, відношення та активного перетворення навколишнього світу, що відзначається неповторною сукупністю соціально значущих якостей, способом існування якої є її розвиток і діяльність.

Поняття «особистість» включає в себе характеристику людини з позицій її суспільної діяльності й тих провідних мотивів, якими вона керується у своїх вчинках. Суть особистості визначається її ставленням до навколишнього світу, суспільного буття, інших людей і самої себе. Особистість є індивідуальною сукупністю рис, які зумовлюють стиль мислення, переживань і поведінки кожної людини.

Поняттям особа позначається суб’єкт правовідносин. У правовій системі суспільства місце та роль особи характеризуються через правовий статус, що дає можливість розглянути її фактичне та юридичне становище у громадянському суспільстві. У найширшому значенні під правовим статусом особи розуміють її юридичне закріплене становище в суспільстві. Ядром загального правового статуту є суб’єктивні права, свободи, законні інтереси та обов’язки особи. Конституція України закріплює основні права і свободи особи, що становлять основу будь-яких інших прав і свобод.

Крім того, особа тісно взаємозв’язана з державою. Держава визначає особу, її життя, недоторканність, честь і гідність найвищою соціальною цінністю. Головний обов’язок держави - забезпечення особі відповідних умов для здійснення прав і свобод, а також для виконання обов’язків. Держава відповідальна перед особою й суспільством за свою діяльність. За допомогою права держава закріплює відповідний правовий статус особи, забезпечує кожній особі рівні можливості в користуванні суб’єктивними правами та у виконанні обов’язків.

3. Фізична особа. Юридична особа

Фізична особа - це людина як учасник правовідносин.

Фізична особа набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям. Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається з прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.

Місцем проживання фізичної особи є житло, у якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає місце проживання, за винятком обмежень, які встановлено законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я тощо, у якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усинов- лювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я, у якому вона проживає.

Юридичною особою є організація, створена й зареєстрована в установленому законом порядку.

Юридична особа наділяється правоздатністю та дієздатністю, може бути позивачем і відповідачем у суді. Юридична особа може бути створена шляхом об’єднання осіб та (або) майна.

Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, установлених законом.

Товариством є організація, створена шляхом об’єднання осіб (учасників), які мають право участі в цьому товаристві. Товариство може бути створене однією особою, якщо інше не встановлено законом.

Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об’єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.