Підручник Правознавство 10 клас (профільний рівень) - Т. М. Філіпенко - Генеза 2018 рік

Розділ II. ПРАВО

Тема 6. Правовідносини

§ 45. СТРУКТУРА ПРАВОВІДНОСИН

1. Структура правовідносин

Структурні елементи правовідносин

Суб’єкти – це учасники правовідносин, які є носіями суб’єктивних прав та юридичних обов’язків

Об’єкти - це ті реальні соціальні блага, які задовольняють інтереси і потреби людей, з приводу яких виникають, змінюються чи припиняються правовідносини

Зміст: 1) юридичний зміст (права та обов’язки суб’єктів); 2) фактичний зміст (поведінка суб’єктів, їхня діяльність)

2. Суб’єкти правовідносин

Суб’єкти права та суб’єкти правовідносин не є тотожними поняттями.

Суб’єкти права - це люди та їх об’єднання, які є носія- s' ми прав та обов’язків.

Суб’єкти права - необхідний елемент правовідносин у всіх галузях права, але можуть бути лише носіями суб’єктивного права, не беручи безпосередньої участі у правовідносинах. Наприклад, особи, яких за рішенням суду визнано недієздатними, не можуть бути суб’єктами правовідносин. Тобто учасниками правовідносин можуть бути не всі люди, а лише ті, хто володіє правоздатністю та дієздатністю (правосуб’єктністю).

Суб’єкти правовідносин - це особи, які на підставі юридичних норм можуть бути учасниками правовідносин - носіями суб’єктивних прав та обов’язків. Суб’єктами правовідносин є:

3. Об’єкти правовідносин

Об’єкти правовідносин — це матеріальні, духовні та інші я соціальні блага, що задовольняють інтереси та потреби фізичних та юридичних осіб і з приводу яких суб’єкти вступають у правовідносини.

Серед об’єктів традиційно розрізняють:

• матеріальні цінності - речі (рухоме й нерухоме майно);

• нематеріальні цінності - результати інтелектуальної творчої діяльності, послуги, честь, гідність, ділова репутація особи тощо.

Залежно від соціального призначення розрізняють такі види об’єктів:

Засоби виробництва - об’єкти, за допомогою яких створюється новий продукт (заводи, машини, механізми, комп’ютери)

Те саме благо може бути об’єктом різноманітних правовідносин, Наприклад, картина, яку створив художник, є об’єктом авторського права; об’єктом купівлі-продажу, якщо автор виставляє її на продаж; об’єктом права власності, якщо її хтось купить; об’єктом охорони культурних цінностей тощо.

4. Зміст правовідносин

Зміст правовідносин — це конкретна поведінка суб’єктів правовідносин та її юридичне закріплення нормами права у вигляді суб’єктивних прав та юридичних обов’язків.

До змісту правовідносин належать права і обов’язки учасників суспільних відносин. Розрізняють юридичний і фактичний зміст правовідносин. Юридичний зміст - це можливість відповідних дій, необхідність дій або необхідність утримання від заборонених дій суб’єкта. Фактичний зміст - це реальні дії, у яких реалізуються права і обов’язки.

Юридичний і фактичний зміст - це нетотожні поняття. Перший - містить невизначену кількість можливостей. Наприклад, особа, що здобула повну базову середню освіту й отримала сертифікат ЗНО, наділена правом вступати в заклад вищої освіти, тобто перед нею великий вибір можливостей. Проте реально можна вступити на бюджетне місце лише в один навчальний заклад. Отже, фактичний зміст - тільки один з варіантів реалізації суб’єктивного права.

Таким чином, фактичний зміст правовідносин - це реальна поведінка суб’єктів, їх діяльність, у якій реалізуються суб’єктивні права та юридичні обов’язки. Юридичний зміст безпосередньо складають суб’єктивні права і юридичні обов’язки учасників правовідносин, тобто можливість певних дій. Ці суб’єктивні права і обов’язки закріплено в нормативно-правових актах та інших нормах права.

Суб’єктивне право - це вид і міра можливої поведінки суб’єкта, яка охороняється, захищається й гарантується державою.

Юридичний обов’язок - це міра належної (необхідної) поведінки суб’єкта права.

Суб’єктивне право та юридичний обов’язок складають структуру юридичного змісту правовідносин.

Видами суб’єктивних прав є громадянські, політичні, соціальні, економічні, культурні, екологічні, сімейні та ін. Конституційні обов’язки закріплено в Основному законі України - Конституції. Права і обов’язки суб’єктів правовідносин тісно пов’язані між собою: не можна одержати які-небудь права, щоб одночасно не виникли певні обов’язки.

5. Юридичні факти та їх види

Правовідносини - явище динамічне, вони виникають, змінюються, припиняються на підставі реальних життєвих обставин, з якими норма права пов’язує настання певних правових наслідків. Реальні життєві обставини, тобто так звані юридичні факти, фіксуються в гіпотезі норми права.

Юридичні факти - це передбачені нормами права конкретні життєві обставини, які зумовлюють виникнення, зміну або припинення правових відносин.

Види юридичних фактів

1. Залежно від характеру правових наслідків, які вони породжують:

2. За характером діяльності:

• факти одноразової дії (купівля квитка для оплати проїзду);

• факти безперервних юридичних дій, тобто юридичного стану (перебування на службі в Національній поліції)

3. За складом:

4. За вольовим критерієм (див. с. 150):

Події - це обставини (явища), що не пов’язані з волею учасників конкретних правовідносин. До них належать дії сил природи (землетрус, повінь), народження та природна смерть людини, сплив строків.

Абсолютні події - це ті факти, які абсолютно не залежать від волі людей (наприклад, природні явища).

Відносні події не пов’язані з волею учасників конкретних правовідносин, але пов’язані з волею третіх осіб (наприклад, підпал будинку може призвести до виникнення страхових відносин між власником та страховою компанією).

Дії - це такі факти, настання яких залежить від волі особи (наприклад, укладення договору, скоєння правопорушення). До дій в юридичному розумінні не належать внутрішні психічні процеси (думки, ідеї тощо), а також діями не вважаються вчинки, які здійснені без участі свідомості й волі особи. Одночасно до дій належать не лише зовнішньо виражені активні вчинки, але й свідоме утримання від дій.

За юридичною природою розрізняють правомірні й неправомірні (протиправні) дії.

Правомірні дії поділяють:

• на юридичні акти (дії, що здійснюються з наміром породити юридичні наслідки, які є наслідком активної реалізації права): 1) адміністративні акти - накази, розпорядження, інструкції тощо; 2) акти юрисдикційних органів - адміністративних органів, судів; 3) правочини - як юридичних, так і фізичних осіб;

• на юридичні вчинки (фактичні правомірні дії, що не суперечать праву і приводять до юридичних наслідків незалежно від намірів особи, яка їх породжує). Наприклад, знахідка, творчість у її багатоманітних формах - науковій, літературній, художній, раціоналізаторській.

До неправомірних дій належать: дисциплінарні проступки, адміністративні правопорушення, цивільні правопорушення (делікти - від лат. delictum - проступок, правопорушення) та злочини.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.