Підручник Правознавство 10 клас (профільний рівень) - Т. М. Філіпенко - Генеза 2018 рік

Розділ II. ПРАВО

Тема 7. Правомірна поведінка і правопорушення

Duae res sunt, quae homines ad maleficium impellunt.

Є дві речі, що штовхають людей на злочин, - розкіш і жадоба.

З висловлювань римських юристів

§ 47. ПОНЯТТЯ ПОВЕДІНКИ

1. Поняття поведінки

Поведінка людей, соціальних груп, громадських спільнот обумовлює в широкому значенні розвиток суспільства в цілому. Відхилення від прийнятих у суспільстві ціннісно- нормативних стандартів завжди становить певний рівень небезпеки для соціальної стабільності, значною мірою загрожує життю людей, уважається негативним явищем. У свою чергу, суспільство через свої інститути намагається запобігати небажаним проявам життєдіяльності людей і, за можливості, блокувати їх.

Для соціології характерне розмежування понять «поведінка» і «соціальна поведінка». І якщо «поведінка» розглядається як взаємодія всіх живих істот з довкіллям, то «соціальна поведінка» розкривається вже як поведінка людини, що формується, розвивається і виявляється в умовах суспільного життя, і тому має соціально зумовлений характер.

У сучасній психології термін «поведінка» розглядається як родове поняття, яке охоплює всі вимірювані реакції організму: дію, діяльність, реакцію, рух, процес, операцію тощо.

У філософії поняття «поведінка» також характеризує процес взаємодії живих істот з довкіллям, а поведінка людини визначається як здатність людини до діяльності в матеріальній, інтелектуальній і соціальній сферах життя.

Для того щоб з’ясувати сутність поведінки, розглянемо, який зміст у це поняття вкладали мислителі в різні епохи. Античних філософів небезпідставно вважають основоположниками дослідження сутності поведінки людини.

Поведінка людини - це здатність людини до діяльності в матеріальній, інтелектуальній та соціальній сферах життя, відображення процесу її соціалізації, передбачаючи адаптацію до соціального середовища з огляду на індивідуальні особливості особи.

2. Суспільно корисна і суспільно шкідлива поведінка

Досліджуючи поведінку людини з точки зору розвитку суспільства, виділяють суспільно корисну і суспільно шкідливу поведінку. Якщо поведінка людини оцінюється з точки

зору відповідності вимогам права, виділяють правову і неправову поведінку. А якщо критерієм її оцінки є соціальна значущість, говорять про суспільно корисну й суспільно шкідливу поведінку.

Оцінку нормативній поведінці дають соціальні спільноти. У суспільстві зазвичай існує багато нормативних систем, які взаємодоповнюють одна одну, утворюючи надзвичайно ефективний регулятор людських вчинків. Взаємодіють також санкції норм різних видів, або норма одного виду може підкріплюватися санкцією норми іншого виду (наприклад, правопорушення може спричинити не лише покарання, але й моральний осуд).

Бажаність чи обов’язковість дотримання норми впливає на формування потреб, інтересів, на прийняття рішень, поєднуючи різні елементи поведінки. Наявність позитивної чи негативної санкції вказує, що норма не може ігноруватися суб’єктом і має обов’язково братися до уваги при визначенні лінії поведінки. Усе це формує нормативну поведінку особи, спрямовує її відповідно до суспільно корисних вимог.

Але нормативна поведінка не є єдиним різновидом людської поведінки. У реальності багато людських діянь не є нормативними не лише тому, що вони здійснюються всупереч нормам, але й через те, що норми поведінки існують не з кожного конкретного питання людських взаємовідносин. Отже, поняття ненормативної поведінки включає два різновиди: 1) поведінка, не врегульована нормою, 2) поведінка, що суперечить нормі.

їх поєднує те, що в обох випадках особа не керується чинною нормою поведінки, а діє згідно із самостійно прийнятим рішенням.

Можливість ненормативної поведінки обумовлена тим, що людська свідомість здатна виходити за межі будь-яких стереотипів і випрацьовувати нові, раніше не існуючі варіанти поведінки. Корисна ненормативна поведінка відрізняється творчим початком; розпочинаючи з індивідуальних діянь невеликих масштабів, вона здатна набути розповсюдження і стати, у свою чергу, соціальною нормою. Така поведінка сприяє руху вперед, вирішенню актуальних задач. Але існує й інша ненормативна поведінка, що є шкідливою для суспільства, перешкоджає його розвитку. У цьому випадку маємо соціальну патологію, що викликає негативну соціальну реакцію і вимагає використання різних засобів соціального контролю.

Як уже зазначалося, похідним від «соціальної норми» є поняття «соціальні відхилення», це два умовних полюси осі «соціально значуща поведінка». Соціальні відхилення мають різні значення для суспільства. Позитивні служать засобом прогресивного розвитку системи, підвищення рівня її організованості, подолання застарілих, консервативних чи реакційних стандартів поведінки. Це - соціальна творчість: наукова, технічна, художня, суспільно-політична. Негативні - дезорганізують систему, підриваючи її основи. Це - соціальна патологія: злочинність, алкоголізм, наркоманія, проституція, суїцид.

Під девіантною (від лат. devians - той, що відхиляється) поведінкою розуміють:

• вчинок, дії людини, що не відповідають офіційно встановленим або фактично сформованим у даному суспільстві нормам (стандартам, шаблонам);

• соціальне явище, виражене в масових формах людської діяльності, що не відповідають офіційно встановленим або фактично сформованим у даному суспільстві нормам. До форм девіантної поведінки в сучасних умовах належать злочинність, алкоголізм, проституція, наркоманія.

На прикладі алкоголізму розуміємо, що така поведінка є суспільно шкідливою, але норми права вона не порушує, тобто не є правопорушенням. Утім потрібно пам’ятати, що великий відсоток злочинів і проступків вчиняється якраз у стані алкогольного сп’яніння. Тому шкідливість цієї поведінки очевидна.

Суспільно необхідна, бажана і допустима поведінка індивідуальних чи колективних суб’єктів полягає в дотриманні (виконанні, використанні) норм права. З точки зору права вона є поведінкою правомірною.


Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити