Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Підручник Правознавство 10 клас (профільний рівень) - Т. М. Філіпенко - Генеза 2018 рік

Розділ II. ПРАВО

Тема 10. Правосвідомість

Без правосвідомості не існує права.

Іван Ільїн, російський філософ

§ 55. ПРАВОСВІДОМІСТЬ

1. Поняття правосвідомості

Якщо визнати право об’єктивною реальністю, слід визнати і наявність суб’єктивної реакції людей на право, що називається правосвідомістю. Правосвідомість має спільну природу

з правом, а тому є похідною щодо існуючих економічних відносин; формується під безпосереднім впливом об’єктивно обумовлених потреб та інтересів суспільства, різних соціальних груп; динамічно розвивається під впливом об’єктивних умов і процесів; є частиною суспільної свідомості і тому зазнає на собі вплив філософських, ідеологічних і політичних переконань.

Правосвідомість - це вид (форма) суспільної свідомості, яка містить у собі сукупність поглядів, почуттів, ідей, теорій та уявлень, які характеризують ставлення людини, соціальних груп і суспільства в цілому до права та діяльності, пов’язаної з ним.

Для розуміння поняття правосвідомості доцільно розглянути її різновиди:

1. Однією з підстав поділу правосвідомості на види є рівень усвідомлення необхідності права, глибина проникнення в сутність права і правових явищ у суспільстві. За цими критеріями правосвідомість поділяють на три рівні:

2. Наступною підставою поділу правосвідомості на види є її суб’єкти (носії):

Вплив правосвідомості на організацію суспільного життя доволі значний. Найбільш відчутну роль правосвідомість відіграє на стадії реалізації права, у процесі втілення в життя юридичних прав і обов’язків. Життя людини демонструє, що свідомість, думка, вольове зусилля дійсно керують поведінкою людей, регулюють їхні дії та вчинки в усіх сферах життєдіяльності.

2. Правова ідеологія

Структурним компонентом правосвідомості є правова ідеологія, яка відповідає рівню науково-теоретичного відображення й засвоєння дійсності.

Правова ідеологія - це сукупність юридичних ідей, теорій, поглядів, які в концептуальному вигляді відображають і оцінюють правову реальність.

Правова ідеологія характеризується науковим або філософським осмисленням права як цілісного соціального інституту. У сфері ідеології і через ідеологію знаходять відображення потреби та інтереси соціальних груп, держав, світового співтовариства в цілому. Правова ідеологія прагне до виявлення сутності, соціального розуміння природи права.

Прикладом правової ідеології як засобу правового усвідомлення дійсності може служити гегелівська філософія права, позитивістська доктрина держави і права, багато сучасних концепцій праворозуміння.

На сучасному етапі наша держава продовжує роботу в напрямку формування життєздатної правової ідеології, яка базується на основі реального життя відповідного суспільства, традиціях і менталітеті нації, а не на ідеологічних міфах, запозичених в інших народів. Виходячи із цього, окреслимо такі напрями роботи держави в ідеологічній сфері:

• чітке визначення позицій держави щодо втілення в життя загальнолюдських цінностей і прав людини в контексті сучасного стану України і світової цивілізації;

• утвердження у свідомості людей моральних цінностей і моральних оцінок їхньої діяльності;

• формування міжнародного іміджу України;

• ґрунтування на принципах зміцнення і захисту Української держави, яка має бути демократичною і водночас здатною відстоювати основні цінності.

3. Правова психологія

Правова психологія відповідає буденному рівню суспільної свідомості, яка формується в результаті повсякденної людської практики як окремих людей, так і соціальних груп. Змістом правової психології є відчуття, емоції, переживання, настрій, звички, стереотипи, які виникають у людей у зв’язку із чинними юридичними нормами й практикою їх реалізації.

Правова психологія - це стихійний, «несистематизований» елемент правосвідомості, який виражений в окремих психологічних реакціях кожної людини тієї чи іншої соціальної групи на державу, право, законодавство, інші юридичні феномени.

Нетерпиме чи байдуже ставлення до порушень юридичних заборон, відчуття задоволення чи незадоволення практикою застосування юридичних норм, дій правоохоронних органів - усе це правові почуття (емоції), і в сукупності вони утворюють у суспільній правосвідомості сферу правової психології.

Правова психологія - найбільш розповсюджена форма усвідомлення права, притаманна переважно всім суспільним відносинам. В оточенні психологічних реакцій право здійснює провідні призначення своєї соціальної сутності - гуманізм, справедливість, формальна рівність суб’єктів та ін. Ці характеристики права виражають людські відчуття й оцінки: від їх адекватності законодавству, а також психологічного настрою людей багато в чому залежить ефективність правореалізаційної практики. Неприйняття населенням тих чи інших заборон або дозволів (як соціально виправданих) веде до серйозних проблем у реалізації нового законодавства, породжує численні труднощі в діяльності правоохоронних органів. Ігнорування юридичної психології населення в правовій політиці держави не раз оберталося провалом тих чи інших державних заходів (наприклад, «безбожна п’ятирічка» або кампанія з боротьби з пияцтвом).

Крім цього, юридична психологія вміщує значний масив безсвідомого - психічні явища й процеси (стереотипи, звички, автоматизми, інтуїція, афект), що формують як правомірну, так і протиправну поведінку.

Отже, правова психологія - це сукупність правових почуттів, емоцій, оцінок, елементів настрою, що домінують у суспільстві, виявляються в суспільній думці.

4. Правова культура

Правова культура - це система правових цінностей, що відповідають рівню досягнутого суспільством правового прогресу і відображають у правовій формі стан свободи особи, інші найважливіші соціальні цінності.

Правова культура немислима без прогресивної спрямованості діяльності людини і є соціальним явищем. Справжня правова культура не є життєздатною без успадкованого надбання минулої історії.

Показники рівня правової культури:

• правові знання;

• добровільність виконання вимог правових норм;

• участь громадян в управлінні державою;

• реальність прав і свобод громадян;

• якість роботи правоохоронних органів;

• ефективність правового регулювання;

• стан законності в суспільстві.

Правову культуру особи й суспільства можна розглядати як одну з категорій загальнолюдських цінностей, як найважливіший результат загальногуманних завоювань, як невід’ємний компонент цивілізованого громадянського суспільства.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.