Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Підручник Правознавство 10 клас (профільний рівень) - Т. М. Філіпенко - Генеза 2018 рік

Розділ III. КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Тема 5. Права, свободи та обов’язки людини і громадянина

§ 70. ОСОБИСТІ ПРАВА І СВОБОДИ

1. Особисті (громадянські) права і свободи

Громадянські права - це можливості людей, що характеризують їхнє фізичне і біологічне існування, задоволення матеріальних і духовних потреб.

Особисті права і свободи розглядаються у правовій теорії та практиці як свобода людини приймати рішення незалежно від держави.

Духовна і фізична свобода людини від державного контролю історично сформувалася раніше від інших прав і свобод, їхньою особливістю є те, що вони за суттю є природними правами людини і не пов’язані з належністю людини до громадянства. Більшість з особистих прав і свобод є не лише невід’ємними, а й такими, що не можуть бути обмежені.

Конституція України закріплює такі особисті (громадянські) права і свободи:

• право на життя та право на захист свого життя і здоров’я;

• право на повагу до своєї гідності;

• право на свободу та особисту недоторканність;

• право на недоторканність житла;

• право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції;

• право на невтручання в особисте життя, право громадян знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе і членів сім’ї, право на спростування недостовірної інформації про себе і членів сім’ї;

• свободу пересування, право вільного вибору місця проживання та право вільно залишати територію України та повертатися будь-коли в Україну;

• право на свободу світогляду та віросповідання;

• право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та відшкодування завданої порушенням цього права шкоди;

• право на судовий захист та інші права.

2. Право на свободу світогляду і віросповідання

Право на свободу світогляду і віросповідання є складовою системи конституційних прав і свобод людини та класифікується як особистісне, немайнове право, спрямоване на конкретизацію свободи і вільний розвиток особи.

Свобода світогляду означає право мати власну позицію сприйняття світу, навколишнього середовища, сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати взагалі ніякої. Вільно, на власний розсуд, виховувати своїх дітей і прищеплювати їм той світогляд, який батьки вважають найкращим. Це право забезпечується охороною держави, оскільки ніхто не має права нав’язувати іншій людині свою точку зору, примушувати до певного світогляду та релігії.

Свобода віросповідання - право сповідувати, практикувати будь-яку релігію. Починаючи з XX ст. також тлумачиться як право не сповідувати жодну з релігій. Свободу віросповідання закріплено в багатьох правових документах, міжнародних та національних, зокрема в Конституції України.

Конституція України

Cт. 35. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова.

Ніхто не може бути увільнений від своїх обов’язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі, якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

У 1991 р. Верховною Радою України ухвалено закон «Про свободу совісті та релігійних організацій». Ст. 4 цього закону говорить, що всі громадяни України є рівними перед законом і мають рівні права в усіх галузях економічного, політичного, соціального і культурного життя незалежно від їх ставлення до релігії. В офіційних документах ставлення громадянина до релігії не вказується.

Реалізовуючи своє право на свободу світогляду і віросповідання, громадяни мають право вільно сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати взагалі ніякої, обирати релігійну літературу, встановлювати і підтримувати міжнародні контакти, виїжджати за кордон для паломництва, брати участь у різних релігійних організаціях. Визнання цього права надає людині захист від примусу щодо прийняття релігії або переконання. Можуть накладатися лише ті обмеження, які встановлено законом і які є необхідними для охорони суспільної безпеки і порядку.

Законодавством встановлено кримінальну відповідальність за перешкоджання релігійній діяльності, яка не порушує права і свободи громадян, а також за організацію релігійної групи, яка несе загрозу життю і здоров’ю громадян.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.