Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Підручник Правознавство 10 клас (профільний рівень) - О. Д. Наровлянський - Грамота 2018 рік

БЛОК 1 ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Розділ 1 ДЕРЖАВА

Тема 4. НАРОДОВЛАДДЯ

§ 10. Поняття та види виборів

1. Поняття «вибори»

Серед форм прямої демократії чільне місце посідають вибори. На сучасному етапі саме вони є найпоширенішою її формою — відбуваються майже в усіх державах і досить регулярно.

Вибори — це форма прямого народовладдя, яка передбачає формування складу представницьких органів державної влади й органів місцевого самоврядування шляхом загального голосування.

Для демократичної держави вибори є однією з головних засад державної влади, політичного режиму. Завдяки проведенню регулярних вільних виборів влада отримує легітимність — законні підстави представляти суспільство. Вибори визначають своєрідну політичну «палітру» держави, через них здійснюється відбір керівників, оновлення політичної еліти. Регулярна виборність примушує кожного представника політичної еліти пам’ятати про необхідність через певний проміжок часу пройти через вибори й отримати підтвердження свого права представляти суспільство.

2. Види виборів

Сучасна правова наука передбачає декілька способів класифікації виборів.

Напевно, найзрозумілішою є система класифікації за суб’єктом обрання, тобто залежно від того, кого обирають. Майже в усіх країнах світу (окрім небагатьох абсолютних монархій, у яких не існує вищого представницького органу) нині парламенти формуються шляхом виборів (незалежно від їхньої назви, прийнятої в конкретній державі). Ці вибори мають назву парламентські. Там, де існує посада президента, проводяться президентські вибори. Обирати потрібно не лише вищі органи влади та вищих посадових осіб на загальнонаціональному рівні, а й представницькі органи на низовому рівні — області, штату, землі, департаменту, району, міста, села, селища. Отже, необхідним елементом демократичної системи є муніципальні вибори — вибори представницьких органів на регіональному та місцевому рівнях.

У більшості держав, крім представницьких органів, обирають глав територіальних громад, в Україні — міських, сільських, селищних голів, у США та багатьох інших державах — мерів, губернаторів тощо. У багатьох державах світу передбачено обрання суддів. Увижається, що саме такий механізм формування суддівського корпусу, що передбачає відповідальність перед населенням, яке регулярно має підтверджувати свою довіру до судді, сприяє підвищенню відповідальності суддів. У деяких державах передбачено обрання й інших представників державної влади. Наприклад, у США обирають шерифів та їхніх заступників, шкільну раду міста, округу тощо.

Вибори поділяють також і за територією, на якій їх проводять. Вибори парламенту, президента проводять на всій території держави. Ці вибори мають назву загальнодержавні (загальнонаціональні). Коли йдеться про вибори районної чи сільської ради, мера міста чи шкільної ради округу (у США) — це місцеві вибори. А коли обирають органи, влада яких поширюється на штат, землю, область, тобто велику територіальну складову держави, вибори мають назву регіональні.

Важливе значення має поділ виборів за способом вираження своєї волі на прямі та непрямі.

Прямі вибори (див. схему, складену на прикладі України) передбачають, що виборці безпосередньо (прямо) (звідси й назва) роблять свій вибір щодо органів усіх рівнів. Так, в Україні виборець сам, безпосередньо, голосує на виборах депутатів усіх рівнів — від сільської ради до Верховної Ради України, від сільського голови до Президента України.

На відміну від прямих виборів, при застосуванні системи непрямих виборів виборець безпосередньо голосує лише на виборах депутатів, посадовців найнижчого рівня. Саме такі вибори застосовують у КНР. Виборці в цій державі безпосередньо обирають лише депутатів селищних, повітових, міських (якщо місто не має районного поділу) зборів народних представників. Депутатів наступного рівня — зборів народних представників провінції, міста, що має районний поділ, — обирають депутати нижчого рівня (від імені своїх виборців); депутати зборів народних представників провінцій, міст, автономних районів обирають депутатів всекитайських зборів народних представників (парламенту КНР). Таку систему називають непрямими багатоступеневими виборами. Аналогічно відбувалися вибори рад народних депутатів і делегатів з’їздів рад (функції яких були подібні до функцій нинішньої Верховної Ради) на території Радянського Союзу (до складу якого входила й Україна) у період 1918-1936 рр.

Непрямі багатоступеневі вибори

Іншу систему непрямих виборів називають опосередкованими виборами. Прикладом такої системи є обрання президента США. Відповідно до конституції США, у день виборів виборці формально віддають свої голоси не безпосередньо кандидатам, а так званим виборникам, які отримують від виборців доручення представляти їх на подальших виборах. Унаслідок виборів формується колегія виборників, які потім і здійснюють голосування за кандидатів у президенти США. Нині ця система в США є значною мірою формальною, швидше даниною історичній традиції, аніж реальним механізмом. Вітання щодо свого обрання президент США отримує вже наступного дня за днем обрання виборників — задовго до їхнього формального зібрання та голосування.

Важливу роль відіграє поділ виборів за часом їхнього проведення. Для кожної виборної особи чи органу встановлено певний строк повноважень. У демократичній державі саме цей строк визначає періодичність проведення чергових виборів. Так, вибори президентів Франції, України та Верховної Ради України відбуваються через кожні п’ять років, президента США — через кожні чотири роки. Отже, чергові вибори — це вибори, які відбуваються після закінчення встановленого законодавством строку повноважень виборного органу чи посадової особи. Законодавством більшості держав передбачена можливість проведення позачергових (дострокових) виборів. Причиною проведення позачергових виборів є, як правило, дострокове припинення повноважень обраного органу чи посадової особи. Для президента й мера такими причинами можуть бути добровільна відставка (саме так припинив свої повноваження 31.12. 1999 р. президент Росії Б. Єльцин), смерть (так, у 1974 р., будучи президентом Франції, помер Ж. Помпіду), неможливість виконання своїх обов’язків за станом здоров’я, а також імпічмент (висловлення недовіри у зв’язку із скоєнням злочину тощо, наприклад, унаслідок імпічменту в 1995 р. за допущені правопорушення було припинено повноваження президента Бразилії Фернандо Коллора де Мелло). Для колегіального органу позачергові вибори відбуваються здебільшого внаслідок дострокового припинення його повноважень главою держави чи власного рішення органу. Так, у 2007 та 2014 рр. Президент України достроково припиняв повноваження Верховної Ради України. Тричі достроково припиняли повноваження парламенту Великої Британії за час перебування на посаді прем’єр-міністра М. Тетчер. У 2009 р. було достроково припинено повноваження невдовзі перед тим обраного парламенту Молдови, депутати якого не змогли обрати президента держави.

Іноді можуть відбуватися також додаткові вибори (різновид дострокових виборів). Вони відбуваються у випадку, коли в колегіальному органі припиняються повноваження депутата й виникає потреба замістити цю вакансію. Різновидом чергових виборів є часткові вибори, коли законодавство передбачає обрання колегіального органу не одночасно, а частинами. Так, до сенату США кожні два роки обирають третину сенаторів, кожні три роки переобирають 1/3 сенату Франції. Така система має на меті забезпечити наступність у роботі колегіального органу, забезпечити поступову ротацію його членів.

3. Принципи виборчого права

За сучасним виборчим правом демократичними є лише такі вибори, які відповідають певним загальновизнаним світовим стандартам, при проведенні яких дотримуються певних принципів. Вони закріплені в більшості конституцій сучасних демократичних держав, закріплено їх також і в Конституції України.

Загальність виборів означає, що в них можуть брати участь усі дорослі психічно здорові громадяни відповідної держави. При цьому загальність виборчого права не виключає встановлення певних обмежень (особливо щодо пасивного виборчого права) — так званих виборчих цензів, однак ці цензи мають бути обґрунтованими, не мати дискримінаційного характеру.

Рівність виборів передбачає, що всі громадяни, які мають право брати участь у виборах, мають рівні права й обов’язки щодо участі у виборах, права обирати

та бути обраними. Ця рівність має бути забезпечена як виборцям, так і кандидатам на виборні посади. Рівність не виключає надання певних переваг соціальним групам, які з об’єктивних причин є більш слабкими, соціально вразливими. Так, в азіатській країні Бангладеш установлена обов’язкова квота представництва жінок у парламенті (30 місць із 330 парламентських мандатів), у Бутані 10 депутатських місць автоматично надають представникам буддистських монастирів, у верхній палаті парламенту Індії 1/12 частину депутатів обирають учителі. Рівність виборів повинна виявлятися й у приблизній рівності виборчих округів за кількістю населення (якщо від округів обирають однакову кількість депутатів).

Вільність виборів має два критерії. З одного боку, виборцю має бути надано безумовну можливість самостійно прийняти рішення щодо свого вибору — без морального чи фізичного тиску. З іншого боку — вільність виборів передбачає право самого виборця вирішувати, чи брати йому участь у виборах.

Для багатьох країн нині існує проблема активності виборців на виборах, проблема абсентеїзму — ухилення від участі у виборах. Ця проблема постійно зростає, кількість тих, хто не бере участі в голосуванні, має тенденцію до збільшення. З метою вирішення цієї проблеми в окремих державах запроваджено норму щодо обов’язкової участі у виборах і відповідальність за ухилення від участі в них. Так, в Австралії, Люксембурзі, Австрії громадянина, який не взяв участі в голосуванні, карають штрафом; у Бельгії, крім штрафу, у разі повторення цього порушення передбачено позбавлення виборчого права на 10 років і неможливість державної служби; в Італії списки тих, хто не взяв участі у виборах, публікують у газетах; а в Греції та Туреччині можливе навіть позбавлення волі на певний строк.

Нині таємність голосування — природний принцип, без якого важко уявити сучасні вибори. Однак, як свідчать історики, таємне голосування було запроваджено в країнах Західної Європи лише наприкінці XIX ст. Для забезпечення таємниці голосування на виборчих дільницях створюють спеціальні місця, захищені від спостереження, — кабіни для таємного голосування, в окремих державах (зокрема, США) використовують спеціальні машини для таємного голосування.

Другою важливою формою прямого народовладдя є вибори, за допомогою яких формуються представницькі органи державної влади та місцевого самоврядування. Вибори класифікують за суб’єктом обрання, способом вираження волі виборців, часом проведення, за територією проведення виборів. Вибори можуть бути визнані демократичними та такими, що відповідають загальновизнаним стандартам, якщо їх проведено з урахуванням принципів проведення виборів. Вибори мають бути загальними, рівними, вільними, з таємним голосуванням.

Сучасна машина для голосування в США

Запам’ятайте: прямі, непрямі, багатоступеневі, рівні, вільні, загальні вибори з таємним голосуванням, абсентеїзм.

Запитання та завдання

1. Поясніть поняття «вибори», «виборче право», «абсентеїзм».

2. Які види виборів вам відомі?

3. За допомогою додаткової літератури та мережі Інтернет знайдіть держави, у яких застосовують різні види виборів.

4*. Які переваги та недоліки прямих і непрямих виборів? Свою думку обґрунтуйте.

5. Поясніть відомі вам принципи проведення виборів.

6*. Висловте свою думку, чи всі названі принципи виборів є необхідними для визнання виборів демократичними.

7*. Знайдіть у засобах масової інформації та мережі Інтернет повідомлення про порушення принципів виборів у різних державах.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.