Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Підручник Правознавство 10 клас (профільний рівень) - О. Д. Наровлянський - Грамота 2018 рік

БЛОК 1 ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Розділ 2 ПРАВО

Тема 5. ПРАВОТВОРЕННЯ. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВСТВА

§ 31. Систематизація законодавства

1. Поняття систематизації

У процесі існування будь-якої держави створюється та діє величезна кількість нормативних актів. Поступово обирати необхідний для застосування акт, визначати, який треба використати в конкретній ситуації, стає все складніше. Крім того, деякі акти змінюються, доповнюються або, навпаки, частина актів скасовуються. Саме тому виникає потреба здійснювати систематизацію законодавства.

Систематизація законодавства — упорядкування законодавства, приведення його до внутрішньо узгодженої системи.

Систематизація законодавства допомагає виконати декілька завдань. Насамперед систематизація забезпечує умови для його подальшого розвитку. Адже в процесі систематизації здійснюється аналіз діючих актів, виявляються протиріччя та невідповідності між ними. Унаслідок цього з’ясовується потреба в створенні нових актів або внесенні певних змін до існуючих.

Крім того, систематизація допомагає створити найбільш сприятливі умови для використання існуючих актів. Саме завдяки їй серед величезної кількості нормативних актів можна швидко знайти потрібний, той, який регулює конкретні відносини.

Зрозуміло, що потреба в систематизації законодавства буде більшою, якщо більшими є кількість та обсяг нормативних актів. Певного мірою це залежить також і від того, до якої правової сім’ї належить система держави.

Більшість науковців визначають чотири основні види систематизації — облік, інкорпорація, консолідація та кодифікація.

Найпростішим для здійснення є облік нормативних актів. Він здійснюється в установах, організаціях окремими особами, чия діяльність потребує постійного контролю за станом нормативно-правової бази. Для цього існують різні способи — ведення відповідних реєстраційних журналів, складання карток, де фіксуються необхідні правові акти, зміни до них. Наявність таких журналів або карток допомагає швидко знайти необхідний правовий акт. Нині для ведення обліку правових актів широко використовують комп’ютери та спеціальні комп’ютерні програми, бази даних.

2. Інкорпорація та її види

Інкорпорація (від латин. incorporate — включення до складу) — форма систематизації правових актів, яка полягає в їхньому об’єднанні в збірки, зібрання за певною ознакою без зміни їхнього внутрішнього змісту.

Нормативні акти можуть об’єднувати за будь-якою ознакою — за часом їхнього прийняття, за галузями права, за певними темами, в алфавітному порядку назв тощо. Навіть об’єднання правових актів у хрестоматію відповідно до шкільної програми з правознавства теж можна вважати систематизацією у формі інкорпорації. Важливо зазначити, що при інкорпорації зміст актів не може змінюватися, вони не можуть скасовуватися чи доповнюватися новими актами. Інкорпорацію може проводити будь-хто, для цього не потрібно мати спеціальні повноваження. Навіть кожен з вас може дібрати нормативні акти, які потрібні для вивчення правознавчого курсу або написання роботи на конкурс наукових учнівських робіт Малої академії наук, і в такий спосіб здійснити інкорпорацію.

Залежно від того, хто здійснює інкорпорацію, її поділяють на офіційну та неофіційну.

• Висловте свою думку, які види інкорпорації (офіційна чи неофіційна) мали місце у випадках, про які йшлося.

Офіційну інкорпорацію здійснюють державні органи або інші органи за їхнім дорученням. При здійсненні офіційної інкорпорації акти, як правило, уключають до збірки з урахуванням змін і доповнень (обов’язково посилаючись на відповідні акти, якими здійснено ці зміни та доповнення). Офіційна інкорпорація здебільшого здійснюється за хронологічним (часом прийняття акта) і предметним принципами. Прикладом хронологічної інкорпорації може бути багатотомне видання Інституту законодавства Верховної Ради України «Закони України».

До інкорпорації

Після інкорпорації

Інкорпорація державними органами здійснюється постійно, це забезпечує можливість використання нормативних актів у повсякденній діяльності як самих органів держави, так і інших фізичних та юридичних осіб.

У багатьох державах вищою формою інкорпорації законодавства є Звід законів, який включає всі діючі акти законодавства.

3. Консолідація

Консолідація (від латин. consolidation, де соn — префікс, що означає «об’єднання, спільність»; solidatio — укріплення, зміцнення) — спосіб систематизації законодавства, у процесі якого декілька актів об’єднуються в один без зміни їхнього внутрішнього змісту.

Потреба в консолідації виникає тоді, коли з одного питання (одного предмета правового регулювання, як говорять юристи) у державі накопичується велика кількість нормативних актів. Тоді й виникає необхідність здійснити консолідацію. Цей вид систематизації мають право проводити лише компетентні державні органи, адже в процесі консолідації відбувається заміна кількох попередніх актів на новий, приймати який може лише відповідний компетентний державний орган. Якщо йдеться про консолідацію законів, її може здійснювати тільки законодавчий орган — парламент, консолідувати акти глави держави може лише він сам. Основна мета інкорпорації — усунути дублювання, повтори. При проведенні консолідації новий укрупнений акт приходить на зміну ряду старих, при цьому старі акти втрачають юридичну силу.

Такі акти постійно приймаються у Великій Британії (об’єднуючи часом акти за декілька століть), Франції. В Україні також існує нагальна потреба в створенні консолідуючих актів з багатьох питань, однак досвід такої систематизації в Україні нині ще недостатній.

До консолідації

Після консолідації

4. Кодифікація

Кодифікація — це вища форма систематизації, яка полягає в створенні нового нормативного акта зі зміною його внутрішнього змісту.

Зрозуміло, що систематизацію, яка передбачає внесення змін до нормативних актів, прийняття нових актів, може здійснювати лише компетентний державний орган. При цьому в новий акт включають лише ті норми, які протягом використання виправдали себе, виключають ті, які застаріли або виявилися непридатними для використання.

До кодифікації

Після кодифікації

Унаслідок кодифікації створюється новий акт. У процесі кодифікації насамперед виявляють недоліки існуючого законодавства в тій чи іншій галузі, потім намагаються усунути ці недоліки, протиріччя, прогалини, а матеріал цієї переробки об’єднати в новий нормативний акт. Створені в процесі кодифікації акти призначені для тривалого використання, вони, як правило, охоплюють досить широке коло суспільних відносин.

Найчастіше в практиці трапляється галузева кодифікація, коли в кодекс об’єднують норми, які належать до певної галузі права. Її прикладами є чимало існуючих у більшості держав (у тому числі й в Україні) кодексів — кримінальний, цивільний, сімейний тощо. Існує також комплексна кодифікація, коли в кодифікаційний акт об’єднують норми різних галузей, які стосуються певного правового інституту, підгалузі права. Так, в Україні нині діють Митний, Лісовий кодекси, Кодекс про надра, які є прикладами комплексної кодифікації. Також існує загальна кодифікація, яка полягає в суцільній кодифікації правового матеріалу, усіх діючих нормативних актів.

Найчастіше результатом кодифікації стає кодекс — нормативний акт, який регулює певну сферу суспільних відносин. Його приймає відповідний державний орган, який регламентує найважливіші суспільні відносини у відповідній сфері. Як правило, у кодексі існує чітка структура викладу норм, він поділяється на певні частини, розділи. В Україні нині діє більше двадцяти кодексів. Серед них — кримінальний, цивільний, сімейний, господарський, повітряний тощо.

Іншим видом кодифікаційного акта є основи законодавства. Вони регулюють найважливіші питання певної галузі, містять найпринциповіші положення.

У деяких державах широке поширення набули статути, які також є формою кодифікаційних документів. Саме таку назву мають акти, які визначають організацію державної влади на рівні територіальних одиниць держави. Нині статути регулюють діяльність адміністративно-територіальних одиниць в Іспанії, Італії, Португалії, Російській Федерації. Крім того, традиційно таку ж назву мають основні документи, які регламентують діяльність військових формувань — Статут гарнізонної та караульної служби Збройних сил України, Дисциплінарний статут Національної поліції України тощо.

Здійснення систематизації є необхідним для успішного й ефективного функціонування системи законодавства. Роль систематизації зростає із збільшенням кількості нормативних актів, розвитком системи законодавства.

Основними способами систематизації є облік, інкорпорація, консолідація та кодифікація законодавства.

Запам’ятайте: систематизація законодавства, інкорпорація, консолідація, кодифікація.

Запитання та завдання

1. Поясніть поняття «систематизація законодавства», «інкорпорація», «консолідація», «кодифікація».

2. Які способи систематизації ви знаєте?

3. Висловте свою думку про значення систематизації законодавства.

4. Знайдіть приклади проведення різних видів систематизації в нашій державі.

5. Здійсніть інкорпорацію законодавства з цікавої для вас теми.

З історії української державності

Після смерті гетьмана України у вигнанні І. Мазепи новим гетьманом було обрано Пилипа Орлика. Після його обрання емігрантська козацька рада в м. Бендерах (нині — не визнана Придністровська Молдавська республіка, яка вийшла зі складу республіки Молдови) 5(16) квітня 1710 р. було прийнято документ «Пакти та конституції законів та вольностей Війська Запорозького між ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким», яку називають Конституцією Пилипа Орлика. У документі визначено пріоритети зовнішньої політики, органи законодавчої влади (Генеральна Рада), місцевого самоврядування та порядок їхнього формування, визначено обсяг повноважень гетьмана. Передбачено діяльність судів, функціонування в межах козацької держави магдебурзького права. Певну увагу приділено соціально-економічним і культурно-освітнім питанням.

Конституція Пилипа Орлика є важливою пам’яткою історії українського права, досить досконалим для свого часу документом. Однак унаслідок прийняття документа емігрантською радою та гетьманом в еміграції вона ніколи не діяла.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.