Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Підручник Правознавство 10 клас (профільний рівень) - О. Д. Наровлянський - Грамота 2018 рік

БЛОК 1 ОСНОВИ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Розділ 1 ДЕРЖАВА

Тема 1. ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

§ 3. Історичні типи держав і цивілізаційний підхід

Історики, філософи й правознавці протягом багатьох років намагаються визначити, за якими ознаками класифікувати держави, які існували в історії. Нині є два основних підходи щодо цього — формаційний та цивілізаційний.

1. Формаційний підхід

Згідно з формаційним підходом, історія людства — це послідовна зміна п’яти основних історичних формацій — первіснообщинної, рабовласницької, феодальної, капіталістичної та комуністичної. При цьому зміна формацій є об’єктивно обумовленою матеріальними умовами розвитку людства.

При формаційному підході вирішальна роль належить економічному фактору.

Суспільно-економічна формація — це конкретно-історичний тип суспільства, обумовлений певним способом виробництва та своєрідною формою виробничих відносин, насамперед формою відносин власності.

Основними елементами суспільно-економічної формації є базис і надбудова. Базис — це сукупність засобів виробництва та виробничих відносин. Вони становлять економічний лад суспільства, від них залежать усі інші суспільні відносини — надбудова. Надбудовою є ідеологічні, політичні, правові й інші відносини, ідеї, організації, установи. Саме спосіб виробництва, згідно з формаційним підходом, визначає все багатоманіття суспільних зв’язків і відносин.

Формаційний підхід, розроблений К. Марксом у середині XIX ст., на той час був історично виправданим, та й нині є досить поширеним серед істориків і правознавців. Однак він не може пояснити все різноманіття історичного розвитку. Адже в історії відомо чимало випадків, коли окремі держави або й цілі регіони оминули певні періоди історичного розвитку, тобто розвиток людства не завжди є поступально-послідовним. Реальна історія народів і суспільств не завжди вкладається в рамки формаційного розвитку по висхідній, формаційний підхід призводить до втрати, ігнорування своєрідності розвитку кожного суспільства.

• Пригадайте, чи всі формації у своєму розвитку пройшла наша держава.

2. Історичні типи держав

Відповідно до формаційного підходу, визначають основні типи держав.

Рабовласницькі держави виникли найдавніше. Вони прийшли на зміну первісному суспільству, але деякі країни проминули цей тип держави. У рабовласницьких державах, як правило, є окремі залишки устрою первіснообщинного ладу. Унаслідок цього багато дослідників уважають, що рабовласницька держава є перехідним типом держави. Економічну основу рабовласницької держави становить приватна власність на рабів. Раб у такій державі є не суб’єктом, а об’єктом правовідносин. Брати участь у суспільному житті, в управлінні державою мала право меншість членів суспільства; раби, а іноді й деякі категорії вільного населення були позбавлені цього права. Державний апарат забезпечує насамперед владу рабовласників, утримання в покорі рабів. Для рабовласницьких держав характерні жорсткі методи управління.

Феодальна держава в окремих країнах прийшла на зміну рабовласницькій, в інших саме вона була першою, що прийшла на зміну первісному суспільству. У феодальній державі селянин уже є членом суспільства й суб’єктом правовідносин, має певну власність — будинок, сільськогосподарські й інші знаряддя праці, домашні речі. Однак відсутність землі робить селянина залежним від землевласника-феодала. Характерним для феодальної держави є становий поділ суспільства, у багатьох феодальних державах існувало кріпацтво. Більшість феодальних держав були монархіями з досить жорсткою централізацією управління державою.

Наступний історичний тип — буржуазна держава. Основою цього типу держави є товарне виробництво та товарно-грошові відносини. При цьому для буржуазної держави характерні поступове зростання обсягу та рівня забезпечення прав людини, залучення більшості населення до участі в управлінні державою, поширення демократичних норм і традицій. Саме в цей період формується громадянське суспільство. Період буржуазних держав є періодом поступового переходу від абсолютних монархій періоду феодалізму до обмежених монархій та республік, характерних для буржуазного типу держави.

Соціалістичний тип держави виник у XX ст. Економічною основою соціалістичної держави є суспільна (державна та колективна) власність на основні засоби виробництва. Характерною ознакою є проголошення значного обсягу соціальних прав громадян і водночас менша увага до політичних та особистих прав людини. Для соціалістичного типу держави характерна республіканська форма правління.

Наприкінці XX ст. з’явився сучасний тип держави, який суттєво відрізняється від тих, які існували раніше. Для нього характерні загальнолюдська та соціальна спрямованість діяльності держави, демократичний політичний режим, панування права в усіх сферах суспільного життя. Сучасна держава забезпечує реальне здійснення й захист основних прав людини. У більшості сучасних держав існують товарне виробництво, різноманітні форми власності на засоби виробництва, рівноправність усіх форм власності.

3. Цивілізаційний підхід

Цивілізаційний підхід був запропонований ученими-просвітителями XVIII ст. (Ф. Вольтер, К. Гельвецій, П. Гольбах). За основу класифікації держав прибічники цієї теорії взяли поняття «цивілізація», її рівень, досягнутий тими чи іншими народами. Державу вони співвідносили насамперед не з економічними чи матеріальними, а з духовно-моральними й культурними чинниками суспільного розвитку.

За визначенням англійського історика А. Тойнбі, цивілізація — це стан суспільства, яке відрізняється спільністю культурних, економічних, географічних, релігійних, психологічних та інших ознак.

На думку прихильників цивілізаційного підходу, сутність держави визначає як співвідношення соціальних сил, так і накопичення, спадкоємність культурно-духовних зразків поведінки; політика держави є результатом впливу світогляду суспільства, його моралі, ціннісної орієнтації, а не продуктом соціальних сил. Розмаїття національних культур обумовлює різноманіття шляхів розвитку держав, їхніх типів.

Відмінність цивілізаційного підходу від формаційного полягає в можливості розкриття сутності будь-якої історичної епохи через людину, через сукупність панівних у цей період уявлень кожної особи про характер громадського життя, про цінності та мету її власної діяльності. Цивілізаційний підхід дає змогу вбачати в державі насамперед не інструмент політичного панування експлуататорів над експлуатованими, а найважливіший чинник духовно-культурного розвитку суспільства. Хибою цивілізаційного підходу є недооцінювання соціально-економічного чинника, перебільшення ролі культурного елемента.

У той же час цивілізаційний підхід до історії не передбачає заданого сценарію майбутнього розвитку, заперечує наявність закономірностей історії, що є суттєвою перевагою цього підходу.

З позицій загальнолюдських цінностей, які нині є домінуючими, саме цивілізаційний підхід є найбільш прийнятним. Крім того, він дає змогу визначитися із сучасними державами, які не відповідають типології, що передбачена формаційною теорією.

Ураховуючи ступінь духовності народу, культуру, ідеологію, національний характер, менталітет, географічне середовище й інші чинники, прихильники цивілізаціиного підходу поділяють цивілізації на первинні та вторинні.

Первинним цивілізаціям притаманна командно-адміністративна організація державної влади. Держава забезпечує як політичне, так і господарсько-соціальне функціонування суспільства. Чимало первинних цивілізацій загинули, не зумівши пристосуватися до історичних змін. І лише ті з них, що спромоглися послідовно розвинути духовно-культурні засади в усіх видах діяльності людини (зокрема, єгипетська, китайська, мексиканська, західна, православна, арабська), збереглися. До первинних цивілізацій належать Стародавні Єгипет, Персія, Шумери, Вавилон, Бірма, Спарта, Афіни та Рим.

Вторинні цивілізації виникли на основі відмінності між державною владою й культурно-релігійним комплексом. Для них характерна менш могутня сила влади, аніж та, що в первинних цивілізаціях. Найдавніша вторинна цивілізація — європейська — уже за часів античності тяжіла до ринкової економіки, базувалася на приватній власності. Характерними також є наявність громадянського суспільства, панування права. Аналогічний напрям розвитку суспільства сприйняли й держави Північної Америки. До вторинних цивілізацій належать більшість держав Західної та Східної Європи, Північної та Латинської Америки.

Серед прибічників цивілізаційного підходу існує декілька основних течій. Одна з них передбачає так зване лінійно-стадіальне розуміння цивілізацій. Кожна з них розглядається як стадія в процесі поступального розвитку людства до єдиної світової (або сучасної) цивілізації. При цьому сучасна цивілізація має ознаки, характерні для розвитку західного суспільства, — панування ринкової економіки, визнання приватної власності абсолютною цінністю; демократичний політичний режим, правова держава, проголошення та реалізація широкого кола прав і свобод людини, взаємна відповідальність суспільства й особи.

Інша течія стосується теорії так званих локальних цивілізацій, заперечуючи лінійно-стадіальні схеми. Вона передбачає паралельне існування досить значної кількості порівняно самостійних цивілізацій, шлях розвитку яких суттєво відрізняється. Прибічники цього напряму вважають, що цивілізації розвиваються незалежно одна від одної та їхня загибель неминуча, якщо не вдасться сформувати єдиної вищої релігії, створити на її основі «вселенську церкву» і «вселенську державу», тобто перейти до «третинної цивілізації».

З виникненням держави суспільні відносини значно ускладнилися. З плином часу держава змінювалася, на кожному етапі вона мала суттєві ознаки, які дають змогу виокремити історичні типи держави — рабовласницьку, феодальну, буржуазну (або капіталістичну) , соціалістичну. Нині чимало держав будують державу соціальної демократії (або постбуржуазну).

Запам’ятайте: історична формація, історичний тип держави, цивілізація.

Запитання та завдання

1. Порівняйте цивілізаційний та формаційний підходи щодо класифікації держав.

2*. Визначте позитивні та негативні ознаки цивілізаційного та формаційного підходів щодо класифікації держав.

3. Які історичні типи держав ви знаєте?

4. Наведіть відомі вам з курсу історії приклади держав, які належать до кожного з історичних типів держав.

5. Складіть у зошитах порівняльну таблицю історичних типів держав.

З історії української державності

Одним із найдавніших державних утворень на території нинішньої української держави є античні міста-держави Північного Причорномор’я — Ольвія, Пантікапей, Херсонес, Тира тощо. У цих державах здебільшого діяли норми права, запозичені із Стародавньої Греції. Серед найдавніших відомих пам’яток права цих міст-держав — присяга громадянина Херсонеса, яку більшість дослідників датують III ст. до н. е. Вона вибита на плиті з білого мармуру, яку знайшли наприкінці XIX ст. на центральній площі стародавнього міста. У присязі міститься інформація про демократичний державний лад Херсонеса, про обов’язки громадян міста.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.