Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Підручник Правознавство 10 клас (профільний рівень) - О. Д. Наровлянський - Грамота 2018 рік

Блок 2 ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Розділ 1 КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО УКРАЇНИ

Тема 12. ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ ТА АДВОКАТУРА

§ 62. Правоохоронні органи України

Як і в будь-якому суспільстві, в Україні є, на жаль, чимало людей, які порушують законодавство нашої держави. Для того щоб протистояти правопорушникам, у державі створено спеціальні правоохоронні органи.

Усі правоохоронні органи у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, зобов’язані поважати права громадян. Під час виконання своїх завдань правоохоронні органи взаємодіють між собою, а також із громадянами, їхніми об’єднаннями, трудовими колективами. Водночас співробітники правоохоронних органів незалежні від політичного впливу, не можуть бути членами партій, політичних рухів.

• Пригадайте з курсу правознавства 9 класу, які правоохоронні органи існують у нашій державі та які функції покладено на кожен з них.

1. Прокуратура України

Прокуратура України становить єдину цілісну систему органів, яку очолює Генеральний прокурор України.

Генерального прокурора України призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за згодою Верховної Ради України.

Парламент України має право розглянути діяльність Генерального прокурора, заслухати його звіт і висловити недовіру Генеральному прокуророві України. У цьому випадку Генеральний прокурор іде у відставку. Строк повноважень Генерального прокурора України — 6 років, одна й та сама особа не може обіймати посаду більше двох разів.

До системи прокуратури України входять: Генеральна прокуратура України; регіональні прокуратури (прокуратури областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), місцеві прокуратури, які створюють у містах і районах, інколи створюють об’єднані міськрайонні та міжрайонні прокуратури, діяльність яких поширюється на декілька адміністративно-територіальних одиниць. Для роботи в Збройних силах України й інших збройних формуваннях створено військові прокуратури — Головна військова прокуратура (на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України), військові прокуратури регіонів (на правах регіональних), військові прокуратури гарнізонів та інші військові прокуратури (на правах місцевих). Крім того, передбачено існування Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Функції Прокуратури визначено Конституцією У країни.

• Ознайомтеся з витягом із Конституції України та визначте функції Прокуратури України.

Емблема працівників прокуратури

З КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ

Стаття 1311. В Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію й процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними й іншими слідчими та розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Розділ XV. Перехідні положення

9. Прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію досудового розслідування до початку функціонування органів, яким законом будуть передані відповідні функції, а також функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, — до набрання чинності законом про створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій.

Саме прокурори виступають від імені держави на судових засіданнях у кримінальних справах, підтримуючи обвинувачення. Водночас закон передбачає можливість участі прокурора в судовому процесі з метою захисту інтересів держави. На сучасному етапі функцією прокуратури залишається також ведення досудового розслідування в кримінальних справах. При цьому до відання слідчих прокуратури належать, як правило, найскладніші справи про найбільш тяжкі злочини.

Важливою функцією прокуратури є нагляд за дотриманням законності в різних ситуаціях. Саме вона слідкує за дотриманням законності при здійсненні оперативно-розшукових заходів — здійсненні за рішенням суду негласного проникнення в житло, обшуку тощо. Прокуратура продовжує здійснювати нагляд за місцями позбавлення волі, утриманням затриманих тощо, перевіряючи дотримання прав людини, законів України.

Будинок Генеральної прокуратури України

2. Національна поліція України

З усіх існуючих правоохоронних органів найчастіше кожному громадянинові доводиться мати справу з діяльністю поліції.

Національна поліція України (далі — поліція) — центральний орган виконавчої влади, який забезпечує охорону прав і свобод людини, протидію злочинності, підтримання публічної безпеки та порядку.

Закон покладає на поліцію надзвичайно широке коло завдань. Вона має забезпечувати публічну безпеку й порядок, охорону прав і свобод людини, а також інтереси суспільства та держави. Поліція повинна забезпечувати протидію злочинності, а також надання допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Вона виявляє та займається розкриттям злочинів, розшукує осіб, які їх вчинили, здійснює розшук осіб, що пропали безвісти.

Емблема Української національної поліції

У складі поліції функціонують кримінальна поліція, патрульна поліція, органи досудового розслідування, поліція охорони, спеціальна поліція та поліція особливого призначення.

Поліцейський на всій території України, незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження й часу доби, у разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов’язаний ужити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це в найближчий орган поліції.

Для виконання покладених на поліцію обов’язків їй надано й відповідні права. Вона має право вимагати від громадян, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень. У разі підозри у вчиненні правопорушень поліцейський може перевіряти в громадян документи, що посвідчують їхню особу, а також інші документи. Поліція має право викликати громадян і службових осіб для отримання від них необхідних пояснень щодо злочинів та інших правопорушень. Якщо особа не з’являється без поважних причин за викликом, приводять її примусово в установленому законом порядку. Поліції надано право затримувати осіб, які вчинили адміністративні правопорушення або підозрюваних у вчиненні злочину й обвинувачених.

• Пригадайте, на який термін можуть бути затримані ці особи.

У разі затримання особи поліція має право проводити поверховий огляд особи, речей, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду здоров’ю (наприклад, ножі, газові балончики тощо).

У встановленому порядку поліція має право проводити обшуки, вилучення, допити й інші слідчі дії, здійснювати гласні та негласні оперативно-розшукові заходи, фото-, кіно-, відеозйомку та звукозапис, прослухування телефонних розмов з метою розкриття злочинів.

Поліція має право тимчасово обмежувати або забороняти доступ на окремі ділянки місцевості чи об’єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя та здоров’я людей; обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців при аваріях, інших надзвичайних обставинах, що загрожують життю й здоров’ю людей, рух транспорту й пішоходів на окремих ділянках вулиць та автомобільних доріг.

Поліцейські мають право зберігати, носити й застосовувати спеціальні засоби та зброю. До спеціальних засобів належать; гумові та пластикові кийки, наручники, електрошокові пристрої, пристрої, гранати та боєприпаси світлозвукової дії, засоби акустичного та мікрохвильового впливу, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини тощо, можливе також використання службових собак. Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї має передувати попередження про намір їхнього використання. Установлено особливі правила для застосування поліцейськими зброї.

• Ознайомтеся з витягом із Закону України «Про Національну поліцію» і визначте випадки, коли та як поліцейський має право застосувати вогнепальну зброю.

ІЗ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО НАЦІОНАЛЬНУ ПОЛІЦІЮ» Стаття 46. Застосування вогнепальної зброї

I. Застосування вогнепальної зброї є найбільш суворим заходом примусу (...).

4. Поліцейський уповноважений у виняткових випадках застосовувати вогнепальну зброю:

1) для відбиття нападу на поліцейського або членів його сім’ї, у випадку загрози їхньому життю чи здоров’ю;

2) для захисту осіб від нападу, що загрожує їхньому життю чи здоров’ю;

3) для звільнення заручників або осіб, яких незаконно позбавлено волі;

4) для відбиття нападу на об’єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові приміщення, а також звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення;

5) для затримання особи, яку застали під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину та яка намагається втекти;

6) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю та здоров’ю людей та/або поліцейського;

7) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров’ю людей та/або поліцейського.

5. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки після попередження про необхідність припинення протиправних дій і намір використання заходу примусу, визначеного цією статтею.

6. Застосування вогнепальної зброї без попередження допускається:

1) при спробі особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши визначену ним відстань, чи доторкнутися до зброї;

2) у разі збройного нападу, а також у разі раптового нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів або інших засобів, що загрожують життю чи здоров’ю людей;

3) якщо особа, затримана або заарештована за вчинення особливо тяжкого чи тяжкого злочину, утікає із застосуванням транспортного засобу;

4) якщо особа чинить збройний опір;

5) для припинення спроби заволодіти вогнепальною зброєю.

7. Поліцейський уповноважений застосовувати вогнепальну зброю тільки з метою заподіяння особі такої шкоди, яка є необхідною та достатньою в такій обстановці, для негайного відвернення чи припинення збройного нападу (...).

9. Поліцейському заборонено застосовувати вогнепальну зброю в місцях, де може бути завдано шкоди іншим особам, а також у вогненебезпечних і вибухонебезпечних місцях, крім випадків необхідності відбиття нападу або крайньої необхідності (...).

II. Поліцейський може взяти до рук вогнепальну зброю й привести її в готовність, якщо вважає, що в обстановці, яка склалася, можуть виникнути підстави для її застосування.

12. Під час затримання осіб, щодо яких у поліцейського виникла підозра у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також під час перевірки документів у таких осіб поліцейський може привести в готовність вогнепальну зброю та попередити особу про можливість її застосування.

Спроба особи, яку затримує поліцейський із вогнепальною зброєю в руках, наблизитися до нього, скоротивши визначену поліцейським відстань, чи доторкнутися до зброї є підставою для застосування вогнепальної зброї поліцейським.

3. Служба безпеки України

Служба безпеки України (СБУ) — це державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.

Відповідно до законодавства, Служба безпеки України підпорядкована Президенту України й підконтрольна Верховній Раді України.

Її завданнями є захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного й оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці. Також СБУ повинна попереджати, виявляти, припиняти та розкривати злочини проти миру й безпеки людства, вияви тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління та економіки й інші протиправні дії, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Очолює СБУ Голова Служби безпеки України, якого призначає та звільняє з посади Верховна Рада України за поданням Президента України. До системи СБУ належать: Центральне управління Служби безпеки України, підпорядковані йому регіональні органи (обласні управління СБУ, їхні міжрайонні, районні та міські підрозділи, а також органи й підрозділи СБУ на окремих державних стратегічних об’єктах і територіях, у військових формуваннях), органи військової контррозвідки, військові формування, а також навчальні, науково-дослідні й інші заклади Служби безпеки України. Центральне управління Служби безпеки України відповідає за стан державної безпеки, координує та контролює діяльність інших органів Служби безпеки України.

Для організації й проведення антитерористичних операцій та координації діяльності суб’єктів, які ведуть боротьбу з тероризмом чи залучаються до антитерористичних операцій, при Службі безпеки України створено Антитерористичний центр.

Служба безпеки України здійснює контррозвідувальне забезпечення українських дипломатичних і консульських установ за кордоном, а також контррозвідувальні заходи з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття будь-яких форм розвідувально-підривної діяльності проти України. СБУ забезпечує захист державного суверенітету, конституційного ладу й територіальної цілісності України від протиправних посягань окремих осіб та їхніх об’єднань. СБУ забезпечує дотримання Закону України «Про державну таємницю», вирішує питання про надання громадянам допуску до інформації, яка містить державну чи військову таємницю, організовує виконання заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та конфіденційної інформації, що є власністю держави. Служба безпеки України сприяє Державній прикордонній службі України щодо охорони державного кордону України.

4. Адвокатура України

Адвокатура України є недержавним самоврядним інститутом, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації та діяльності адвокатури в порядку, установленому законом. До адвокатури України належать усі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Основну роль у діяльності адвокатури відіграють адвокати. Адвокатом може бути особа, яка має повну вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше 2 років, володіє державною мовою. Перед початком роботи адвокатом особа повинна скласти кваліфікаційні іспити, пройти стажування, отримати свідоцтво про право займатися адвокатською діяльністю та скласти присягу адвоката України. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

Діяльність адвокатури є надзвичайно різноманітною. Адвокати надають консультації та роз’яснення з юридичних питань, усні та письмові довідки щодо законодавства, на прохання громадян вони складають заяви, скарги та інші документи правового характеру. Адвокат має право посвідчувати копії документів у справах, які він веде, здійснювати представництво в суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами, надавати юридичну допомогу підприємствам, установам та організаціям. Адвокат має право здійснювати будь- які види юридичної допомоги, передбачені законодавством.

Професійна діяльність адвоката забезпечується наданням йому спеціальних професійних прав і гарантій його діяльності. Адвокат має право представляти та захищати права й інтереси громадян та юридичних осіб за їхнім дорученням у всіх органах, підприємствах, установах та організаціях, збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в справах, у яких адвокат бере участь. Адвокат може запитувати й отримувати документи або їхні копії від підприємств, установ, організацій, об’єднань, ознайомлюватися на підприємствах, в установах та організаціях із необхідними для виконання доручення документами та матеріалами, отримувати письмові висновки фахівців, опитувати громадян тощо.

При здійсненні своїх професійних обов’язків адвокат зобов’язаний неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої він має діяти. Адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю, тобто питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацій, порад, роз’яснень та інших відомостей, отриманих адвокатом при здійсненні своїх професійних обов’язків.

Закон забороняє будь-яке втручання в адвокатську діяльність, вимагання від адвоката відомостей, що становлять адвокатську таємницю. Адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату про клієнта, а також питання, з яких клієнт звертався до адвоката, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, документи та відомості, отримані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності. З цих питань адвокат не може бути допитаний як свідок. Документи, пов’язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди. Кримінальна справа проти адвоката може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Республіки Крим, області, міста Києва. Адвоката не можна притягнути до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати їх застосуванням у зв’язку з наданням юридичної допомоги громадянам та організаціям згідно із законом.

5. Нотаріат України

Нотаріат в Україні — це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, і вчиняти інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної вірогідності.

В Україні діють державні нотаріуси, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах, і приватні нотаріуси, які займаються приватною нотаріальною діяльністю. При цьому закон визначає, що документи, оформлені державними й приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу. В Україні є чимало населених пунктів, у яких немає ані державних, ані приватних нотаріусів. Тому в населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії мають право вчиняти уповноважені на це посадові особи органів місцевого самоврядування. За кордоном здійснення нотаріальних дій покладається на консульські або дипломатичні установи України.

Нотаріальна діяльність — надзвичайно відповідальна та складна. Тому закон передбачає досить високі вимоги до особи, яка бажає стати нотаріусом. Нотаріусом може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менше 6 років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори — не менше 3 років, склав кваліфікаційний іспит та отримав свідоцтво про право займатися нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість, обмежена в дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, перебувати в штаті інших юридичних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських організацій, кредитно-фінансових установ, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової та творчої, у вільний від роботи час.

Закон покладає на нотаріусів виконання значної кількості нотаріальних дій.

• Ознайомтеся з витягом із Закону України «Про нотаріат». Визначте, які дії мають право здійснювати нотаріуси.

ІЗ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО НОТАРІАТ»

Стаття 34. Нотаріальні дії, що вчиняють нотаріуси Нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії:

1) посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо);

2) вживають заходів щодо охорони спадкового майна;

3) видають свідоцтва про право на спадщину;

4) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя;

5) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів);

6) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися;

7) провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме;

8) видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються в справах нотаріуса;

9) накладають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній реєстрації;

10) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них;

11) засвідчують справжність підпису на документах;

12) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;

13) посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є виконавцем заповіту;

14) посвідчують факт, що фізична особа є живою;

15) посвідчують факт перебування фізичної особи в певному місці;

16) посвідчують час пред’явлення документів;

17) передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам;

18) приймають у депозит грошові суми та цінні папери (...);

22) приймають на зберігання документи.

На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом.

6. Органи юстиції

В Україні створено систему органів юстиції, яку очолює Міністерство юстиції України, крім того, в областях і районах створено територіальні органи юстиції.

На Міністерство юстиції України та його органи покладено чимало функцій. Саме Міністерство юстиції здійснює реєстрацію нормативних актів, які приймають усі органи державної виконавчої влади, здійснює реєстрацію громадських об’єднань, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств. Органи Міністерства юстиції здійснюють реєстрацію актів цивільного стану — напевно, усі ви чули про відділи РАЦС — реєстрації актів цивільного стану, де реєструють шлюб, народження, смерть тощо. Саме на органи юстиції покладено нині управління пенітенціарною службою — тобто органами, які здійснюють виконання покарань, призначених судами, а також системою нотаріату. Міністерство юстиції відповідає за представництво та захист інтересів України в міжнародних судах, координує роботу з адаптації законодавства України до норм законодавства Євросоюзу.

Нині Міністерство юстиції займається організацією безоплатної юридичної допомоги у випадках, передбачених законом.

Важливу роль у житті будь-якої держави відіграють правоохоронні органи, до яких в Україні належать прокуратура, поліція, Служба безпеки України, органи юстиції. Кожний із цих органів має відповідні функції, які визначено законодавством.

Адвокатура також є важливим елементом системи захисту прав людини, роль якого постійно зростає.

Запам’ятайте: прокуратура, поліція, Служба безпеки України, адвокатура, нотаріат, органи юстиції.

Подивіться в Інтернеті:

https://minjust.gov.ua — офіційний сайт Міністерства юстиції України;

https://ssu.gov.ua/ — офіційний сайт Служби безпеки України;

http://www.gp.gov.ua/ — офіційний сайт Генеральної прокуратури України;

https://www.npu.gov.ua/ — офіційний сайт Національної поліції України;

http://unba.org.ua/ — офіційний сайт Національної асоціації адвокатів України.

Запитання та завдання

1. Поясніть поняття «прокуратура», «поліція», «Служба безпеки України», «адвокатура», «нотаріат».

2. Порівняйте правовий статус, завдання, систему органів прокуратури, поліції, Служби безпеки України.

3. Наведіть приклади діяльності різних органів, про які ви дізналися в цьому параграфі.

4*. Висловте свою думку про доцільність існування та ефективність роботи правоохоронних органів, які існують в Україні.

5*.Запропонуйте заходи, які сприятимуть удосконаленню роботи правоохоронних органів України.

6*.У батьків чи своїх знайомих дізнайтеся про випадки, коли вони зверталися по допомогу до поліції, прокуратури, адвокатури, нотаріуса.

7*.Використовуючи ваш життєвий досвід, спілкування з батьками й іншими дорослими людьми, повідомлення засобів масової інформації, проаналізуйте, як змінюється роль різних правоохоронних органів у наші дні.

8. Визначте, до якого з правоохоронних органів ви повинні звернутися в поданих ситуаціях.

А вам стало відомо про спробу представника іноземної держави отримати таємні відомості про один із підрозділів Збройних сил України

Б щодо вашого приятеля, який був затриманий співробітниками поліції, було, за його словами, застосовано силу під час допиту

В ви стали свідком дорожньо-транспортної пригоди, у якій постраждали люди Г прийшовши зі школи, ви побачили, що двері квартири ваших сусідів, які поїхали на відпочинок, зламані

Д ви закінчили курси водіїв і бажаєте скласти екзамен для отримання водійських прав

Е ви дізналися про захоплення заручників групою терористів

Є директор підприємства видає накази, які, на вашу думку, не відповідають законодавству

Ж ви бажаєте отримати дозвіл і придбати мисливську зброю

9. У зошиті заповніть таблицю. Розподіліть функції відповідно до правоохоронних органів, які мають їх виконувати.

 

Органи внутрішніх справ

Служба безпеки України

Прокуратура України

Інші правоохоронні органи

Функції

       

1) Здійснення контррозвідувальних заходів з метою попередження розвідувальної діяльності України проти іноземної держави;

2) підтримання державного обвинувачення в суді;

3) забезпечення Правил безпеки дорожнього руху, попередження дорожньо-транспортних пригод;

4) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

5) забезпечення захисту державного суверенітету, конституційного ладу й територіальної цілісності України від протиправних посягань;

6) нагляд за дотриманням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

7) контроль за зберіганням і використанням організаціями та громадянами зброї, набоїв тощо;

8) нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах;

9) видання паспортів громадянам України, закордонних паспортів і проїзних документів дитини для виїзду за кордон;

10) нагляд за дотриманням прав і свобод людини та громадянина, дотриманням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.