Підручник з Права 10 клас

Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

§ 27. Трудове право

4. Порядок припинення трудового договору.

 

Доля людей складається по-різному. Дехто працює на одному підприємстві протягом десятків років, хтось неодноразово змінює робоче місце. Тому закон передбачає порядок припинення трудо­вого договору. Порядок припинення трудового договору відрізня­ється залежно від того, який трудовий договір укладено працівником і які причини припинення договору.

Ознайомтеся з витягом із Кодексу законів про працю України та визначте, які підстави припинення трудового договору передбачено законом.

Із Кодексу законів про працю України

Стаття 36. Підстави припинення трудового договору Підставами припинення трудового договору є:

1) угода сторін;

2) закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення;

3) призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу;

4) розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38,39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40,41) або на вимогу профспілкового чи іншо­го уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45);

5) переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;

6) відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом із підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;

7) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покаран­ня з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого пока­рання, яке виключає можливість продовження даної роботи;

8) підстави, передбачені контрактом.

Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організа­ції не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, при­єднання, поділу, відокремлення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним ор­гану можливе лише в разі скорочення чисельності або штату працівників.

Працівник, прийнятий на роботу на невизначений строк, має право в будь-який час залишити підприємство за власним бажанням. Для звільнення він повинен подати власнику (або його представ­нику — керівнику підприємства, майстру, працівнику відділу кадрів — тощо) письмову заяву за два тижні до бажаного строку звільнення. Це час, протягом якого адміністрація може знайти заміну. За згодою працівника й адміністрації звільнення може відбутися раніше, а коли його причини поважні — переїзд до іншої місцевості за місцем роботи чи служби чоловіка (жінки), вступ на навчання тощо, - працівника звільняють у строк, про який він просить. Закон захищає передусім інтереси працівника. Якщо мине два тижні від часу подання заяви, а працівник продовжує працювати й не наполягає на звільненні, його не можна звільнити за поданою раніше заявою. Водночас адміністра­ція не має права затримати звільнення після закінчення двотижне­вого строку попередження, якщо працівник вимагає звільнення.

Якщо трудовий договір було укладено на визначений строк (строковий трудовий договір), працівник має право звільнитися за власним бажанням лише в окремих, передбачених законом випадках — у разі хвороби, інвалідності, а також коли власник підприємства, його адміністрація не виконують своїх обов’язків за колективним чи трудовим договором.

Має право звільнити працівника з роботи й адміністрація, але підстави для цього обмежені.

Ознайомтеся з витягом із Кодексу законів про працю України й визначте, які підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу передбачено законом. Висловіть свою думку щодо обгрунтованості визначення саме цих підстав для звільнення.

Із Кодексу законів про працю України

Стаття 40. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а та­кож строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповнова­женим ним органом лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, у тому числі лікві­дації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підпри­ємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі скасування допуску до державної та­ємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків ви­магає доступу до державної таємниці;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

4) прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи від­пустки по вагітності й ролах, якщо законодавством не вста­новлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили пра­цездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до віднов­лення працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

8) вчинення за місцем роботи розкрадання (у тому числі дрібного) майна власника, установленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1,2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи влас­ника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це пра­вило не поширюється на випадок повної ліквідації підпри­ємства, установи, організації.

Стаття 41. Додаткові підстави розірвання трудового догово­ру з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з ок­ремими категоріями працівників за певних умов.

Крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках:

1) одноразового грубого порушення трудових обов’язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення й іншого від­окремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгал­тером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних по­даткових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і служ­бовими особами державної контрольно-ревізійної служби й органів державного контролю за цінами; винних дій керівника підприємства, установи, організації, унаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;

2) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довіри до нього з боку власника або упов­новаженого ним органу;

3) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням цієї роботи.

Закон передбачає, що звільнення за ініціативою адміністрації здебільшого можливе лише за попередньою згодою профспілково­го комітету, який розглядає докази адміністрації і вирішує, чи дос­татні підстави для звільнення.

Якщо працівник був прийнятий на певний строк, його звільняють після закінчення строку. Втім, і в цьому випадку закон стоїть на бо­ці працівника. Якщо строк роботи за договором закінчився, але ні працівник, ні підприємство не вимагають звільнення, працівник уважається таким, що уклав договір на невизначений строк.

У будь-якому випадку в день звільнення працівнику повинні видати трудову книжку й здійснити грошовий розрахунок. У разі затримки книжки чи розрахунку працівник має право вимагати відшкодування — виплати заробітної плати за час «вимушеного прогулу», тобто за час затримки видачі трудової книжки.

Конституція України гарантує права працівника, захист від незаконного звільнення.

Це цікаво

У грудні 2001 р. департамент освіти Уельсу звільнив од­ну з вчительок молодших класів лише тому, що вона розпо­віла на уроці шестирічним учням правду. Розчаровані діти вдома плакали, що стало приводом для скарг батьків на пе­дагога. Правда ж полягала в тому, що Санта-Клауса не існує.

У 1826 р. за публікацію невеликої статті, у якій було ви­ведено фізичний закон, шкільного вчителя з Кельна звільни­ли з роботи за особистою вказівкою міністра освіти. Міністр був упевнений, що "внесення математики в класичну фізику — неприпустима єресь". Прізвище вчителя було Ом. а закон, який названий на його честь, нині вивчається в кожній школі.

Раптове зниження в 1982 1983 pp. цін на кокосове масло в Таїланді призвело до того, що були звільнені тисячі пра­цівників, які зривали горіхи з високих пальм. Найцікавішим є те що цими працівниками були... мавпи.

Одним із найважливіших соціально-економічних прав є право на працю. Відносини, пов’язані з трудовою діяльністю громадян, регулюються насамперед Кодексом законів про працю України.

Норми Кодексу поширюються на всіх найманих працівників. Трудові права громадян, передбачені законодавством, не можуть бути обмежені навіть за згодою з ними.

Приступаючи до роботи, кожний працівник укладає трудову угоду. Під час влаштування на роботу потрібно подати документи — паспорт (чи свідоцтво про народження), трудову книжку, а в разі потреби — до­кументи, що засвідчують кваліфікацію.

Конституція України гарантує захист працівника від незаконного звільнення. Кодекс законів про працю визначає порядок припинення трудового договору й підстави, коли він може бути розірваний за ініціа­тивою власника або уповноваженого ним органу.

 






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.