РОЗДІЛ 3. ХУДОЖНЄ КОНСТРУЮВАННЯ ОБ"ЄКТІВ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЕРГОНОМІКА В СТРУКТУРІ ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

§ 8 Загальні питання ергономіки

 

Бізнес вийшов на якісно новий рівень конкурентної боротьби за виробництво продуктів і збут продукції. У сучасному інформаційному суспільстві зростає роль людини як суб’єкта праці і управлінця виробництвом. Оригінальні задуми, сформульовані словами, образи уяви і фантазії у зображеннях, пошукові макети або виробничі зразки з матеріалів — це продукти творчості: наукової, художньої, технічної. Продукти всіх трьох видів творчості поєднуються у нових перспективних проектах, які приймає виробництво. Проектне формотворення продовжується машинним тиражуванням. Для реалізації проектів розробляються новітні технології. Результатом технологій є масовий випуск продукції. Продукти творчості «опредмечуються» у продукції технологічних процесів.

Виникла потреба в об’єднанні всіх наук про людину та її трудову діяльність, з одного боку, і технічних дисциплін, з іншого. Менеджери сучасних конкурентоспроможних підприємств вдаються до новітніх форм організації і дизайну робочого простору з метою поліпшення впливу на кінцевий результат — на прибуток підприємств. Триєдину мету ергономічних досліджень подано на рис. 65.

 

Рис. 65. Триєдина мета ергономічної науки

 

У сучасній ергономічній науці з’явилися нові задачі досліджень:

1.  Вивчення людини як компонента автоматизованої системи виробництва.

2.  Проектування нових засобів виробничої діяльності.

3.  Підготовки, тренування і відбору операторів.

Досліджується низка чинників, які впливають на людину як компонента автоматизованої системи виробництва: втома, монотонність операцій, перцептивне та інтелектуальне навантаження, умови роботи, фізичні фактори довкілля, біомеханічні та психофізіологічні чинники.

Проектування нових засобів виробничої діяльності спрямовується здебільшого на забезпечення взаємодії людини і машини. Для цього проектуються візуальні і слухові індикатори, органи управління, спеціальні вхідні системи ЕОМ, нові інструменти і прилади.

Задачі системного характеру, пов’язані з розподілом функцій між оператором і машиною, з організацією робочого процесу віднесено до підготовки, тренування і відбору операторів.

Зазначені ергономічні заходи на сучасних конкурентоспроможних підприємствах дають від 2% до 5% підвищення продуктивності праці персоналу.

Отже, трудова діяльність людей розглядається ергономікою у системі «людина—засіб праці—предмет праці—виробниче середовище». Ергономіка є наукою про системи: людину, предмет, середовище.

Ергономічні показники системи «людина—техніка—середовище» подано у табл. 1.

Таблиця 1

Ергономічні показники системи «людина-техніка-середовище»

 

Соціальні	Психологічні	Фізіологічні	Антро пометричні	Гігієнічні
Відповідність конструкції машини і організації робочих місць характеру і ступеню групової взаємодії	Відповідність машини можливостям і особливостям: сприймання, пам’яті, мислення, навичкам праці	Відповідність машини: силовим, швидкісним, енергетичним, зоровим, слуховим, тактильним можливостям	Відповідність машини: розмірам і формі тіла, розподілу ваги працівника	Освітленість, вентиляція, температура, вологість, тиск, напруга електричного і магнітного полів, запиленість, радіація, токсичність, шум, вібрація, гравітаційне перевантаження, прискорення

Ергономіка включає поняття антропометрії, біомеханіки, гігієни праці, дизайну, психології праці, інженерної психології.

Сутність поняття ергономіки

З огляду на значну кількість різновидів ергономіки немає однозначного формулювання сутності цього поняття. Розуміння поняття «ергономіка» її фахівцями подано у табл. 2.

 

Таблиця 2

 

Підходи до формулювання поняття «ергономіка»	Сутність поняття «ергономіка»
Наука про предмети, з якими взаємодіє людина у процесі життєдіяльності.	Розробка форми предметів максимально зручних для користування.
Наука про функціональні можливості людей у процесі технічного виробництва і побуту.	Синтез таких наук як гігієна, психологія, анатомія та інших наук про людину праці.
Наукова дисципліна про вплив різних чинників на людину під час трудової діяльності.	Комплексне вивчення людини з урахування впливу різних чинників на її працю.
Галузь науки про рухи людського тіла під час роботи.	Вправність рухів, затрати енергії і продуктивність праці з урахуванням наукової організації робочих місць.
Наука про удосконалення засобів, умов і процесу праці.	Системний підхід до вивчення взаємодії «людина—машина».
Науково-практична дисципліна про взаємодію людини, засобів праці і оточуючого середовища.	Забезпечення ефективності, безпечності і комфортності життєдіяльності.
Дисципліна про психомоторику людину.	Анатомічні, фізіологічні і психічні зміни, які впливають на затрати енергії, продуктивність та інтенсивність праці.
Комплексне вивчення і проектування трудової діяльності.	Система «людина—засіб праці—предмет праці—виробниче середовище»
Міждисциплінарна галузь, яка синтезує інженерну психологію, психологію праці, теорію групової діяльності, когнітивну психологію, конструювання, гігієну і охорону праці, наукову організацію праці, антропологію, антропометрію, теорію проектування, теорію управління.	Система знань, методів дослідження і технологій проектування.

Методи і засоби ергономічних досліджень. В ергономіці використовуються методи дослідження із соціології, психології, фізіології і гігієни праці, функціональної анатомії, кібернетики, системотехніки тощо. Важливо навчитися координувати різні методичні прийоми вирішення ергономічних задач, поєднувати здобуті результати.

Методи ергономіки поділяються умовно на дві групи: аналітичні або описові й експериментальні. У дослідженнях ці методи поєднуються між собою, взаємодоповнюються.

Санітарно-гігієнічні умови праці. Ергономікою використовуються дані гігієни праці. Вивчається вплив виробничого середовища на організм людини. Розробляються санітарно-гігієнічні заходи щодо створення сприятливих умов праці, зазначених у табл. 1.

Природне світло є стимулятором, необхідним для нормальної життєдіяльності людини. За відсутності або погіршенні освітлення приміщень знижується гальмівна реакція центральної нервової системи, а також сприймання довкілля.

Освітленість — це щільність світлового потоку, який падає на поверхню. Є формула для розрахунку світлового потоку. Е-освітленість є відношенням Ф-світлового потоку до A-площі освітленої поверхні:

Освітленість залежить від кольору фарби в інтер’єрі приміщень. Різні кольори мають різні коефіцієнти відбиття світла. Коефіцієнт відбиття р виражає відношення світлового потоку Фг, відбитого фарбованою поверхнею, до світлового потоку Ф0, який падає на поверхню:

У природі не існує матеріалу, який відбиває або поглинає 100% світлового потоку. Ідеального білого або ідеального чорного кольорів не існує. Найбілішим є порошок хімічно чистого сірчаного барію, який відбиває 94% падаючого на нього світла. Найтемнішою є поверхня чорного бархату, яка відбиває близько 2% світла. У табл. 3 подано коефіцієнти відбиття від різних колірних поверхонь.

 

Таблиця 3

Коефіцієнти відбиття від різних колірних поверхонь

Колір поверхні	Коефіцієнт відбиття	Колір поверхні	Коефіцієнт відбиття
Білий	0,65...0,94	Голубий	0,30...0,50
Кремовий	0,55...0,70	Синій	0,10.. .0,50
Жовтий	0,45...0,70	Сірий	0,30...0,75
Червоний	0,30...0,50	Коричневий	0,10...0,50
Зелений	0,10...0,65	Чорний	0,02...0,10

У тих чи інших зонах інтер’єра коефіцієнти відбиття можуть бути різними: для стель — 70—90%, стін — 60—80%, панелей — 40—65%, меблів і обладнання — 50—65%, підлоги — 20—50%. Варто зазначити, що чисте віконне скло пропускає 90% світла, а забруднене — всього 8%.

Отже, світло і кольори на промислових підприємствах мають важливе ергономічне і естетичне значення, сприяють ефективності праці.

У разі місцевого освітлення висота точки світла настільної лампи повинна бути на віддалі 30—40 см від поверхні стола. Для торшера віддаль від підлоги складає 120—130 см, а від людини — 30—40 см.

Між штучним освітленням і кольорами інтер’єра приміщення має бути відповідність: червоний колір світлішає, стає насиченішим і яскравішим; оранжевий червоніє і світлішає; жовтий біліє; зелений жовтіє і світлішає; голубий зеленіє і темнішає; синій темнішає; фіолетовий набуває пурпурного відтінку і темніє. Порушення правильної передачі кольорів погіршує їх психофізіологічний вплив на працівників.

На виробництві колір забезпечує тонізуючий, інформаційний і регулятивний впливи на працівника. З огляду на це дизайн виробничих інтер’єрів включає кольори як засоби функціональної організації предметного середовища.

Таблиця 4

 

Функції кольорового вирішення виробничих інтер’єрів

Назва	Загальна характеристика	Конкретна реалізація
Колір як засіб інформації	Орієнтація в обладнанні і виробничому середовищі.	Створення оптимального фону для обробки матеріалів, виділення функцій предметів, сигнали небезпеки, позначення функціональних зон, кодування і маркування комунікацій.
Колір як чинник психологічного комфорту	Психофізіологічний  вплив	Оптимальні співвідношення між світлом і кольорами, компенсація небажаного впливу середовища.
Колір як композиційний засіб	Самодостатній вплив ко- позиційний кольорів, фактури, текстури. Виокремлення об’ємно просторових структур.	Краса окремих фактурних полів, використання кольорофактурних поєднань, композиційність обладнання або інтер’єра приміщення.

Варіанти колірних покриттів стін і обладнання: стіни світлі або жовто- червоні вимагають світло-зеленого покриття верстатів. Для кремових, бежевих стін рекомендовано голубі і світло-голубі поверхні обладнання промислових інтер’єрів. Колір охри і блідо-жовтий відтінок вимагають світло-голубого пофарбування верстатів. Зазначені рекомендації стосуються й оформлення шкільних майстерень.

Кожний промисловий виріб відповідає потребам людини, а тому має бути сучасним. Високоякісним є виріб, який відповідає комплексу вимог: функціональній доцільності, естетичній виразності, технічній досконалості, економічним затратам. Показники якості виробу: призначення і надійність, ергономічність, естетичність, технологічність, транспортабельність, стандартність і уніфікованість, екологічність, патентно-правова захищеність, безпечність, економічність. У ході виконання дипломного проекту складається карта технічного рівня і якості проектного зразка (ДЕРЖСТ 2.116-84).

Отже, процес створення й експлуатації сучасної техніки в оточуючому середовищі є складним комплексом чинників: інженерного техніко-економічного або машинного і особистісного споживчого, або людського. Вимоги людини до сучасної техніки зводяться до п’яти основних груп: безпеки, антропометрії, фізіології, психології і художності.

У будь-якому виробничому середовищі наявна взаємодія зазначених факторів. Вони нівелюються, взаємокомпенсуються, взаємопідсилюються. Виробниче середовище є інтегральною цілісністю, яка комплексно впливає на працівника.

Цікаво знати.

Всеукраїнська ергономічна асоціація робить перші кроки до об’єднання ергономіки і дизайну. Розробляються нові методи проектування з урахуванням внутрішнього і зовнішнього інформаційних середовищ людини.

Динамічна топологія і геометрія предметного середовищ життєдіяльності людини може бути предметом досліджень нового наукового напряму — ергодизайну.

Змістом ергодизайну є досягнення у психофізіології, з одного боку, і результати досліджень з фізики вакууму, з іншого. В ергодизайні є важливими ергономіка кольорового сприймання і досягнення технічної естетики в галузі проектування дизайну середовища, ароматоергономіка і фітодизайн, і, навіть, розробка питання торсійних полів, якими зумовлюється формотворення об’єктів довкілля.

Враховується наявний тисячолітній досвід китайської науки-мистецтва «фен-шуй» («вітро-води», «виру»), спрямованої на формотворення повноцінного середовища життєдіяльності людини і вплив предметного довкілля на ефективність праці і повноцінний розвиток здоров’я людини.

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ «ПІЗНАЙ СЕБЕ»

Тест «Три дороги»

Прочитай казковий епізод про «три дороги»:

A) «ліворуч підеш — сам будеш голодним, а кінь твій буде ситим»;

Б) «праворуч підеш — сам будеш ситим, а кінь твій буде голодним»;

B) «прямо підеш — і коня втратиш, і себе погубиш».

Яку з трьох доріг ти обереш? Чому?

Ключ до тесту:

А) психологічна установка «глядача- художника». (Домінанта правої художньо- образної півкулі мозку, домінуючий профіль соціально-художніх здібностей, артистичний інтелект.)

Б) психологічна установка «слухача-мислителя». (Домінанта лівої логічно-понятійної півкулі мозку, домінуючий профіль навчальних здібностей, вербальний інтелект.)

 

 

В) психологічна установка «діяча-майстра». (Взаємодоповнюваність правої художньо-образної і лівої логічно-понятійної півкуль мозку, домінуючий профіль підприємницьких здібностей, реалістичний інтелект.)

СЛОВНИК НОВИХ ТЕРМІНІВ

Ергономіка — дисципліна, яка вивчає діяльність людини, функціональні стани, знаряддя і засоби її діяльності, навколишнє середовище у процесі їх взаємодії з метою забезпечення ефективності, безпечності і комфортності життєдіяльності людини.

Дизайн — комплексна науково-практична діяльність з формування гармонійного, естетично повноцінного середовища життєдіяльності людини і художнього проектування об’єктів матеріальної культури. Ергодизайн — комплексна науково-практична діяльність з формування середовища життєдіяльності людини і його елементів, якою реалізуються вимоги і рекомендації ергономіки і дизайну.