Трудове навчання 6 клас (для хлопців) - В.К. Сидоренко

РОЗДІЛ 2 ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ ІЗ ТОНКОЛИСТОГО МЕТАЛУ ТА ДРОТУ


• Процес розмічання заготовок на тонколистовому металі

• Процес різання та обпилювання деталей виробу із тонколистового металу

• Способи з’єднання деталей виробу із тонколистового металу

• Вирівнювання, розмічання, різання та виготовлення виробів із дроту

• Оздоблення виробів із тонколистового металу та дроту




§ 6. ЕЛЕМЕНТИ ГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ


Опорні поняття: кресленик, типи ліній, нанесення розмірів, масштаб, розгортка виробу.

Пригадаємо, що перед виготовленням будь-якого виробу треба виконати зображення майбутньої деталі (інколи виріб складається з однієї деталі), з якого стають зрозумілими вид потрібного для вироблення матеріалу, конструкція виробу, форма і розміри заготовки, придатної для його виготовлення. На практиці застосовують кілька видів таких зображень майбутнього виробу: фотографію або малюнок (мал. 43), кресленик (мал. 44), технічний рисунок (мал. 45), ескіз (мал. 46).

Мал. 43. Малюнок виробу

Мал. 44. Кресленик

Мал. 45. Технічний рисунок


Мал. 46. Ескіз

 

Також нагадаємо, що кресленик — це зображення деталі, виконане за допомогою креслярських інструментів із зазначенням його розмірів, назви, масштабу і матеріалу.

Кресленики є універсальною мовою техніки, за єдиними вимогами якої будують будь-яке зображення, зокрема, різні його частини виконують певним типом ліній. У таблиці 1 наведено назви деяких із цих ліній, їх накреслення, призначення і товщину.

Таблиця 1

1. Суцільна товста основна лінія. Таку лінію застосовують для накреслення видимих контурів предметів та написів на ньому. Її товщина залежить від розміру і складності зображення і може коливатися в межах від 0,5 до 1,4 мм.

2. Штрихова лінія. Вона застосовується для зображення невидимих контурів предметів. Ця лінія складається з окремих штрихів (рисочок) приблизно однакової довжини, яку вибирають у межах від 2 до 8 мм залежно від розміру зображення. Товщина штрихової лінії становить від третини до половини товщини основної лінії.

3. Штрихпунктирна тонка лінія. Якщо на зображенні деталі можна провести вісь, відносно якої одна половина зображення симетрична іншій, то така вісь позначається штрихпунктирною тонкою лінією. Вона складається зі штрихів завдовжки від 5 до 30 мм і точок між ними. Відстань між штрихами — 3—5 мм. Товщина такої лінії становить від третини до половини товщини основної лінії.

4. Суцільна тонка лінія. Використовується для проведення виносних (лінії, які ніби продовжують контури деталі, проведені суцільною товстою лінією) та розмірних ліній (лінії, що з'єднують собою виносні і над якими вказують розміри). Товщина суцільної тонкої лінії становить від третини до половини товщини основної лінії.

5. Штрихпунктирна з двома точками тонка лінія. Цю лінію використовують для позначення ліній згину в разі побудови розгорток складних предметів або геометричних тіл.

6. Суцільна хвиляста лінія. Це новий для вас тип ліній, на креслениках його використовують для позначення обриву ліній зображення деталі, один із розмірів якої дуже великий, і тому вона не може повністю розміститися на полі кресленика). Товщина такої лінії становить від третини до половини товщини основної лінії.

Під час роботи з тонколистовим металом ми будемо завжди мати справу з креслениками деталей, у яких товщина металу заготовки буде в десятки і сотні разів меншою за її розміри по ширині та довжині. За таких умов на кресленику товщину заготовки позначають великою латинською літерою S, яку пишуть перед числовим значенням товщини (мал. 47). Умовне позначення наносять на поличку лінії-виноски.

Мал. 47. Зображення деталі з тонколистового металу в різних масштабах та позначення на кресленику товщини заготовки

Для визначення величини виробу в цілому та його елементів на кресленику вказують відповідні розміри. Нанесення розмірів на креслениках є дуже важливою операцією, яка суттєво впливає на легкість прочитування кресленика та якість виготовлення деталі. Правила нанесення розмірів установлюються загальнодержавними та галузевими стандартами.

Розміри (числові параметри) поділяють на лінійні та кутові. Лінійні розміри вказують у міліметрах, без позначення одиниці виміру. Кутові розміри вказують у градусах (пригадайте звичайну лінійку-транспортир). У цьому разі одиниці виміру позначають так, як це показано на малюнку 48.

Мал. 48. Нанесення лінійних та кутових розмірів на кресленику

У 5 класі ми вже розглянули, як проводяться виносні й розмірні лінії, нагадаємо, що виносна лінія є продовженням контуру деталі чи осьової лінії. Розмірні лінії проводять перпендикулярно виносним лініям, контролюючи розмір від кінця виносної лінії до початку розмірної (повинен становити 1 — 5 мм). Розмірна лінія, як правило, обмежується стрілками. Розглянемо загальні вимоги до накреслення стрілок (мал. 49).

Мал. 49. Вимоги до накреслення розмірної стрілки

Форма стрілки та її розміри повинні бути однаковими по всьому кресленику. У накресленні стрілок перевагу слід віддавати конфігурації, указаній на малюнку 48,6.

Розмірні числа розташовують над розмірною лінією якомога ближче до середини. Слід уникати перетину розмірних та виносних ліній. Лінійні розміри бувають горизонтальні, вертикальні та похилі (мал. 50).


Мал. 50. Приклад нанесення розмірів

Розмірні лінії слід виносити за контур зображення деталі на відстань не менш як 10 мм. Відстань між паралельними розмірними лініями (якщо вони розташовані одна біля одної) повинна становити не менш як 7 мм.

Також нагадуємо, що при нанесенні розмірів кіл використовують знак діаметра 0, який ставлять перед розмірним числом, та літеру R, позначаючи радіус. Число розмірів на зображеннях виробів повинно бути мінімальним, але достатнім для його виготовлення.

Зображення предмета на кресленику вибирають такими, щоб людина, яка працює з ним, отримала якомога повнішу інформацію про деталь, що виготовляється, і щоб якнайповніше використовувалося поле кресленика. Усе це забезпечується правильним вибором масштабу (див. мал. 47). З поняттям масштабу, його визначенням і співвідношенням масштабів збільшення та зменшення ми вже ознайомилися в 5 класі. Щоб визначити масштаб, у якому накреслено деталь, або підібрати потрібний масштаб, треба діяти таким чином (мал. 51): визначають розмір сторони (наприклад, А) за допомогою вимірювальної лінійки, він дорівнює 50 мм. Дійсний розмір відрізка, указаний на кресленику, дорівнює 100 мм. Отже, масштаб визначається відношенням 50 до 100 і дорівнює 1:2.


Мал. 51. Визначення або вибір масштабу зображення

Перед ознайомленням з таким поняттям, як розгортка, нагадаємо, що для виробів, які ви виготовляли в 5 класі з фанери та ДВП, майже завжди було подано спосіб з’єднання окремих плоских складових деталей між собою. Це було зумовлено тим, що частини деталі з цих матеріалів неможливо зігнути під певним кутом одна до одної. Але, наприклад, картон (із цим матеріалом ви працювали в початковій школі) дуже добре піддається згинанню. Тонколистовий метал також, має властивість піддаватися згинанню і зберігати надану йому форму. Тож вихідним креслеником для деяких виробів із жерсті, що являють собою багатогранники, є розгортка їх поверхонь на площину.

- Багатогранник — геометричне тіло, частина простору, обмежена замкненою поверхнею, що складається з плоских многокутників, які називаються гранями багатогранника.

- Многокутник — геометрична фігура, частина площини, обмежена замкненою ламаною лінією. Вершини цієї ламаної називають вершинами многокутника, а відрізки ламаної — сторонами многокутника.

- Розгортка багатогранника на площині — сукупність многокутників, що утворюють поверхню багатогранника з вказаним правилом з’єднання їх сторін і вершин.

- У техніці розгорткою називають плоску заготовку або кресленик плоскої заготовки, згинанням якої отримують об’ємну форму деталі або конструкції.

На кресленику розгортки лінії згину позначають штрихпунктирною лінією з двома точками. Контур розгортки обводять суцільною товстою основною лінією.

Мал. 52. Розгортка куба з розміром ребра 50 мм для його виготовлення з картону

З малюнків 52 і 53 видно, що для одного й того самого багатогранника можливі різні розгортки.

Мал. 53. Інший варіант побудови розгортки куба з розміром ребра А

Аналіз графічних зображень (розгорток) полягає в отриманні потрібної інформації про деталь за її креслеником. Починати роботу над виготовленням виробу треба з визначення виду матеріалу і його параметрів (біла чи чорна жерсть, покрівельне залізо тощо), мінімально потрібного розміру заготовки та її товщини. Зазвичай читати кресленик плоскої деталі достатньо легко, оскільки основними складовими такого зображення є прості геометричні фігури (квадрат, прямокутник, трапеція, коло) або їх частини. Наприклад, якщо розглянути кресленик на малюнку 52, то можна стверджувати, що розгортка куба складається із шести квадратів і семи видовжених трапецій (клапани для склеювання частин форми).

  ВИКОНАЄМО ЗАВДАННЯ РАЗОМ

На малюнку 54, а ви бачите три зображення метелика на бічній грані одного й того самого кубика, по-різному покладеного на поверхню. Що буде зображено на верхній грані кубика в кожному з цих випадків? Розгортку кубика показано нижче.

Мал. 54. Зображення одного й того самого кубика, по-різному покладеного на поверхню (а), та розгортка цього кубика (б)

Для розв’язування цього завдання достатньо подумки розвернути розгортку таким чином, щоб метелик на ній кожного разу займав положення, яке б відповідало одному з трьох зображених на малюнках згори. Тоді ми побачимо, що в результаті такого співставлення з лівим кубиком згори опиниться частина розгортки з малюнком грибів, на центральному зверху намальовано моркву, а на правому — вишні.

Чи добре засвоїли?

1. Який вид зображення називають креслеником?

2. Назвіть типи ліній, які використано на кресленику розгортки (мал. 52).

3. За якими нормами виконують зображення стрілок на розмірних лініях?

4. Як визначити масштаб зображення, якщо його не вказано на кресленику?

5. Поясніть, що являє собою розгортка об’ємного тіла.

Завдання. За поданими вчителем розмірами об’ємної моделі геометричного тіла (куба, паралелепіпеда, піраміди, призми) виконати його розгортку.

Послідовність виконання:

1. Накреслити одну з твірних поверхонь заданого геометричного тіла, керуючись його розмірами (якщо використовується модель тіла, то його можна прикласти до паперу однією із сторін та обвести її).

2. Повторити таку дію стільки разів, скільки бічних граней має задане тіло, при цьому слідкуйте, щоб сусідні поверхні мали спільну лінію перетину (лінія згину розгортки).

3. Накреслити многокутник, що є основою геометричного тіла, приєднавши одну з його сторін до відповідної за розміром сторони розгортки.

Додаткова інформація

Якщо довжина розмірної лінії не дозволяє розмістити на ній одночасно стрілки та розмірне число, розмірну лінію подовжують за межі виносних ліній і стрілки встановлюють зовні виносних ліній (мал. 55)

Мал. 55. Нанесення розмірів із застосуванням зустрічних стрілок

Штрихпунктирні лінії повинні перетинатися та закінчуватися штрихами.

Кількість розмірів на кресленику повинна бути мінімальною, але достатньою для виготовлення та контролю форми виробу. Розміри на кресленику не повинні повторюватися.

Цікаво знати

Слово «діаметр» у перекладі з грецької означає «поперечник».

Слово «радіус» латинського походження й у перекладі означає «спиця колеса», «промінь».

Термін «ескіз» у перекладі з французької означає «начерк».





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити