Організація транспортних подорожей і перевезень туристів

Розділ 5. ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТУРИСТІВ АВТОМОБІЛЬНИМ ТРАНСПОРТОМ

 

5.4. Організація спеціалізованих автобусних турів

 

Автобуси використовуються не тільки для організації регулярних перевезень, а також для подорожей по спеціально організованим туристичним маршрутам. У туристичній практиці вони отримали назву «нерегулярних перевезень», тобто таких, умови здійснення яких визначаються в кожному окремому випадку за погодженням між замовником і перевізником. Завдяки своїй мобільності і відносній незалежності від транспортних комунікацій і розкладу подорожі автобус застосовується для організації подорожей по цікавим місцям у найбільш зручні для туристів терміни. Переваги автобусних турів полягають у тому, що вони є відносно дешевими: автобусна подорож коштує приблизно в 1,5-2 рази дешевше, ніж звичайний тур із авіа перельотом, і ціна на автобусні тури не змінюється протягом усього сезону, незалежно від попиту.

Автобусний туризм належить до популярних і недорогих видів туризму і тому користується великою популярністю серед туристів у різних країнах. Головна перевага даного виду перевезень полягає в оптимальному співвідношенні «ціна — якість», що дозволяє використовувати їх у масовому міжнародному туризмі. На сьогодні на світовому ринку міжнародних автобусних перевезень спостерігається швидке зростання обсягів продажу послуг і якісних показників сервісу.

Можна виділити два способи організації нерегулярних перевезень туристів:

1. Туристична фірма розроблює певний автобусний тур і доручає перевезення транспортній організації, яка організує перевезення за даним маршрутом, виконує технічне обслуговування рейсу.

2. Туристична фірма орендує автобус у транспортній організації (або приватної особи) і сама організує перевезення. Проте у даному випадку така фірма повинна мати ліцензію на здійснення перевезень пасажирів у міжнародному напрямі, необхідні дозволи й т. ін.

Європейською угодою про нерегулярні міжнародні перевезення пасажирів автобусами (АSOR), що була прийнята у Дубліні 26 травня 1982 р., передбачена така класифікація перевезень:

Перевезення «маятникові» - перевезення групи пасажирів, що здійснюються у визначений термін з території однієї держави до місця тимчасового перебування на території іншої держави з подальшим поверненням групи автобусом того ж перевізника в державу їх початкового від’їзду.

Перевезення «із зачиненими дверима» - перевезення однієї і тієї ж групи пасажирів одним автобусом на протязі всієї подорожі та доставка їх назад на місце відправлення.

«Човникові перевезення» - перевезення заздалегідь сформованої групи пасажирів із одного пункту відправлення в один пункт прибуття. При виконанні човникових перевезень заборонено брати нових пасажирів і висаджувати людей на маршруті.

Перевезення до місця призначення — перевезення, при яких пасажири висаджуються у місці призначення, транспортний засіб йде назад порожнім.

Права та обов’язки перевізника і туристів регламентуються договором на перевезення, договором на туристське обслуговування і ваучером Автобусні подорожі можуть бути організовані на власних автобусах, що належать туристичним фірмам, а також на орендованих автобусах, що належать незалежним автотранспортним підприємствам. В останньому випадку автобусні тури здійснюються на основі разових, сезонних або річних договорів оренди автобусів. У договорі оренди зазначаються: предмет цільового використання транспорту; тривалість оренди; конкретна марка автобуса; графік подання транспорту по годинах доби; обов’язки орендодавця і орендаря; порядок взаєморозрахунків; відповідальність сторін за виконання договору; інші у тому числі форс-мажорні умови.

Важливою частиною договору є наявність розробленого маршруту або картки транспортного туристського маршруту. Якщо такий маршрут відкривається вперше, то необхідно паспорт маршруту погодити з перевізником.

У паспорті (картці) транспортного маршруту вказуються:

• тип маршруту (лінійний, кільцевий, радіальний і т. ін.);

• карту-схему маршруту з прив’язаними до населених пунктів або вуличної мережі;

• графік руху маршрутом;

• тривалість маршруту в годинах, календарних днях;

• позначення зупинок, місць нічлігу;

• кількість туристів на маршруті.

Автотранспортне підприємство як орендодавець повинно виконувати низку вимог до рухомого складу та водіїв.

Вимоги до мікроклімату в автобусі регламентуються санітарно-гігієнічними нормами та міжнародними стандартами. Так, система кондиціонування повітря має забезпечувати мікроклімат у межах 22-24 С°, рівень шуму в усіх частинах салону не повинен перевищувати 72 дБ, відстань між сидіннями в автобусі - 80-85 см. Робоче місце водія має бути відгороджене від салону. Скло на бокових вікнах повинно бути подвійним, детермальним, з покриттям, що зменшує теплообмін салону із зовнішнім середовищем, і мати додатну кривизну.

Крім занавісок, мають бути передбачені спеціальні жалюзі, в автобусах класу «люкс» - індивідуальне освітлення. Для дальніх маршрутів передбачаються відеомагнітофон з кількома моніторами, а також радіотелефон або рація.

На туристичні маршрути допускаються водії, які пройшли відповідне стажування, у тому числі і на даному маршруті, медогляд і відповідний інструктаж. Водію категорично забороняється розмовляти з пасажирами під час руху, втручатися в роботу гіда чи екскурсовода, довільно змінювати маршрут, провозити в автобусі сторонніх осіб [25].

Організація транспортних подорожей на міжнародних маршрутах має свою специфіку.

Міжнародні перевезення - це перевезення пасажирів і багажу, що здійснюються по території двох і більше держав, а пункт відправлення і пункт призначення знаходиться на території держав - учасників угоди або міжнародної конвенції про дані перевезення.

Міжнародні автоперевезення є специфічною сферою діяльності автотранспорту, оскільки здійснюються на базі міжнародних нормативних актів із врахуванням національних нормативних актів та з урахуванням національних законодавств тих держав, по територіях яких пролягає маршрут. Так, відкриття руху на регулярних міжнародних маршрутах регламентується двосторонніми урядовими угодами, а транзит через треті країни вимагає дозволу комітету з транспорту Європейської економічної комісії ООН (ЕЕК). У даних документах конкретизуються такі положення:

1. Дозволена система в’їзду — виїзду.

2. Види транспортних засобів.

3. Екологічні вимоги до транспортних засобів.

4. Прикордонний, санітарний і митний контроль.

5. Податки і збори.

6. Розрахунки і платежі.

7. Санкції за порушення угод.

Відповідно до міжнародних угод вироблені спеціальні вимоги до рухомого складу на міжнародних маршрутах:

1. Відповідність міжнародним стандартам щодо екологічної безпеки (рівню шуму, токсичності вихлопних газів, вібраціям, шкідливим випарам).

2. Відповідність міжнародним стандартам у масі, габаритах і навантаженнях по осях.

3. Відповідність нормам безпеки.

4. Наявність символів (знаку) міжнародного перевезення і розрізнювального знаку країни.

При організації міжнародних перевезень автотранспортом необхідно вирішити питання: технічного обслуговування; стоянки, організації заправки; відпочинку, харчування, медичного обслуговування; організації зв’язку на трасі маршруту.

Для спрощення договорів на міжнародні перевезення у межах Женевської конвенції від 1 березня 1973 р. прийнята «Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу». Подальші спрощення міжнародних туристичних перевезень зафіксовані в Гаазькій (1989 г.) декларації з туризму і Шенгенській угоді для членів Європейського Союзу.

Організація туристичних перевезень у межах країн СНД регулюється постановою Міжпарламентської асамблеї держав - учасників СНД «Про основні принципи співпраці держав — учасників СНД у сфері туризму» від 29 жовтня 1994 р. та іншими актами. Так, регулярні туристські перевезення між Росією і Україною регулюються урядовою угодою «Про міжнародне автомобільне сполучення з республікою Україна», що була підписана у 1995 р.

У даний час Україна є повноправним членом Європейської конференції міністрів транспорту, що дає можливість отримувати щороку багаторазові дозволи на міжнародні перевезення.

Збільшення кількості міжнародних автомобільних перевезень пов’язане також з тим, що У країна є учасником багатьох міжнародних конвенцій, угод і протоколів у цій сфері.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити