Організація транспортних подорожей і перевезень туристів

Розділ 2. ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТУРИСТІВ АВІАЦІЙНИМ ТРАНСПОРТОМ

 

2.5. Правове забезпечення перевезень повітряним транспортом

 

У своїй діяльності авіаційний транспорт використовує повітряний простір, який до початку XX сторіччя вважався натуральним загальнодоступним природним середовищем. Парижською конвенцією 1919 року було проголошено «повний і винятковий» суверенітет повітряного простору кожної держави. Дане положення було закріплено нині діючим нормативним актом міжнародного повітряного права — Чикагзькою конвенцією про міжнародну цивільну авіацію, що була прийнята у 1944 році. Конвенція поклала початок Міжнародній організації цивільної авіації (ІСАО), що є спеціалізованою інституцією ООН і якій доручені важливі завдання регулювання міжнародного повітряного сполучення. Під егідою цієї організації були укладені важливі конвенції стосовно фінансування послуг допомоги під час повітряних польотів (Токіо, 1963 p.), боротьби проти повітряного піратства (Монреаль, 1971 p.), вона надає також технічну допомогу країнам, що розвиваються. Чикагзька конвенція проголошує численні норми повітряного права (про реєстрацію повітряних суден, режими аеропортів, регулювання спорів тощо), прийняла кілька правил про польоти над територіями держав-учасниць, розрізняючи регулярні та нерегулярні (чартерні) польоти. Угоди про транзит та про транспорт доповнюють Чикагзьку конвенцію, проголошуючи так звані «свободи повітря», яких було затверджено п’ять: перша свобода або право польоту: право транзитного польоту над територією іноземної держави без посадки; друга свобода або право технічної посадки: право приземлятися без комерційної мети; третя свобода: право привозити в іноземну державу пасажирів, вантаж та пошту, взяті на борт у державі реєстрації повітряного судна; четверта свобода: право відвозити з іноземної держави пасажирів, вантаж та пошту, які летять в державу реєстрації повітряного судна; п’ята свобода: право здійснювати транспортні та комерційні перельоти між державами, в яких не зареєстровано це повітряне судно.

Держави та авіакомпанії прагнуть завдяки переговорам та міжнародним організаціям, в яких вони беруть участь, відстоювати свої інтереси. Держави погоджуються на виконання тієї чи іншої свободи, укладаючи двосторонні конвенції, яких нараховується вже понад 1200 [24, с. 294].

В міжнародній регламентації повітряних перевезень туристів і пасажирів найбільш значущу роль відіграють Міжнародна асоціація повітряного транспорту і Міжнародна організація цивільної авіації.

Міжнародна організація цивільної авіації (International Civil Aviation Organization) - ICAO - одна з перших і авторитетніших світових структур. Членами ІСАО є 180 держав. ІСАО працює в тісному контакті з іншими міжнародними організаціями, такими, як United Nations Community / World Meteorological Organization, International Union of Electrical Communications, World Post Union, World Health Organization, International Sea Organization.

Заснована у 1947 році і отримала статус спеціалізованої установи ООН у 1948 р. Основними цілями ІСАО є:

- розвиток принципів і технічних методів в галузі міжнародної повітряної навігації;

- розвиток міжнародного повітряного транспорту на принципах безпеки і надійності;

- сприяння розвитку цивільного літакобудування, повітряних трас, аеропортів і навігаційних засобів.

Міжнародна асоціація повітряного транспорту (International Association of Air Transportation) - IATA - створена для координації дій світових авіакомпаній, спрямованих на забезпечення безпеки і підвищення ефективності повітряних перевезень у всіх регіонах земної кулі. Заснована в 1945 р. в Гавані. ІАТА є професійною асоціацією авіаційних компаній, що здійснюють міжнародні рейси. Головне завдання Асоціації - впорядкування міжнародного комерційного авіаційного сполучення, впровадження єдиних для всіх членів правил і процедур, перевезень пасажирів, встановлення узгоджених тарифів на пасажирські перевезення на міжнародних маршрутах.

Сьогодні ІАТА виконує такі функції:

• Технічні: узгодження і регулювання технічних аспектів і вимог при організації міжнародних польотів, результати метеослужб, систем зв’язку, організації живлення і медичного обслуговування.

• Юридичні: розроблення міжурядових угод, конвенцій, генеральних умов, перевезень, агентських угод та інших документів.

p class=MsoNormal style='text-align:justify;text-indent:18.1pt'>• Координація загальної політики перевезень на урядовому рівні.

• Фінансовий сервіс: аналіз фінансової діяльності авіакомпаній щодо регулювання взаєморозрахунків.

• Організація перевезень: узгодження загальних процедур обслуговування пасажирів і багажу.

Агентська робота: акредитація агентств з продажу квитків, навчання фахівців.

• Інформаційні: видання бюлетенів, правил авіаперевезень, нормативної документації.

Асоціація виконує консалтингові роботи, підготовку і перепідготовку як льотного борт персоналу і персоналу наземних служб, так і персоналу транспортних і туристських агентств.

Туристські агентства беруть участь в діяльності ІАТА через її спеціальне відділення - International Travel Agents Network (IATAN) Міжнародну організацію агентів авіакомпаній, а також через міжнародні організації цивільних аеропортів.

В рамках організації туристських подорожей існує декілька форм взаємодії туристських фірм і авіакомпаній:

• бронювання місць і викуп авіаквитків через агентства авіакомпаній;

• бронювання місць і викуп авіаквитків через системи бронювання;

• укладання договору з авіакомпанією на квоту місць на регулярних авіалініях;

• укладання агентських угод стосовно продажу авіаквитків для своїх туристів;

• організація чартерних авіарейсів під туристські перевезення.

Окрім регулювання власне міжнародного авіаційного сполучення до сфери діяльності ІА ТА увійшли питання регулювання бронювання послуг перевізників, включаючи системи автоматизованого бронювання і методи взаємних розрахунків між компаніями, у випадках, коли в перевезенні беруть участь не один, а декілька перевізників.

Таким чином, в Асоціацію входить не тільки перевізники, але і інші компанії, у тому числі і туристські агентства.

Регулювання авіаційних перевезень у внутрішньому повітряному просторі У країни здійснюється Повітряним Кодексом України, який включає 17 розділів.

У перших розділах: «Загальні положення», «Авіаційні правила України», «Використання повітряного простору України» розглянута сфера дії Повітряного Кодексу, визначені принципи державного регулювання діяльності цивільної авіації та порядок використання повітряного простору України.

Розділ 4 - «Повітряні судна» надає існуючу класифікацію повітряних суден, визначає порядок їх реєстрації та допуску до експлуатації.

Розділи 5, 6 - присвячені вимогам щодо авіаційного персоналу та екіпажу повітряного судна.

Розділ 7 — «Аеродроми і аеропорти» — регламентує питання будівництва, реконструкції та експлуатації аеродромів та аеропортів, їх сертифікації.

У Розділі 8 - «Повітряні траси і місцеві повітряні лінії» розглянуті питання сертифікації та допуску повітряних трас до експлуатації.

Розділи 9, 10 — «Польоти повітряних судів» і «Міжнародні польоти повітряних судів» містять питання щодо допуску до польоту повітряного судна; підготовки екіпажу; забезпечення польотів повітряного судна; визначають вимоги до документації, що знаходиться на борту літака. Тут розглянуті також норми і правила здійснення міжнародних польотів, перельоту державних кордонів.

Розділ 11 — «Повітряні перевезення» встановлені правила та нормативи виконання повітряних перевезень, порядок організації чартерних рейсів. У розділі розглянуто також інформаційно-рекламне забезпечення повітряних перевезень.

Розділ 12 — «Авіаційні роботи і порядок їх виконання» дає характеристику авіаційним роботам, які виконуються з використанням польотів повітряних суден для різних цілей.

Заключні розділи Повітряного Кодексу України «Пошукові та аварійно-рятувальні роботи», «Розслідування авіаційних подій» розглядають питання, пов’язані з випадками, коли повітряне судно терпить аварію. Встановлюється порядок розслідування авіаційної події, забезпечення безпеки польотів повітряних суден.

У Повітряному Кодексі України передбачається відповідальність перевізника перед пасажирами повітряного судна і вантажовідправниками в порядку, встановленому законодавством, міжнародними договорами, а також договором повітряного перевезення пасажира, вантажу або пошти. Перевізник, пасажир, вантажоодержувач і вантажовідправник несуть відповідальність за порушення митних, валютних, санітарних, карантинних і інших правил відповідно до законодавства



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити