Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Довідник з української мови

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

Займенник

Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Займенником називається самостійна частина мови, що вказує на предмети, ознаки чи кількість, але не називає їх.

Так, займенник я вказує на особу того, хто говорить, ти — на співрозмовника, він — на особу чи предмет, про які говориться, такий — на будь-яку ознаку, стільки — на кількість.

Займенники співвідносяться з іменниками, прикметниками та числівниками і відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки?

Займенникам, що вказують на предмети, властиві морфологічні ознаки, подібні до іменників. Одні з них указують на істот (я, ти, ми, ви, хтось, хто-небудь), інші — на неістот (що, щось, абищо). Окремі з них можуть мати рід (він, вона, воно) і число (вони, ми). Усі займенники, що вказують на предмети, змінюються за відмінками (його, кому-небудь, абичим).

Займенники, що вказують на ознаки предметів, поєднуються з іменниками і змінюються відповідно до форм іменників за родами, числами і відмінками (мій зошит, мого зошита, мої зошити; моя книга, моєю книгою, у моїх книгах).

Займенники стільки, скільки змінюються, як кількісні числівники, за відмінками, а котрий, як порядковий числівник, за відмінками, родами і числами (скількох, скількома; котрий, котре, котрої, котрими).

У реченні займенники, що вказують на предмети, можуть виступати підметом, іменною частиною складеного присудка, додатком, обставиною. Ми з тобою просто — ти і я (В. Симоненко). На шлях я вийшла ранньою весною і тихий спів несмілий заспівала, а хто стрівався на шляху зо мною, того я щирим серденьком вітала (Леся Українка). Йому [Панькові] знову хотілося побачити Одарку біля-себе (Б. Грінченко).

Синтаксична функція займенників, що вказують на ознаку, схожа з прикметниками. Ці займенники виступають переважно означенням або іменною частиною складеного присудка. Цвіт в моєму серці, ясний цвіт-первоцвіт, ти той цвіт, мій друже... (П. Тичина). З тим свистком життя спалахувало і все довкола ставало якимось іншим (Ю. Смолич). Ти, дівчино, не моя (Народна творчість)

Займенники, співвідносні з числівниками (стільки, скільки), вказують на невизначену кількість, змінюються лише за відмінками, виконують роль підмета, додатка, обставини або означення.

Скільки зір у весняному небі, стільки співів у серці моїм (В. Сосюра). Скільки ж казок про нас перекажуть? Стільки ж пісень проспівають про нас? (О. Довженко). «Скільки ще годин їхати?»— поцікавився Дорош (Григорій Тютюнник). Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів — скількома епітетами супроводяться визнання української мови (О. Гончар).









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.