Довідник з української мови

БУДОВА СЛОВА. ОРФОГРАФІЯ

Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків

Чергування е - о після ж, ч, ш, щ, й

Після ж, ч, ш, щ, й:

1) пишемо е перед буквами на позначення м´яких приголосних і складами з [е] та [и], що походить від давньоруського и, яке без змін збереглося в російській мові: женити (рос. женить), четвертий, пшениця (рос. пшеница), щебінь, джерело, окраєць;

2) пишемо о перед буквами на позначення твердих приголосних і складами з [а], [о], [у] та [и], що походить від давньоруського ы, яке без змін збереглося в російській мові: жонатий, чотири (рос. четыре), пшоно, щоку, бджола, знайомий (рос. знакомый).

И, і після ж, ч, ш, щ та г, к, х у коренях слів

У коренях українських слів після ж, ч, ш, щ та г, к, х можуть вимовлятися як [і], так і [и], а писатися відповідно і або и: жінка - жити, вечірній - чистий, шість - шипшина, щільно - щирий, гідний - загинути, кість - кирпатий, хіба - хитрий.

Буква і позначає звук [і], який здебільшого чергується з [о] або [е]: бджілка - бджола, шістсот - шестисот, щітка - щетина, міжгір´я - гори, перехід - переходити. Буква и позначає звук [и], який не чергується: читач, щипці, кишеня, хихотіти.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити