Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Довідник з української мови

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

Загальна характеристика частин мови

Морфологія — це розділ мовознавчої науки, у якому слова вивчаються як частини мови.

Слова об´єднуються в частини мови за такими спільними для них рисами:

а) загальним лексичним значенням;

б) морфологічними ознаками (граматичним значенням);

в) синтаксичною функцією;

г) особливостями словотворення.

Отже, частини мови — це лексично-граматичні групи слів. Слова кожної окремої частини мови характеризуються такими особливими лексичними і граматичними ознаками, яких немає або які неповно чи інакше виявляються в словах іншої частини мови.

Іменникам властиве загальне лексичне значення предметності (ключ, дошка, схід), прикметникам — ознаки (веселий, березовий, Ларисин), числівникам — кількості (дев´ять, обидва, півтора), займенникам — значення вказівності (цей, він, хтось), дієсловам — дії (бігти, радіти), прислівникам — ознаки цієї дії (весело, вгорі, надвоє).

Кожна частина мови характеризується і своїми граматичними ознаками. Наприклад, іменник виражає своє предметне значення через незалежні граматичні значення роду, числа і відмінка, у реченні найчастіше виступає підметом і додатком. Творяться іменники переважно суфіксальним способом.

Прикметник виражає узагальнене значення ознаки, якості через залежні від іменника граматичні значення роду, числа та відмінка, у реченні найчастіше буває узгодженим означенням. Утворюються прикметники переважно суфіксальним, рідше — префіксальним способом.

Дієслово реалізує узагальнене лексичне значення дії або стану через граматичні значення виду, стану, способу, часу, особи або роду тощо, у реченні переважно виступає присудком. Для дієслів основним способом творення є префіксальний.

В українській мові традиційно виділяють 10 частин мови, серед яких 6 самостійних (повнозначних), 3 службових (неповнозначних) й окрема частина мови — вигук.

Самостійні частини мови характеризуються тим, що вони мають і лексичне, і граматичне значення, у реченні виступають його членами. До самостійних частин мови належать іменники, прикметники, числівники, займенники, дієслова і прислівники.

Службові слова не мають лексичного значення, вони виконують у мові лише граматичну роль — служать засобом вираження відношень і зв´язків між словами в реченні (прийменники та сполучники) або надають словам чи цілим реченням відтінків значень (частки). Службові слова не виступають членами речення, але можуть входити до складу членів речення (прийменники і частки).

Вигук не належить ні до самостійних, ні до службових частин мови. Від самостійних частин мови вигуки відрізняються тим, що нічого не називають, а від службових — тим, що не пов´язують інших слів і самі з ними граматично не зв´язані. Вигуки лише виражають почуття або спонукання до дії, але не називають їх.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.