Довідник з української мови

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

Іменник

Розбір іменника як частини мови

Послідовність розбору

1. Назва частини мови. Загальне значення.

2. Морфологічні ознаки:

а) початкова форма (називний відмінок однини);

б) власна чи загальна назва, означає істоту чи неістоту;

в) число (вказати, вживається в однині і множині чи лише в однині або лише в множині);

г) рід;

ґ) відміна, група (якщо є);

д) відмінок.

3. Синтаксична роль.

Білі гуси на озеро впали (О. Олесь).

Зразок розбору

Гуси - іменник, означає предмет, стоїть у початковій формі. Назва істоти (відповідає на питання хто?), загальна, множина (вживається тільки в множині), рід і відміна не розрізняються. Називний відмінок. У реченні виступає простим підметом.

(На) озеро - іменник, означає предмет, початкова форма — озеро. Назва неістоти (відповідає на питання на що?), загальна, однина (має форму однини і множини: озеро - озеٰра). Середній рід, II відміна, тверда група. Знахідний відмінок. У реченні виступає обставиною місця.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити