Довідник з української мови

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

Прикметник

Змінювання за родами, числами і відмінками — морфологічні ознаки прикметника.

Засобом вираження і розрізнення значень роду, числа й відмінка прикметників служать закінчення: -ий (-ій) — для чоловічого роду, -а (-я) — для жіночого,

-е (-є) — для середнього; для називного відмінка множини всіх трьох родів (-ї).

Значеннєві й морфологічні особливості прикметника зумовлюють його синтаксичну роль. Прикметник у реченні найчастіше буває узгодженим означенням, рідше — частиною іменного складеного присудка. Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не сумне провалля (М. Рильський). Не розірвати цю холодну тишу, вона міцна й похмура, мов граніт (В. Симоненко). Степ був одноманітний, безмежний (Григорій Тютюнник).

У словосполученнях прикметник переважно виступає залежним словом:

веселий настрій, міський транспорт,

проте іноді може бути і головним:

дуже солоний, зовсім слабкий.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити