Повний новітній довідник школяра
Українська мова
Службові частини мови
Частка
Розряди часток за значенням
За роллю в реченні визначають формотворчі, заперечні та модальні частки.
Роль у мові |
Приклади |
|
Формотворчі |
утворюють форми умовного та наказового способів дієслів, зворотні дієслова |
би (б) хай, нехай -ся (-сь) |
Заперечні |
виражають заперечення |
не, ні, ані |
Модальні |
підсилюють або виділяють окремі слова в реченні (підсилювально-видільні) |
навіть, тільки, хоч, хоча б, лише (лиш), аж, же (ж), таки, уже, собі, ще, все |
привертають увагу до якогось предмета, явища (вказівні) |
то, ото, це, оце, ось, осьде, он, онде, ген, осьдечки, ондечки |
|
підсилюють стверджувальні речення або заміняють їх (стверджувальні) |
так, авжеж, аякже, атож, ага, еге, еге ж, гаразд, та |
|
оформляють питальне речення чи становлять самостійне запитання (питальні) |
чи, хіба, невже, га, що за |
|
спонукають до дії (спонукальні) |
годі, бодай, -бо, -но, давай, ну |
|
вказують на кількість, міру точності або правдивість повідомлення |
приблизно, майже, мало не, трохи не, ледве не, чи не, якраз, власне, рівно, десь, ледве чи, навряд чи, ніби, наче, мов, мовби, немовби |
За іншою класифікацією частки поділяють на формотворчі (би, б, хай, нехай), словотворчі (не, ні, ані, -ся, -сь, аби-, де-, чи-, що-, як-, будь-, -небудь, казна-, хтозна) та фразові (надають реченню і словам додаткових відтінків — ствердження, заперечення, питання, спонукання, сумніву та ін.: так, авжеж, аякже, не, ні, чи, хіба, невже, це, оце, ось, ото, за, як, тільки, лише, саме, хоч, хоч би, якраз, навіть, мов, ледве, мовби, ніби, навряд чи).
За місцем у реченні частки можуть стояти перед словом, до якого належать (препозитивні), і після слова, з яким пов’язані своїм значенням (постпозитивні).
Частки слід відрізняти від однозвучних із ними інших частин мови. Порівняйте:
Як тебе не любити, Києве мій! (А. Малишко) — як — частка,
модальна, підсилювально-стверджувальна.
Ви знаєте, як липа шелестить... (П. Тичина) — як — сполучник
(сполучне слово).
Омонімічними можуть бути частка чи і сполучник чи, частка це і займенник це, частки воно, собі і займенники воно, собі, частки і, й і сполучники і, й.
При особливій позиції частка не може також виражати ствердження (здебільшого в риторичних питальних та окличних реченнях): Хто ж не любить свій край? Хто тільки тут не бував!